«Солов’яненко – український соловейко»

Солов'я́ненко Анато́лій Бори́сович — всесвітньо відомий український співак (лірико-драматичний тенор), його вважають одним з найкращих тенорів світу. Цьогоріч українці відзначають 90 років з дня народження видатного співака, пісні, якого підкорили увесь світ! Народні українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для всіх наступних співаків. Такі видатні майстри оперної сцени як Пласідо Домінґо і Лучано Паваротті вважали, що майстерність Солов’яненка не поступається їхній власній.

Послухати унікальний голос "українського соловейка" можна за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=QNaSpVtSa_0

https://www.youtube.com/watch?v=eNMrMVs1lqo

Цікаві факти з життя співака:

☝Народився 25 вересня 1932 року в шахтарській родині в місті Донецьк.

☝Після закінчення середньої школи вступив до Донецького політехнічного інституту, де закінчив аспірантуру і працював викладачем на кафедрі інженерної геометрії.

☝Усі ці роки удосконалював вокальне мистецтво у заслуженого артиста УРСР, видатного співака-тенора Олександра Коробейченка, брав участь у концертах художньої самодіяльності.

☝В 1962 році був запрошений до Київського Театру Опери та Балету, проходив стажування в театрі Ла Скала (Мілан), де став лауреатом конкурсу «Неаполь проти всіх».

☝З 1965 — соліст Київської опери.

☝У 1967 році був удостоєний звання заслуженого артиста УРСР, в 1975 — народного артиста СРСР.

☝У репертуарі Солов’яненка — 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень.

☝Широкою є географія гастролей співака: Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада… Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському «Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р. Штрауса, Д. Верді, П. Масканьї.

☝У 1980 році Солов’яненко став лауреатом Ленінської премії, грошову винагороду за неї він передав у Фонд Миру. У 1997 році отримав премію ім. Т. Г. Шевченка.

☝Серед найкращих партій: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Шарля Гуно), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) та ін. Світові знавці оперного співу визнали, що виконання Солов’яненком партії герцога в «Ріголетто» Дж. Верді було найкращим — вершиною майстерності.

☝29 липня 1999 року через гострий інфаркт міокарда Анатолій Солов’яненко пішов з життя.

☝Не стало неперевершеного співака, та з далеких далей живим промінчиком сяє нам мала планета «6755», названа його світлим ім’ям.

☝У 2002 рпоці у видавництві «Емма» вийшла книжка Алли Терещенко «Анатолій Солов'яненко. Український голос, що розмовляв з усім світом»

☝На його честь у містах України названі вулиці та встановлені пам’ятники.

 

☝У 2008 році за значний особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та з нагоди 140-річчя від дня заснування Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка народному артисту України Анатолію Борисовичу Солов’яненку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Більше інформації можна дізнатися за посиланням:

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2312306-vicna-zora-anatolia-solovanenka.html

http://www.ukrgeroes.com.ua/SolovyanenkoAB.html

Б

"ВЕЛИКИЙ ПЕРЕСМІШНИК"

100 років з дня народження Павла Глазового - 
українського поета-гумориста і сатирика

(30 серпня 1922 — 29 жовтня 2004)

«Життя ж — вогонь

У тім вогні Серця людські палають, 

А сміху іскорки ясні 

Над полум’ям літають: 

Смішні пригоди і слова, 

Події та картини. 

Я сам згоряю у вогні 

Й збираю ті іскрини. 

Якби не міг збирати я 

Веселого й смішного, 

Давно розпалась би душа 

Під тягарем страшного» 

 (П.Глазовий)

Творчість улюбленого українського гумориста не одного покоління Павла Глазового актуальна і сьогодні. Коли чуємо його іскрометне, дотепне, веселе  слово, наша українська душа  відгукується одразу. Для українців гумор притаманний, зрозумілий, завдяки гумору ми висміюємо своїх ворогів, та й свої недоліки.  В гуморесках автора ми одразу впізнаємо персонажі, які викликають сміх та осуд.

Пропонуємо послухати знамениті гуморески автора за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=6Pfke9ElErs

Цікаві факти з життя Павла Глазового

☝ Павло Прокопович писав по 5–7 усмішок у день.

☝ Автор 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

☝ Закінчив філологічний факультет Київського педінституту імені Горького і був дуже закоханий у літературу. В нього була своя бібліотека.

☝ Пережив голодомор, на його очах померла голодною смертю молодша сестричка.

