середу, 26 квітня 2023 р.

Інформування
Книжкова виставка

 до 37 роковин Чорнобильської катастрофи

Ліси хриплять застужено, як бронхи.
У Зоні тиша. Тиша гробова.
Лиш мілітарним привидом епохи
"Чорнобиль-2" над лісом проплива.
Не ясні зорі і не тихі води.
І ліс рудий. І стежки аніде.
А він стоїть. Він цар Антиприроди.
І на вітрах антенами гуде.
Ліна Костенко




Пропонуємо відеоролик "Прип'ять - місто якого немає", який відзняли наші бібліотекарі, перебуваючи на екскурсії у 2020 році. Дивитися  за цим посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=nicJrqgxYPo

Чорнобильська катастрофа є однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в нашій пам’яті.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації.

Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

Тим часом поки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками катастрофи, решта населення ще й не здогадувались, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік. Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося.

Офіційне повідомлення про трагедію СРСР змусила зробити міжнародна спільнота, оскільки вже наступного після катастрофи дня у різних державах світу почали фіксувати аномальне підвищення радіації. Першою на сполох тоді забила Швеція.

Чорнобильська зона включає північ Вишгородського району Київської області, де розташовані: безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт Поліське та смт. Вільча), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.

Сьогодні місто Прип'ять, яке було побудоване у 1970 році для людей, які працювали на Чорнобильській станції - стало містом-привидом, яке загрузло у полоні радіації, де зупинився час, і куди не дійшла декомунізація. Це місто, як німий докір людству, яке загралося з могучими силами природи та знехтувало всіма її правилами. 
Чорнобильска катастрофа - наймасштабніше рукотворне лихо, скоїне людиною.

Пропонуємо до вашої уваги книжки з фонду бібліотеки 
на тему Чорнобильської трагедії

Володимир Яворівський «Марія з полином наприкінці століття»

В романі трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого всього за двадцять километрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуваючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців. Видавництво: Фоліо, 2016 р.

Володимир Яворівський


Володимир Шовкошитний, Юрій Косін «Я бачив» 
Художньо-документальна повість "Я бачив" - це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль".
Володимир Шовкошитний


Алексієвич Світлана «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього»
Український читач має нагоду прочитати рідною мовою книгу «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» білоруської письменниці Світлани Алексієвич в перекладі Оксани Забужко. Художньо-документальний роман Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
Видавництво: «Комора», 2016 р.

Алексієвич Світлана


Маркіян Камиш «Оформляндія або Прогулянка в Зону» - це емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних туристів-«сталкерів».
В книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд зсередини на явище нелегального туризму в Чорнобильську Зону відчуження. Тут – смарагдові болота, міліцейські засідки, і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся. Тут спроба відповісти на питання, що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує заборонену землю.
Книга проілюстрована фотографіями, які зробив сам автор. Перекладена французькою мовою. Видавництво: «НОРА ДРУК», 2015 р.


Маркіян Камиш «Київ-86»
Після аварії на ЧАЕС у 1986 році тотальне відселення мешканців Києва – столиці України і міста-мільйонника, було цілком реальним сценарієм. Як в цьому випадку могли розвиватися події, автор уявив у романі «Київ-86». Через 30 років після аварії провідник-«сталкер» веде японських туристів до заповітної мети – покинутого Києва, який мріють побачити всі мандрівники на планеті, але наважуються лише одиниці.
Ця книга – гарячий поцілунок літа в місті, яке ми могли втратити.
Видавництво: «НОРА ДРУК», 2016 р.

 

Маркіян Камиш «Чормет»
«Чормет» – повість про людей, які живуть біля кордону Зони відчуження і збирають металобрухт. Про суворих і п’яних чоловіків з металевими зубами і монохромними тату на руках, які здають в брухт-прийомки авіабомби вермахту в мішках та поцуплені в сусідів металеві огорожі, аби обміняти їх на денатурат. Це історія про людей, які мріють здати на метал все навколо них, навіть ядро Землі.
Видавництво «НОРА ДРУК», 2017 р.


