"КІНОСВІТ РОМАНА БАЛАЯНА"

Кіно знайомство до 85 років від дня народження

Роман Ґурґенович Балаян - український кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, педагог, Народний артиста України (1997р.), Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка (2024р.), повний кавалер ордена «За заслуги» (2001, 2008, 2016), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2020р.).

Біографія:

☝Роман Гургенович Балаян народився 15 квітня 1941 року в азербайджанському селі Неркін Оратаг в Нагірно-Карабахської автономної області.

☝У 1959-1961 роках грав у допоміжному складі театру Степанакерта.

☝У 1961 році вступив в Єреванський театральний інститут на режисерський факультет, але, провчившись три роки, залишив навчання. Продовжив навчання в Київському державному інституті театрального мистецтва, який закінчив у 1969 році.

☝Своїм вчителем Роман Балаян вважав режисера С. Параджанова.

КІНОСВІТ:

☝Постановник 10-ти повнометражних ігрових фільмів;

☝2-х телевистав («Хто боїться Вірджинії Вульф», 1991р., «Анфіса», 1992р.);

☝Випустив короткометражну стрічку «Злодій» (1969р., за оповіданням М. Черемшини, Навчальна кіностудія Київського інституту театрального мистецтва) і д/ф «Анатоль Петрицький» (1970р., «Укркінохроніка»), «Ніч у музеї Параджанова» (1998р., «Ілюзіон фільмз»);

☝У 1973 році поставив свій перший фільм «Ефект Ромашкіна». Потім були фільми «Каштанка» по А.Чехову і «Бірюк» по І. Тургенєва;

☝Фільм «Польоти уві сні та наяву», створену у 1982р. нагороджено Державною премією СРСР (1987р.), Картина знімалась на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Це класика українського та радянського кіно, що розповідає про кризу середнього віку;

☝У 1986 році створив стрічку «Бережи мене, мій талісмане...» , яку того ж року нагороджено головним призами «Золоте плато» на Міжнародному кінофестивалі в Авелліно (Італія) та Ґран-Прі «Золотий тюльпан» на Міжнародному кінофестивалі в Стамбулі;

☝Картину «Філер», створену у 1987 році відзначено на Міжнародному кінотижні у Вальядоліді (Іспанія, 1988р.);

☝У 2020 році вийшов фільм «Ми є, ми поруч» (виробництво Ідас Фільм), режисером та автором сценарію якого є Роман Балаян.

Про фільм:

Фільм занурює глядачів в атмосферу загадковості та тонких почуттів, які розгортаються на тлі колоритного Києва.

Це історія Олексія, колишнього хірурга, який після трагічної події у своїй практиці опинився в полоні тяжких переживань. Втрата пацієнта та близької людини під час операції залишили глибокий слід у його душі. Блукаючи Києвом у спробі звільнитися від обтяжливих думок, він прибуває до місця, пов'язаного з його важливими спогадами. Тут Олексій зустрічає незнайомку, яка несподівано пробуджує в ньому бажання захищати та підтримувати її, навіть не знаючи, яка драма розгортається в її житті. Разом вони починають спільний шлях до щастя, попри труднощі та внутрішні конфлікти.

Головну чоловічу роль виконав Андрій Білоус, художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Його партнерку зіграла українська акторка Катерина Молчанова. 

Картина була знята за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури України. Прем'єра фільму відбулася 24 вересня 2020 року.

Цікавим фактом про фільм є те, що він став першою картиною Балаяна українською мовою. Ідея цієї історії прийшла до режисера ще на початку 1990-х років, однак тоді проєкт не отримав підтримки в Москві. З часом сюжет зазнав змін, але основна ідея залишилася незмінною: взаємини між людьми можуть змінити життя і зробити його кращим.

Для його творчості характерні глибоке проникнення у внутрішній світ героїв, мотиви морального вибору й відповідальності людини перед собою та суспільством

Пропонуємо перегляд фільму

"ПРО КВІТИ У КВІТНІ"

Науково-поетична лекція

Квітень – один із найпоетичніших місяців українського календаря, і недарма народ зберіг до нього багату синоніміку: цвітень, парильник, переплітень, «четвертий», місяць, коли «квітневі струмки землю будять», адже «квітень з водою – травень з травою». Саме з цього відчуття пробудження почалася розмова про перші квіти – підсніжники (галантуси), крокуси, ряст, медуницю, барвінок, первоцвіт і ніжні фіалки, які з’являються разом із теплом і світлом.

☝13 квітня на зустріч з читатачами нашої бібліотеки, унями 1 та 3 курсу Київського професійного коледжу мистецтв та технологій сервісу (спеціальність «Технологія легкої промисловості») завітала науковий співробітник КУ «Боярський краєзнавчий музей», письменниця та журналістка Аліна Третяк.

