Історичние екскурс
Відповідно до "Повісті минулих літ" уздовж
берега Дніпра йшов апостол із учнями.
Зупинившись на одному з пагорбів, він поставив у землю хрест і, повернувшись до послідовників, сказав їм:
«Тут буде засноване велике християнське місто з безліччю храмів».
Апостолом був Андрій Первозванний,
а на місці хреста сьогодні стоїть Андріївська церква.
☝Сьогодні Андріївська церква є пам’яткою архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення. Вона входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». У цій споруді сплелися досягнення європейського мистецтва, втілені Растреллі, та українських мистецьких традицій. Церква внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щонеділі та на свята тут відбуваються богослужіння, а в решту днів церква працює як музей.
Цікаві історичні факти:
☝За історичними джерелами, перша мурована церква, була зведена на пагорбі на Подолі ще в XIII столітті та проіснувала майже 500 років. Згодом на її місці була споруджена дерев’яна церква - Хрестовоздвиженська, яка згоріла під час пожежі в кінці XVII століття.
☝На цьому місці збудували Андріївську церкву в1744 –1754 роках. Споруда у стилі бароко була побудована видатним архітектором Франческо Растреллі. Архітектура, ліплення, різьблення, живопис, гармонійно поєднуючись та взаємодоповнюючи один одного, утворюють цілісний ансамбль інтер’єру церкви.
Андріївська церква, краєвид з Подолу. Київ, 1852 р. Фотограф Роджер Фентон
☝Растреллі вперше використав декор із чавунного лиття, загальна вага якого становить 98 тонн. І хоча вважається, що будівельні роботи завершилися 1753 року, храм був освячений лише після завершення внутрішнього оздоблення – у 1767.
Клодт фон Юргенсбург. «Краєвид у Києві» (1871)☝За проектом Растрелі був виконаний іконостас з липи, вкритий золотом.
Усі архітектурні деталі іконостасу були визолочені сусальним золотом найвищої проби. Сьогодні це єдиний іконостас, спроєктований відомим італійським архітектором, що «дожив» до наших днів. У ньому збереглися усі 39 ікон. Щоправда, під час сучасних досліджень виявлено, що 13 із них були переплутані місцями. Ймовірно, це відбулося за радянських часів, коли реставратори не прискіпливо стежили за канонічністю витворів мистецтва.
☝ Архітектор Растреллі не брав безпосередньої участі у спорудженні церкви, а її будівництвом керував Іван Мічурін, а до її спорудження були залучені кращі тогочасні майстри.
☝На будівництво церкви витратили 23 500 одиниць цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.☝Головною проблемою для творців храму став зсув ґрунтів схилу, які не були враховані італійським архітектором. Тож, Іван Мічурін був змушений дещо перебити первісний проєкт, заглибивши фундаменти більш як на 40 метрів (фактично на висоту самої споруди).
☝Водночас зводиться двоповерховий стилобат, де планувалося розмістити будинок притчу. Для цього робітники здійснили виймання ґрунту, відведення ґрунтових і джерельних вод.
☝У Андріївській церкві немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі дзвонів Дніпро міг прокинутися і вийти з берегів. А ще храм планувався як палацова церква лише для однієї імператорської сім’ї, тому дзвіниця не проєктувалася.
☝1849 року до Андріївської церкви привезли частину мощів Андрія Первозванного прямо зі священної гори Афон. Проте їх було втрачено за радянських часів.
☝Андріївська церква пережила нелегкі часи – у ХІХ столітті її ледь не знищили. Російський імператор Олександр ІІ хотів знести церкву, а на її місці побудувати кріпосні споруди. Церква тричі ледь не згоріла – у неї неодноразово влучали блискавки через її висоту.
☝За радянських часів у церкві був антирелігійний музей. Але в роки Другої світової в Андріївській церкві були поновлені богослужіння.
☝Після 11 років реставраційних робіт, наприкінці 2020 року, Андріївська церква знову відчинила свої двері для відвідувачів. За цей час майстри відновили оригінальний колір стін, зміцнили схил, фундаменти церкви та стилобату.
☝Іконостасу було повернуто автентичний вигляд: всі ікони розмістили за первісним задумом Растреллі. Наразі всередині будівлі встановлене сучасне освітлення. Для слабозорих людей і дитячих екскурсій майстри відлили з гіпсу окремі елементи оздоблення храму, щоб до них можна було торкнутися і відчути їхню форму.
.jpg)
☝Картина Платона Бориспільця «Проповідь Апостола Андрія», написана ним у Парижі, розміщена в південній частині церкви. Мистецтвознавці, вивчаючи картину, дійшли висновку, що зображений ліворуч у тіні чоловік – це Тарас Шевченко. В ті часи Шевченка було заарештовано, і Борисполець, створюючи к артину, хотів висловити свою солідарність із митцем.
☝Памятник Проні Прокопівні та Голохвастову. Милуючись величними сходами, що ведуть до Андріївської церкви, мимоволі згадуються кадри відомої та улюбленої багатьма комедії радянських часів – «За двома зайцями». Фінальні сцени цього фільму знімали саме тут: з широких чавунних сходів скинули невдалого жениха Проні Прокопівни – Свирида Голохвастова.
☝Поблизу знаменитих сходів знаходиться пам'ятник знаменитим акторам, які зіграли ролі Проні і Голохвастова – Олегу Борисову та Маргариті Кринициній. Невелика скульптурна композиція відображає той момент, коли Голохвастов, преклонивши коліно, робить пропозицію Проні Прокопівні, а вона протягує йому руку для поцілунку.
☝Пам'ятник, створений за проектом скульпторів В. Щура і В. Сивко, був встановлений в Києві у 1999 році.
Диво над Дніпром". Історія Андріївської церкви крізь призму реставрації 2009-2020 р.р.
У книзі за авторством науковців Національного заповідника «Софія Київська» розповідається про особливості першої комплексної одинадцятирічної реставрації унікальної пам’ятки. Тематично видання висвітлює три етапи проведення реставраційних робіт протягом 2009–2020 років. Перший розповідає про укріплення Андріївського пагорба, другий розкриває зміст реставрації екстер’єру святині, а третій, відповідно, — її інтер’єру, іконостаса та іншого церковного облаштування. Завдяки архівним та друкованим матеріалам, а також натурним дослідженням стало можливим відтворення первісного архітектурного задуму Ф. Б. Растреллі, відновлення живописного почерку іконописців та напрацювань майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Відновлена перлина архітектури епохи бароко захоплює та дивує, долучає до відчуття краси й вічності.
Видання стане в пригоді архітекторам, історикам, реставраторам, мистецтвознавцям, а також усім, хто цікавиться історією Києва та минувшиною України.
Книга знаходиться в фонді бібліотеки.
За матеріалами:
.jpg)
