вівторок, 28 квітня 2026 р.

ЗУСТРІЧ З СВІТЛАНОЮ КАС'ЯНЕНКО

Презентація творчості

27 квітня в актовій залі Ліцею №149 панувало справжнє літературне свято, яке в цілях безпеки бібліотека ім. М.Реріха організувала в приміщені школи. На зустріч з письменницею Світланою Кас'яненко прийшли діти молодшої школи 2-3 класів, а це майже сто чоловік!

 Письменниця презентувала 7 книг, які написала саме для дітей цього віку. Діти проявили інтерес до книг, адже в них йдеться про одвічні цінності: дружбу, любов до рідних, до своєї країни, дбайливе ставлення до природи, шанобливе ставлення до своїх традицій. Діти прийшли на зустріч з малюнками для захисників, які пані Світлана, як волонтер передасть на фронт. Письменниця наголосила: «Тішуся, що дітям хочеться читати, пізнавати, знати! А повен зал енергійних дітей - це діючий вулкан! Хай множиться успіхом!».

Світлана Кас'яненко - член Національної спілки письменників України, лавреат 8 Міжнародних та Всеукраїнських літературно - мистецьких премій, заслужена діячка естрадного мистецтва України, волонтерка, голова ГО «Сяйво усмішок». Авторка подарувала Україні близько 200 різножанрових пісенних творів, які співають дорослі і діти, і сама авторка.


четвер, 23 квітня 2026 р.

Зустріч з Віктором Гунішевим

Презентація творчості


23 квітня в нашій бібліотеці відбулася зустріч з Віктором Гунішевим — українським письменником, підполковником карного розшуку у відставці, який у своїх творах описує реальні історії з оперативної практики. Значний досвід роботи в правоохоронних органах автор вдало використав в своїй літературної діяльності. Його детективи динамічні, сюжети захопливі і тримають напругу до останньої сторінки. Віктор Гунішев написав 8 книг у жанрах детективу та історичного нарису, зокрема про Київ.




На зустріч завітали читачі бібліотеки - любителі детективів та історичних нарисів. Книга «Мандрівка в минуле рідного Києва» викликала великий інтерес у аудиторії, хтось згадав свою молодість, а хтось познайомився з життям рідного міста 50-60 років. В книгі автор вдало описав захопливі історії, спогади та унікальні факти про повсякденне життя, культуру й побут мешканців Києва в післявоєнний період.

Автор розповів про цікаві факти, історії, які лягли в основу інших його книг у жанрі детективу.



Основні відомості про автора:
Киянин, закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Впродовж життя працював на різних посадах карного розшуку рідного міста. Вийшов у відставку, займається громадською і практичною діяльністю, спрямованою на безпеку особистості і суспільства.
Творчість: автор книг «Курйози та контрасти. З практики опера», «Відставний опер», «Руда сука», «Паромщик», «Мандрівка в минуле рідного Києва», «Застаріла модель», «Знак Немезиди».


вівторок, 21 квітня 2026 р.

Що цікавого почитати?

 ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА

Пропонуємо до вашої уваги художню літературу українських та зарубіжних авторів. Детективи, пригоди, психологічні трилери, історичні романи, сімейні саги, фатастика, любовні романи та галузева література чекають Вас!
Замовити можна по тел.073-444-29-10







понеділок, 20 квітня 2026 р.

"СВІТАНКИ ВІЙНИ"

Презентація художньої виставки

19 квітня в нашій бібліотеці відбулася презентація авторської фотовиставки архітекторки з Харкова Людмили Давиденко, яка родом з м. Черкаси та під час війни вимушено повернулась додому. Потребою пані Людмили стала фіксація щоранку телефоном народження дня – сходу сонця над Черкаським морем. В такий спосіб з’явилась серія «Світанки війни». 
На нашій виставці представлено 20 фоторобіт , які передають красу та неповторність світанків українського неба. Кожна світлина – не пейзаж, не просто красива картинка, це маніфест віри, доказ незламності, закарбованої у словах Блаженнішого Святослава: «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!». 
Пані Людмила презентувала аудиторії Книгу – збірник текстів щоденних звернень Блаженнішого Святослава в перший рік повномасштабної війни Росії проти України.

