середа, 12 березня 2025 р.

"ЗДОРОВИЙ СОН - ЯКІСНЕ ЖИТТЯ"

Вікторина та цікаві факти про сон


Сон має фундаментальне значення для психічного та фізичного здоров’я людини. Якщо ви виспались, то мозок здатний краще концентруватися, продуктивніше працювати, запам’ятовувати більше, а організм загалом працює злагоджено. Уві сні мозок також опрацьовує інформацію, яку отримав протягом дня, йде важливий процес запам’ятовування та забування.
☝Сон українців від початку повномасштабного вторгнення з нічними повітряними тривогами, вибухами, тривожними новинами важко назвати "нормальним". Хронічний стрес впливає на весь організм, зокрема й на сон: нам стає складно заснути, усе частіше відчуваємо безсоння, часто пробуджуємося чи бачимо сновидіння, які змушують прокидатися. Якщо ж вам не вистачає нічного сну, аби відновитися, на зміну приходить денний. Це може бути 15-30 хвилин неглибокого сну. Він допоможе "перезапустити систему" і додати трохи нових сил. Якщо заснути вдень важко, можна просто лежати. Це дасть можливість мозку трохи перезавантажитись і віднайти сили. Спробуйте вмоститися на ліжко, витягнути тіло, відкласти телефон і відпустити усі думки.
Що ви знаєте про сон? Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви перевірите свої знання. Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою.


Цікаві факти про сон:
☝Здригання тіла вночі, коли нам сниться, що ми падаємо, називають "гіпнотичними ривками". Це дуже поширене явище, яке абсолютно не шкідливе.
☝Вважається, що сон після обіду (між 14:00 та 16:00) є дуже корисним. Він сприяє відновленню організму і підвищує творчий потенціал.
☝Тривалість сну залежить від віку. До 18 років людина повинна спати не менше як 10 годин, у віці від 19 до 55 – вісім годин, а після 55 років людям достатньо лише шість годин на добу.
☝У світі є люди, яким достатньо для сну лише чотири години. Жодних побічних ефектів у здоров'ї у них не має.
☝Людина просипає приблизно 1/3 свого життя.
☝Пчихнути уві сні неможливо.
☝Сни сняться абсолютно всім – і лише сліпі з народження їх не бачать. Втім, після п'яти хвилин пробудження людина забуває 50% побаченого, а через 10 хвилин – 90%.
☝Уві сні ми бачимо обличчя тих людей, яких вже колись зустрічали. Ми можемо їх навіть не пам'ятати.
☝Близько 12% людей бачать чорно-білі сни. Раніше цей показник був більший. Все змінилося з приходом кольорового телебачення.
☝Найчастіше сни мають негативний характер. Найбільш популярним емоційним станом уві сні є тривога.
☝Страх сну називається сомніфобією.
☝Лунатизм, або ж сомнамбулизм може не лише змусити людину ходити під час сну, але й спонукати до якихось дій. У деяких випадках такі розлади призводили до грабежів, зґвалтувань і навіть убивств.

Шкода від відсутності повноцінного сну
☝Без сну людина здатна прожити 10 днів, тоді як без їжі вона може витримати 14 днів.
☝Відсутність сну хоча б протягом 24 годин викликає симптоми схожі на алкогольне сп'яніння — погіршення пам'яті, зниження реакції, дратівливість. Після трьох днів без сну можуть з'явитися параноя, проблеми з мовою, слухові та зорові галюцинації.
☝Порушення сну може призвести до прояву таких хвороб як серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, ожиріння та психічні розлади. Понад два мільйони дітей у світі страждають від порушень сну.

Як сплять тварини?
☝Найдовше із ссавців сплять коали. Для цього вони витрачають 22 години на добу.
☝Жирафи та слони, як правило, сплять менше двох годин за ніч.
☝Дельфіни під час сну закривають лише одне око. Так вони контролюють своє дихання і остерігаються хижаків.
☝Здоровий сон дорослого кота повинен бути тривалим, не менше 14-16 годин на добу.
☝Собака спить від 12 до 14 годин на добу, в залежності від породи.
☝Фізіологічні й поведінкові особливості сновидінь людини спостерігаються також у кішок, щурів, птахів та інших тварин. Однак як це — бачити сни, якщо ви не людина, — залишається загадкою.

☝☝☝Всесвітній день сну відзначають щороку в останню п'ятницю перед весняним рівноденням. У 2025 році році цей день припадає на14 березня.





четвер, 6 березня 2025 р.

