четвер, 17 лютого 2022 р.

"Герб України - символ незалежності, символ єднання"

Інформування до 30-річчя затвердження Державного Гербу України



«…Се оздоба питоменна, не запозичена,
зв’язана з нашою тисячолітньою державною
політичною i культурною історією»

Михайло Грушевський

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила
Державний Герб незалежної України. Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки.
Герб-тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор – три символи, які презентують нашу державу, як суверенну та незалежну. Емблему Герба зображують на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Оформлення Герба України спирається на наші національні традиції та відтворює специфіку геральдичних особливостей розвитку країни.

Центральною геральдичною фігурою Герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського. Князь Володимир, увівши християнство, й сам став прикладом смирення: востаннє одружився та зайнявся зведенням храмів. За такий приклад навернення Ватикан звів у головному храмі святого Петра український вівтар з двома фресками, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира з тризубом та Десятинною церквою.

У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом. Вибір саме Тризубу підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. Сама назва «тризуб» з’явилася та прижилася вже після того, як його затверджено державним гербом УНР. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР.


У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали. Жоден номер радянського сатиричного журналу «Перець» не обходився без пропагандистсько-карикатурного зображення українських націоналістів та, відповідно, тризуба.


Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.

Особливим часом для державної символіки стали події зими 2013-2014 року, на Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах.

Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності..

Найрозповсюдженіші версії походження Тризуба:

 ☝Тризут - давній знак з містичним символом тривимірності світу.



 ☝Релiгiйна версія стверджує, що це стилізоване зображення голуба — символу Святого Духу. Також існує популярна версія, що нiбито тризуб — це сокiл, який пiкiрує на здобич.

 ☝Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.



 ☝Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.

 ☝ Тризуб - власницький знак князя Володимира Великого. Тризуб - родовий знак Рюриковичів. Найдревніше зображення тризуба датовано Х ст., його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, зброї, товарних пломбах.




 ☝На монетах часів Володимира Святославовича з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб.

 ☝За правління Ярослава Мудрого на монетах карбувалося зображення святого Георгія та тризуба на звороті.

Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.

За матеріалами:




неділя, 13 лютого 2022 р.

«РОДИННА ПАЛІТРА»

Відкриття художньої виставки сестер Бондар Богдани та Олесі
(13.02-2.03)

        Відкриття цієї художньої виставки стало справжнім Славнем Книзі! 
Представлені ілюстрації до улюблених дитячих книжок художниці Богдани Бондар випромінювали світло та радість, подив та захоплення! А натюрморти Олесі Бондар вразили присутніх своєю колоритністю та природністю, вони сяяли світлом, яке присутні назвали ефектом Куїнджі!
     Під час презентації виставки ми стали свідками народження поезії. Письменниця, журналістка Аліна Третяк експромтом своїм поетичним словом описала кожну картину! Поєднання палітр Поезії та Живопису зробили Диво!
        Привітати сестер з їх першої родинною виставкою завітали друзі та колеги!
        Виставка діє з 13.02 по 2.03 за адресою вул. Єреванська, 12.
Запрошуємо!
Подивитися прямий ефір з відкриття виставки можна за посиланням:







Ілюстрації Богдани Бондар








Натюрморти Олесі Бондар









Бондар Богдана - худоджник-графік, ілюстраторка у видавництві «Видавництво Старого Лева», «Портал», «Свічадо», періодичних виданнях та інші. Проілюструвала книги серед яких трилогія «Мандрівки з чарівним Атласом. Венеція, Париж, Гринвіч» автор Надійка Гербіш ВСЛ, «Кухня пані Вишеньки» автор Сильвія Плат ВСЛ, «Сніговірші» ВСЛ, «Різдво і мої 12 бабусь» автор Катерина Єгорушкіна видавництво «Портал» та інші.

Бондар Олеся - художник кіно та театру. Художник-постановник близько 50 музичних кліпів серед яких кліпи для українських виконавців Наталії Могилевської, Ірини Білик, Віталія Козловського, Андрія Данилко та інші. Художник-поставник художніх фільмів серед яких «Штольня», «Ватага», спец проєкти каналу СТБ «Крути» та «Донецький аеропорт». Художник-постановник святкових привітань Президента України в 2015 - 2019 роках.



















неділя, 30 січня 2022 р.

"Вечори на хуторі біля Диканьки"

Книга-ювіляр

ВІКТОРИНА



Літературному шедевру Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» виповнюється 190 років! У восьми повістинах, що лягли в основу книжки, ми відкриваємо для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де літають відьми, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат. І де добро перемагає зло, а любов творить дива. Пропонуємо вікторину, завдяки якій згадаємо цей безсмертний твір!

понеділок, 17 січня 2022 р.

"Едуард Мане: від реалізму до імпресіонізму"

Художнє знайомство
до 190-річчя від дня народження видатного французького художника

 


Едуа́р Мане́ — французький художник-імпресіоніст. Був одним із перших художників XIX століття, що зобразив сучасне життя, й ключовою фігурою на шляху переходу від реалізму до імпресіонізму. Ранні роботи «Сніданок на траві» та «Олімпія» створені у 1863 році знаменують початок модерного мистецтва у Європі. Вже в перших своїх творах Мане виступив проти офіційного мистецтва, так званого академізму, протиставляючи йому зображення реальної дійсності, простих повсякденних явищ навколишнього життя, зокрема паризького повсякдення.

