Зустріч з письменником Андрусяком Іваном Михайловичем.

Презентація книжки «28 днів із життя Бурундука»

16 травня 2017 року до читальної зали нашої бібліотеки на зустріч з учнями

3-х класів ЗОСШ №166 завітав найулюбленіший сучасний український дитячий письменник Андрусяк Іван Михайлович. Діти з нетерпінням чекали цієї зустрічі, адже письменник йшов на зустріч з новинкою – книжкою «28 днів із життя Бурундука».

В своїх творах для дітей пан Іван піднімає такі важливі  теми, як людські взаємини, неповторність кожної людини в світі, про любов і біль, про дружбу і ворожнечу, про глибинний зв'язок людини і природи, про красу і складність життя. Його твори неймовірно щирі, світлі і зрозумілі дитячий аудиторії. Під час зустрічі діти задавали письменнику багато запитань, їх цікавили стосунки героїв з книжок, інколи вони проводили паралель зі своїм життям та стосунками зі своїми однолітками. Зустріч пройшла в дружній, невимушеній атмосфері, під час заходу лунав дитячий сміх та сміх самого пана Івана.

Книжки письменника не залежуються на полицях бібліотек!

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

 Стефа і її Чакалка: дівчача повістина (К.: Грані-Т, 2007)

·         Зайчикова книжечка: віршовані казки (К.: Грані-Т, 2008)

·         Звіряча абетка (К.: Грані-Т, 2008)

·         Дядько Барбатко сміється / Іван Андрусяк, Валентина Запорожець, Микола Гриценко. Три дні казки (К.: Грані-Т, 2008)

·         Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша (К.: Грані-Т, 2008, серія «Життя видатних дітей»)

·         Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому (Львів: Видавництво Старого Лева, 2009)

·         Хто боїться Зайчиків: повість-гра (К.: Грані-Т, 2010)

·         М'яке і пухнасте: вірші (К.: Грані-Т, 2010)

·         Кабан дикий — хвіст великий. Друга історія Стефи і Чакалки: повість (К.: Грані-Т, 2010)

·         Стефа і її Чакалка. Виданя друге, ще капосніше (К.: Грані-Т, 2011)

·         М'яке і пухнасте: вірші; шрифтом Брайля / Іван Андрусяк, Юрій Бедрик, Сергій Пантюк, Михайло Григорів, Василь Голобородько, Леся Мовчун. Сучасна дитяча поезія (К.: Грані-Т, 2011)

·         Вісім днів із життя Бурундука: повість (К.: Грані-Т, 2012)

·         Абетка-прозивалка (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2012)

·         Зайчикова книжечка: віршовані казки. Видання друге, виправлене і доповнене (К.: Грані-Т, 2013)

·         М'яке і пухнасте: вірші. Видання друге, змінене й виправлене (К.: Грані-Т, 2013)

·         Пінгвінік: «садочкова» повість. (К.: Грані-Т, 2013)

·         Сонячні дні домовичка Мелетія: картини Степана Вербещука, казки Івана Андрусяка (К.: Час майстрів, 2014)

·         Солнечные дни домовичка Мелетия: картины Степана Вербещука, сказки Ивана Андрусяка. Перевела с украинского Лариса Колос (К.: Время мастеров, 2014)

·         Третій сніг: повість-казка (К.: Фонтан казок, 2014, друге видання - 2015)

·         Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад: вірші для дітей (К.: Фонтан казок, 2014)

·         Зайчикове Різдво: віршоказка (К.: Фонтан казок, 2014)

·         Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії: повість, оповідання (Х.: «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015)

·         Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому: дівчача повість. Ілюстрації Олени Бугренкової (К.: Час майстрів, 2015)

·         Сокоропуты, или Как Лиза и Стефа сбежали из дома: повесть о девченках. Перевод с украинского Ларисы Колос в редакции Александры Ушкаловой. Илюстрации Елены Бугренковой (К.: Время мастеров, 2015)