Тарас Шевченко: його жінки і музи

 

Увесь світ захоплюється творчістю Т.Г. Шевченка - людини талановитої, неординарної. За все своє життя він написав 300 поетичних творів, 20 повістей, 1200 малюнків, офортів та картин. Він був натурою поетичною, жив емоціями, жінки і почуття кохання відігравали значну роль в його житті і творчості. З одного боку він був дуже щасливою людиною - він кохав і був коханим, а з іншого - глибоко нещасним в особистому житті, бо мрія усього його життя  про дружину, дітей, про родинне щастя залишалися нездійсненними.  Молодий Шевченко мав неабиякий успіх у жінок. А які жінки подобались Шевченку? Жваві, такі, "щоб земля горіла на три сажні". Жінка, на його думку, мала би бути пристрасна, енергійна. Чи читали Шевченка жінки? Так. І навіть більше: завдяки йому панночки почали читати українською. Адже у той час дівчаток зі шляхетних родин від годувальниці одразу віддавали під опіку іноземок-гувернанток. За розмовну українську карали. Тож у дорослому віці українська мова, а тим паче, література, були уже не надто цікаві. Коли ж у Петербурзі вийшов друком перший "Кобзар", а сам Шевченко став модним автором, то панночки навперейми кинулися читати українською. Переповнена жартами "Енеїда" Котляревського жіноцтву не рекомендувалася, а от проза Квітки-Основ’яненка якраз пасувала до того, щоб нею захоплюватися.
Пропонуємо згадати жінок Шевченка, яких він палко кохав, які окриляли його та надихали на творчість. Велика кількість малюнків, портретів, поезій було присвячено саме їм!


Оксана Коваленко. Першим сильним почуттям майбутнього поета було його дитяче кохання до Оксани Коваленко. Вона стала Шевченковою музою, а її особиста трагічна доля - трагедією його серця. Перший поцілунок його вийшов трохи гірким через сльози. Оксана Коваленко була на декілька років старшою від Тараса і мешкала по сусідству. Їхні матері, дивлячись на забави своїх дітей, гадали, що ті колись одружаться. Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу.
Нажаль портрету Оксани того часу не було, тож її образ можна представити лише по опису Шевченка.


Амалія Клоберг. Саме в Петербурзі Шевченко зустрів німкеню Амалію — натурницю, племінницю господарки квартири, яку знімав Іван Сошенко, навчаючись у Петербурській академії мистецтв, в якого на квартирі жив майбутній митець. Він закохався в Амалію і описав їх відносини в повісті «Художник».

Ганна Закревська. Вони познайомилася з Шевченком у 1843 р. на балу у Мойсіївці у Татяни Густавівни Волховської. Ганна мала величезний успіх у колі численних гостей та прихильників. Щиро захоплювався нею і Тарас Григорович, який тоді ж любовно писав її портрет. З ім’ям Ганни пов’язано також поезію «Якби зострілися ми знову…», написану в другій половині 1848 р.:
Ти не здавалася мені
Такою гарно-молодою
І прехорошою такою
Так, як тепер на чужині,
Та ще й в неволі…
Але зустрітися зі своєю пасією йому більше не довелося, вона померла у 35-тирічному віці саме того року, коли поет отримав звільнення від 10-тирічної солдатчини.



Варвара Рєпніна. Їх відносини можно назвати - нерозділене кохання. Закохане серце Варвари Рєпніної, доньки російського державного діяча Миколи Григоровича Рєпніна-Волконського, відчуло великий поетичний талант Т. Шевченка. Княжна першою назвала його генієм, нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею і поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку поета стали на шляху до поєднання його долі з долею В. Рєпніної? Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях.


Агата Ускова. Перебуваючи на засланні, узимку 1854-1855 рр. в його житті знов блиснула зірка кохання й закотилася. Йдеться про дружину коменданта Новопетровської фортеці, майора Іраклія Олександровича Ускова, матір трьох дітей Агату Ускову. Поет захопився нею безтямно, відчайдушно. Агата довго здавалася йому вершиною досконалості. Прогулянки з Шевченком по околицях фортеці їй подобалися, до вподоби їй були і різноманітні теми розмов. Художник, зачарований Усковою, малює кілька її портретів.


Катерина Піунова. Після заслання деякий Шевченко змушений був жити в Нижньому Новгороді, де зустрів шістнадцятирічну актрису нижньоновгородського театру. З нею поет познайомився 20 вересня 1857 р., коли йому було 43 роки. Це був прекрасний роман Поета і Актриси. Освідчився їй в коханні. Запросив до містечка з Москви відомого тоді актора М.С. Щепкіна. Разом з Михайлом Семеновичем Щепкіним Катерина Борисівна зіграла роль Тетяни в «Маскалі - чарівнику». Т.Г. Шевченко давав їй уроки української мови. Але актриса уклала роман із театром і відмовила поету.