☝Пані Аліна представила свою науково-поетичну лекцію про життя лісових квітів, які зацвітають у квітні, їхній характер, зв'язок із Всесвітом, людським організмом, про квіткову космогонію та пов’язані з ними звичаї та вірування наших пращурів. Аудиторія дізналася що спільного у квітів (окрім їхньої рідної ботаніки) з математикою, фізикою, лінгвістикою, музикою.

☝Окрему увагу на початку пані Аліна приділила вербі – символу України, який саме у цей час вкривається сріблястими «котиками» і освячується у церквах на Вербну неділю. Лекторка нагадала про давню народну формулу «без верби і калини нема України», розкрила її символіку материнства і болю через легенду про матір, що оплакувала загиблих синів і перетворилася на вербу, а її сльози стали пухнастими бруньками. Водночас прозвучала важлива думка про про те, що навіть на велике свято достатньо однієї гілочки, а не зламаних оберемків, адже дерево – живе, хоч і беззахисне перед людською рукою. Верба постала і як джерело цілющої сили: саме з неї походить основа аспірину, її кора має антисептичні властивості і здавна використовувалася в народній медицині.

☝Авторські вірші Аліни Третяк, що перепліталися з музикою Моцарта й Чайковського, створювали атмосферу діалогу між мистецтвом і природою. У цьому контекст згадувалися балетні па, мода ХVIII ст. і фантазійні образи англійської художниці Сесіль Мері Баркер, яка у своїх роботах поєднувала дитячі образи з квітами, перетворюючи їх на казкових фей та ельфів.

☝Цікаві перекази та легенди про весняні квіти, власна поезія лекторки, присвячену кожному такому «квітковому портрету», відео з музичними творами, в яких оспівувались ці квіти та романтичні історії зробили цю наукову лекцію неймовірно чуйною та емоційною!

Інформація була корисною, адже гармонія з природою має велике значення в житті кожної людини.

Захід розпочався в приміщенні бібліотеки, та після оголошення повітряної тривоги продовжився в приміщенні коледжу, в цілях безпеки.

"СВІТ ГРАФІКИ АНДРІЯ ЧЕБИКІНА"

Культурно-просвітницьке інформування 
до 80 років від дня народження 

Андрія Володимировича Чебикіна 

Андрій Чебикін - народний художник України, Заслужений діяч мистецтв України (1979 р.), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Понад 30 років був ректором НАОМА у 1989–2021 роках.

Андрій Чебикін - одна з ключових постатей сучасного українського мистецтва, чия діяльність має значення як для України, так і для міжнародної культурної спільноти.

Чим він визначний для України?

☝Чебикін відомий передусім як майстер офорту та естампу. Його роботи вирізняються глибоким філософським змістом, складною символікою та високою технічною культурою. Він розвинув українську школу графіки, піднявши її на новий рівень.

☝Як ректор Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, він суттєво вплинув на підготовку нових поколінь художників. Його діяльність допомогла зберегти класичні традиції українського мистецтва та інтегрувати їх у сучасний контекст.

☝Формування культурної ідентичності: його творчість відображає українську історію, духовність і національну самобутність, що особливо важливо в періоди культурних і політичних змін.

Біографія:

☝Народився 14 квітня 1946 року у місті Гайсин Вінницької області.

☝Освіту отримав в Київському державному художньому інституті(1970 р.). По закінченню розпочав в ньому педагогічну діяльність. Згодом став проректором (1980-1987 рр.) та ректор (з 1989 р.) цього закладу. Нині це Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Сьогодні професор кафедри графічних мистецтв Академії, керує творчими майстернями (зокрема майстернею вільної графіки).

☝Автор опанував різні види технік графіки: літографію, монотипію, офорт, акварель, малюнки пером, пензлем тощо.

☝Андрій Чебикін є співавтором підручника «Техніка офорта» (1978 р.) для художніх вищих навчальних закладів. Багато його колишніх вихованців стали відомими художниками, лауреатами різноманітних художніх конкурсів, виставок, отримали почесні звання України.

☝Андрій Чебикін більше віддавав перевагу поезії, аніж прозі з точки зору графічного оформлення художнього тексту. В його творчому доробку виняткове місце займають ілюстрації, виконані на межі 70-90-х років минулого століття до збірок лірики Івана Франка, Павла Тичини, Бориса Олійника, Леоніда Вишеславського, Івана Драча, Ганни Чубач, Любов Сироти, Гізели Лахман. Невипадково ілюстрації Андрія Чебикіна до збірки Івана Франка «Зів’яле листя» здобули широке визнання у літературно-мистецькому середовищі. Художник за серію робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», за ілюстрації до названої поетичної збірки був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка 2007 року.