☝ Пройшов Велику Вітчизняну і повернувся додому з трьома бойовими орденами, які… одразу пороздавав сусідським дітлахам.

☝ Глазовий пережив нелюбов радянської влади. Партія боялася гострого пера Глазового і тримала його увесь час під ковпаком. Та заборонити Павла Прокоповича не могли. Його усмішки дуже любив народ.

☝ Великий гуморист жив на вулиці Льва Толстого в Києві досить скромно. Найбільше багатство – книги. Був не лише гарним співрозмовником, а ще й Кулінаром.

☝ В дитинстві Мріяв стати учителем української мови.

☝ Після війни Павло Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його і запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака і подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.

☝ Глазовий писав тексти для виступів дуже популярних тоді персонажів – Тарапуньки і Штепселя.

☝ Особисте життя гумориста не склалося. З першою дружиною Нелею (яка була молодша на 8 років) прожили 25 років, але потім розлучилися. Син Андрій залишився жити з батьком, а донька Олександра – з матір’ю. Згодом одружився вдруге. Проте цей шлюб тривав лише рік. І син, і ті, хто добре знав Павла Прокоповича, кажуть, що гуморист у звичайному житті був досить складною людиною. Безкомпромісною і гострою, як його твори…

☝ Павло Глазовий був знайомий з Юрієм Нікуліним.

"НЕЗЛАМНА ТА НЕЗАЛЕЖНА"

Вікторина
до Дня Незалежності України

День незалежності України – головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України.

Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити мирно та вільно, сповідувати свої традиції, звичаї, але історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди, тож боротьба за свободу і незалежність тривала протягом століть. Боротьба за свободу, ідентичність та територіальну цілісність України триває і досі. Сьогодні українські захисники у війні з РФ відстоюють незалежність ціною власного життя.

Пропонуємо вікторину, завдяки якій згадаємо факти проголошення незалежності нашої держави 31 рік тому! Дайте відповідь на запитання, натиснувши, на вашу думку, правильний варіант! Бажаємо успіху!

НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЯ!

УКРАЇНЦІ - НАЙСПІВУЧІША НАЦІЯ

Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень у світі - близько 200 тисяч. Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці - з кількістю 6 тисяч народних пісень - перебуває Італія.

НАЙПОТУЖНІШИЙ ЛІТАК СПРОЄКТУВАЛИ В УКРАЇНІ

У нашій країні в ДП "Антонов" спроектували і створили найпотужніший у світі літак з найбільшою вантажопідйомністю - Ан-225 "Мрія". Він має вагу 640 тонн і здатен підняти в повітря одразу 80 легкових автомобілів!

УКРАЇНСЬКА КОНСТИТУЦІЯ - ОДНА З ПЕРШИХ В ЄВРОПІ

Мова йде про конституцію Пилипа Орлика, проголошену у 1710 році. Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року, має 161 статтю та 15 розділів . Під час її затвердження, тодішній президент України Леонід Кучма замкнув депутатів і не випускав їх із Ради, доки не було знайдено усіх компромісів та не було проведене результативне голосування.

ГРИВНЮ ЗАПРОВАДИЛИ ЧЕРЕЗ 5 РОКІВ ПІСЛЯ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Українська гривня була офіційно запроваджена як нова валюта у 1996-му році. З 2 по 16 вересня 1996 року в одночасному обігу перебували як тимчасова українська валюта — карбованці (яка була дійсна від 1992-го), так і нова гривня. 100 000 карбованців міняли на одну гривню, а після 16 вересня прийом і обіг карбованців було припинено.

ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ - ПЕРШИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД У СХІДНІЙ ЄВРОПІ

Першим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Острозька академія, 1576 року її заснував князь Острозький Костянтин-Василь.   

Факти про День Незалежності:

☝Уперше День незалежності України відзначили 16 липня 1991 року – через рік після того як Верховна рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та постанову «Про День проголошення незалежності України».

☝Через місяць, 24 серпня 1991 року, Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила Акт проголошення незалежності України, який підтвердили на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Новою постановою від 20 лютого 1992 Верховна Рада України перенесла святкування Дня незалежності на 24 серпня.

☝На референдумі було одне питання :«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України». У всіх 27 областях України виборці підтримали документ. Найменше за незалежність проголосували в Севастополі (57,07%) і Кримській автономії (54,19%), решта областей, включно зі східними, віддали понад 80% голосів на підтримку історичного Акту.