Мане здійснив свого роду переворот в осмисленні образотворчого мистецтва тих часів. Безперервним експериментом з кольором і формою  поклав початок розвитку багатьох нових напрямків у французькому живописі. Він поставив під сумнів непорушність стилів писання картин кінця 19-го - початку 20-го століть: класицизм, реалізм, імпресіонізм.

Едуард Мане писав портрети, пейзажі, дуже любив писати натюрморти, і в цьому жанрі він досяг незвичайної досконалості, був майстром літографії і офорта. Як це часто буває, епітети «геніальний художник», «великий Мане» та інші схвальні відгуки за свого життя він так і не почув. Все життя художник відчував себе самотнім через непорозуміння з батьком, нещасливе особисте життя, приниження і образи від критиків. Справжня слава прийшла до його творів через багато років по його смерті, і її початок поклала картина «Олімпія», яку критикували за життя художника.
Сьогодні картини Мане оцінюються в мільйони фунтів стерлінгів!

Чому ж одні вважали його вискочкою, який малює нісенітницю? А інші, навпаки, бачили в ньому великого реформатора? 
Чому ми досі пам'ятаємо Едуарда Мане?
На це запитання дають відповіді його безсмертні полотна, від споглядання яких ми отримуємо неймовірну естетичну насолоду!

Сніданок на траві. 1863 р

Олімпія. 1863 р

Балкон. 1868 р

Аржантьой. 1874 р

Бар у Фолі-Бержер. 1882 р

Мати в саду Бельв'ю 1880 р

Великий канал або блакитна Венеція. 1874 р

"У кафе". 1878 р

Дама в хутрі. 1880 р

Троянда і тюльпан. 1882 р

Бузок і троянди. 1883 р

середа, 12 січня 2022 р.

"Єдність народу - запорука успішної держави"

ВІКТОРИНА

💛💙Щорічно 22 січня українці відзначають День Соборності України!
Свято покликане нагадати про єдність і незалежність українського народу, бо саме в єдності наша сила! Цього дня відзначають проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 1919 року та згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року.
Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР!
Наймасштабнійший захід, приурочений Дню Соборності України відбувся 1990 року, коли українці вишикувалися "живим ланцюгом" від Івано-Франківська до Києва через Львів. За різними оцінками, участь у цій акції взяли до трьох мільйонів людей.

Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви згадаєте історичні події повязані з таким важливим для нашої держави днем.

.

вівторок, 11 січня 2022 р.

Кубізм Олександри Екстер

Художнє знайомство до 140-річчя від дня народження 

(1882 – 1949)



18 січня народилася Олександра Олександрівна Екстер – українська художниця, сценографка, педагогиня. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко». Витончена інтелектуалка, що володіла кількома мовами, подорожувала світом та спілкувалась у колі найвизначніших митців свого часу – Пікассо, Брак, Леже, Аполінер, Софіічі, Марінетті. Вона привезла кубофутуризм до України, навчила Пікасо користуватись яскравими барвами, реформувала світову сценографію і поєднала авангардне мистецтво з народними українськими вишивками.


"Флоренція", 1914

"Дьєп", 1912-1913. Музей Людвіга, Кельн.

"Вид на Париж", 1912

Цікаві факти з життя видатної художниці:

☝ Олександра Олександрівна Григорович народилася 18 (6) січня 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині це територія Польщі). Її батько був білорусом, мати – грекиня. Згодом разом з дворічною донькою сім’я переїхала до Сміли. Потім батько отримав роботу в Києві, і на 35 років це місто стає рідним домом для художниці.

☝ Олександра закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О. Богомазов та О. Архипенко.Серед викладачів був Микола Пимоненко.

☝ Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката Естер. У Києві вона оселилася з чоловіком на вулиці Б. Хмельницького, 27. У мансарді знаходилася її студія, а в ній працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев.

☝ Рання творчість Екстер перебувала під впливом імпресіонізму. Через постійні переїзди мисткині роботи цього періоду майже не збереглися, адже Екстер не мала звички берегти старі твори, за виключенням театральних ескізів. На початку 1900-х художниця захоплювалася натюрмортами, в яких можна помітити вплив Ван Гога.

☝ Перші експерименти з кубізмом Екстер здійснила у 1910-1911 роках, коли ця авангардна течія закріпилася у своїх домінантних позиціях у світі мистецтва. На той час Пікассо вже представив «програмні» кубістичні твори – «Королеву Ізабо», «Портрет Воллара».

☝Олександра Екстер захоплювалася українським народним живописом, керамікою, вишивкою ще до того, як почала працювати пліч о пліч з народними майстрами у спеціально створених студіях.

☝ Олександра Екстер увійшла в історію мистецтва перш за все завдяки своїм реформаторським ідеям в сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні кострукції, займаючи таким чином весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство – костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла. Лише три вистави у Камерному театрі принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма — "Фаміра Кифаред"(1916 р.), "Саломея"(1917 р.), "Ромео і Джульєта"(1921 р.).