Маркіян Камиш – унікальний для сучасної української літератури письменник, адже у центрі його зацікавлень чорнобильська Зона відчуження. Він шість років досліджував Чорнобильську зону - сумарно провів за колючим дротом більше півроку, пішки пройшов Зоною понад 7000 кілометрів.


неділю, 23 квітня 2023 р.

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ТЕТЯНОЮ ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ

Презентація творчості


23 квітня у #Всесвітній_день_книги в нашій літературній вітальні відбулася творча зустріч з українською письменницею, журналісткою, авторкою 12 книжок, членом Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів України, лавреаткою національних і міжнародних премій Тетяною Череп-Пероганич.
Пані Тетяна представила аудиторії свої поетичні твори, в яких головною темою є Любов! Любов до рідної Батьківщини, до Матері, до Родини, до дітей, до коханої людини. Деякі твори писалися вже під час повномасштабного вторгнення московітів в Україну, тож пронизані болем та тугою, а ще вірою в краще майбутнє України. В поезії письменниці багато любові й тепла до самої Людини, її почуттів і цінностей. Це була лірика від серця до серця!
На захід завітали читачі бібліотеки, друзі, колеги письменниці привітати її з презентацією.
Безмежно дякуємо пані Тетяні за світлу добру поезію!



Ю́рій Перога́нич - український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури й освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна».


На захід завітав Євге́н Васи́льович Бу́кет — український краєзнавець, журналіст і громадський діяч. Головний редактор газети «Культура і життя», член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України. Для бібліотеки він передав у дарунок альбом «30 війн із Zаклятим сусідом».




четвер, 20 квітня 2023 р.

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ОЛЕКСАНДРОМ КОЗИНЦЕМ

Презентація творчості


На зустріч з поетом-прозаїком Олександром Козинцем в нашу бібліотеку завітала різновікова аудиторія, та теми які в своїй творчості піднімав автор були близькі всім! Теми добра і зла, життя і смерті, взаємного і нерозділеного кохання, тема війни в Україні сьогодні хвилюють кожного, кому не байдужа доля країни.




Творчість молодого автора серед шанувальників літератури добре знана. У своєму творчому доробку має одинадцять видань. Він учасник різноманітних літературних фестивалів, інклюзивного проекту «Почути», переможець багатьох літературних конкурсів, Стипендіат стипендії Президента України для творчої молоді (2022).
На запитання, з якого віку ви пишете? Відповів: «З десяти років! Цьогоріч відзначатиму 25-річний ювілей своєї творчості!»
Олександ має музичну освіту, грає на скрипці, пише і виконує власні пісні, співає у камерному хорі «Moravski». Доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидат педагогічних наук. Логопед.
Радіємо коли до бібліотеки приходять такі талановиті Люди!
Учні КВПУШПМ (Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва) були у захваті.


вівторок, 11 квітня 2023 р.

«Україна. Війна. Довкілля: зона тривоги»

Український День навколишнього середовища (День довкілля)


Щороку у третю суботу квітня в Україні відзначають День довкілля.
Сьогодні проблема збереження природних ресурсів та й життя загалом стоїть особливо гостро.
Повномасштабне вторгнення росії до України з 24 лютого вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. Війна впливає негативно на довкілля!
☝Просуваючись вглиб наших територій, ворог займає ліси та території природно-заповідного фонду. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії з боку росії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.

☝Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Це середовища існування для тисяч видів рослин і тварин. Ці території мають важливу роль для захисту біорізноманіття та збереження клімату.

☝Бойові дії порушують спокій диких тварин, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Більшість птахів у цей час виводять своє потомство, тому їм потрібен спокій. 

Також із квітня по червень відбувається отелення лосів, а бойові дії ставлять під загрозу успішність цього процесу та виживання новонароджених лосенят. В Україні лось є рідкісним видом та внесений до Червоної книги.


