Інформування до 30-річчя затвердження Державного Гербу України
«…Се оздоба питоменна, не запозичена,
зв’язана з нашою тисячолітньою державною
політичною i культурною історією»
Михайло Грушевський
19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила
Державний Герб незалежної України. Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки.
Герб-тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор – три символи, які презентують нашу державу, як суверенну та незалежну. Емблему Герба зображують на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Оформлення Герба України спирається на наші національні традиції та відтворює специфіку геральдичних особливостей розвитку країни.
Центральною геральдичною фігурою Герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського. Князь Володимир, увівши християнство, й сам став прикладом смирення: востаннє одружився та зайнявся зведенням храмів. За такий приклад навернення Ватикан звів у головному храмі святого Петра український вівтар з двома фресками, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира з тризубом та Десятинною церквою.
У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом. Вибір саме Тризубу підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. Сама назва «тризуб» з’явилася та прижилася вже після того, як його затверджено державним гербом УНР. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали. Жоден номер радянського сатиричного журналу «Перець» не обходився без пропагандистсько-карикатурного зображення українських націоналістів та, відповідно, тризуба.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності..
Найрозповсюдженіші версії походження Тризуба:
☝Тризут - давній знак з містичним символом тривимірності світу.
☝Релiгiйна версія стверджує, що це стилізоване зображення голуба — символу Святого Духу. Також існує популярна версія, що нiбито тризуб — це сокiл, який пiкiрує на здобич.
☝Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.
☝Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.
☝ Тризуб - власницький знак князя Володимира Великого. Тризуб - родовий знак Рюриковичів. Найдревніше зображення тризуба датовано Х ст., його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, зброї, товарних пломбах.
☝На монетах часів Володимира Святославовича з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб.
☝За правління Ярослава Мудрого на монетах карбувалося зображення святого Георгія та тризуба на звороті.
Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.
За матеріалами:
