ТАЄМНИЦІ СВІТУ ЧЕРЕПАХ

Екологічний репортаж та художня виставка

Черепаха – тварина, яка символізує мудрість, багатство і довголіття!

Великі і маленькі, сухопутні, морські і прісноводні, жителі пустель і лісів, вони супроводжують людину впродовж багатьох тисячоліть. Черепахи часто стають героями казок, мультфільмів, фільмів, де неодмінно наділені рисами мудрості, доброти та справедливості. А ще вони неймовірно красиві… І їх просто хочеться малювати, фотографувати і просто милуватися!

Цікава довідка: 

☝Черепахи - «довгожителі» нашої планети Земля з’явилися 220 мільйонів років тому, пережили динозаврів, і стали власниками унікальних панцирів – «броні», якої немає жоден з існуючих звірів. 

☝Чимало представників цих рептилій доживають до 100 років, але є й такі, які перетинають рубіж в 250 років. 

☝Сьогодні найбільша черепаха, важить 500-600 кг, та має довжину панцира більше 2 метрів, найменша розміром до 10-15 см. 

☝Великі і маленькі, вони впливають на «здоров’я» чималої кількості різних екосистем, в тому числі пустель, болот, прісноводних і морських середовищ. Скорочення їх чисельності може мати негативні наслідки для інших видів, в тому числі й для людини.

☝Щороку 23 травня відзначають Всесвітній день черепах, щоб нагадати людям про необхідність їх охорони. Свято започатковане Американським товариством порятунку черепах з 2000 року, щоб привернути увагу «до проблем загибелі великої кількості черепах через сусідство з людьми».

Найбільше черепахи гинуть через:

☝Пластик і сміття в океанах — морські черепахи ковтають пакети, приймаючи їх за медуз, або заплутуються в сітках та мотузках.

☝Браконьєрство — людей приваблюють панцирі, м’ясо та яйця черепах.

☝Знищення місць проживання — забудова пляжів, вирубка лісів, осушення водойм.

☝Рибальські сітки — черепахи часто випадково потрапляють у них і тонуть.

☝Забруднення води та хімікати — отруюють водойми і їжу тварин.

☝Зміна клімату — підвищення температури впливає навіть на народження малят: у деяких видів стать залежить від температури піску.

☝Пожежі та транспорт — сухопутні черепахи часто гинуть під колесами авто або під час природних пожеж.

Особливо вразливими є морські черепахи, серед яких: 

Зелена морська черепаха

Черепаха Бісса

Черепаха Логерхед

Пропонуємо виставку художніх робіт Надії Василенко-Коровянської - художниці, яка любить ці створіння, тому і створила цілу серію "Черепашкові фантазії".

Чорнобривцева черепашка.

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Макова черепашка

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Черепашки (мама і малюк).

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см).

Роботу подаровано дитячому відділенню онкоцентру на вул. Верховинній м. Київ

 Соняшникова черепашка. Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Трояндові черепашки. Ніжність.

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см).

У приватній колекції

Кульбабка-черепашка.

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см).

Роботу подаровано дитячій лікарні м. Харкова

Сакурова черепашка

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Фіалкова черепашка.

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Осіння черепашка

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Зимова черепашка

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Морська алмазна черепашка

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

 Морська черепашка і перлина

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Морська черепашка і рибки

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

У приватній колекції

Морська черепашка, рибки і морські зірки.

Гуаш на кольоровому папері (70 x50 см)

Роботу подаровано у відділення онко-гематології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України (м. Київ)

Про роботи: створені на кольоровому пастельному папері гуашевими фарбами, окремі деталі і контури зроблені металізованими фарбами (гуашевими або акриловими), пензлики – колонок.

Кожна деталь малюнку відпрацьовується простим олівцем на папері. Коли весь малюнок олівцем зроблено, пензликом наноситься фарба на деталі, після цього – фінальна частина – нанесення контуру (теж фарбою і пензликом).