☝Найвідоміші роботи: графічні серії «Село Обрадове» (1970 р.), «Солдатські будні» (1972-1973 рр.), «Космічні офорти» (1976 р.), «Всесвіт» (1979-1980 рр.), «Космос-Земля» (1986р), серія гобеленів для інтер’єрів Донецького академічного театру опери та балету ім.А.Солов’яненка (1994-1995 рр.); цикли станкових рисунків та акварелей (1987-2006 рр.). Учасник вітчизняних та міжнародних художніх виставок.

☝Твори Андрія Чебикіна зберігаються у Національному художньому музеї України (м.Київ), Державній Третьяковській галереї (м.Москва), інших музеях та приватних колекціях України і світу.

Андрій Чебикін представляє Україну в глобальному мистецькому контексті, розвиває сучасну графіку та впливає на нові покоління художників у різних країнах.

☝Чебикін активно презентував українську графіку у світі - його роботи експонувалися на численних міжнародних виставках у Європі, Азії та Америці. Через це світова спільнота знайомиться з українською художньою традицією як самобутнім і сильним явищем.

☝Він зробив вагомий внесок у розвиток станкової та книжкової графіки. Його стиль поєднує класичні техніки з новаторськими підходами, що вплинуло на міжнародні мистецькі процеси у сфері графіки.

☝Його ілюстрації, зрозумілі різним культурам, вони не прив’язані лише до українського контексту, тому сприймаються глядачами з різних країн.

☝Як ректор академії, він виховав цілу плеяду художників, які працюють і виставляються за кордоном. Таким чином його вплив поширюється через учнів у глобальному мистецькому середовищі.

☝Культурна дипломатія. Його діяльність фактично є частиною «м’якої сили» України - через мистецтво він формує позитивний імідж української культури у світі.

☝Визнання міжнародною спільнотою: його участь у міжнародних бієнале, конкурсах і виставках підтверджує, що він є не лише національним, а й світовим митцем.

☝«Шевченківська премія: українська відповідь світу» - це промовисте міжнародне звучання української культури!

«КОСМІЧНИЙ IQ»

Вікторина та цікаві факти про космічні здобутки людства

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Всесвітній день авіації та космонавтики. Свято присвячене першому польоту людини в космос.

Пропонуємо ВІКТОРИНУ, щоб перевірити свої знання в цій галузі.

Натисніть стрілочкою квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі. Нехай все буде КОСМІЧНО!

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Юрій Гагарін

Перший пілотований політ багаторазового транспортного космічного корабля Колумбія «STS-1» відбувся 12 квітня 1981 року. Командиром екіпажу був ветеран американської космонавтики Джон Янг, пілотом — Роберт Кріппо. Політ був (і залишається) унікальним: найперший, фактично, випробувальний запуск космічного корабля, проводився з екіпажем на борту.

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Сергій Корольов

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».

Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». 

Павло Попович

А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів. Леонід Каденюк був справжнім патріотом. Дякуючи йому, на космічну орбіту вперше був доставлений український прапор, а в космічному просторі звучали пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, Софії Ротару і Назарія Яремчука. Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" космонавт обрав Гімн України, а також взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар".

Леонід Каденюк

Робе́рта Лінн Бо́ндар - перша канадська жінка-астронавтка і перша лікарка-неврологиня, яка побувала в космосі ув 1992 році. Народилася в родині етнічних українців родом з м. Городенка, Івано-Франківщини. Володіє українською мовою.

Робе́рта Лінн Бо́ндар

Працю українських працівників ракетно-космічної галузі цінують у всьому світі. Відомий інженер і підприємець Ілон Маск, що інвестує мільйони доларів в розвиток космічної галузі заявив, що українська ракета «Зеніт» по праву вважається однією з кращих раніше створених моделей.

Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила в топ-п’ятірку країн за кількістю космічних запусків. Наразі пріоритетним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, участь у реалізації міжнародних проектів.

За джерелами сайтів:

http://bckolgium.com.ua/dates/3138-vsesvtny-den-avacyi-kosmonavtiki-den-pracvnikv-raketno-kosmchnoyi-galuz-ukrayini.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2440097-sogodni-vsesvitnij-den-kosmonavtiki.html

"ТАЄМНИЦІ ПИСАНКИ"

Вікторина до Свята Великодня

Великдень — одне з найважливіших християнських свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа після розп’яття. Це свято має глибоке духовне значення і поєднує релігійні традиції з народними звичаями.

Великдень – свято радості, віри й надії! Всі ми готуємось до нього з піднесеним настроєм: печемо паски, фарбуємо та розписуємо яйця - найголовніші атрибути цього свята. А що ви знаєте про обряди та традиції Великодня? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам перевірити свої знання! Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою.