·         Магазин невидимих речей: казка-гра. Художник Оксана Липка (К.: Фонтан казок, 2016)

·         Стефа і Чакалка: пригодницькі повісті. Художник Ольга Кузнецова (К.: Фонтан казок, 2016)

·         Лякація: нові вірші для дітей. Художник Лілія Курцеба (К.: Фонтан казок, 2017)

·         28 днів із життя Бурундука: повісті та оповідання. Художник Ганна Осадко (К.: Фонтан казок, 2017)

Художня виставка
«Майстер сонячної душі»
до 100-річчя від дня народження
видатної української художниці
Яблонської Тетяни Нилівни

17 травня 2017 року в літературно-мистецькій вітальні та читальному залі бібліотеки відбулася виставка дитячих малюнків відділу декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва (керівник Новодворська Таміла Володимирівна)

Учасники виставки – учні творчих об’єднань відділу:

«СОНЯЧНА ПАЛІТРА» (керівник Спасіченко П. О.)

«ТВОРЧІСТЬ» (керівник Новодворська Т. В.)

«ПЕТРИКІВОЧКА» (керівник Новік Т. Л.)

«ПАЛІТРА» (керівник Войтенко О. О.)

«КРАЄВИД» (керівник Антоненко Р. В.)

«МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ» (керівник Апанасенко Ю. Є.).

Результатом творчого подиху юних художників стало 77 картин, намальованих у творчій манері видатної художниці, які вражають гарним рівнем підготовки та головне дитячою безпосередністю. В своїх роботах діти використали широкий жанровий діапазон художниці: портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Завдяки майстерності педагогів, які допомагали творити, учні вдало передали тепло кольорів, якими насичені картини Яблонської та яка є «майстром сонячної душі».

На презентацію завітали учні Київського професійного училища швейного та перукарського мистецтва ансамбль «Діти світла» з піснями «В ритмі серця» та «Красива весна». Подарунком для юних художників став і виступ соліста Зразкової хорової студії «Диво калинове» Центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва Латушкіна Миколи, який виконав пісню «Нам без Києва світу нема» та «Країна моя».

Виставка організована Бібліотекою ім. М. Реріха спільно з Центром позашкільної роботи Святошинського району м. Києва.

Виставка триватиме по 31 травня 2017 року в літературно-мистецькій вітальні бібліотеки ім. М. Реріха за адресою вул. Єреванська, 12.

Життєвий і творчий шлях Яблонської Г. Н.

Творчість видатної української художниці Тетяни Яблонської визначає найвищі досягнення українського живопису та графіки і є яскравою сторінкою історії українського мистецтва першої половини ХХ ст.

Тетяна Яблонська народилась 24 лютого 1917 року в російському місті Смоленську в родині вчителів. Батько був викладачем російської мови і малювання, мати – викладачем французької. У 1928 році родина переїхала в Україну. У 1935-1941 роках Тетяна Яблонська навчалась в Київському художньому інституті у Ф. Кричевського.

Після війни з 1947 і до 1973 року, Яблонська працювала викладачем художнього інституту. Україну Тетяна Нилівна прийняла як власну духовну батьківщину. Художниця увібрала кращі традиції народного настінного розпису. Її творчості властивий широкий жанровий діапазон: художниця писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Особливий нюанс у роботах художниці – це кольори, які говорять в унісон із іншими деталями картини. Всі картини Тетяни Яблонської насичені незвичайною теплотою. Так міг творити лише «майстер сонячної душі».

Офіційне визнання Яблонська отримала завдяки картині «Хліб» (зберігається в Державній Третьяковській Галереї, Москва, Росія). За цю картину Яблонська була представлена в 1950 р. до Державної премії СРСР, а в 1958 р. отримала бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі.

Визначними роботами Тетяни Нилівни є: «Весна» (1951), «Безіменні висоти» (1969), «Вечір. Стара Флоренція» (1973), а картина «Льон» отримала Державну премію СРСР у 1977 р. У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську «Жінкою року 2000».