Використовуються переважно так звані «чисті» кольори (тобто без змішування, просто з баночки готові фарби), що на думку деяких знавців ріднить мої художні роботи з японською технікою живопису.

Одностайної думки щодо художнього стилю виконання досі немає.

Деякі художники, намагаючись визначити стиль робіт і віднести їх до якогось із вже існуючих різновидів, називали такі стилі, як примітивізм, декор, наїв – але й досі не знайшли відповідного напрямку і не мають одностайної думки.

Нічого навмисне не придумую, «течу» за рукою і отримую задоволення від процесу.

Від автора:

«Покатай мене, велика Черепахо!»

☝У міф про величезну світову рептилію, на панцирі якої спочиває Земля, вірили в Стародавній Індії та Китаї.

Певне саме цими міфами послуговувався один з найпопулярніших британських письменників, автор гумористичних романів у жанрі фентезі Террі Пратчетт у всесвіті, описаному ним в серії романів «Плоский світ», де планета у формі диска, розташована на спинах чотирьох слонів, яких несе гігантська черепаха А’Туін, що пливе у космосі...

☝Такий собі художньо-літературно-ліричний вступ...

Черепахи (особливо великі морські зелені черепахи) зачаровують мене з дитинства, і, хоча, я їх ніколи не бачила наживо, я можу говорити про них нескінченно довго...

Тому повернімося до художньої експозиції «Черепашкові фантазії», бо ще більше мені подобається їх малювати – бо кожен панцир – це не розписане полотно, а кожна черепашка – це неймовірне створіння варте нашої уваги і любові.

На жаль, багато видів черепах знаходяться на межі зникнення, своїми роботами я намагаюся привернути увагу до цих чудових створінь, показати, як їх бачу я...

Бережімо наших черепах і природу!

Про автора:

Надія Василенко-Коровянська – поет, письменник, художник.

Народилася 27 листопада 1973 року в м. Києві.

Закінчила видавничо-поліграфічний факультет НТУУ «КПІ» (Видавнича справа та редагування).

Спеціальності: редактор, дизайнер поліграфії.

Покликання: мистецтво і поезія.

Лауреат Міжнародного багаторівневого конкурсного проекту імені ДЕ РІШЕЛЬЄ (2013 р.) за цикл робіт «Ангели Чорнобиля»: у номінації «Живопис і графіка» – «ПЛАТИНОВИЙ ДЮК» та у номінації «Поезія» – «СРІБНИЙ ДЮК».

Має низку публікацій в поетичних збірках та періодиці.

Переглянути інші доробки автора можна на персональному сайті:

http://sunny.gallery/

Контактна інформація:

E-mail: nkpetrovna@gmail.com

"ІКОНОГРАФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ ДЮРЕРА"

Художнє знайомство

до 555 років з дня народження

☝Альбрехт Дюрер — один із найвидатніших митців Північного Відродження, чия творчість стала символом поєднання середньовічної духовності та нового гуманістичного світогляду. 

☝Народився Дюрер 21 травня 1471 року в Нюрнберзі — місті, яке стало важливим осередком культури, науки й мистецтва епохи Ренесансу.

☝Творчість Дюрера відіграла особливу роль у розвитку іконографії Відродження. Він одним із перших у німецькому мистецтві звернувся до ідеї людини як центрального образу світу. Художник уважно вивчав анатомію, пропорції тіла, перспективу та закони гармонії, які перейняв під час подорожей до Італії.

☝В іконографії Відродження Дюрер переосмислив традиційні біблійні сюжети. У його творах святі та персонажі Святого Письма постають не як абстрактні символи, а як живі люди з емоціями, характером і внутрішнім світом. Особливого значення набули його гравюри — «Апокаліпсис», «Лицар, смерть і диявол», «Меланхолія I».

☝Дюрер також став одним із перших художників, хто створив численні автопортрети. Його знаменитий Автопортрет 1500 року демонструє не лише майстерність живописця, а й нове розуміння ролі художника у суспільстві.

