Історичний екскурс до 925 р. з часу заснування м. Острог
Острог — місто, де друкували Біблію ще в XVI столітті, куди приїздив Шевченко, де народжувалась українська еліта і була заснована перша вища школа, місто де відбувалися ярмарки з купцями з-за кордону, та де зберіглася єврейська спадщина. Тут можна побачити старовинні храми, які є зразками української сакральної архітектури. Саме тут зростали князі, творилися наукові відкриття та культурні шедеври, народжувалися ідеї, які змінювали хід української історії.
Сьогодні Острог — жива спадщина української духовності, це місто, що зберігає пам’ять предків і надихає нові покоління творити майбутнє.
Пропонуємо до вашої уваги відеоролик про місто Острог:
Історичний екскурс до славного міста Острог
☝Острог – місто в Рівненській області, центр Острозької міської громади, розміщене за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів – Шепетівка, 48 км від міста Рівного та за 3,2 км від Хмельницької атомної станції.
☝Перша згадка про Острог датується 1100 роком, тоді місто відносилося до Дорогобузько-Пересопницького уділу, а з 1199 року увійшло до складу Галицько-Волинського князівства.
☝Близько середини XIV ст. великий князь Дмитрій-Любарт надав Острог у вічне володіння своєму полководцю князю Данилію, який став іменуватись князем Острозьким.
☝Надалі князі цього знаменитого роду набувають спадкові права на володіння містом, а також розширюють свої володіння далеко довкола Острога за рахунок куплених та вислужених у великого князя міст і волостей на південно-східній Волині.
☝Упродовж XV ст. родові маєтності примножували князі Острозькі: Василь Федорович, Іван Васильович та Костянтин Іванович. Василь Федорович відомий як політик та дипломат того часу.
☝Іван Васильович – будівничий монастиря у Межиріччі та мужній оборонець українських земель від татар. Князь Костянтин Іванович Острозький XVI ст. здобувши безліч перемог над різними ворогами, розробив ефективну стратегію та втілив в практику тактику оборони українських земель від нападів татарських орд.
☝За особливі заслуги князю Костянтину Острозькому надано в спадкове володіння замок Туров з округою, Степань з довколишніми селами та містечками, Дорогобуж, маєтки Котів і Разничі в Колківській волості, а також підтвердив привілеї на проведення ярмарок у містах Волині, серед яких і в місті Острог.
☝Ще більше розширив межі та розбудував державу Острозьких на Волині князь Василь-Костянтин Острозький. Він розбудував не лише Острог в одне з найбільших міст Волині, а й інші родові міста – Дубно, Староконстянтинів та Полонне.
☝Особливою заслугою князя Василя-Костянтина було створення Острозької слов'яно-греко-латинської академії, першого вищого навчального закладу в Україні (1576 року). Розвитку Острозької академії сприяла особлива культурна атмосфера, яка існувала на той час в місті.
☝Студенти Острозької академії вивчали сім вільних наук: граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, музику, астрономію. Вивчали п'ять мов: слов'янську, польську, латинську, давньоєврейську та грецьку.
☝В цьому навчальному закладі було поєднано візантійську і західноєвропейську культури, особливого статусу академії надавало вивчення вищих наук: філософії, богослов'я та медицини.
☝Викладачами академії були відомі вчені: літератор Дем'ян Наливайко, грецький релігійний діяч, згодом Олександрійський та Константинопольський патріарх Кирило Лукарис, педагог і письменник Герасим Смотрицький. Серед перших випускників академії були: майбутні гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, ректор Київської братської школи Іов Борецький, архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький, письменник Мелентій Смотрицький.
☝Особлива сторінка історії Острога – діяльність друкарні Івана Федорова, де були надруковані книги, які відіграли важливу роль в духовному житті тогочасного суспільства: перший підручник – греко-слов'янський «Буквар», «Новий Завіт», перший в Україні друкований поетичний твір «Хронологія» Андрія Римші, перша повна слов'яномовна «Острозька Біблія», полемічні праці Герасима Смотрицького, перша фундаментальна слов'янська «Граматика» та інші.