Головна ідея фотовиставки: після найтемнішої ночі завжди сходить сонце!

Музичною окрасою відкриття виставки став виступ учнів дитячої музичної школи №7 ім. І.Шамо. Матушко Дар’я (педагог Коваль Н.В., концертмейстер Акча Є.О.) виконала на скрипці композиції М.Скорика «Мелодія», Н.Черненко «Угорський танок». Чернухо Катерина (педагог Перегинська Т.М.) заспівала пісні «Ластівка» та «Молитва за Україну». Виступ дітей став фінальним акордом віри в Перемогу добра над злом, світла над темрявою!




середа, 15 квітня 2026 р.

"КІНОСВІТ РОМАНА БАЛАЯНА"


Кіно знайомство до 85 років від дня народження


Роман Ґурґенович Балаян - український кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, педагог, Народний артиста України (1997р.), Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка (2024р.), повний кавалер ордена «За заслуги» (2001, 2008, 2016), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2020р.).
Біографія:
☝Роман Гургенович Балаян народився 15 квітня 1941 року в азербайджанському селі Неркін Оратаг в Нагірно-Карабахської автономної області.
☝У 1959-1961 роках грав у допоміжному складі театру Степанакерта.
☝У 1961 році вступив в Єреванський театральний інститут на режисерський факультет, але, провчившись три роки, залишив навчання. Продовжив навчання в Київському державному інституті театрального мистецтва, який закінчив у 1969 році.
☝Своїм вчителем Роман Балаян вважав режисера С. Параджанова.

КІНОСВІТ:
☝Постановник 10-ти повнометражних ігрових фільмів;
☝2-х телевистав («Хто боїться Вірджинії Вульф», 1991р., «Анфіса», 1992р.);
☝Випустив короткометражну стрічку «Злодій» (1969р., за оповіданням М. Черемшини, Навчальна кіностудія Київського інституту театрального мистецтва) і д/ф «Анатоль Петрицький» (1970р., «Укркінохроніка»), «Ніч у музеї Параджанова» (1998р., «Ілюзіон фільмз»);
☝У 1973 році поставив свій перший фільм «Ефект Ромашкіна». Потім були фільми «Каштанка» по А.Чехову і «Бірюк» по І. Тургенєва;
☝Фільм «Польоти уві сні та наяву», створену у 1982р. нагороджено Державною премією СРСР (1987р.), Картина знімалась на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Це класика українського та радянського кіно, що розповідає про кризу середнього віку;
☝У 1986 році створив стрічку «Бережи мене, мій талісмане...» , яку того ж року нагороджено головним призами «Золоте плато» на Міжнародному кінофестивалі в Авелліно (Італія) та Ґран-Прі «Золотий тюльпан» на Міжнародному кінофестивалі в Стамбулі;
☝Картину «Філер», створену у 1987 році відзначено на Міжнародному кінотижні у Вальядоліді (Іспанія, 1988р.);
☝У 2020 році вийшов фільм «Ми є, ми поруч» (виробництво Ідас Фільм), режисером та автором сценарію якого є Роман Балаян.
Про фільм:
Фільм занурює глядачів в атмосферу загадковості та тонких почуттів, які розгортаються на тлі колоритного Києва.
Це історія Олексія, колишнього хірурга, який після трагічної події у своїй практиці опинився в полоні тяжких переживань. Втрата пацієнта та близької людини під час операції залишили глибокий слід у його душі. Блукаючи Києвом у спробі звільнитися від обтяжливих думок, він прибуває до місця, пов'язаного з його важливими спогадами. Тут Олексій зустрічає незнайомку, яка несподівано пробуджує в ньому бажання захищати та підтримувати її, навіть не знаючи, яка драма розгортається в її житті. Разом вони починають спільний шлях до щастя, попри труднощі та внутрішні конфлікти.
Головну чоловічу роль виконав Ахтем Сеітаблаєв, його партнерку зіграла українська акторка Катерина Молчанова. 
Картина була знята за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури України. Прем'єра фільму відбулася 24 вересня 2020 року.
Цікавим фактом про фільм є те, що він став першою картиною Балаяна українською мовою. Ідея цієї історії прийшла до режисера ще на початку 1990-х років, однак тоді проєкт не отримав підтримки в Москві. З часом сюжет зазнав змін, але основна ідея залишилася незмінною: взаємини між людьми можуть змінити життя і зробити його кращим.
Для його творчості характерні глибоке проникнення у внутрішній світ героїв, мотиви морального вибору й відповідальності людини перед собою та суспільством

Пропонуємо перегляд фільму

вівторок, 14 квітня 2026 р.