☝Одним із найвідоміших символів Нюрнберг став знаменитий Молодий заєць, створений Альбрехт Дюрер у 1502 році. Це невелика акварель із зображенням зайця, виконана з неймовірною точністю та увагою до деталей. Художник настільки майстерно передав хутро, очі, світло й тіні, що тварина здається живою. Дюрер показав, що природа варта такого ж уважного вивчення, як і людина. Саме тому його заєць став не лише художнім образом, а й уособленням гармонії між мистецтвом і природою.

Сьогодні образ дюрерівського зайця тісно пов’язаний із Нюрнбергом. У місті є сувеніри, скульптури та мистецькі об’єкти, присвячені цьому твору. Заяць Дюрера став одним із найупізнаваніших символів німецького мистецтва та творчої спадщини митця.

☝Одна з найвідоміших гравюр серії Апокаліпсис «Чотири вершники Апокаліпсису», створена Альбрехт Дюрер у 1498 році:

У цій роботі художник зобразив біблійних вершників — Війну, Голод, Мор і Смерть, які несуть людству кінець світу. 

                                      Гравюра Меланхолія I (1514р.)

Це одна з найглибших алегоричних робіт Дюрера, де через символи науки, геометрії та задумливу постать художник показав ідею творчого сумніву та пошуку знання.

Цікаві факти:

☝Альбрехт Дюрер був одним із перших художників Північної Європи, який почав підписувати свої роботи як бренд. Він використовував монограму “AD”, і це фактично зробило його одним із перших «авторів-брендів» в історії мистецтва.

☝Він був не лише художником, а й дуже серйозним теоретиком мистецтва. Дюрер писав трактати про пропорції людського тіла, перспективу та геометрію, намагаючись поєднати мистецтво з математикою — щось, що було типово для італійського Відродження, але рідкісно для німецьких майстрів того часу.

☝Дюрер подорожував до Італії і сильно перейнявся ідеями Леонардо да Вінчі та Рафаеля. Саме після цих поїздок його стиль став більш “ренесансним”: він почав глибше працювати з перспективою та анатомією.

☝Дюрер був настільки відомим, що його роботи активно підробляли ще за його життя. Через це він навіть звертався до імператора Священної Римської імперії з проханням захистити свої авторські права, що було раннім прикладом боротьби за інтелектуальну власність.

☝Під час епідемії чуми він пережив сильний страх смерті, що вплинуло на його пізні роботи: у них з’являється більше символіки кінця світу, релігійних мотивів і роздумів про крихкість життя.

☝Пам’ятник Альбрехт Дюрер у Нюрнберзі — один із найстаріших міських монументів, присвячених митцю, а не полководцю чи правителю.

Він стоїть у старому місті, на площі Albrecht-Dürer-Platz (поруч із будинком Дюрера). Це бронзова статуя, створена у XIX столітті 1840 року, коли Нюрнберг активно “повертав” пам’ять про свого найвідомішого художника. 

☝В Нюрнберзі існує знаменитий фахверковий будинок XVI століття, де Альбрехт Дюрер жив і працював з 1509 року до своєї смерті. Зараз тут музей із реконструкцією майстерні художника, старовинними інтер’єрами та експозиціями його графіки.

Особисте життя:

☝Батьком художника був Альбрехт Дюрер Старший — майстер-ювелір і золотар угорського походження. Він переїхав до Нюрнберга та мав власну майстерню.

☝Матір’ю була Барбара Дюрер походила з родини нюрнберзького майстра. У сім’ї було дуже багато дітей — близько 18, але більшість із них померли в дитинстві, що в ті часи траплялося часто.

☝Дюрер ріс у працьовитій ремісничій родині. З дитинства він бачив роботу батька в ювелірній майстерні й навчився точності, уважності до деталей та терпінню. Саме це згодом допомогло йому стати видатним гравером.

