«ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ»

Волонтерські практики

В Міжнародний день волонтера хочемо подякувати нашим берегиням, неймовірним жінкам, які разом з нами займаються волонтерською діяльністю, а саме шиють адаптивну білизну та в’яжуть шкарпетки для поранених воїнів, які перебувають на лікуванні в шпиталях. Процес давно налагоджено, наша колега Павленко Наталія Володимирівна розкроює білизну, а читачки Жуковська Ольга Борисівна та Комнатна Галина Олександрівна дома пошили вже більше 500 виробів. Голуб Олена Генадіївна зв’язала біля сотні шкарпеткок. Хто не має можливості та часу допомагати шиттям, в’язанням, допомагають матеріалами.

Жуковська Ольга Борисівна

Комнатна Галина Олександрівна

Павленко Наталія Володимирівна - бібліотекар читальної зали

І все це робиться за покликом серця! Після важких ночей з тривогами та обстрілам, настає день, і приходить надія на перемогу, на щасливе і спокійне життя в Україні. Настає день, і наші жінки сідають за роботу і…кроять, шиють, в’яжуть! Бо є потреба. Там, на передовій наші чоловіки, брати, сини, дочки тримають кордони України, ціною власного здоров’я та життя!

Наша бібліотека є учасником  волонтерської спільноти Шити_жити Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району м. Києва.

У всьому світі 5 грудня відзначають міжнародний День волонтера International Volunteer Day.

В Україні цей день переходить в День збройних сил, який відзначається 6 грудня. 

Генеральна Асамблея ООН в 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім'я економічного і соціального розвитку» (резолюція № A/RES/47/3), закликавши їх здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів.

"ЗІРКА ПОЧУТТІВ"

Арт-терапія

В нашій бібліотеці відбулася арт-терапія, яку провела художниця, 

арт-терапевт Ольга Галагуз.

Завдяки творчості учасники вчилися виражати свої емоції. Сьогодні дуже важливо вміти справлятися з психологічною та фізичною напругою, причини якої ми часто не розуміємо. Така практика дуже корисна для профілактики психосоматичних захворювань, для продуктивної взаємодії з навколишнім світом, для власного спокою та комфорту. Під час практики кожний створив свою «Зірку почуттів»! Маємо надію, що ця практика допоможе виражати свої емоції, що вкрай важливо у сучасних реаліях.

"СНІД - НЕ ВИРОК!"

Інформування

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Головна мета цього дня — привернути увагу громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.

☝ВІЛ — це скорочена назва вірусу імунодефіциту людини. ВІЛ живе і розмножується тільки в організмі людини. При інфікуванні ВІЛ більшість людей не відчувають ніяких симптомів. Іноді, через кілька тижнів після інфікування, розвивається стан, схожий на грип.

☝ВІЛ-інфекція — це захворювання, що розвивається у людини, інфікованої вірусом. Він поступово руйнує імунну систему, знижується опірність організму до інфекцій. У певний момент опірність організму стає настільки низькою, що у людини можуть розвинутися такі хвороби, якими інші люди практично не хворіють або хворіють вкрай рідко. Остання стадія розвитку ВІЛ-інфекції це СНІД — синдром набутого імунодефіциту людини.

☝Що важливо знати?

ВІЛ може передаватися:

☝ при незахищеному сексуальному контакті з інфікованою людиною;

☝ при переливанні інфікованої крові;

☝при спільному використанні інфікованих голок, шприців або інших гострих інструментів;

☝ від матері до дитині під час вагітності, пологів та грудного вигодовування.

☝Вірус НЕ передається

☝ при поцілунку, кашлі і чханні, обіймах та рукостисканнях;

☝ через побутові предмети — посуд, одяг, телефон, їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина;

☝ через укуси комах;

☝ через шерсть кішки, укус собаки чи контакті з дикою твариною;

☝ВІЛ неможливо визначити за зовнішнім виглядом.

☝Виявити проблему може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

Знання свого ВІЛ-статусу дає дві важливі переваги:

☝ дізнавшись про те, що ви ВІЛ-позитивні, ви можете вжити необхідних заходів для того, щоб отримати доступ до лікування, догляду та підтримки до того, як з'являться симптоми, і, тим самим, потенційно продовжити своє життя і запобігти розвитку ускладнень протягом багатьох років.

☝ дізнавшись про те, що ви інфіковані, ви можете вжити заходів обережності, щоб не допустити передачі ВІЛ іншим людям.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Якщо протестуватись вчасно, можна оперативно отримати необхідне лікування, а відтак мати якісне та повноцінне життя. Кожна людина має бути свідомою та слідкувати за своїм здоров’ям!

«Андріївська церква - архітектурна перлина Києва»

Історичние екскурс

Відповідно до "Повісті минулих літ" уздовж 

берега Дніпра йшов апостол із учнями. 

Зупинившись на одному з пагорбів, він поставив у землю хрест і, повернувшись до послідовників, сказав їм: 

«Тут буде засноване велике християнське місто з безліччю храмів». 

Апостолом був Андрій Первозванний,

 а на місці хреста сьогодні стоїть Андріївська церква.

☝Сьогодні Андріївська церква є пам’яткою архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення. Вона входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». У цій споруді сплелися досягнення європейського мистецтва, втілені Растреллі, та українських мистецьких традицій. Церква внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щонеділі та на свята тут відбуваються богослужіння, а в решту днів церква працює як музей.

Цікаві історичні факти:

☝За історичними джерелами, перша мурована церква, була зведена на пагорбі на Подолі ще в XIII столітті та проіснувала майже 500 років. Згодом на її місці була споруджена дерев’яна церква - Хрестовоздвиженська, яка згоріла під час пожежі в кінці XVII століття.

☝На цьому місці збудували Андріївську церкву в1744 –1754  роках. Споруда у стилі бароко була побудована видатним архітектором Франческо Растреллі. Архітектура, ліплення, різьблення, живопис, гармонійно поєднуючись та взаємодоповнюючи один одного, утворюють цілісний ансамбль інтер’єру церкви.

Андріївська церква, краєвид з Подолу.  Київ, 1852 р. Фотограф Роджер Фентон

☝Растреллі вперше використав декор із чавунного лиття, загальна вага якого становить 98 тонн. І хоча вважається, що будівельні роботи завершилися 1753 року, храм був освячений лише після завершення внутрішнього оздоблення – у 1767.

Клодт фон Юргенсбург. «Краєвид у Києві» (1871)

☝За проектом Растрелі був виконаний іконостас з липи, вкритий золотом.

Усі архітектурні деталі іконостасу були визолочені сусальним золотом найвищої проби. Сьогодні це єдиний іконостас, спроєктований відомим італійським архітектором, що «дожив» до наших днів. У ньому збереглися усі 39 ікон. Щоправда, під час сучасних досліджень виявлено, що 13 із них були переплутані місцями. Ймовірно, це відбулося за радянських часів, коли реставратори не прискіпливо стежили за канонічністю витворів мистецтва.

☝ Архітектор Растреллі не брав безпосередньої участі у спорудженні церкви, а її будівництвом керував Іван Мічурін, а до її спорудження були залучені кращі тогочасні майстри.

☝На будівництво церкви витратили 23 500 одиниць цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.

☝Головною проблемою для творців храму став зсув ґрунтів схилу, які не були враховані італійським архітектором. Тож, Іван Мічурін був змушений дещо перебити первісний проєкт, заглибивши фундаменти більш як на 40 метрів (фактично на висоту самої споруди).

☝Водночас зводиться двоповерховий стилобат, де планувалося розмістити будинок притчу. Для цього робітники здійснили виймання ґрунту, відведення ґрунтових і джерельних вод.

☝У Андріївській церкві немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі дзвонів Дніпро міг прокинутися і вийти з берегів. А ще храм планувався як палацова церква лише для однієї імператорської сім’ї, тому дзвіниця не проєктувалася.

☝1849 року до Андріївської церкви привезли частину мощів Андрія Первозванного прямо зі священної гори Афон. Проте їх було втрачено за радянських часів.

☝Андріївська церква пережила нелегкі часи – у ХІХ столітті її ледь не знищили. Російський імператор Олександр ІІ хотів знести церкву, а на її місці побудувати кріпосні споруди. Церква тричі ледь не згоріла – у неї неодноразово влучали блискавки через її висоту.

☝За радянських часів у церкві був антирелігійний музей. Але в роки Другої світової в Андріївській церкві були поновлені богослужіння.

☝Після 11 років реставраційних робіт, наприкінці 2020 року, Андріївська церква знову відчинила свої двері для відвідувачів. За цей час майстри відновили оригінальний колір стін, зміцнили схил, фундаменти церкви та стилобату.

