«КОСМІЧНИЙ IQ»

Вікторина та цікаві факти про космічні здобутки людства

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Всесвітній день авіації та космонавтики. Свято присвячене першому польоту людини в космос.

Пропонуємо ВІКТОРИНУ, щоб перевірити свої знання в цій галузі.

Натисніть стрілочкою квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі. Нехай все буде КОСМІЧНО!

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Юрій Гагарін

Перший пілотований політ багаторазового транспортного космічного корабля Колумбія «STS-1» відбувся 12 квітня 1981 року. Командиром екіпажу був ветеран американської космонавтики Джон Янг, пілотом — Роберт Кріппо. Політ був (і залишається) унікальним: найперший, фактично, випробувальний запуск космічного корабля, проводився з екіпажем на борту.

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Сергій Корольов

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».

Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». 

Павло Попович

А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів. Леонід Каденюк був справжнім патріотом. Дякуючи йому, на космічну орбіту вперше був доставлений український прапор, а в космічному просторі звучали пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, Софії Ротару і Назарія Яремчука. Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" космонавт обрав Гімн України, а також взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар".

Леонід Каденюк

Робе́рта Лінн Бо́ндар - перша канадська жінка-астронавтка і перша лікарка-неврологиня, яка побувала в космосі ув 1992 році. Народилася в родині етнічних українців родом з м. Городенка, Івано-Франківщини. Володіє українською мовою.

Робе́рта Лінн Бо́ндар

Працю українських працівників ракетно-космічної галузі цінують у всьому світі. Відомий інженер і підприємець Ілон Маск, що інвестує мільйони доларів в розвиток космічної галузі заявив, що українська ракета «Зеніт» по праву вважається однією з кращих раніше створених моделей.

Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила в топ-п’ятірку країн за кількістю космічних запусків. Наразі пріоритетним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, участь у реалізації міжнародних проектів.

За джерелами сайтів:

http://bckolgium.com.ua/dates/3138-vsesvtny-den-avacyi-kosmonavtiki-den-pracvnikv-raketno-kosmchnoyi-galuz-ukrayini.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2440097-sogodni-vsesvitnij-den-kosmonavtiki.html

"ТАЄМНИЦІ ПИСАНКИ"

Вікторина до Свята Великодня

Великдень — одне з найважливіших християнських свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа після розп’яття. Це свято має глибоке духовне значення і поєднує релігійні традиції з народними звичаями.

Великдень – свято радості, віри й надії! Всі ми готуємось до нього з піднесеним настроєм: печемо паски, фарбуємо та розписуємо яйця - найголовніші атрибути цього свята. А що ви знаєте про обряди та традиції Великодня? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам перевірити свої знання! Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою.

Цікаві факти про Великдень:

☝Свято не має фіксованої дати — його відзначають у першу неділю після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Тому дата щороку змінюється.

☝В Україні Великдень має особливо багаті звичаї:

В ніч із суботи на неділю проходить святкова служба.

Люди йдуть до церкви освячувати кошики з їжею.

Вітаються словами:

«Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»

☝Неодмінним атрибутом свята є Великодній кошик до якого кладуть:

паску (святковий хліб),

яйця (крашанки та писанки),

ковбасу, шинку, сир, масло, хрін і сіль.

Кожен продукт має символічне значення (життя, достаток, очищення тощо).

Крашанки — яйця, пофарбовані в один колір.

☝Писанки — розписані орнаментами яйця, які мають символічні знаки (сонце, життя, захист).

☝За народними звичаями діти та дорослі в цей день грають у "битки" яйцями, щоб дізнатися чия крашанка міцніша.

"ВЕЛИКОДНІЙ ЗАЙЧИК"

Майстер-клас

Ліцей №149 3б клас

Незабаром святкуватимемо Великдень, тож важливо до нього підготуватися як слід. Дорослі печуть пасочки, фарбують або розписують яйця – символ життя, готують смачні страви. А ми вирішили з дітками створити святковий атрибут – Великоднього Зайчика. Він може прикрасити святковий стіл, створивши чудову атмосферу. Зайчик має кишеньку, в яку можна заховати крашанку. Такий святковий сувенір, створений власними руками дитини – найкращий подарунок рідним. В Україні цей символ з’явився нещодавно, але став улюбленим атрибутом Великодніх свят, як дітей так і дорослих. Два дні поспіль 8 та 9 квітня ми проводили майстер-класи в приміщенні Ліцею №149 для учнів 3а та 3б класів в цілях безпеки. Діти залюбки творили Великодніх Зайчиків  разом з нами! Ми підготувалися до свята!