☝Уже в ранньому віці Альбрехт дуже добре малював. Батько спочатку хотів, щоб син теж став золотарем, але помітив його талант до мистецтва.

☝Початкову освіту Дюрер здобув у латинській школі при церкві. Там він вивчав: письмо, читання, латину, основи математики та релігії.

☝У 15 років його віддали на навчання до художника Міхаель Вольгемут — одного з найкращих майстрів Нюрнберга. У майстерні Вольгемута Дюрер:

навчався живопису, освоював гравюру на дереві, працював над книжковими ілюстраціями, знайомився з мистецтвом німецького Відродження.

☝Після навчання він вирушив у мандрівку містами Німеччини, щоб удосконалити майстерність. Такі подорожі були традиційними для молодих ремісників і художників того часу.

☝У Альбрехт Дюрер була дружина — Агнес Фрай, донька заможного нюрнберзького купця. Вони одружилися у 1494 році. Агнес допомагала чоловікові продавати його гравюри та керувати домашніми справами.

☝Дітей у подружжя не було. Історики вважають, що Дюрер багато часу присвячував творчості, подорожам і науковим дослідженням, тому сімейне життя не стало для нього головним. Попри різні думки про їхні стосунки, Агнес залишалася поруч із художником до кінця його життя.

Ці зображення своєї жінки зробив сам Альбрехт Дюрер у різні роки їхнього життя. Вони показують її не як “ідеалізовану красу”, а дуже реальну людину — з різним настроєм, віком і виразом обличчя. Дюрер часто малював її без прикрас і в дуже простих позах. Через це дослідники вважають, що ці портрети більше схожі на особисті нотатки або “візуальний щоденник”, ніж на офіційні замовні портрети.

"Я Є"

Презентація збірки поезій Тетяни Яровициної

19 травня в нашій бібліотеці лунала поезія, в якій і сила, і слабкість, і війна, і любов - емоційно не проста, але така потрібна на часі.

Книжка на 330 сторінок вмістила цілий Всесвіт думок, переживань, переосмислень подій, які відбувалися в країні на тлі пандемії, війни, болючих втрат і раптових прозрінь. Ця збірка  в час великих випробувань надважлива, адже авторка наголошує «Я Є! – хай не всесильна, але й не даремна у цьому світі людина». Сьогодні кожний українець має знати, що він може стати джерелом підтримки для свої країни.

Захід відбувся за участі автора виконавця, письменника, волонтера В’ячеслава Купрієнко, який виконав пісні на вірші Тетяни Яровициної «Україна» та «Вірність» - пісня присвята маріупольській поетесі Оксані Стоміній, яка чекала свого чоловіка Дмитра Паскалова з полону чотири роки. Сього Оксана є активісткою руху визволення українських військових з російського полону.

Під час заходу декламував свої вірші поет, перекладач, волонтер Ігор Рубцов, його фоторепортажі впродовж багатьох років висвітлюють значущі події столиці.

На зустріч з поетесою завітали учні Київського професійного коледжу мистецтв та технологій сервісу, читачі бібліотеки.

Під кінець заходу В'ячеслав Купрієко виконал ліричну пісню "До тебе йду" на вірші Лілії Батюк-Нечипоренко.

Про авторку:

Тетяна Яровицина - сучасна українська поетеса, перекладачка, редакторка, бібліотекарка, організаторка та співорганізаторка культурно-просвітницьких заходів і проєктів. Авторка книжок "Тендітна сила" (2017), "Я буду тінню твоєю, Світе" (2019), "Я Є" (2025).

«Мишасько і розгардіяш»

Зустріч з письменником В'ячеславом Купрієнко

19 травня в нашу бібліотеку завітав письменник, автор виконавець пісень, музикант В’ячеслав Купрієнко з презентацією своїх книг «Мишасько і розгардіяш» та «Мишаськів догоридриг». Неймовірні історії веселого мрійника Мишаська полюбились багатьом дітям та розлетілись по Україні. Зустріч з автором, це завжди свято з мильними бульбашкам,

 рольовими читаннями в яскравих костюмах, 

піснями під гітару, жартами та веселим сміхом дітвори.