"ПРО КВІТИ У КВІТНІ"

Науково-поетична лекція


Квітень – один із найпоетичніших місяців українського календаря, і недарма народ зберіг до нього багату синоніміку: цвітень, парильник, переплітень, «четвертий», місяць, коли «квітневі струмки землю будять», адже «квітень з водою – травень з травою». Саме з цього відчуття пробудження почалася розмова про перші квіти – підсніжники (галантуси), крокуси, ряст, медуницю, барвінок, первоцвіт і ніжні фіалки, які з’являються разом із теплом і світлом.
☝13 квітня на зустріч з читатачами нашої бібліотеки, унями 1 та 3 курсу Київського професійного коледжу мистецтв та технологій сервісу (спеціальність «Технологія легкої промисловості») завітала науковий співробітник КУ «Боярський краєзнавчий музей», письменниця та журналістка Аліна Третяк.
☝Пані Аліна представила свою науково-поетичну лекцію про життя лісових квітів, які зацвітають у квітні, їхній характер, зв'язок із Всесвітом, людським організмом, про квіткову космогонію та пов’язані з ними звичаї та вірування наших пращурів. Аудиторія дізналася що спільного у квітів (окрім їхньої рідної ботаніки) з математикою, фізикою, лінгвістикою, музикою.
☝Окрему увагу на початку пані Аліна приділила вербі – символу України, який саме у цей час вкривається сріблястими «котиками» і освячується у церквах на Вербну неділю. Лекторка нагадала про давню народну формулу «без верби і калини нема України», розкрила її символіку материнства і болю через легенду про матір, що оплакувала загиблих синів і перетворилася на вербу, а її сльози стали пухнастими бруньками. Водночас прозвучала важлива думка про про те, що навіть на велике свято достатньо однієї гілочки, а не зламаних оберемків, адже дерево – живе, хоч і беззахисне перед людською рукою. Верба постала і як джерело цілющої сили: саме з неї походить основа аспірину, її кора має антисептичні властивості і здавна використовувалася в народній медицині.
☝Авторські вірші Аліни Третяк, що перепліталися з музикою Моцарта й Чайковського, створювали атмосферу діалогу між мистецтвом і природою. У цьому контекст згадувалися балетні па, мода ХVIII ст. і фантазійні образи англійської художниці Сесіль Мері Баркер, яка у своїх роботах поєднувала дитячі образи з квітами, перетворюючи їх на казкових фей та ельфів.
☝Цікаві перекази та легенди про весняні квіти, власна поезія лекторки, присвячену кожному такому «квітковому портрету», відео з музичними творами, в яких оспівувались ці квіти та романтичні історії зробили цю наукову лекцію неймовірно чуйною та емоційною!
Інформація була корисною, адже гармонія з природою має велике значення в житті кожної людини.
Захід розпочався в приміщенні бібліотеки, та після оголошення повітряної тривоги продовжився в приміщенні коледжу, в цілях безпеки.





