понеділок, 20 червня 2022 р.

Всесвітній день захисту слонів

 

Всесвітній день захисту слонів у зоопарках ініціювала організація In Defense of Animals ("На захист тварин") 2009 року. Цього дня проводять акції та флешмоби проти утримання слонів у зоопарках, оскільки це призводить до передчасної загибелі тварин.

👆🐘Слони, простір яких обмежений, змушені стояти тривалий час на твердій поверхні, унаслідок чого в них розвивається артрит. Якщо ця хвороба суглобів прогресує, тварину можуть навіть приспати в досить молодому віці.

👆🐘Зоозахисники також заявляють, що багато зоопарків досі використовують жорстокі методи утримання слонів, б'ють їх і переміщують за допомогою гаків.

👆🐘Важливим питанням є й саме збереження слонів у дикій природі як виду, адже наразі із 40 відомих науці порід цих тварин залишилося три.

Цікаві факти про слонів:

👆🐘На хоботі слонів налічують приблизно 40 тис. м'язів. Єдина хрящова частина цього органу – перегородка на кінчику, що розділяє ніздрі. Хобот працює, як насос. За один "ковток" слон може набрати до восьми літрів води.


👆🐘У випадку занурення слона на глибину під час плавання хобот виступає, наче трубка аквалангіста, зберігаючи кисневий баланс. Швидкість плавання слонів – 2–6 км/год, а швидкість бігу – до 35–45 км/год.


👆🐘Хобот є комунікативним органом. З його допомогою слони "спілкуються" між собою. Також вони використовують різні пози й інфразвуки, завдяки чому можуть почути один одного на відстані 10 км.


👆🐘Слони – унікальні тварини, у яких розвинена самосвідомість і здатність переживати різні почуття й емоції, схожі на людські. Вони мають гарну пам'ять і можуть упізнавати своїх родичів навіть після тривалої розлуки, а за заподіяні образи – мстити. Також слони можуть виявляти відданість і ласку у ставленні тих, хто про них піклується.

👆🐘Серед слонів зустрічаються правші та лівші. Це визначають за ступенем сточеності правого або лівого бивня.

👆🐘Середня тривалість життя цих тварин – до 80 років.

В індуїзмі слони є священними тваринами і уособленням божественної сили. Одного з головних індуїстських богів – Ганеші – зображують із головою слона. Він уособлює мудрість.

Галерея "Art-Rerikh" біблотеки ім. М. Реріха пропонує до вашої уваги виставку картин художників-професіоналів різних епох, різних країн, які в своїй творчості звертали до зображення слонів. У їх роботах використані різні матеріали, різні стилі, але об’єднує неймовірне шанування та любов до цих великих і добрих істот.
Відеоролик виставки можна подивитися за цим посиланням:

"Червоний слон" (олія, полотно), художник Лисак Генадій


Всесвітній день біженців

Всесвітній день біженців затверджений на підтримку мужності і витримки біженців допомоги і захисті цих осіб
(Резолюція ООН A/RES/55/76 від 2001 р.)

Протягом багатьох років різні країни та регіони відзначали власні пам’ятні дні й навіть тижні, присвячені біженцям.

Всесвітній День біженців відзначається одночасно з Днем африканських біженців - 20 червня. За даними УВКБ ООН, нині понад 100 мільйонів людей у світі є вимушено переміщеними особами. Питання біженців сьогодні є катастрофічним. Як на них реагувати, приймати/допомагати чи ні, які політики щодо цього розробляти — це урок, який має сьогодні засвоїти світ. Адже сьогодні хтось просить підтримки у тебе, а завтра допомога може знадобитися тобі.

Більш ніж сто днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до десятків тисяч смертей і поранень, руйнувань інфраструктури, будинків та змусили мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки. За даними ЮНІСЕФ, 5,2 мільйона дітей з України потребують гуманітарної допомоги, з яких 2,2 мільйона знаходяться в країнах, які приймають українських біженців. Відповідно до статистики організації, двоє з трьох дітей в Україні були переміщені в результаті бойових дій. Саме діти і жінки складають переважну більшість українців, які шукають притулку від війни за кордоном.