Діти молодшої школи «Jasminka» після заходу пішли з бібліотеки з гарним настроєм та бажанням повернутись, адже тут можна створити «догоридриг» разом з справжнім письменником!

«ДЕГУСТАЦІЯ ЗНАНЬ І АРОМАТІВ»

Мандрівка у світ чаю та вікторина

до Міжнародного дня чаю

☝Чай - один із найпопулярніших напоїв у світі. Його п’ють мільярди людей щодня, а за популярністю він поступається лише воді. Напій має багатовікову історію та є важливою частиною культури багатьох народів.

☝Батьківщиною чаю вважають Китай, де його почали вживати понад 4 тисячі років тому. Згодом чай поширився до Японія, Індія, країн Близького Сходу та Європа. У різних країнах сформувалися власні чайні традиції та церемонії.

☝Чай з’явився на території сучасної Україна відносно пізно - приблизно у XVII–XVIII століттях. Спочатку він був дорогим імпортним товаром і доступним переважно для шляхти та заможних міських жителів. Чай потрапляв до України через торгівлю з Росія та країнами Азії, зокрема з Китаю.

☝У XIX столітті чай поступово ставав більш доступним, але все ще залишався «міським» напоєм. У сільській місцевості довгий час переважали узвари, трав’яні настої та кава з цикорію. Масове поширення чаю відбулося вже у XX столітті, особливо в радянський період, коли він став звичним щоденним напоєм.

☝Сьогодні Україна входить до країн із досить високим рівнем споживання чаю. Найчастіше українці п’ють класичні види, такі як чорний чай, рідше - зелений та трав’яні суміші. Чай зазвичай споживають щодня вдома, на роботі та в закладах харчування, часто як альтернативу каві.

☝Останніми роками також зростає інтерес до якісних і різноманітних чаїв - улунів, зелених сортів та азійських напоїв, але традиційний чорний чай залишається найпопулярнішим.

☝Популярність чаю пояснюється кількома причинами:великий вибір смаків і сортів; корисні властивості; здатність бадьорити або заспокоювати; доступність і простота приготування.

☝Чай також став важливою частиною сучасного способу життя. Його подають у кафе, використовують у десертах, холодних напоях і навіть косметиці. Особливо популярними серед молоді стали: Матча bubble tea, авторські чайні напої.

☝Точної кількості сортів чаю у світі немає, тому що чай постійно класифікують по-різному: за видом обробки, регіоном вирощування, культиваром (сортом чайного куща), способом ферментації та ароматизацією. Але приблизні оцінки такі: існує понад 1 500–3 000 традиційних сортів і різновидів чаю. 

☝Усі справжні чаї походять з однієї рослини: Camellia sinensis. А вже спосіб обробки створює різні категорії:Чорний чай, Зелений чай, Білий чай, Улун, Пуер, трав’яні та фруктові чаї.

☝Міжнародний день чаю відзначають 21 травня. Цю дату офіційно проголосила Організація Об'єднаних Націй у 2019 році, щоб підкреслити важливість чайної галузі для економіки багатьох країн і культури споживання чаю у світі.

☝Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам перевіритисвої свої знання про чайну культуру. А можливо сьогодні ви для себе відкриєте чайні секрети та  подивитесь на цей цілющий напій по іншому!

"Візерунки традицій: святкуємо вишиванку"

 Вікторина, відеоролик та книжкова виставка

☝2026 року День вишиванки припадає на 21 травня. Дата не фіксована, адже свято щороку святкують у третій четвер травня. У 2026 році відзначатиметься 20-та річниця Всесвітнього дня вишиванки.