☝Іконостасу було повернуто автентичний вигляд: всі ікони розмістили за первісним задумом Растреллі. Наразі всередині будівлі встановлене сучасне освітлення. Для слабозорих людей і дитячих екскурсій майстри відлили з гіпсу окремі елементи оздоблення храму, щоб до них можна було торкнутися і відчути їхню форму.

☝Картина Платона Бориспільця «Проповідь Апостола Андрія», написана ним у Парижі, розміщена в південній частині церкви. Мистецтвознавці, вивчаючи картину, дійшли висновку, що зображений ліворуч у тіні чоловік – це Тарас Шевченко. В ті часи Шевченка було заарештовано, і Борисполець, створюючи к артину, хотів висловити свою солідарність із митцем.

☝Памятник Проні Прокопівні та Голохвастову. Милуючись величними сходами, що ведуть до Андріївської церкви, мимоволі згадуються кадри відомої та улюбленої багатьма комедії радянських часів – «За двома зайцями». Фінальні сцени цього фільму знімали саме тут: з широких чавунних сходів скинули невдалого жениха Проні Прокопівни – Свирида Голохвастова.

☝Поблизу знаменитих сходів знаходиться пам'ятник знаменитим акторам, які зіграли ролі Проні і Голохвастова – Олегу Борисову та Маргариті Кринициній. Невелика скульптурна композиція відображає той момент, коли Голохвастов, преклонивши коліно, робить пропозицію Проні Прокопівні, а вона протягує йому руку для поцілунку.

☝Пам'ятник, створений за проектом скульпторів В. Щура і В. Сивко, був встановлений в Києві у 1999 році. 

Диво над Дніпром". Історія Андріївської церкви крізь призму реставрації 2009-2020 р.р.

У книзі за авторством науковців Національного заповідника «Софія Київська» розповідається про особливості першої комплексної одинадцятирічної реставрації унікальної пам’ятки. Тематично видання висвітлює три етапи проведення реставраційних робіт протягом 2009–2020 років. Перший розповідає про укріплення Андріївського пагорба, другий розкриває зміст реставрації екстер’єру святині, а третій, відповідно, — її інтер’єру, іконостаса та іншого церковного облаштування. Завдяки архівним та друкованим матеріалам, а також натурним дослідженням стало можливим відтворення первісного архітектурного задуму Ф. Б. Растреллі, відновлення живописного почерку іконописців та напрацювань майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Відновлена перлина архітектури епохи бароко захоплює та дивує, долучає до відчуття краси й вічності.

Видання стане в пригоді архітекторам, історикам, реставраторам, мистецтвознавцям, а також усім, хто цікавиться історією Києва та минувшиною України.

Книга знаходиться в фонді бібліотеки.

За матеріалами:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/75644/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0

КНИЖКОВІ НОВИНКИ

Віртуальна виставка

Пропонуємо до вашої уваги книги зарубіжних та українських авторів: історичні романи, мотивуюча, пізнавальна, псхологічна література. Книжки в доступі. Замовляйте за номером 073-444-29-10, Єреванська, 12.

Кейт Аткінсон «Храми веселощів»

Новий історичний роман запрошує читача в лабіринти нічного життя і кримінального світу міжвоєнного Лондона. У місті, яке тільки починає оговтуватися після Першої світової війни, ті, кому пощастило вціліти, намагаються взяти від життя все.

У лондонських нетрях королева нічних клубів намагається зберегти свою кримінальну імперію від наступу конкурентів і руки закону. Бібліотекарка з драматичним минулим розшукує зниклих дітей. Чесний поліцейський розслідує низку загадкових убивств і бореться з корупцією в наскрізь прогнилій лондонській поліції. Через збіг обставин їхні шляхи перетинаються, внаслідок чого зміниться кілька доль і карта кримінального світу Лондона.

Чи встигнуть вони запобігти новим смертям, захистити своїх людей і відстояти те, у що вірять? Чи вдасться їм усім дожити до ранку в місті, де особи королівської крові збираються в одних клубах з найнебезпечнішими бандами, чутки про прокляття гробниці Тутанхамона переплітаються з кримінальною хронікою, річка переповнена торговим флотом і потопельниками, і всі веселяться до світанку, крім тих, хто уже загинув?