☝Акт проголошення незалежності було ухвалено через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які намагалися повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

☝Знакова сесія українського парламенту почалася о 10 год із хвилини мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинулили в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.

☝В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор, а також підняти його над куполом парламенту.

☝За незалежність України проголосували навіть комуністи. А представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.

☝Позачергове засідання Ради 24 серпня 1991 року завершив гімн Українських Січових стрільців, який опозиціонери виконали прямо біля трибуни. Підспівували навіть мітингувальники.

☝24 серпня 1994 року на Хрещатику в Києві пройшов перший військовий парад на честь Дня проголошення незалежності України.

☝Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

За матеріалами сайту:

https://brovary.net.ua/den-nezalezhnosti-ukrayiny-2020-desyat-tsikavyh-faktiv-pro-svyato/

ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА ВІД ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ

Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, яка була третьою за величиною у світі, та передала усі боєголовки і ракети Російській Федерації. Українські політики одразу зробили державу беззахисною. В обмін отримали гроші та офіційні гарантії безпеки від ядерних держав - США та Росії, з якою нині триває війна.

Ґюстав Клімт - засновник модернізму ХIХ ст.

Художнє знайомство

(160 років від дня народження)

Ґюстав Клімт (14 липня 1863 р.- 6 лютого 1918 р.) - видатний художник і графік, символіст, художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин, найвідоміший представник модернізму 19 ст. Один з найвидатніших представників віденської сецесії, професор Віденської та Мюнхенської академій.

Його зображення виконані у витонченому стилі і орнаменті, де на перший план виходить дрібний візерунок з різнокольорових плям. Серед робіт величезну роль грають жіночі портрети та пейзажі. Картини Клімта вражають алегоріями, в яких він порушував актуальні теми кохання, пристрасті, смерті, за допомогою міфології.

Використання яскравих кольорів і всієї гами золота, зображення оголених жінок, де грають роль не фігури, а жести та пози роблять картини Клімта впізнаваними.

Одна з найвідоміших картин художника Золотий «Поцілунок» стала символом кохання, одою красі, чистоті та любові у всій її безмежності. Це полотно величне не лише через немалий розмір (1,80 м на 1,80 м), а й завдяки сюжету і «золотій» колористиці.

.

Історія створення полотна:

За переказами, картину Ґуставу Клімту замовив віденський граф. Він хотів, аби художник увіковічнив його в поцілунку з нареченою. Власне, їй у подарунок картина й призначалася.

Клімт завдання виконав наполовину: зобразив поцілунок… без поцілунку. Графу полотно дуже сподобалося, але все ж він спитав, чому герої не торкаються устами. Художник відповів, що прагнув передати дещо важливіше за фізичний поцілунок – атмосферу жадання, пристрасті, очікування насолоди.

В цій роботі Клімт також вперше передав жіночу покірність замість традиційного для його творчості жіночого домінування. В «Поцілунку» жінка втілює ніжність, м’якість, вона поступається чоловіку і віддається почуттям.

А ще в жінці з цього полотна він втілив Емілію Фльоге, з якою перебував у складних і "вільних" стосунках ледь не все життя і саме її ім’я шепотів перед смертю.

Граф пояснення Клімта про поцілунок прийняв і повіз картину нареченій. Та настільки «закохалася» в шедевр, що від захоплення тут же відповіла згодою на освідчення графа.

Пропонуємо до перегляду знамениті полотна видатного художника Ґустава Клімта.

Портрет Адель Блох-Бауер, 1907 р.

"Медицина", 1907 р.

"Даная", 1908 р.

"Три віку жінки", 1905 р.

"Смерть та життя", 1916 р.

"Портрет Емілії Фльоге", 1893 р.

«Алегорія кохання», 1895 р.

«Бетховенський фриз», 1902 р.

Юдиф та голова Олоферна, 1901 р.

"Березовий гай", 1903 р.

Портрет Ґустава Клімта

Познайомитися з біографією художника можна за посиланням:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D1%82

Використані матеріали:

https://ukrainky.com.ua/skilky-poczilunkiv-u-klimta-istoriyi-chotyroh-kartyn/

Всесвітній день захисту слонів

 

Всесвітній день захисту слонів у зоопарках ініціювала організація In Defense of Animals ("На захист тварин") 2009 року. Цього дня проводять акції та флешмоби проти утримання слонів у зоопарках, оскільки це призводить до передчасної загибелі тварин.