В незалежній Україні Тетяну Яблонську визнали прижиттєвим класиком. У 1998 році вона була відзначена найвищою нагородою України – премією ім. Тараса Шевченка за творчу діяльність. У 2001 році Яблонська одержала звання Героя України. У 2006 році її іменем було названо вулицю у Солом’янському районі м. Києва.

Свою останню живописну роботу художниця написала 16 червня 2005 року, а 17 червня 2005 року померла. Поховали Яблонську на Байковому кладовищі у Києві. Картини Тетяни Яблонської стали окрасою Державної Третьяковської галереї в Москві, Державного Російського музею в Санкт-Петербурзі, Музею Дракона в Тайвані, Київського музею російського мистецтва, Полтавського, Запорізького, Харківського художніх музеїв, Львівської картинної галереї.

24 лютого 2017 року Національний художній музей України до 100-річчя від дня народження видатної української художниці Тетяни Яблонської відкрив ретроспективну ювілейну виставку «І спогади і мрії». На ній було представлено близько 100 творів живопису й графіки, матеріали з родинного архіву, які охоплюють основні періоди творчості художниці.

Презентація графічного роману Марка Гендрікса «Тибет».

18 травня 2017 року в читальному залі нашої бібліотеки відбулася презентація графічного роману Марка Гендрікса (Нідерланди). Письменник  з Амстердаму представів свій графічний роман "Тибет" для наших читачів - учнів 9-х класів ліцею №177. Книжка вийшла вперше українською мовою у видавництві "Кальварія українське видавництво".
Незважаючи на допомогу в презентації перекладача Лазо Асі, юнацька аудиторія вільно спілкувалася з автором англійською мовою. Автор працював над цією книгою шість років. Три роки вивчав матеріали і три роки створював ілюстрації. У малюванні була використана "Техніка зламаного пензля" та чорна кулькова ручка. Мистецтво коміксів у Европі сьогодні дуже популярне.
Головна ідея створення роману "Тибет" - показати Будизм з різних боків, "без лакування". Дякуємо Петру та Ксенії Мацкевичам за видання якісної літератури!

Зустріч з письменником

Шовкошитним Володимиром Федоровичем

"Не сваріть темряву, запаліть свічку!" - головна тема спілкування наших читачів (учнів 8-х класів ліцею КПІ) з Шовкошитним Володимиром!
18 травня 2017 року до нашої бібліотеки завітав український поет, прозаїк, публіцист, громадський та політичний діяч Шовкошитний Володимир Федорович. Він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації "Союз Чорнобиль" (1990-2003р.р.), один із засновників Української екологічної асоціації "Зелений світ" та засновник "Народного руху України". Пан Володимир двічі обирався першим заступником Голови Національної спілки письменників України. 
Спілкування з молодю було цікаве, живе та невимушене. Громадянська позиція, великий життєвий досвід та любов до України письменника вражають! Було про що поговорити!

 Автор збірок поезій:

·         «Эхо апреля» (1987),

·         «Жорстоке свято» (1990),

·         «Фантомний біль» (1994),

·         «Занедбаний рай» (1996),

·         «Торкнутися небес» (2009).

Прозових книг:

·         «Тяжкий хрест» (1996);

·         «Герої народжуються на могилах героїв» (2004);

·         «Кров свята» (історичний роман у трьох книгах): «Хресна путь», «Білий Кречет» та «Боривітри»(2014).

Музичних альбомів:

·         «Фантомний біль»;

·         «Занедбаний рай»;

·         «Барди Чорнобиля».

«Червоний мак, як символ пам’яті»

Червоний мак  — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та1945) та гасло «Ніколи знову».

У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня. Цей день, а також 9 травня кожного року, коли відзначатиметься річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам’яті» використовуватиметься з гаслом «Пам’ятаємо, перемагаємо».