Марія Максимович. В останні роки життя його музою була Марія Василівна Максимович - дружина видатного вченого, письменника, першого ректора Київського університету Михайла Олександровича Максимовича. Вона гарно співала і Шевченко з великою насолодою її слухав. Він говорив про неї так: «Якби така в мене була жінка - повінчався б та й умер». В 1859 р. Тарас Григорович приїхав до Максимовичів на хутір Михайлову Гору на Переяславщині та завершив роботу над поемою «Марія».



Марко Вовчок. Ще одна Марія це - Марія Олександрівна Вілінська - Марко Вовчок. На початку 1859 р. відбулося особисте знайомство з письменицею. Присвячує їй вірша :
…Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє. І оживу…
… І думу вольную.. О доле!
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.
Шевченко подарував їй «Кобзаря» з написом: «Моїй єдиній доні Марусі Маркович - і рідний і хрещений батько Тарас Шевченко».
Поет був досить самокритичною людиною, визнавав себе «лисим і сивим», схожим на гайдамацького батька. Однак його поетична душа вимагала жінки молоденької, з живою вдачею, аби була така палка щоби «під нею земля горіла на три сажені», з карими очима, чорними бровами, з білим личком, з гнучким станом і, взагалі, щоби була вродлива і чарівна та ще й проста з селянського роду.


Ликерія Полусмакова. Останнє кохання Шевченка це - кріпачка поміщика М. Макарова з під Ніжина, з Липового Рогу. Вперше Шевченко побачив її в травні 1859 р., згодом запропонував одружитися, бо вірив, що саме поруч з простою дівчиною вдасться пережити всі негоди і знайти щастя у «хатині тихій і веселій». Адже неодмінною умовою «благодаті» він вважав сімейну ідилію у власній хатині. Вона не дуже розуміла мрії Тараса про життя на хуторі. Мріяла вийти заміж за пана і аж ніяк не хотіла ні сільського життя, ані самостійно, без служниць, порядкувати у домі. Шевченко дорікає їй за неохайність, вони повсякчас сваряться через те, що дівчина не хоче поводитися відповідно до поетових уявлень про ідеальну жінку. 45-денний роман Шевченка і Ликери закінчується драматично: поет виявляє, що у його нареченої роман з іншим чоловіком. Його серце переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності.

Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку про особисте та творче життя Тараса Шевченка з нашого фонду. В відеоролику використана пісня на слова 
Т. Шевченка "Бандуристе, орле сизий" 
(музика: Олександра Тищенко, виконує Ірина Білик).
 

За матеріалами:



понеділок, 3 березня 2025 р.

"ВІЙ"

Кіно v Reriha


2 березня користувачі бібліотеки з великим задоволенням подивились кінофільм «Вій» за однойменною повістю М.В.Гоголя з циклу повістей «Миргород», яка увійшла до золотого фонду світової літератури. Містична історія про нечисту силу не залишає байдужим жодного читача вже 190 років. Свою роботу над повістю автор почав ще в 1833 році, ретельно підбирав імена персонажам, міняв структуру сюжету. Вперше твір було опубліковано у 1835 році, після чого не раз було перероблено.
У різні роки сюжет «Вія» цікавив багатьох режисерів, тому цей твір був неодноразово екранізований у різних країнах. У 1967 році режисери Костянтин Єршов та Георгій Кропачов зняли фільм "Вій" за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. Для прокату в Україні було створено україномовний дубляж; станом на 2021 рік жодної копії україномовного дубляжу ще не знайдено. Саме цей фільм запам'ятався багатьом прихильникам творчості Гоголя. 
Персонажі повісті:
Хома Брут- філософ із київської бурси, жертва Вія.
Панночка - вона ж відьма, над якою Хома Брут повинен був три ночі читати молитву.
Вій - монстр, який вбив Брута, з'являється в кінці повісті.
Халява - студент київської бурси, богослов, разом з Тиберієм і Хомою пішов на вакації та потрапив до відьми.
Тиберій Горобець - ритор, разом з Хомою і Халявою потрапив до відьми.