"СВІТ ГРАФІКИ АНДРІЯ ЧЕБИКІНА"


Культурно-просвітницьке інформування 
до 80 років від дня народження 

Андрія Володимировича Чебикіна 


Андрій Чебикін - народний художник України, Заслужений діяч мистецтв України (1979 р.), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Понад 30 років був ректором НАОМА у 1989–2021 роках.
Андрій Чебикін - одна з ключових постатей сучасного українського мистецтва, чия діяльність має значення як для України, так і для міжнародної культурної спільноти.
Чим він визначний для України?
☝Чебикін відомий передусім як майстер офорту та естампу. Його роботи вирізняються глибоким філософським змістом, складною символікою та високою технічною культурою. Він розвинув українську школу графіки, піднявши її на новий рівень.
☝Як ректор Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, він суттєво вплинув на підготовку нових поколінь художників. Його діяльність допомогла зберегти класичні традиції українського мистецтва та інтегрувати їх у сучасний контекст.
☝Формування культурної ідентичності: його творчість відображає українську історію, духовність і національну самобутність, що особливо важливо в періоди культурних і політичних змін.
Біографія:
☝Народився 14 квітня 1946 року у місті Гайсин Вінницької області.
☝Освіту отримав в Київському державному художньому інституті(1970 р.). По закінченню розпочав в ньому педагогічну діяльність. Згодом став проректором (1980-1987 рр.) та ректор (з 1989 р.) цього закладу. Нині це Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Сьогодні професор кафедри графічних мистецтв Академії, керує творчими майстернями (зокрема майстернею вільної графіки).
☝Автор опанував різні види технік графіки: літографію, монотипію, офорт, акварель, малюнки пером, пензлем тощо.
☝Андрій Чебикін є співавтором підручника «Техніка офорта» (1978 р.) для художніх вищих навчальних закладів. Багато його колишніх вихованців стали відомими художниками, лауреатами різноманітних художніх конкурсів, виставок, отримали почесні звання України.
☝Андрій Чебикін більше віддавав перевагу поезії, аніж прозі з точки зору графічного оформлення художнього тексту. В його творчому доробку виняткове місце займають ілюстрації, виконані на межі 70-90-х років минулого століття до збірок лірики Івана Франка, Павла Тичини, Бориса Олійника, Леоніда Вишеславського, Івана Драча, Ганни Чубач, Любов Сироти, Гізели Лахман. Невипадково ілюстрації Андрія Чебикіна до збірки Івана Франка «Зів’яле листя» здобули широке визнання у літературно-мистецькому середовищі. Художник за серію робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», за ілюстрації до названої поетичної збірки був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка 2007 року.
☝Найвідоміші роботи: графічні серії «Село Обрадове» (1970 р.), «Солдатські будні» (1972-1973 рр.), «Космічні офорти» (1976 р.), «Всесвіт» (1979-1980 рр.), «Космос-Земля» (1986р), серія гобеленів для інтер’єрів Донецького академічного театру опери та балету ім.А.Солов’яненка (1994-1995 рр.); цикли станкових рисунків та акварелей (1987-2006 рр.). Учасник вітчизняних та міжнародних художніх виставок.
☝Твори Андрія Чебикіна зберігаються у Національному художньому музеї України (м.Київ), Державній Третьяковській галереї (м.Москва), інших музеях та приватних колекціях України і світу.

Андрій Чебикін представляє Україну в глобальному мистецькому контексті, розвиває сучасну графіку та впливає на нові покоління художників у різних країнах.
☝Чебикін активно презентував українську графіку у світі - його роботи експонувалися на численних міжнародних виставках у Європі, Азії та Америці. Через це світова спільнота знайомиться з українською художньою традицією як самобутнім і сильним явищем.
☝Він зробив вагомий внесок у розвиток станкової та книжкової графіки. Його стиль поєднує класичні техніки з новаторськими підходами, що вплинуло на міжнародні мистецькі процеси у сфері графіки.
☝Його ілюстрації, зрозумілі різним культурам, вони не прив’язані лише до українського контексту, тому сприймаються глядачами з різних країн.
☝Як ректор академії, він виховав цілу плеяду художників, які працюють і виставляються за кордоном. Таким чином його вплив поширюється через учнів у глобальному мистецькому середовищі.
☝Культурна дипломатія. Його діяльність фактично є частиною «м’якої сили» України - через мистецтво він формує позитивний імідж української культури у світі.
☝Визнання міжнародною спільнотою: його участь у міжнародних бієнале, конкурсах і виставках підтверджує, що він є не лише національним, а й світовим митцем.
☝«Шевченківська премія: українська відповідь світу» - це промовисте міжнародне звучання української культури!