Ліцей №149 3б клас

Походження символу

☝Великодній зайчик (пасхальний кролик) бере початок із Німеччина. Там ще з XVI–XVII століть існувало повір’я, що заєць приносить дітям фарбовані яйця на Великдень. Цей образ пов’язаний із:
весною (зайці символізують родючість і нове життя),
дохристиянськими віруваннями про оновлення природи.
☝Пізніше традиція поширилася в США завдяки німецьким емігрантам у XVIII столітті. Там зайчик став дуже популярним і перетворився на комерційний символ (солодощі, декор, подарунки).
🐰 Як зайчик “прийшов” в Україну
В Україну ця традиція потрапила значно пізніше — переважно:
після здобуття незалежності (1990-ті роки), через вплив західної культури, фільмів, реклами та брендів, разом із популяризацією святкування Великодня у більш “європейському” стилі.
Особливо активно образ зайчика почав з’являтися у:
дитячих книжках і мультфільмах,
супермаркетах (шоколадні зайчики),
святковому декорі.
☝У традиційній українській культурі головні символи Великодня — це:
писанки та крашанки, паска, кошик для освячення в церкві.
☝Зайчик не є автентичним народним символом в Україні, але:
добре прижився як дитячий та декоративний елемент, став частиною сучасної міської культури святкування.

"ЖИВИ НАПОВНУ: ОБИРАЙ ЗДОРОВ'Я"

Вікторина та інформування до Всесвітнього дня здоров'я

7 квітня щороку відзначається Всесвітній день здоров'я (World Health Day)!Свято заснували у 1950 році на честь прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я у 1948 році.

☝Актуальність стану нашого з вами здоров'я обумовлена ​​зростанням і зміною характеру навантажень на людський організм, в зв'язку зі збільшенням ризиків техногенного та екологічного характеру. Для українців негативний вплив на здоровя додають військові дії, які відбуваються на території України. Повітряні тривоги, руйнування будинків від ракетних ударів та шахедів, загибель людей, неможливість планувати своє життя, роботу, відпочинок, навчання створюють негативні умови, коли втримати ментальне здоров'я дуже важко. У ситуації, що склалася турбота про своє здоров'я і самопочуття пов'язані з виживанням і чсто залежать тільки від нас.

☝Тож хочеться в День здоров'я нагадати всім основні складові здорового способу життя: гігієна; рух - це життя; відмова від шкідливих звичок; здоровий сон; правильне харчування; загартовування; профілактика захворювань. Дуже важливо знайти для себе цікаву справу, яка б приносила задоволення і відволікала від негативних думок.

☝Пропонуємо вікторину, яка нагадає вам прості істини, які допоможуть жити наповну та відчувати себе здоровими фізично і ментально!

ДЕНЬ ПОСМІШКИ

Вікторина та цікаві факти до Дня Сміху

День сміху або День дурня святкують в Україні та світі 1 квітня. Це свято не є офіційним державним вихідним, але популярне серед населення, оскільки цього дня заведено розігрувати друзів, колег та знайомих, жартувати та підіймати настрій.

Ми вже не один рік зустрічають День сміху в умовах війни, яку розв'язала росія. Приводу сміятися, жартувати немає. Але українці завжди малий добрий гумор, і вміли висміювати ворога. У цей день важливо знайти привід для усмішки та жартів на зло жорстокому ворогу, який не знає, що таке добро й позитив.

Сміх — це потужний інструмент емоційного розвантаження, що зближує людей, покращує здоров'я, знижуючи рівень стресу та зміцнюючи імунітет. Він є зовнішнім виявом радості, позитивних емоцій та здатності бачити світло в будь-якій ситуації. Сміх — найкращі ліки, що лікує душі та продовжує життя.

Смійтеся на здоровя!

Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви дізнаєтесь цікаві речі про сміх та як святкують цей день в інших країнах!

Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку і рухайтесь далі за стілочкою Бажаємо успіху!

Відомі та влучні цитати про сміх:

☝«Люблю людей, з якими завжди весело. Сміх — ліки від хвороб. Обожнюю сміятися. Думаю, в людині це найголовніше», — Одрі Хепберн.
☝«Найкрасивіші речі в житті — це далеко не речі... Це люди, місця, спогади... Це почуття, моменти, усмішки та сміх».
☝«Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя», — Віктор Гюго.
☝«Хвилина сміху прирівнюється до 25 хвилин занять аеробікою».
☝«Людина, яка вміє сміятися, має імунітет до життєвих негараздів».
☝«Сміх — це короткий шлях між двома людьми», — Фрідріх Ніцше.

Чому сміх важливий (науковий погляд)

☝Здоров'я: Сміх розширює судини, покращує кровообіг і знижує ризик серцево-судинних хвороб.
☝Імунітет: Щирий сміх стимулює вироблення антитіл, підвищуючи опірність до вірусів.
☝Антистрес: Він зменшує біль та захищає від руйнівної дії стресу.