Цікаві факти:
☝Фільм знімали у дерев'яній церкві Пресвятої Богородиці в селі Горохолин Ліс на Івано-Франківщині, а фінальні сцени – у Седнівській Георгіївській церкві на Чернігівщині. 
☝Сцени проводу семінаристів на канікули на початку фільму знімалися у Чернігові – на території Єлецького монастиря, а також біля Катерининської церкви. 
☝Під час зйомок було використано декілька центнерів свічок. 
☝Задіяли «бригаду» з дев’яти чорних котів, які грали нечисть та близько 50 ворон. Для них в сараї залишали їжу, потім ловили. Кадри, коли чорні птахи вилітають з вікон церкви, знімали відпускаючи ворон.









неділя, 2 березня 2025 р.

Всесвітній день письменника

КНИГА З АВТОГРАФОМ


Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer).Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом прозаїків, поетів, публіцистів, журналістів, істориків та блогерів.
☝Хоч професія письменника і з'явилася багато століть назад, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. Відтоді Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.
☝Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.
☝Наша бібліотека вдячна кожному автору за презентацію своєї книги для наших читачів! Вітаємо всіх письменників з професійним святом! Дякуємо за світло, добро та знання, які несуть ваші книги! З вами Світ стає кращим!
За 65 років існування бібліотеки у нас відбулося безліч презентацій книг сучасних авторів, чим ми неймовірно пишаємось.
☝Пропонуємо відеоролик, в якому ви побачите наших почесних гостей, насправді їх значно більше.

пʼятниця, 28 лютого 2025 р.

За покликом серця (волонтерська діяльність)

 


Працівники нашої бібліотеки разом з користувачами та їх друзями долучилися до благодійної спільноти Шити_жити ЦБС Соломянського району м. Києва. На постійній основі ми шиєму адаптивну білизну та в’яжемо шкарпетки для поранених воїнів, які перебувають на лікуванні в шпиталях. Процес давно налагоджено, наша колега Павленко Наталія Володимирівна розкроює білизну, а Жукова Ольга Борисівна (більше ста виробів) та Комнатна Галина Олександрівна (більше трьохсот виробів) дома її шиють. Голуб Олена Генадіївна зв’язала біля сотні шкарпеткок.





Хто не має можливості та часу допомагати шиттям, в’язанням, приносять матеріали чи кошти на них. І все це робиться за покликом серця! Після важких ночей з тривогами та обстрілам, настає день, і приходить надія на перемогу, на щасливе і спокійне життя в Україні. Настає день, і наші жінки сідають за роботу і…кроять, шиють, в’яжуть! Бо є потреба. Там, на передовій наші чоловіки, брати, сини, дочки тримають кордони України, ціною власного здоров’я та життя!
Хто бажає долучитися, у будь який спосіб, телефонуйте: 073-444-29-10,
вул. Єреванська, 12




четвер, 27 лютого 2025 р.

"Вій" М.В.Гоголь

Книга-ювіляр



 "Вій - це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув"

( М. Гоголь)

Повість «Вій» Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Миргород» увійшла до золотого фонду світової літератури. Містична історія про нечисту силу не залишає байдужим жодного читача і досі. Свою роботу над повістю автор почав ще в 1833 році, ретельно підбирав імена персонажам, міняв структуру сюжету. Вперше твір було опубліковано у 1835 році, після чого не раз було перероблено.


Персонажі повісті:
Хома Брут- філософ із київської бурси, жертва Вія.
Панночка - вона ж відьма, над якою Хома Брут повинен був три ночі читати молитву.
Вій - монстр, який вбив Брута, з'являється в кінці повісті.
Халява - студент київської бурси, богослов, разом з Тиберієм і Хомою пішов на вакації та потрапив до відьми.
Тиберій Горобець - ритор, разом з Хомою і Халявою потрапив до відьми.

Сюжет: Хома Брут, учень київської бурси, вирушає на канікули разом зі своїми друзями Халявою та Тиберієм Горобцем. Але зустріч із відьмою перетворює відпочинок на боротьбу за власні життя і душу. Дивом здолавши нечисту силу, Хома повертається до Києва, і одразу дізнається, що померла молода панночка (відьма), яка заповідала, щоб саме Хома відспівував її. Чи зможе бурсак остаточно перемогти нечисту силу? З цього розпочинається моторошна історія. Три ночі Хома читав молитви. У першу ніч померла вилізла з домовини і стала шукати Хому. Догадливий бурсак окреслив навколо себе коло крейдою на підлозі - і нечиста сила не могла його перетнути. У другу ніч відьма закликала на допомогу силу-силенну всякої нечисті, яка шукала Хому, але не могла побачити його через магічне коло. Бурсак вийшов з церкви на ранок весь посивілий. На третю ніч в церкву набилася величезна кількість чудовиськ, які шукали бурсака. Для того, аби побачити його, привели Вія — найголовнішого серед гномів. Для того, щоб Вій міг глянути, нечисті довелося підіймати йому довжелезні повіки. Хома відчував, що не варто дивитися Вію в очі, однак не витримав і глянув. Негайно Вій вказав на нього пальцем і нечисть накинулася. Хома Брут загинув у ту ж мить. Тут пролунав другий спів півня, і нечисть, кинувшись геть з церкви, застрягла у вікнах і дверях. Інші два бурсаки, обговорюючи смерть Хоми, стверджують, що якби він не злякався і не подивився в очі Вію, то врятувався б.