☝Вишиванка – це не тільки одяг, модний бренд, знаний у всьому світі! Для українця - це насамперед генетичний код, національний оберіг, візуальне втілення національної ідентичності та духовної пам'яті предків.

☝У вишиванці сакральні орнаменти на комірі та рукавах - це захист від всього лихого.Традиція передачі вишитих сорочок у спадок від матері до дитини зберігається в багаьох регіонах Україн і досі. 

☝Вишиванка має бути частиною звичайного життя, а не лише святковим атрибутом вихідного дня. Саме тому її вдягають у робочий, навчальний та буденний день. Вишиті сорочки, спідниці, сукні пасують нам так само, як і 300 років тому нашим пращурам.

☝Пропонуємо відеоролик, в якому наші колеги-бібліотекарки виступили моделями:

Пропонуємо вашій увазі вікторину про українську вишивку, завдяки якій перевірите свої знання щодо цього унікального мистецтва. А з віртуальної книжкової виставки дізнаєтесь про історію розвитку української вишивки, про витоки традиційного українського костюма та його багатовікову історію. 

Історія свята:

Це одне з небагатьох свят не державного та не релігійного характеру, яке започатковано у 2006 році. Простий флешмоб, який відбувся у 2006 році за ініціативи студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича перетворився на могутній патріотичний рух серед українців усього світу.

КНИЖКОВА ВИСТАВКА:

Кара-Васильєва Т.В. Українська вишивка. Альбом

У багато ілюстрованому виданні, побудованому на матеріалах музейних колекцій України, вперше так повно і широко висвітлено історію розвитку української вишивки. В альбомі показано також роль і місце вишивки в оформленні народного одягу та житла.

Зміст:

З глибини віків.

Народна вишивка.

Український рушник.

Альбом розрахований як на спеціалістів, так і на широке коло любителів народного мистецтва.

Видавництво: Мистецтво Рік видання: 1993

Ніколаєва Тамара. Історія українського костюма

Одяг як складова культури українців. Висвітлюються витоки традиційного українського костюма, його багатовікова історія, тісно пов`язана з процесом розвитку української спільноти. Представлене широке розмаїття народного вбрання відповідно до історико-етнографічних регіонів України, детально розглядаються його численні компоненти та прийоми оздоблення.

Одяг як складова матеріальної та духовної культури українців. Екскурси в історію українського костюма. Компоненти українського костюма 19 – початку 20 століть. Регіональні комплекси традиційного вбрання. Художні особливості українського костюма.

Для викладачів, науковців, студентів, мистецтвознавців, модельєрів, усіх, хто цікавиться українською культурою.

Видавництво: Либідь

Рік видання: 1996

Гасюк О.О., Степан М.Г. Художнє вишивання. Альбом.

В альбомі дано короткий історичний огляд розвитку мистецтва вишивання в Україні, розкрито мотиви українського народного орнаменту. Описано різні види мережки, швів, методи вишивання, наведено зразки вишивок для оздоблення виробів і приклади деяких характерних виробів, прикрашених художньою вишивкою та аплікацією.

Для учнів художньо-промислових училищ. Буде корисний працівникам художніх промислів і всім, кого цікавить вишивка.

Видавництво: Вища школа

Рік видання: 1986

 

Галина Стельмащук

Українське народне вбрання

На джерельному і фактологічному матеріалі представлено шлях формування і побутування українського традиційного вбрання від найдавніших часів до початку XX ст. Розглянуто комплекси вбрання усіх етнографічних регіонів України. Вперше подано коротку характеристику вбрання української еліти, міщан і робітників.

Видавництво: Література та мистецтво

Рік видання 2019

Лідія Бебешко. Українська вишиванка. 

Мальовничі узори, мотиви, схеми крою

Альбом-посібник, що стане справжнім подарунком для всіх майстринь! Українська вишивка — перлина народної культури, візитівка українців та справжній культурний код, що зберігає в собі традиції наших предків. Чудові орнаменти, старовинні та сучасні крої сорочок, гармонійне поєднання кольорів… Вишиванки — це окраса українського традиційного одягу. Альбом-посібник стане справжнім подарунком для усіх, хто закоханий в українську вишивку! Композиції вишивки для чоловічих та жіночих сорочок створені на основі як старовинних колекційних взірців, так і сучасних тенденцій вишивання. У книзі є все, що необхідно для того, аби самостійно пошити та власними руками вишити красиву українську одежу: детальні схеми узорів для різних деталей сорочок, вказівки щодо вишивання хрестиком, напівхрестиком, швів «назад голка», «стебловий», схеми крою, візерунки та орнаменти з різних регіонів України. Відкрийте для себе скарбницю українського вишивального мистецтва!

Видавництво: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"

Рік видання: 2017

Оксана Косміна. Українське народне вбрання/ укр., англ. мова .

Видання знайомить читача з оригінальними зразками традиційного вбрання українців кінця 19 - поч. 20 ст., що зберігаються в музеях Києва, Харкова, Львова, Чернігова, Вінниці, Запоріжжя, Переяслава-Хмельницького і приватних колекціях. Альбом містить інформацію про регіональні особливості українських строїв, змінює сталі стереотипи, демонструючи український національний одяг в усьому його багатстві та розмаїтті.

Видавництво: Балтія-Друк

Рік видання: Київ : 2017.

Зінаїда Васіна Український літопис вбрання: Науково-художні реконструкції: Книга-альбом Т.1: 11000 років до н. е. — ХІІІ ст. н.е

Книга-альбом відомої української художниці Зінаїди Васіної, що охоплює період понад десять тисяч років, є унікальним поєднанням науково-художніх досліджень історії одягу племен і народів, які проживали на теренах сучасної України з доби пізнього палеоліту до часів Київської Русі. В художніх образах автор відтворила еволюцію вбрання різного призначення, характерні особливості його крою, оздоблення, декорування тощо. Книга-альбом є новим словом в українській та світовій культурі.

Видавництво: Мистецтво

Рік видання:2003

ЗУСТРІЧ З МАРИНОЮ ЧАЙКОЮ

Презентація творчості

☝17 травня в нашій бібліотеці відбулася зустріч з письменницею Мариною Чайкою.

☝Авторка двічі дипломант престижного літературного конкурсу "Коронація слова", дипломант літературного конкурсу «Dnipro-Book-Fest».

☝Літературну діяльність розпочала з 2010 року, коли переїхала з Донецької області в Київ. Будучи на той час російськомовною, вивчила українську і стала писати для дітей та дорослих. За цей період написала п’ять книг, дві з яких отримала престижну літературну відзнаку, та головним для письменниці стало визнання читачів. Сьогодні працює над написанням шостої книги.

Під час зустрічі пані Марина розповіла про книжки для дітей: «Казки Місяця», «Казки старого замку», «Привид старої башти» та презентувала фантастичну повість «Nameless. Безіменний» (спеціальна номінація «Діалог поколінь») та містичний роман «Шепіт померлих зірок».

Спілкування з авторкою було невимушеним, аудиторія пройнялася історіями, описаними в книгах, адже всі вони про нас, про наше життя, про дітей і батьків, про дружбу, про відносини між жінкою і чоловіком, про війну, яку проживаємо. Елементами фантастики і містики зробили ці історію особливими для сприйняття.

Марина Чайка:

☝«Пекло – це наші страхи, наша безпорадність»

☝«Містика – це і є наше життя»

☝«Вважаю фінал книги має бути позитивним»

☝«Після написання та прочитання свого роману, багато чого змінилось в моєму житті»

☝«Роман буде цікавим парам, які мають труднощі у відносинах та психологам»

☝Повість «Nameless. Безіменний» та містичний роман «Шепіт померлих зірок» тепер є в бібліотеці. Телефонуйте, замовляйте 073-444-29-10