Цікаві факти про Великдень:

☝Свято не має фіксованої дати — його відзначають у першу неділю після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Тому дата щороку змінюється.

☝В Україні Великдень має особливо багаті звичаї:

В ніч із суботи на неділю проходить святкова служба.

Люди йдуть до церкви освячувати кошики з їжею.

Вітаються словами:

«Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»

☝Неодмінним атрибутом свята є Великодній кошик до якого кладуть:

паску (святковий хліб),

яйця (крашанки та писанки),

ковбасу, шинку, сир, масло, хрін і сіль.

Кожен продукт має символічне значення (життя, достаток, очищення тощо).

Крашанки — яйця, пофарбовані в один колір.

☝Писанки — розписані орнаментами яйця, які мають символічні знаки (сонце, життя, захист).

☝За народними звичаями діти та дорослі в цей день грають у "битки" яйцями, щоб дізнатися чия крашанка міцніша.

"ВЕЛИКОДНІЙ ЗАЙЧИК"

Майстер-клас

Ліцей №149 3б клас

Незабаром святкуватимемо Великдень, тож важливо до нього підготуватися як слід. Дорослі печуть пасочки, фарбують або розписують яйця – символ життя, готують смачні страви. А ми вирішили з дітками створити святковий атрибут – Великоднього Зайчика. Він може прикрасити святковий стіл, створивши чудову атмосферу. Зайчик має кишеньку, в яку можна заховати крашанку. Такий святковий сувенір, створений власними руками дитини – найкращий подарунок рідним. В Україні цей символ з’явився нещодавно, але став улюбленим атрибутом Великодніх свят, як дітей так і дорослих. Два дні поспіль 8 та 9 квітня ми проводили майстер-класи в приміщенні Ліцею №149 для учнів 3а та 3б класів в цілях безпеки. Діти залюбки творили Великодніх Зайчиків  разом з нами! Ми підготувалися до свята!

Ліцей №149 3б клас

Походження символу

☝Великодній зайчик (пасхальний кролик) бере початок із Німеччина. Там ще з XVI–XVII століть існувало повір’я, що заєць приносить дітям фарбовані яйця на Великдень. Цей образ пов’язаний із:
весною (зайці символізують родючість і нове життя),
дохристиянськими віруваннями про оновлення природи.
☝Пізніше традиція поширилася в США завдяки німецьким емігрантам у XVIII столітті. Там зайчик став дуже популярним і перетворився на комерційний символ (солодощі, декор, подарунки).
🐰 Як зайчик “прийшов” в Україну
В Україну ця традиція потрапила значно пізніше — переважно:
після здобуття незалежності (1990-ті роки), через вплив західної культури, фільмів, реклами та брендів, разом із популяризацією святкування Великодня у більш “європейському” стилі.
Особливо активно образ зайчика почав з’являтися у:
дитячих книжках і мультфільмах,
супермаркетах (шоколадні зайчики),
святковому декорі.
☝У традиційній українській культурі головні символи Великодня — це:
писанки та крашанки, паска, кошик для освячення в церкві.
☝Зайчик не є автентичним народним символом в Україні, але:
добре прижився як дитячий та декоративний елемент, став частиною сучасної міської культури святкування.

"ЖИВИ НАПОВНУ: ОБИРАЙ ЗДОРОВ'Я"

Вікторина та інформування до Всесвітнього дня здоров'я

7 квітня щороку відзначається Всесвітній день здоров'я (World Health Day)!Свято заснували у 1950 році на честь прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я у 1948 році.

☝Актуальність стану нашого з вами здоров'я обумовлена ​​зростанням і зміною характеру навантажень на людський організм, в зв'язку зі збільшенням ризиків техногенного та екологічного характеру. Для українців негативний вплив на здоровя додають військові дії, які відбуваються на території України. Повітряні тривоги, руйнування будинків від ракетних ударів та шахедів, загибель людей, неможливість планувати своє життя, роботу, відпочинок, навчання створюють негативні умови, коли втримати ментальне здоров'я дуже важко. У ситуації, що склалася турбота про своє здоров'я і самопочуття пов'язані з виживанням і чсто залежать тільки від нас.

☝Тож хочеться в День здоров'я нагадати всім основні складові здорового способу життя: гігієна; рух - це життя; відмова від шкідливих звичок; здоровий сон; правильне харчування; загартовування; профілактика захворювань. Дуже важливо знайти для себе цікаву справу, яка б приносила задоволення і відволікала від негативних думок.

☝Пропонуємо вікторину, яка нагадає вам прості істини, які допоможуть жити наповну та відчувати себе здоровими фізично і ментально!