Цікаві факти написання повісті:
☝За життя Гоголя повість «Вій» перевидавався двічі.
☝Готуючи в 1842 році повісті зі збірника «Миргород» до перевидання в другому томі своїх творів, М. Гоголь під впливом критики дещо переробив «Вія».
☝Автор не вважати надрукований твір завершеним, і часто змінював сюжет. Цього разу він змінив місце, де стара відьма перетворюється на молоду красуню, скоротив деталі епізоду в церкві, суттєво змінив описи передсмертних хвилин Хоми Брута та написав новий фінал.
☝Той факт, що такого персонажа, як Вій, немає в українському фольклорі, свідчить про наявність у повісті авторського вимислу. Дослідники вважають, що ім’я Вій утворене М. Гоголем за аналогією із зовнішністю: в нього повіки нависають над очима і закривають їх. У результаті, він не бачить світла й не боїться його, тому з легкістю перемагає Хому.
☝Свою повість письменник називав народним переказом (розповідь він чув і записав, не змінивши в ньому ні одного слова), в той час як жоден з літературознавців, істориків, фольклористів жодного разу ніде не змогли знайти жодних згадок (усних або письмових), хоча б віддалено нагадували сюжет «Вія».
☝У різні роки сюжет «Вія» цікавив багатьох режисерів, тому цей твір був неодноразово екранізований у різних країнах.
☝Пропонуємо до перегляду мультфільм "Вій"  за однойменною повістю М. Гоголя. Україна Кіностудія / кінокомпанія: Укранімафільм ...

 
☝У 1967 році режисери Костянтин Єршов та Георгій Кропачов зняли фільм "Вій" за мотивами однойменнох повісті Миколи Гоголя. Для прокату в Україні було створено україномовний дубляж; станом на 2021 рік жодної копії україномовного дубляжу ще не знайдено. Саме цей фільм запамятався багатьом прихильникам творчості Гоголя.




☝Так виглядала обкладинка книги "Вій" 1901 року


Малюнок з книги М.Гоголя "Вій" , художник Р.Штейн, 1901 р.

 



понеділок, 24 лютого 2025 р.

24.02.2022р.

Історичні реалії


Ранок 24 лютого 2022 року став для більшості українців початком найбільших потрясінь у їхньому житті. Близько четвертої години за київським часом 24 лютого президент Російської Федерації В.Путін оголосив про "спеціальну воєнну операцію" з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму.
Рятуючись від російського вторгнення, мільйони людей кидали свої будинки, розлучалися з близькими і рідними. А хто залишався в Києві не знали, чи увірветься дика російська навала до міста. Випробування, які випали на долю українців, змінили їх назавжди, змінили відношення до історії, відношення до життя!

Пропонуємо книжки з нашого фонду, які висвітлюють цю тему:

Юлія Бережко-Камінська, Алла Багірова
«Україна: пекельний 22-й»
Книга – щоденник перших місяців війни – живий, різноплановий, щирий. Тут є місце для численних фактів, особистих свідчень, емоційних розповідей, зауважень, реплік, повідомлень, рефлексій, есе. Кожен розділ збагачений спеціальними підготовленими інтерв’ю постраждалих від російсько-української війни, фотографіями з місць подій.

Іваницька Яна "Війна очима киянки" 
Книга про життя воєнного Києва, про те, як змінювалося внутрішнє "я" киян під тиском обставин, які гартували дух. Про людей, події, думки, переживання, ідеї, культурне життя столиці під час війни і навіть гумор. Про ЖИТТЯ всупереч поставлених путіним задач його знищити!

Олехнович Анастасія "На межі можливостей. Як вартові неба наближали перемогу"
Герої книжки - сміливці, які на межі можливостей, ціною свого життя, рятують сотні й тисячі українців. Вони борються за вільне українське небо, за майбутнє своїх дітей. Про новітніх героїв розповідають їхні командири, друзі та рідні.

Мероник Андрій "24.02"
Це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи і сумніви. Книжка про наших із вами сучасників.