Станом на 3 травня, за даними МОМ, усього майже 13,7 мільйона українців покинули свої домівки, з них за межі України виїхали понад 5,6 мільйона людей. При цьому 2,7 мільйона українців повернулись з-за кордону в Україну з початку війни.

За матеріалами:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2

https://ukrainian.voanews.com/a/de-ukraiinci-shukaiiut-prytulok-vid-viiny-za-kodonom/6615534.html

 https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/2/7350198/


середа, 23 лютого 2022 р.

"Тетяна Яблонська - співець людського життя"

Творче знайомство
до 105-річчя від дня народження видатної української художниці Яблонської Тетяни Нилівни



"У кожному її творі - свій багатий почуттями світ, 
яскраво виражений у новій для Яблонської і 
разом з тим притаманній лишень їй індивідуальній манері.
 І ми завжди пізнаємо руку й серце щирого митця, 
радіємо новій зустрічі з його насиченими думкою полотнами"

Іван Драч
Подивитися відеоролик з картинами художниці можна за посилання:

Творчість видатної української художниці Тетяни Яблонської визначає найвищі досягнення українського живопису та графіки і є яскравою сторінкою історії українського мистецтва першої половини ХХ ст. Її творчості властивий широкий жанровий діапазон: художниця писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Особливий нюанс в роботах – це кольори, які роблять її твори впізнаваними. Всі картини  Тетяни Яблонської насичені незвичайною теплотою. Так міг творити лише «майстер сонячної душі».

Тетяна Яблонська народилась 24 лютого 1917 року в російському місті Смоленську в родині вчителів.

У 1928 році родина переїхала в Україну, яку прийняла як  духовну батьківщину. У 1935-1941 роках Тетяна Яблонська навчалась в Київському художньому інституті у видатного живописця Федора Кричевського. Його теми материнства та праці вразила молоду Яблонську, вона стала продовжувачем його традицій. Художній інститут Яблонська закінчила за фахом «художник-живописець».

У 1938 році під час своєї першої подорожі до Москви художниця ознайомилась із роботами французьких імпресіоністів. Свіжість та невимушеність у зображенні природи та використання чистих світлих фарб на полотнах імпресіоністами, вплинули на її манеру в малюванні. Восени 1940 року в Київському художньому інституті відкрилася перша в історії інституту студентська виставка, на якій були представлені роботи Тетяни Яблонської.

Роки Другої світової війни Яблонська провела в тилу – на Поволжі. Працювала в колгоспі на різних польових роботах. Незвична до фізичної праці, вона повинна була доглядати за худобою і працювати на полі. «Я і косила, і скиртувала, і мішки тягала» – згадувала художниця. Малювала з фотографій портрети убитих чоловіків і синів односельчанок – на інші мальовничі вправи не залишалося ні часу, ні сил.

Після війни з 1947 і до 1973 року, Яблонська працювала викладачем художнього інституту. В незалежній Україні Тетяну Яблонську визнали прижиттєвим класиком. У 1998 році вона була відзначена найвищою нагородою України – премією ім. Тараса Шевченка за творчу діяльність. У 2001 році художниця одержала звання Героя України.

Найвідомішими її творами стали: «Ворог наближається», «Перед стартом», «Хліб», «У парку», «Над Дніпром», «Весна». Пейзажі «Бульвар Шевченка в Києві», «Зруйнований Хрещатик», «Руїни Пасажу», а також натюрморти «Зимове вікно» та «Кленове листя» були присвячені Києву, який став на той час уже рідним.

У фондах Національного музею історії України зберігається невелика кількість рисунків олівцем, деякі з них також присвячені Києву, зокрема, начерк «Сінний базар», «В парку Шевченка», які створила з натури в Києві у 1946 році, а до музею передала в 1961 році.

Офіційне визнання Яблонська отримала завдяки картині «Хліб», за яку вона була представлена в 1950 році до Державної премії СРСР, а в 1958 році отримала бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі. За картину «Льон» отримала Державну премію СРСР у 1977 році. У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську «Жінкою року 2000».

