Ще в сиву давнину відомий філософ сказав що "без коріння рослина всихає, без минулого людина не живе" Це стосується як окремої людини, так і цілої нації, - свою історію треба вчити і знати. А сьогодні, то взагалі, ці слова як ніколи є актуальними.
Письменник, прозаїк Сергій Батурин в історії "купається", набирає від неї сили та енергії, тому в літературі він має свій почерк, його твори (а на сьогодні є уже 12 романів) є соковитими та цікавими.
"Потомственный чекист" - ще свіженька, місяць тому видана Ксенією Мацкевич книга Сергія Батурина. Сюжет відображає реальні історичні події ще зовсім недалекого радянського минулого, прототип головного героя і деякі ключові дійові особи роману ще досі живі, а канва роману розгортається в контексті тієї потужної всеперемелючої державної машини, потрапивши в яку людина, незважаючи на своє суспільне чи будь-яке інше становище, ставала простим гвинтиком... І в цьому основний зміст, і вся трагедія того історичного періоду, про який йде мова в романі.
Презентуючи "Потомственного чекиста" в бібліотеці імені М. Реріха Сергій Батурин говорив про вміння усвідомлювати й аналізувати історичні факти, про запобігання повторенню історичних помилок, про цінність життя кожної окремої людини на нашій землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар