Відповідальними за себе, за тих, хто поруч, за тих, хто бореться за життя...Що міцніша впевненість у своїх силах, то частіше в наших душах прокидається готовність допомогти тим, хто слабкіший.
Про громадянське суспільство зараз не говорить хіба що лінивий. А що воно таке, як діє, які має сенси, - про це, за результатами останніх соціологічних досліджень, мають чітке розуміння пасіонарії, люди, котрі власне, його, це суспільство формують і наповнюють змістом. Але... тут є свої але. Часто-густо, просто добре роблячи на своєму місці свою справу, ми знаходимо себе у продукованих суспільною свідомістю комплексних підходах побудови майбутнього на власних цінностях, стаючи таким чином маленькою, однак рушійною частиною громадянського суспільства.
Як це все діє? Ось найпростіший приклад, так би мовити, епізод з повсякдення:
1. Бібліотека імені Реріха, як соціокультурна інституція, має активну позицію щодо підтримки проектів доброчинного спрямування,
2. Благодійна книгарня "Дієслово"- перша в Україні благодійна книжкова крамниця, котра 100% зароблених коштів передає на благодійність, популяризуючи рух філантропії.
3. Бібліотека інформує своїх користувачів про діяльність "Дієслова".
4. Користувачі, прагнути поєднати доброчинність та власний інтерес (читання), повноважують нас, працівників бібліотеки придбати книжки, довіряючи нам свої кошти (суми різні - хто 5, хто і 50 грн). 
5. В підсумку: читачі смакують нові книжки, скарбничка благодійників поповнюється на певну суму.
Як бачимо, кожен не великий, та посильний внесок у підвищення гуманістичної якості соціальної комунікації формує суспільство, в якому хочеться жити.
а вищенаведений приклад показує, що громадянське суспільство - це не щось абстрактне, насправді - це ми небайдужі, ми, котрі почали свій незворотній шлях від патерналістського способу життя до суспільства соціально відповідального.
Немає коментарів:
Дописати коментар