Свою останню живописну роботу художниця написала 16 червня 2005 року, а 17 червня 2005 року померла. Поховали Яблонську на Байковому кладовищі у Києві. У 2006 році її іменем було названо вулицю у Солом’янському районі м. Києва місцевості Караваєві дачі, Новокараваєві дачі. У лютому 2017 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом в 2 гривні, присвячену Тетяні Яблонській.


Картини художниці стали окрасою Музею Дракона в Тайвані, Київської картинної галереї, Полтавського, Запорізького, Харківського художніх музеїв, Львівської картинної галереї.

"Хліб", 1949 р.

                                                                     "Весілля", 1963 р.

"Весна", 1964 р.

"Льон", 1977 р.

«Вечір. Стара Флоренція», 1973 р.

"Ранок", 1954 р.

"Сінний базар", 1946 р.

"В парку Шевченка", 1946 р.



четвер, 17 лютого 2022 р.

"Герб України - символ незалежності, символ єднання"

Інформування до 30-річчя затвердження Державного Гербу України



«…Се оздоба питоменна, не запозичена,
зв’язана з нашою тисячолітньою державною
політичною i культурною історією»

Михайло Грушевський

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила
Державний Герб незалежної України. Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки.
Герб-тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор – три символи, які презентують нашу державу, як суверенну та незалежну. Емблему Герба зображують на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Оформлення Герба України спирається на наші національні традиції та відтворює специфіку геральдичних особливостей розвитку країни.

Центральною геральдичною фігурою Герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського. Князь Володимир, увівши християнство, й сам став прикладом смирення: востаннє одружився та зайнявся зведенням храмів. За такий приклад навернення Ватикан звів у головному храмі святого Петра український вівтар з двома фресками, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира з тризубом та Десятинною церквою.

У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом. Вибір саме Тризубу підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. Сама назва «тризуб» з’явилася та прижилася вже після того, як його затверджено державним гербом УНР. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР.


У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали. Жоден номер радянського сатиричного журналу «Перець» не обходився без пропагандистсько-карикатурного зображення українських націоналістів та, відповідно, тризуба.


Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.

Особливим часом для державної символіки стали події зими 2013-2014 року, на Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах.

Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності..

Найрозповсюдженіші версії походження Тризуба:

 ☝Тризут - давній знак з містичним символом тривимірності світу.



 ☝Релiгiйна версія стверджує, що це стилізоване зображення голуба — символу Святого Духу. Також існує популярна версія, що нiбито тризуб — це сокiл, який пiкiрує на здобич.

 ☝Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.



 ☝Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.

 ☝ Тризуб - власницький знак князя Володимира Великого. Тризуб - родовий знак Рюриковичів. Найдревніше зображення тризуба датовано Х ст., його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, зброї, товарних пломбах.




 ☝На монетах часів Володимира Святославовича з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб.

 ☝За правління Ярослава Мудрого на монетах карбувалося зображення святого Георгія та тризуба на звороті.

Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.

За матеріалами:




неділя, 13 лютого 2022 р.

«РОДИННА ПАЛІТРА»

Відкриття художньої виставки сестер Бондар Богдани та Олесі
(13.02-2.03)

        Відкриття цієї художньої виставки стало справжнім Славнем Книзі! 
Представлені ілюстрації до улюблених дитячих книжок художниці Богдани Бондар випромінювали світло та радість, подив та захоплення! А натюрморти Олесі Бондар вразили присутніх своєю колоритністю та природністю, вони сяяли світлом, яке присутні назвали ефектом Куїнджі!
     Під час презентації виставки ми стали свідками народження поезії. Письменниця, журналістка Аліна Третяк експромтом своїм поетичним словом описала кожну картину! Поєднання палітр Поезії та Живопису зробили Диво!
        Привітати сестер з їх першої родинною виставкою завітали друзі та колеги!
        Виставка діє з 13.02 по 2.03 за адресою вул. Єреванська, 12.
Запрошуємо!
Подивитися прямий ефір з відкриття виставки можна за посиланням:







Ілюстрації Богдани Бондар








Натюрморти Олесі Бондар









Бондар Богдана - худоджник-графік, ілюстраторка у видавництві «Видавництво Старого Лева», «Портал», «Свічадо», періодичних виданнях та інші. Проілюструвала книги серед яких трилогія «Мандрівки з чарівним Атласом. Венеція, Париж, Гринвіч» автор Надійка Гербіш ВСЛ, «Кухня пані Вишеньки» автор Сильвія Плат ВСЛ, «Сніговірші» ВСЛ, «Різдво і мої 12 бабусь» автор Катерина Єгорушкіна видавництво «Портал» та інші.

Бондар Олеся - художник кіно та театру. Художник-постановник близько 50 музичних кліпів серед яких кліпи для українських виконавців Наталії Могилевської, Ірини Білик, Віталія Козловського, Андрія Данилко та інші. Художник-поставник художніх фільмів серед яких «Штольня», «Ватага», спец проєкти каналу СТБ «Крути» та «Донецький аеропорт». Художник-постановник святкових привітань Президента України в 2015 - 2019 роках.



















неділя, 30 січня 2022 р.

"Вечори на хуторі біля Диканьки"

Книга-ювіляр

ВІКТОРИНА



Літературному шедевру Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» виповнюється 190 років! У восьми повістинах, що лягли в основу книжки, ми відкриваємо для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де літають відьми, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат. І де добро перемагає зло, а любов творить дива. Пропонуємо вікторину, завдяки якій згадаємо цей безсмертний твір!

понеділок, 17 січня 2022 р.

"Едуард Мане: від реалізму до імпресіонізму"

Художнє знайомство
до 190-річчя від дня народження видатного французького художника

 


Едуа́р Мане́ — французький художник-імпресіоніст. Був одним із перших художників XIX століття, що зобразив сучасне життя, й ключовою фігурою на шляху переходу від реалізму до імпресіонізму. Ранні роботи «Сніданок на траві» та «Олімпія» створені у 1863 році знаменують початок модерного мистецтва у Європі. Вже в перших своїх творах Мане виступив проти офіційного мистецтва, так званого академізму, протиставляючи йому зображення реальної дійсності, простих повсякденних явищ навколишнього життя, зокрема паризького повсякдення.

Мане здійснив свого роду переворот в осмисленні образотворчого мистецтва тих часів. Безперервним експериментом з кольором і формою  поклав початок розвитку багатьох нових напрямків у французькому живописі. Він поставив під сумнів непорушність стилів писання картин кінця 19-го - початку 20-го століть: класицизм, реалізм, імпресіонізм.

Едуард Мане писав портрети, пейзажі, дуже любив писати натюрморти, і в цьому жанрі він досяг незвичайної досконалості, був майстром літографії і офорта. Як це часто буває, епітети «геніальний художник», «великий Мане» та інші схвальні відгуки за свого життя він так і не почув. Все життя художник відчував себе самотнім через непорозуміння з батьком, нещасливе особисте життя, приниження і образи від критиків. Справжня слава прийшла до його творів через багато років по його смерті, і її початок поклала картина «Олімпія», яку критикували за життя художника.
Сьогодні картини Мане оцінюються в мільйони фунтів стерлінгів!

Чому ж одні вважали його вискочкою, який малює нісенітницю? А інші, навпаки, бачили в ньому великого реформатора? 
Чому ми досі пам'ятаємо Едуарда Мане?
На це запитання дають відповіді його безсмертні полотна, від споглядання яких ми отримуємо неймовірну естетичну насолоду!

Сніданок на траві. 1863 р

Олімпія. 1863 р

Балкон. 1868 р

Аржантьой. 1874 р

Бар у Фолі-Бержер. 1882 р

Мати в саду Бельв'ю 1880 р

Великий канал або блакитна Венеція. 1874 р

"У кафе". 1878 р

Дама в хутрі. 1880 р

Троянда і тюльпан. 1882 р

Бузок і троянди. 1883 р