8 травня 2017 року в парку ім. Островського відбулися заходи присвячені цим знаменним дням, які наша бібліотека відзначала  з мешканцями Солом'янського району. Майстер-класи по виготовленню власноруч квітки-пам’яті з червоної та чорної тканин мали великий інтерес серед відвідувачів парку, адже в ці дні кожний українець носить її біля свого серця, демонструючи своє відношення до війни. Під час  майстер-класу з  боді-арту діти та дорослі залюбки малювали квітку маку на руці. В цей день відбулися концерти та звучали слова подяки ветеранам.  День вшанування памяті загиблих у всіх війнах зробили цей день незабутнім! Миру нам усім! Миру Україні!

•  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

Літературно-музичний вечір

«Душа співає вірменською!»

30 квітня в мистецькій залі Бібліотеки імені Реріха відбувся літературно-музичний вечір «Душа співає вірменською!», під час якого пролунали вірменські та українські ліричні пісні та поезії у виконанні прекрасних вірменок Ані Папікян, Аревік Петросян, Надії Джалавян, Ангеліни Тадевосян, Жанни Симонян, Надії Аракелян, Вікторії Кравченко-Бабаян та Ольги Варданян.
Вечір був організований Центром вірменської культури "Наірі" (голова Центру Віолета Хачатурова) та Радою київських вірменок (голова Ради Саломе Енгибарян) - з метою популяризації вірменознавчого осередку в Києві - Кімнати-музею вірменської культури Бібліотеки ім. Реріха. 
Захід відкрив Голова української Єпархії Вірменської апостольскої церкви єпископ Маркос Гованісян з молитви «Отче наш» вірменською мовою, що наповнило простір бібліотеки вірменським духом.
Цей вечір став яскравим прикладом того, що незважаючи на різні традиції і культуру наших народів, нас об’єднує любов до лірики.
Проведенню таких творчих зустрічей в стінах нашої бібліотеки спонукає існування Кімнати-музею вірменської культури!

 Голова української Єпархії Вірменської апостольскої церкви єпископ Маркос Гованісян 

Всесвітній день джазу

Всесвітній день джазу

"Чуттєвих нот чарівний сплав!"

30 квітня  уся світова музична спільнота відзначає Міжнародний день джазу.   Цей день проголосила Генеральна конференція ЮНЕСКО, визнавши особливу роль джазу як «універсальної мови свободи і творчості». Джаз виник в США на початку XX століття. Містом народження музичного жанру вважають Новий Орлеан – як оcередок багатого культурного розмаїття. Тісна взаємодія різних музичних традицій поступово переросла у джаз. Дві характерні риси джазу – ритм та імпровізація під впливом хвилинного настрою. Музика створюється безпосередньо під час гри виконавця.

        За багато років джаз змінився і розвився, але зберіг свої основні риси. Одним із жанрів музики, які зробили внесок у розвиток джазу, був блюз. Джазова музика на третину має форму блюзу.

Лідером серед міст України, де часто музиканти грають джаз є Київ, хоча фестивальне життя вирує передусім в регіонах.

30 квітня день джазу святкувала і наша бібліотека. На творчу зустріч з нашими читачами ми запросили музиканта Кобєєва Віктора, який під час концерту продемонстрував найкращі зразки світових джазових стандартів.   Музикант-віртуоз розповідав про цікаві факти з історії джазу та демонстрував чудову гру на саксофоні, кларнеті та піаніно. У його виконанні прозвучали улюблені світові хіти всіх поколінь, які супроводжувалися відеороликами. Окрасою заходу став виступ дружини музиканта Людмили, її хореографічні номери доповнювали блюзові та джазові композиції. Аудиторія не стримувала свої емоції - підспівувала, підтанцьовувала та плескала в долоні. Нагородою для музикантів стали овації глядачів!
До речі Кобєєв Віктор наш читач, чим ми неймовірно пишаємось!
Бібліотеки давно стали не тільки закладом для надання інформації, але й культурним осередком, де читачі мають можливість цікаво та змістовно провести своє дозвілля!