І. ВІЛЬДЕ "МЕТЕЛИКИ НА ШПИЛЬКАХ"

Голосні читання та інформування 

до 90 років від часу виходу повісті у світ

У 1935 році у львівському часописі "Нова Хата" Ірина Вільде видала першу повість з трилогії «Метелики на шпильках» (окремим виданням у 1936 р.). За цей твір письменниці було присуджено премію Товариства письменників та журналістів імені Івана Франка за 1935 рік. Продовження повісті «Метелики на шпильках», було видане також у 1935 році, у тому ж львівському часописі «Стара хата» під назвою «Б'є восьма». У 1939 році вийшла друком повість «Повнолітні діти», яка склала разом із «Метелики на шпильках» і «Б'є восьма» цикл «Метелики на шпильках».

На заняттях клубу української мови "Мова і розмова", який існує в нашій бібліотеці  третій рік ми згадали цей твір-ювіляр та поділились враженнями від прочитаного.

Головні меседжі повісті:

«Метелики на шпильках» Ірини Вільде (частина трилогії) — це психологічна повість про дорослішання дівчини-гімназистки Даринки на Буковині під румунською окупацією. 

Твір висвітлює складну адаптацію до дорослого світу, тиск патріархальних норм, психологічні травми, пошук власної ідентичності, перше кохання та формування політичної свідомості.

Основні теми та сюжетні лінії:

Дорослішання («пришпилені метелики»): Головна героїня Дарка почувається, як метелик, пришпилений до колекції, через суворі обмеження, вимоги суспільства та патріархальне виховання, що змушує дівчат бути лише красивими «іграшками».

Соціальний тиск та особистий вибір: Дарка намагається звільнитися від примусових рамок, виборюючи право на власну думку та власне життя.

Складність життя у «чужій» державі: Події розгортаються на фоні національного гніту (окупація Буковини Румунією), тому дорослішання поєднується з необхідністю робити політичний вибір.

«СЕРГІЙ КІЛЕССО: СПАДЩИНА В КАМЕНІ ТА СЛОВІ»

Знайомство до 95 років з дня народження

Сергій Костьович Кілессо (28.03.1931–30.06.2012) - Заслужений архітектор України, який усе життя присвятив дослідженню вітчизняної архітектури та залишив слід не лише в науці, а й у пам’яті сучасників. Він зробив подвійний внесок в українську культуру. Пропонуємо познайомитися з його спадщиною «у камені та слові». Він брав участь у дослідженні та відновленні знакових пам'яток України, зокрема Києво-Печерської лаври та багатьох храмів. Його науковими роботами користуються сучасники і досі, вони стали основою для сучасного розуміння розвитку українського архітектурного стилю та збереження культурної ідентичності.

Кілессо — це фахівець зі збереження спадщини, а не “звичайний” архітектор новобудов.

Він працював із такими об’єктами, які сьогодні входять до найцінніших пам’яток України.

Біографія:

☝Народився С. Кілессо у м. Києві в родині відомого лікаря Костянтина Григоровича Кілессо.

☝Після закінчення Київської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка навчався на архітектурному факультеті Художнього інституту в м. Києві в майстерні В. Г. Заболотного.

☝За дипломний проєкт «Критий стадіон на 10 000 місць» отримав «відмінно» і разом з колегами почав працювати над проєктом Палацу Спорту в «Київпроекті».

☝Після закінчення інституту одержав направлення на роботу в Києво-Печерський заповідник на посаду завідувача відділу охорони і реставрації пам'яток архітектури.

☝Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997-2007).

Основні архітектурні твори:

☝Реставрація Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври (1958-1962, у співавторстві з Є. Лопушинською); корпусів соборних старців і клірошан Києво-Печерської лаври (1958-1965);

☝Свято-Троїцької церкви Мотронинського Свято-Троїцького монастиря (1965-1969);

☝Іллінської церкви – усипальниці Б. Хмельницького в с. Суботові (1977, іконостас – 1995);

☝Консервація і відбудова бастіону В.Дорошенка Чигиринської фортеці (1995, співавтор В. Андрущенко);

Нові споруди: житлові будинки в Києві – вул. Велика Житомирська, 14 (1968); вул. Січових стрільців, 70 (1975) ; каплиця Святої покрови у Чигирині (1995); пам’ятник Лесі Українки в Луцьку (1997 у співавторстві з архітектором В. Жигуліним, скульптори М.Обезюк і А. Німенко);

Б. Хмельницькому в с. Суботові (1995, скульптор Є. Кунцевич)

☝Розробив проекти відродження комплексу Мотронинського Свято-Троїцького монастиря (у співавторстві 1996-1998); храмових комплексів для села Моринці (Чигиринського р-ну, Черкаської обл., 1997); Володимирського собору з огорожею та дзвіницею в м. Чигирині (1999).

☝Серед наукового доробку Сергія Костянтиновича – дослідження творчості архітекторів В. Городецького, В. Заболотного, Я. Сокола, О. Вербицького. Опублікував понад 300 наукових і науково-популярних робіт, розвідок, есе.

Помер 30 червня 2012 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.