👆🐘Слони, простір яких обмежений, змушені стояти тривалий час на твердій поверхні, унаслідок чого в них розвивається артрит. Якщо ця хвороба суглобів прогресує, тварину можуть навіть приспати в досить молодому віці.

👆🐘Зоозахисники також заявляють, що багато зоопарків досі використовують жорстокі методи утримання слонів, б'ють їх і переміщують за допомогою гаків.

👆🐘Важливим питанням є й саме збереження слонів у дикій природі як виду, адже наразі із 40 відомих науці порід цих тварин залишилося три.

Цікаві факти про слонів:

👆🐘На хоботі слонів налічують приблизно 40 тис. м'язів. Єдина хрящова частина цього органу – перегородка на кінчику, що розділяє ніздрі. Хобот працює, як насос. За один "ковток" слон може набрати до восьми літрів води.

👆🐘У випадку занурення слона на глибину під час плавання хобот виступає, наче трубка аквалангіста, зберігаючи кисневий баланс. Швидкість плавання слонів – 2–6 км/год, а швидкість бігу – до 35–45 км/год.

👆🐘Хобот є комунікативним органом. З його допомогою слони "спілкуються" між собою. Також вони використовують різні пози й інфразвуки, завдяки чому можуть почути один одного на відстані 10 км.

👆🐘Слони – унікальні тварини, у яких розвинена самосвідомість і здатність переживати різні почуття й емоції, схожі на людські. Вони мають гарну пам'ять і можуть упізнавати своїх родичів навіть після тривалої розлуки, а за заподіяні образи – мстити. Також слони можуть виявляти відданість і ласку у ставленні тих, хто про них піклується.

👆🐘Серед слонів зустрічаються правші та лівші. Це визначають за ступенем сточеності правого або лівого бивня.

👆🐘Середня тривалість життя цих тварин – до 80 років.

В індуїзмі слони є священними тваринами і уособленням божественної сили. Одного з головних індуїстських богів – Ганеші – зображують із головою слона. Він уособлює мудрість.

Галерея "Art-Rerikh" біблотеки ім. М. Реріха пропонує до вашої уваги виставку картин художників-професіоналів різних епох, різних країн, які в своїй творчості звертали до зображення слонів. У їх роботах використані різні матеріали, різні стилі, але об’єднує неймовірне шанування та любов до цих великих і добрих істот.

Відеоролик виставки можна подивитися за цим посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=xO3t3txUTL8&t=11s

"Червоний слон" (олія, полотно), художник Лисак Генадій

Всесвітній день біженців

Всесвітній день біженців затверджений на підтримку мужності і витримки біженців допомоги і захисті цих осіб
(Резолюція ООН A/RES/55/76 від 2001 р.)

Протягом багатьох років різні країни та регіони відзначали власні пам’ятні дні й навіть тижні, присвячені біженцям.

Всесвітній День біженців відзначається одночасно з Днем африканських біженців - 20 червня. За даними УВКБ ООН, нині понад 100 мільйонів людей у світі є вимушено переміщеними особами. Питання біженців сьогодні є катастрофічним. Як на них реагувати, приймати/допомагати чи ні, які політики щодо цього розробляти — це урок, який має сьогодні засвоїти світ. Адже сьогодні хтось просить підтримки у тебе, а завтра допомога може знадобитися тобі.

Більш ніж сто днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до десятків тисяч смертей і поранень, руйнувань інфраструктури, будинків та змусили мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки. За даними ЮНІСЕФ, 5,2 мільйона дітей з України потребують гуманітарної допомоги, з яких 2,2 мільйона знаходяться в країнах, які приймають українських біженців. Відповідно до статистики організації, двоє з трьох дітей в Україні були переміщені в результаті бойових дій. Саме діти і жінки складають переважну більшість українців, які шукають притулку від війни за кордоном.

Станом на 3 травня, за даними МОМ, усього майже 13,7 мільйона українців покинули свої домівки, з них за межі України виїхали понад 5,6 мільйона людей. При цьому 2,7 мільйона українців повернулись з-за кордону в Україну з початку війни.

За матеріалами:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2

https://ukrainian.voanews.com/a/de-ukraiinci-shukaiiut-prytulok-vid-viiny-za-kodonom/6615534.html

 https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/2/7350198/

"Тетяна Яблонська - співець людського життя"

Творче знайомство

до 105-річчя від дня народження видатної української художниці Яблонської Тетяни Нилівни

"У кожному її творі - свій багатий почуттями світ, 

яскраво виражений у новій для Яблонської і 

разом з тим притаманній лишень їй індивідуальній манері.