☝З 15 по 17 століття Острог став осередком освіти та культури в Україні, його називали «Волинськими Афінами». В місті діяли потужні осередки польської, грецької, єврейської та татарської культур.
☝Вигідне фізико-географічне положення та зручне для оборони місце розташування сприяли розвитку Острога.
☝1585 року місто Острог згідно Магдебурського права отримало грамоту на самоврядування, що давала для міста чисельні привілегії, серед них – право безмитної торгівлі на Острозьких ярмарках.
☝Острог стає ремісничо-торговим осередком, у місті працювало 16 ремісничих цехів, його жителі займались ковальством, ливарством, гончарством, теслярством, швацтвом, сукнярством, пекарською, м'ясною та будівельною справами.
☝1603 року князь Василь-Костянтин Острозький розділив між синами майже половину своїх володінь, Острог дістався у спадок сину Янушу. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького почався швидкий занепад міста Острога, як видатного центру української культури.
☝В 1613 році Києву було продано Острозьку та Дерманську друкарні. За ініціативи Анни-Алоїзи у 1636 році припинила свою діяльність Острозька Академія.
☝Острожани посідають належне місце в історії українського козацтва та національно визвольної боротьби. Їхні імена внесені в перші реєстри Війська Запорізького. Згадки про Острог не раз зустрічались в документах Богдана Хмельницького, а один із його Універсалів від 12 грудня 1648 року підписаний гетьманом в Острозі.
☝З 1795 по 1825 роки Острог стає повітовим містом Волинської губернії і водночас адміністративним центром Волинської православної єпархії.
☝У жовтні 1846 року Острог відвідав Тарас Шевченко подорожуючи Волинню. Побували в Острозі й інші відомі діячі культури: Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. Історією міста цікавились Іван Франко та Михайло Грушевський.
☝В 1916 році відкрито Острозький історичний музей.
☝1963 року в місті встановлено пам'ятник Тарасу Шевченко.
☝1978 року в місті пройшли ювілейні Федорівські читання, присвячені 400 - річчю острозького друкарства та відкрито пам'ятний знак в честь ювілею.
☝З 1981 року в місті діє Державний історико-культурний заповідник до складу якого входить Острозький замок з Богоявленською церквою та фрагментами міських укріплень. В складі заповідника здійснюють свою діяльність музейні установи: Острозький краєзнавчий музей; музей книги та друкарства; музей нумізматики; підземелля Острога.
☝До нинішнього часу ваблять туристів та гостей міста мури та башти родового замку Острозьких (Вежа Мурована, Нова або Кругла башта, Богоявленський собор, Луцька і Татарська надбрамні башти).
☝14 березня 1994 року указом Президента України в місті Острог, після більш як 350-річної перерви, відновлено Острозьку академію, яка йменувалась Острозьким Вищим Колегіумом. У червні 1996 року Колегіум перейменовано в Академію, а в січні 2000 року Академію перейменовано в університет і з 30 жовтня 2000 року Острозький університет «Острозька академія» набуває статусу Національного
☝1995 року Острог отримує статус міста обласного значення, цього ж року рішенням Острозької міської ради затверджено герб та прапор міста.
☝У 2000 році до 900-річчя міста відкрито пам'ятник князям Федору, Костянтину та Василю – Костянтину Острозьким.
За матеріалами:
Панченко В. «Старовинні герби українських міст» - Київ «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2018.-378 с.;
Третяк А. «Подорож по Україні» - Київ ПП «АВІАЗ», 2016.-239 с.;
Кралюк П., Хаврук Я. «Князі Острозькі» - Харків «Фоліо», 2015.-64 с.;
Троневич П., Карліна О. «Прогулянка Волинню та Луцьком» - Київ «Балтія – Друк», 2015. – 159 с.
https://www.youtube.com/watch?v=qgEUl40yQgo
Немає коментарів:
Дописати коментар