четвер, 16 квітня 2020 р.

ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА

«У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки»!


Неодмінним атрибутом Великодніх свят є солодка пасха та фарбовані яйця, без яких ми не можемо собі уявити це свято! Сьогодні деякі господині купують пасху в магазині, але більшість все ж таки випікає дома за своїми правилами, рецептами, родинними традиціями, які передаються з покоління в покоління. Проте фарбовані яйця в магазині не купиш, крім звичайно декоративних, бо фарбування великодніх яєць - це процес магічний, навіть інтимний, під час якого кожна господиня перетворює звичайне куряче яйце на чарівну писанку, яка символізує лад, рівновагу та любов! Мережити візерунками великодні яйця необхідно з чистими думками, без гніву, сварок та образ, у доброму і спокійному настрої, наспівуючи веснянки та гаївки, вкладаючи частинку своєї душі та серця. 

Фактично в кожній нашій писанці відображається маленький Всесвіт! Яйце вважається символом життя та родючості, воскресіння та сонця. Недарма стародавні римляни казали: «Ab ovo» (усе починається з яйця). Із давніх часів яйце було символом життя та життєдайної сили. Воно несло в собі дуже глибоку символіку воскресіння. Своїм корінням писанкарство сягає дохристиянських часів. У багатьох народів світу існує міфологічний образ космічного яйця, з якого виникає всесвіт або народжується Бог-творець. 

Існує чотири основних види пасхальних яєць: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення. Крашанки — це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев. Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною. Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві). Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими). 

У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась). Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню. Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства. Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну. Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу. Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті. Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя. Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність. Поєднання 4-5 кольорів на писанці означає побажання сімейного щастя, затишку, миру, злагоди, успіхів та здоров’я. 

Що означають знаки та орнаменти на писанках? 

Кожна писанка — це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Найчастіше на писанці зображають сонце, що означає прихід весни, оновлення життя, звільнення від пітьми. Для християн Бог — немов сонячне світло, з ним пов'язане все краще, що є у житті. Хрест — це чотири сторони світу, чотири вітри; символічне зображення птаха в польоті. Іноді хрестом позначали сонце. В християнстві хрест — символ земних страждань, смерті та воскресіння. Зірка — одвічний символ любові, сонця та вранішньої зорі. Берегиня (богиня Мокош) — жінка з піднятими догори руками, яких може бути дві, чотири, а то й шість. Володарка неба, мати всього живого, символізує родючість природи, материнство, є джерелом життя та смерті. Дерево миру (вазон) поєднує в собі символіку трьох братів: Сонця, Місяця і Дощу. В цьому знакові об’єднуються три світи: підземний, земний і небесний. Меандр (кривулька) — символ води та вічності. А ще з допомогою меандра на писанці позначали Змія — бога води та землі. Заштриховані ромби і квадрати означають зоране поле. Часто писанку прикрашають зображення людей, тварин, риб та птахів. 

У багатьох народів світу й дотепер існує звичай використовувати яйця у Великодніх святкуваннях, але вони переважно роблять крашанки; якщо і розписують яйця, то дуже просто. В Україні ж писанкарство досягло найвищого рівня розвитку і стало окремим видом мистецтва, а писанка – одним із культурних символів України. Тож не дивно, що в Канаді українські емігранти поставили їй пам’ятник. А в Коломиї на Івано-Франківщині є не тільки пам’ятник, а й музей писанки.
 Веґревільська писанка — скульптура великої української писанки, розташованої в канадском містечку Вегревілл. 
Музей писанкового розпису (неофіційна назва Музе́й «Пи́санка») — єдиний у світі музей ртсанки або писанкового розпису в місті Коломия Івано-Франківської обл.

Більше про українську писанку читайте в статті В.А. Козара «Стародавнє письмо космічної мудрості» за посиланням: 
http://www.roerich-urs.com/ukr/index/14_04_2017.html






Немає коментарів:

Дописати коментар