 І ми завжди пізнаємо руку й серце щирого митця, 

радіємо новій зустрічі з його насиченими думкою полотнами"

Іван Драч

Подивитися відеоролик з картинами художниці можна за посилання:

https://www.youtube.com/watch?v=e_1wkazWeNA

Творчість видатної української художниці Тетяни Яблонської визначає найвищі досягнення українського живопису та графіки і є яскравою сторінкою історії українського мистецтва першої половини ХХ ст. Її творчості властивий широкий жанровий діапазон: художниця писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Особливий нюанс в роботах – це кольори, які роблять її твори впізнаваними. Всі картини  Тетяни Яблонської насичені незвичайною теплотою. Так міг творити лише «майстер сонячної душі».

Тетяна Яблонська народилась 24 лютого 1917 року в російському місті Смоленську в родині вчителів.

У 1928 році родина переїхала в Україну, яку прийняла як  духовну батьківщину. У 1935-1941 роках Тетяна Яблонська навчалась в Київському художньому інституті у видатного живописця Федора Кричевського. Його теми материнства та праці вразила молоду Яблонську, вона стала продовжувачем його традицій. Художній інститут Яблонська закінчила за фахом «художник-живописець».

У 1938 році під час своєї першої подорожі до Москви художниця ознайомилась із роботами французьких імпресіоністів. Свіжість та невимушеність у зображенні природи та використання чистих світлих фарб на полотнах імпресіоністами, вплинули на її манеру в малюванні. Восени 1940 року в Київському художньому інституті відкрилася перша в історії інституту студентська виставка, на якій були представлені роботи Тетяни Яблонської.

Роки Другої світової війни Яблонська провела в тилу – на Поволжі. Працювала в колгоспі на різних польових роботах. Незвична до фізичної праці, вона повинна була доглядати за худобою і працювати на полі. «Я і косила, і скиртувала, і мішки тягала» – згадувала художниця. Малювала з фотографій портрети убитих чоловіків і синів односельчанок – на інші мальовничі вправи не залишалося ні часу, ні сил.

Після війни з 1947 і до 1973 року, Яблонська працювала викладачем художнього інституту. В незалежній Україні Тетяну Яблонську визнали прижиттєвим класиком. У 1998 році вона була відзначена найвищою нагородою України – премією ім. Тараса Шевченка за творчу діяльність. У 2001 році художниця одержала звання Героя України.

Найвідомішими її творами стали: «Ворог наближається», «Перед стартом», «Хліб», «У парку», «Над Дніпром», «Весна». Пейзажі «Бульвар Шевченка в Києві», «Зруйнований Хрещатик», «Руїни Пасажу», а також натюрморти «Зимове вікно» та «Кленове листя» були присвячені Києву, який став на той час уже рідним.

У фондах Національного музею історії України зберігається невелика кількість рисунків олівцем, деякі з них також присвячені Києву, зокрема, начерк «Сінний базар», «В парку Шевченка», які створила з натури в Києві у 1946 році, а до музею передала в 1961 році.

Офіційне визнання Яблонська отримала завдяки картині «Хліб», за яку вона була представлена в 1950 році до Державної премії СРСР, а в 1958 році отримала бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі. За картину «Льон» отримала Державну премію СРСР у 1977 році. У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську «Жінкою року 2000».

Свою останню живописну роботу художниця написала 16 червня 2005 року, а 17 червня 2005 року померла. Поховали Яблонську на Байковому кладовищі у Києві. У 2006 році її іменем було названо вулицю у Солом’янському районі м. Києва місцевості Караваєві дачі, Новокараваєві дачі. У лютому 2017 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом в 2 гривні, присвячену Тетяні Яблонській.

Картини художниці стали окрасою Музею Дракона в Тайвані, Київської картинної галереї, Полтавського, Запорізького, Харківського художніх музеїв, Львівської картинної галереї.

"Хліб", 1949 р.

                                                                     "Весілля", 1963 р.

"Весна", 1964 р.

"Льон", 1977 р.

«Вечір. Стара Флоренція», 1973 р.

"Ранок", 1954 р.

"Сінний базар", 1946 р.

"В парку Шевченка", 1946 р.