☝З настанням весни починається пожежонебезпечний період і зростає ризик виникнення пожеж в екосистемах унаслідок обстрілів. Після сходження снігу торішня трава підсихає, внаслідок чого може швидко спалахнути.

☝ Крім лісів, на півночі країни, де ведуться активні бойові дії, поширені болотні екосистеми і торфовища. Велика частина торфовищ України є осушеною, а отже — на них є сприятливі умови для виникнення торфових пожеж.

☝ Хімічне забруднення від обстрілів і ракет завдає великої шкоди для довкілля та життя людей. Ворог атакує як цивільні об’єкти, так і військову інфраструктуру — аеропорти, сховища боєприпасів. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

☝Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.

☝ Забруднення ґрунтів та моря нафтопродуктами мають свої негативні наслідки! Російські війська атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Усі компоненти нафти токсичні для морських організмів.

☝Наслідки від пожеж на промислових об’єктах особливо небезпечні!
Обстріли об’єктів промисловості та інфраструктури призводять до пожеж, які спричиняють додаткове забруднення повітря, ґрунту та води. Продукти горіння, які потрапляють, у повітря складаються з токсичних газів і твердих частинок. На цих об’єктах також буде значне забруднення ґрунту та води. Там, де були проведені заходи з гасіння пожежі, забруднення можуть включати залишки протипожежної піни.


☝Забруднення води внаслідок військових дій матиме незворотні негативні наслідки. Вода – це цінний ресурс як для людини, так і для довкілля. На жаль, під час воєнних дій окупанти завдають шкоду всьому: життю і здоров’ю людей, довкіллю, зокрема і водним ресурсам. Вода — це найпоширеніший природний ресурс, тому часто виникає хибна думка про невичерпність і загальнодоступність водних ресурсів. Проте це не так, адже придатної для споживання населенням і для функціонування більшості земних екосистем прісної води зовсім небагато, її частка у загальних водних запасах становить лише 2,53%.


Що очікує Україну після війни?
Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Також є ризик невиконання Україною вже поставлених кліматичних цілей, адже війна — це внесок у зміну клімату, а відновлення країни неминуче буде супроводжуватись значними викидами парникових газів.

Використані матеріали сайтів:






понеділок, 10 квітня 2023 р.

"САКРАЛЬНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ"

Художня виставка декоративно-прикладного мистецтва та старожитностей




Напередодні весняних свят в культурно-мистецькому просторі бібліотеки ім. М. Реріха відбувся творчий захід, на якому були представлені картини художниці Світлани Грамм, ляльки-мотанки обухівської майстрині Світлани Біркіної, рушники, чоловічі вишиті сорочки студентів Академії імені Бойчука та старожитності з приватних колекцій.

Майстиня Світлана Біркіна

Художниця Світлана Грамм

Знаки і символи, що закарбовані в представлених експонатах виставки свідчать про тисячолітню спадщину українського народу! Наші вишиванки, рушники, писанки, петриківський розпис, глиняний посуд, кераміка, автентичні піснеспіви, старовинні музичні інструменти, рідна мова, наші традиції і звичаї, вірування та головні державні символи – прапор, герб та гімн ідентифікують нас як українців! За ці дорогі, сакральні скарби українського народу сьогодні на передовій віддають своє земне життя Воїни Світла, захищаючи нашу ідентичність і свободу! Відродження генетичної пам'яті нації сьогодні має велике значення! Ми маємо тримати Культурний фронт!


На заході виступили "Дует Адріана та Мідея Наруцькі", музикант-інструменталіст Ярослав Гаркуша та поетеса Аліна Третяк.

Музикант-інструменталіст Ярослав Гаркуша

"Дует Адріана та Мідея Наруцькі"

Письменниця Аліна Третяк

Після заходу відбувся майстер-клас з виготовлення трипільської ляльки-мотанки від обухівської майстрині Світлани Біркіної.











Виставка діє в бібліотеці ім. М. Реріха з 4 квітня по 4 травня 2023 р. за адресою м. Київ, вул. Єреванська, 12
ЗАПРОШУЄМО!