Про авторку:

Кейт Аткінсон — британська письменниця, нагороджена Орденом Британської імперії, тричі лауреатка престижної літературної премії Costa Book Awards. Кейт Аткінсон — рідкісний приклад авторки, яка пише як серйозну, так і жанрову літературу. Її книжки отримують визнання поважних критиків та водночас стають міжнародними бестселерами.

Майкл Бут «Що не так зі скандинавами?» 

Правда і міфи про найщасливіших людей

Книжка року Британської гільдії письменників-мандрівників

Вони усміхаються і влаштовують посиденьки з друзями, кутаються у в’язані светри й кілограмами палять свічки, люблять булочки з корицею і лакричні палички, їздять на велосипедах і обожнюють мінімалізм. Вони — скандинави, принаймні такими ми їх знаємо з медійної версії.

Але що, як у цього є і зворотний бік? Що, як жителі нордичних країн також закидаються антидепресантами, вірять в ельфів, платять здирницькі податки, терплять жахливу погоду й не будують амбітних планів? Усе це також про скандинавів — але таких, якими ми їх не знаємо.

Журналіст Майкл Бут вирішив розповісти найправдивішу історію про жителів нордичних країн: неідеальних, але справді задоволених життям. Так-так, усі ті світові рейтинги — аж ніяк не вигадка. Але ще варто розібратися, що таке щастя для скандинавів.

Про автора:

Майкл Бут - англійський письменник і журналіст, пише в основному про подорожі та кухні різних країн світу. Автор семи книжок.

Берґстін Рашель "Блиск і полум’я" Біографія діамантів

Діаманти вічні, люди – ні. Але саме люди творили історію цих прекрасних блискучих каменів. Шукачі та покупці, королеви та майстри, інвестори та інноватори, красуні та закохані в них... Всі вони так чи інакше причетні до багатовікового полювання на коштовності. У книзі «Блиск і полум'я. Біографія діамантів» ви дізнаєтеся про непросту подорож діамантів із африканських шахт до прилавку ювелірного магазину. Чому ограновані камені так приваблюють людей і як ці «кращі друзі» роблять жертвами моди своїх володарів? Читайте на сторінках книги «Блиск і полум'я. Біографія діамантів» Рашель Берґстін!

Вірджинія Вулф "Флаш" 

Флаш — милий кокер-спанієль, подарований на День народження поетесі Елізабет Баррет. Для міс Баррет пес відразу стала вірним другом та надійним товаришем, який усюди її супроводжував та розуміє без зайвих слів.

Але в житті Елізабет Баррет несподівано з'являється інший. Роберт Браунінг весь час став проводити з його господинею, яка невдовзі стала Елізабет Браунінг ...

У Флаша свій погляд на те, що відбувається в світі людей — їх незвичайні звички й сам устрій життя здається йому дивним, а своїми спостереженнями за цим світом він ділиться з читачами. Але все ж Флаш сповнений безмежної любові до господині не зважаючи ні на що, навіть на зраду...

АЙН РЕНД «Атлант розправив плечі»

 Це антиутопія, що розповідає про суспільство у період масштабної кризи, про важливість особистої свободи та свободи бізнесу, і про те, що стається, коли Атланти — творці, що тримають на плечах увесь наш звичний світ, втомлюються та програють політиці утисків та згубного режиму. Головні герої стають до боротьби із державною машиною, сподіваючись повернути добробут та вільне життя, але чи вдасться їм перемогти та не втратити у боротьбі усе, що мають, та навіть більше?

«Атлант розправив плечі» — це найвідоміший твір Айн Ренд. Вона працювала над ним дванадцять років. Зараз це безумовний маст-рід, який не лише потрапив у список бестселерів The New York Times за кілька днів після публікації, а й потрапив на перше місце рейтингу «100 найкращих книг 20 століття!

Василь Рубан "На протилежному боці від добра"

Такої відвертої, жорстокої правдою прози в Україні немає. Її пише тільки Василь Рубан. У нього за плечима - несамовиті випробування: комуністичний режим запроторив його у в'язницю, психлікарню. Його ім'я було депортоване з літератури.

І тільки в роки незалежності повернулися до читача його поезії, ця дивовижна проза, в якій так глибоко йдеться про складну людську природу.