Дизайн костюму Фаміра Кифаред до драми «Фаміра Кифаред»

 О. Екстер. Театральні декорації.

☝У Києві Екстер працювала над декораціями для балетів Броніслави Ніжинської. Крім того, Екстер звертала увагу на освітлення як об’єкт драматичної дії і запрошувала електромонтера до співпостановки п’єс. Не виключено, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів та перетворення освітлювача на режисера світла. Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

☝ Київська «Школа Екстер» була не просто традиційною школою з системною освітою. Заклад був ще й місцем зустрічі творчих особистостей.

☝ Після захоплення більшовиками влади у Києві, Екстер переїхала до Одеси, де також продовжувала викладати.

☝ До Парижа Екстер поїхала по нові враження. Але в паризькій академії навчали того самого, що й у Києві: академічні програми повсюди однакові. Київський приятель Екстер познайомив її з прихильником нового мистецтва поетом Аполлінером, а той відвів до майстерні Пікассо. В цей час вона  викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі на запрошення Ф. Леже.

☝ Друзів Олександри Екстер, які бували у неї на гостинах, вражало поєднання українського побуту і європейськості. У її помешканні поруч із роботам Жоржа Брака, Пікассо, Леже були українські килими, рушники, глечики. Навіть кухня в неї завжди була українська. З Екстер всюди їздила хатня робітниця Настя, яка частувала гостей варениками в полив’яних мисках, борщем. Пікассо й Леже настільки смакували вареники, що вони навчилися їх ліпити.

☝ Художник Пабло Пікассо свою першу вишиванку придбав за рекомендацією саме Олександри Екстер, з якою підтримував дружні стосунки.

☝Олександра Олександрівна без діла не вміла сидіти: вона шила одяг, розписувала керамічний посуд, створювала маріонетки, робила авторські книжки Les Livres manuscripts.

☝Останні роки Екстер прожила самотньо у передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 17 березня 1949 року, там і похована.

У 2008 році в Національному художньому музеї України відбулась перша ретроспективна виставка Олександри Екстер в Україні. Експозиція з понад 50 робіт художниці була доповнена колекцією української дизайнерки Лілії Пустовіт за мотивами творчості Екстер.

У колекції Національного художнього музею України є два твори і кілька естампів.  Одна з картин «Міст. Севр». Збереглися лише ті, які вона дарувала друзям.
"Міст. Севр.", 1914

У 2021 році видавництво РОДОВІД за підтримки УКФ видало альбом "Авангард Олександри Екстер: київський період», в якому автор мистецтвознавець Георгій Коваленко описує шлях мисткині, яка вплинула на українське мистецтво та власне завдяки чому стала видатною для нашої країни.

Використані матеріали:

https://www.youtube.com/watch?v=FuTsWwFzifw - презентація книги

https://tydyvy.com/video/Dyk9Ez8 - Олександра Екстер. Біографія . Цікаві факти

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

https://aristocrats.fm/oleksandra-ekster-amazonka-ukrayinskogo-avangardu/

вівторок, 4 січня 2022 р.

Що цікавого почитати?

Книжкова виставка


Гей Браун «Жити із «зеленим серцем». Подбай про себе і планету»
Нам доводиться жити у світі, сповненому пасток вибору. І хоча ми успішно долаємо багато проблем, чимало загроз криється в повсякденних речах і звичках. Яку зубну пасту взяти з-поміж тисячі інших? Яке мило точно безпечне? Та чому шкідливих речовин у вашій спальній більше, ніж на вулиці? Якщо до таких щоденних виборів підходити усвідомлено, ми вплинемо не лише на своє здоров’я та оселю, а й на планету загалом — запевняє екологічна активістка Ґей Браун. Турбота про власне здоров'я робить світ екологічнішим..
Видавництво: «НАШ ФОРМАТ», 2020



Александра Горовіц «Собакознавство. Що собаки знають, бачать і відчувають нюхом» 
Усі, хто обожнює собак, мають змогу разом із американською вченою-когнітивістом Александрою Горовіц підняти завісу над їхнім загадковим світом - дізнатися, що і як бачать наші чотирилапі друзі, як вони чують і що відчувають, що знають і розуміють. Читачі ознайомляться з результатами новітніх досліджень у галузі фізіології та психології тварин, які пояснюють неймовірні можливості та здібності собак, зокрема здатність виявляти хвороби, навички зчитування думок і бажань своїх господарів, "багатофункціональність" собачого хвоста. І хоча "Собакознавство" не є довідником із виховання та дресирування, видання містить чимало корисної інформації і практичних порад, завдяки яким любителі собак зможуть краще розуміти поведінку та потреби своїх вихованців, швидше знаходити з ними контакт.
«Видавнича група КМ-БУКС», 2020



Майкл Остергольм, Марк Олшейкер
"Смертельний ворог. Людство проти мікробів-убивць"
Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.
Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.
У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших.
А в передмові зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина – масштабніші пандемії попереду.
Видавництво: Лабораторія, 2020