Сломен Стівен "Ілюзія знання.Чому ми ніколи не думаємо на самоті"

Абсолютна більшість людей не розуміє механізмів дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть таких простих, як зливний бак унітазу. Незважаючи на це, людство не тільки вижило, а й досягла нечуваних успіхів у розумінні й навіть опануванні навколишнього світу. Як так сталося? Американські коґнітивісти Стівен Сломен і Філіп Фернбак переконують, що усі ми живемо у спільнотах знання і ті, що ми вважаємо «своїми» знаннями, насправді розподілено між нами і довколишнім світом, тож ми сягаємо за ці експертні знання, навіть не помічаючи цього і не усвідомлюючи глибини свого невігластва. Високорозвинені суспільства насправді складаються з осіб, кожна з яких поодинці знає напрочуд мало, проте саме суспільство успішно розвивається завдяки ефективному обміну знаннями. Автори також пояснюють, чому навіть освіта і вільний доступ до інформації, зокрема інформації про наукові досягнення, не рятують людей від схильності до упереджень, забобонів і помилок, і пропонують свої розв'язків язки цієї проблеми.

Скотт Ферріс «Інґа» 

«Ідеальна нордична красуня» — так її назвав Адольф Гітлер під час візиту до Німеччини. А також актриса, журналістка, володарка звання «Міс Данія» та «головного кохання» Джона Кеннеді, яка привернула пильну увагу ФБР за підозру у шпигунстві — біографії Інґи Арвад вистачило б на кілька пригодницьких книг.

Про цю жінку Скотт Ферріс написав лише одну книгу, але в ній є місце війні, інтригам і змовам, запаморочливим пригодам і драматичним романам, а в кінцевому підсумку — усьому буремному ХХ століттю.

Про автора:

Скотт Ферріс — американський письменник, біограф.

Тімоті Снайдер «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття»

Це актуальний та лаконічний екскурс в історію ХХ століття. У своїй книзі Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси, створюючи інтелектуальний посібник для широкого кола читачів.

Про автора:

Тімоті Снайдер - професор історії Єльського університету. Автор книжок "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" та "Чорна земля. Голокост як історія і застереження". Снайдер є членом Комітету зі свободи совісті Меморіального музею Голокосту (США) та постійним співробітником Інституту гуманітарних наук у Відні.

"1000 днів протистояння за життя"

Книжкова виставка

Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку з фонду нашої бібліотеки, яка розкриває героїчні 1000 днів протистояння України проти агресії росії. Ця війна змінила кожного з нас, змінила нашу країну, наше відношення до Світу, а Світу до нас. Відбулася переоцінка цінностей у кожного. Ми і наші діти переживаємо справжню війну: обстріли, бомбардування, втрату житла, втрату рідних і близьких, ми знаємо що таке сигнали тривоги, скільки часу треба, щоб добігти до сховища, наші діти звикли до уроків проведених в підвалах, ми знаємо що таке темрява в ХХІ ст. А наші воїни тримають передову, ціною власного життя.

Незважаючи на ці випробування, боротьба за життя, за існування України триває! Кожний з нас на своєму місці робить все можливе для перемоги! Воїн може виграти бій, а війну виграє тільки Нація! Саме про це наша книжкова виставка.

 Юлія Бережко-Камінська, Алла багірова «Україна: пекельний 22-й» 

Щоденник перших місяців війни — живий, різноплановий, щирий. Тут є місце для численних фактів, особистих свідчень, емоційних розповідей, зауважень, реплік, повідомлень, рефлексій, есе... Окрім того, кожен розділ збагачений спеціально підготовленими інтерв'ю з постраждалими від російсько-української війни, фотографіями з місць подій, а також доповнений історичними хроніками, котрі допомагають глибше зрозуміти значення нинішніх подій, побачити в цьому красномовні папралелі з минулого.

Солонько Олександр «У тінях війни»

У книзі зібрані есе та інтерв'ю бійців 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ, які стали на захист Києва та Держави 25 лютого 2022 року. Як зазначив Олександр Солонько: ми по-різному справляємося з тим,що навколо. Іноді – виплескуємо свої емоції, помисли та очікування назовні. Саме так з'явилася ця збірка.

Дудар Оксана «Щоденник вдови»

У книзі авторка описує рік повномасштабного вторгнення: від загибелі Віктора до 27 лютого — у цей день жінка відзначає день народження. Каже, коли чоловік вирушив на фронт, він замовив їй у подарунок книги – читати їх Оксана почала лише через рік, бо до того було важко концентруватися на читанні.

Христина Біляковська «Я тебе війна» 

Соціальний проєкт «Я тебе війна» заснували Христина Біляковська і Вікторія Середа 2022 року. Авторки з командою шукають, записують і розповідають історії про кохання під час війни, про досвід сотні абсолютно різних пар: військових, госпітальєрів/ок, волонтерів/ок, рятувальників/ць та інших.

Богдан Смоляк «Моя найбільша війна»

Книга містить документальні, есеїстичні й художні записи (подекуди поєднані темою чи асоціацією, але насамперед форматом дня), що передають цивільне авторове пережиття воєнного 2022 року.

Ілля Полудьонний, Марк Лівін «Як це, війна?»

Книжка фокусується на першому півріччі повномасштабного вторгнення. Авторам було важливо створити матеріал для переповідання досвіду травми, а також зафіксувати, назвати і пояснити, що відбувалось з людьми із психологічної та соціальної точки зору. Саме такий фокус книжки «Як це, війна?».

«24.02». Щоденник війни

Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.

Степан Віднянський, Андрій Мартинов «Війна Росії проти України»

Анотація: У науково-популярному виданні подано характеристику війни як соціально-історичного феномену і на багатому фактичному матеріалі проаналізовано динаміку змін політики європейських, північно та південноамериканських, азійських та африканських країн щодо війни Росії проти України 2014–2023 років.

Лариса Якубова «До свободи крізь вогонь: Україна проти рашизму»

Авторка досліджує глибинні причини та наслідки російської агресії проти України. Авторка розглядає історичні передумови формування сучасної російської ідеології, аналізує провал посттоталітарного транзиту в росії та відродження імперських амбіцій.

Василь Зима «Війна і ми»

Це документально-художня повість, яку автор писав протягом першого року повномасштабної війни. Це і щоденникові записи і дослідження того, що передувало війні. Суттєво автору допоміг Сергій Згурець в наданні матеріалів щодо оборони Києва.

Костянтин Григоренко «Ізюм. Хронологія окупації та звільнення»

У книжці зібрані розповіді очевидців, інтерв'ю з керівниками місцевих органів, газетні статті, дописи з соцмереж, оголошення — документальні свідчення щоденної боротьби за життя в окупованому місті.

Ольга Телипська «Один на один з ворогом: логіка виживання в окупації» Авторка розповідає історії українців, чиї життя зруйнувала війна. Війна розділила родини по всій країні. В окупацію потрапили тисячі населених пунктів. Про тих, хто залишився по інший бік фронту, рідні не знали нічого протягом місяців. У пастці окупації багато тижнів люди були під обстрілами, без тепла, електрики, водопостачання, майже без їжі. Їх залякували, грабували, принижували, їм казали, що України вже немає. Дехто змирився, хтось шукав можливості евакуюватися.

У цій книзі зібрані не героїчні історії. Це історії людей, які вірили в себе, в Україну, вижили й врятувалися.

Дар'я Бура «Місто-герой Харків. 28 історій незламності»

Бої за Харків та його околиці тривали від 24 лютого до 11 вересня 2022 року. Після артобстрілів росіяни, прорвавши кордон на пункті пропуску «Гоптівка», пішли у наступ на Харків. Вони були переконані, що у місті їх чекатимуть з любов’ю і радістю. Місто, куди жителі російського Бєлгорода їздили на вихідні за одягом, продуктами та розвагами, не могло не прийняти тих, з ким ще вчора по-братерськи жило і відпочивало. Так думали росіяни. Але окупанти недооцінили готовність армійців до оборони. І ще більше не оцінили цивільне населення, яке не терпітиме примусу до братерства за допомогою важкої зброї. Відстояти Харків і врятувати його від окупації та «руского міра» вдалося завдяки тому, що всі об’єдналися. Харківці билися за своє місто. У цій книжці зібрані історії 28 людей, які стояли за Харків та область. Звісно, 28 історій — це не весь Харків і це не єдині люди, що наближали перемогу. Їх значно більше. Саме тому Харків встояв і боротьба триває досі.

Тетяна Польченко «Потерті війною душі»

В цій книзі авторка розповідає про вплив війни на психологічний стан людей, а також дає відповіді на важливі питання: як вчасно зрозуміти, що ви не справляєтесь із травмою, та куди звертатись по допомогу.

В антології «Війна 2022», яку впорядкував Володимир Рафєєнко, зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників. 24 лютого відбувся черговий акт російської агресії - повномасштабне вторгнення, що змінило життя не тільки України, а й усього світу.