"Синьо-жовтий вимір"

Історичний екскурс  до Дня Державного Прапора

День Державного Прапора встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2004 року, щоб вшанувати державну символіку нашої країни та багатовікову історію державотворення. У 2009 змінами до цього документа введено нову традицію: проведення щороку 23 серпня о 9-й годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора по всій Україні.

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність. Ми навчилися поважати себе й любити свою державу, ідентифікувати себе як справжніх українців, патріотів!

Синьо-жовті кольори увійшли в наше повсякденне життя, вони оточують нас. 

У відеоролику використані особисті фотографії працівників бібліотеки та з Інтернету.

Що означають синьо-жовті кольори на українському прапорі?

☝Кольори, які зображені на українській символіці, розшифрувати дуже просто, але їхнє позначення має глибокий зміст. Синій колір – символізує чисте (!) небо, а жовтий – пшеничні поля, що говорить про плідність та багатство української землі. 

Державний Прапор України описано Конституцією України як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (ст. 20) 

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну в міжнародному стандартизаторі кольорів Pantone вирішили присвятити відтінки незламній Україні. Кольорами прапора України визнали блакить свободи і жовтий наснаги.

☝ Українців у давнину звали синьо-жовтими?

Є різні трактування кольорів нашого прапора: небо та пшеничні лани, вогонь та вода, духовне та земне, воля та щедрість. А покійний історик та культуролог Богдан Якимович  вважав, що навіть зневажливе слово «хохол» колись було цілком нейтральним, монгольського походження. І йдеться зовсім не про оселедець на головах козаків. У давнину українських воїнів звали буквально «синьо-жовті», що звучить як «хох» та «ул» («ол»).

☝ Відомий з 13-го сторіччя

Уперше синьо-жовтий колір на символіці міста згадується 1256 року. Князь Данило Галицький зробив подарунок… місту Львову у формі герба: блакитне тло із золотим левом на ньому. Надалі такі ж кольори були на символіці Галицько-Волинського князівства.

Саме як кольори прапора синій і жовтий вперше згадуються 1410 року під час битви проти Тевтонського ордена. Львівські хоругви були небесно-золотими. Надалі в козаків бойові знамена теж зазвичай були з блакитним тлом та золотою вишивкою

☝ Офіційно визнано у 1848 році

Головна Руська Рада у Львові оголосила прапором українців синьо-жовтий. Хоча Галичина та Буковина перебували в складі Австро-Угорської імперії, розпочалася так звана весна народів — більша свобода для національного самовизначення. Стяг навіть підняли над Львівською ратушею. Синьо-жовті прапори використовувались у наступні роки 19-го сторіччя на прийомах державних діячів, наприклад, імператора Франца Йосифа I.

☝ Символ незалежної держави

Уперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті стяги вивішували або брали на демонстрації в Києві, Одесі й Харкові. Улітку 1917 року керівник українського есмінця «Завидний» В. Прокопович підняв на кораблі синьо-жовтого прапора.

22 березня 1918 року Центральна Рада УНР законодавчо ухвалила синьо-жовтий прапор. У 1938–1939 роках такий самий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави.

☝ За прапор — до в’язниці

Прапор України за радянських часів приносив тим, хто його зберігав чи демонстрував, звинувачення в терактах та ув’язнення. Історія повторюється нині на тимчасово окупованих територіях, де навіть за давню фотокартку із цим державним символом ув’язнюють людей. 

☝21 січня 1990 року були вже інші часи. До Дня Соборності України на вулиці вийшли близько 3 млн людей з українськими прапорами, вперше за часів СРСР.

4 вересня 1991 року. Підняття національного прапора України над 

Верховною Радою

У день оголошення Незалежності України наш прапор уперше внесли до Верховної Ради депутати, але підняти його над куполом більшість присутніх не дозволила. І лише 4 вересня 1991 року це сталося після неодноразових мітингів українців, які вимагали надати стягу офіційного статусу. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради затвердила синьо-жовтий прапор України.

☝ Наш прапор майорить над Радою ЄС

Цьогоріч 23 серпня чимало країн, а також Рада Європейського Союзу також піднімуть наш прапор на знак солідарності.

☝Найбільший прапор за розмірами.

Головний прапор України, найбільший за розмірами, встановлено у 2020 році на печерських пагорбах Києва. Його полотнище — 16 на 24 метри, а висота стійки (флагштока) — 90 метрів. Попри вторгнення ворога у 2022 він незмінно майорів над столицею. Утім, щомісяця полотно змінюють, адже погодні умови можуть його пошкодити. Тож саме той прапор, що був на початку війни, вже зняли. Але на згадку про незламність не знищили, а передали до Національного музею історії України.

☝ Наш прапор надихає на рекорди та мурали

До Книги рекордів Гіннеса потрапило синьо-жовте полотно площею 2,4 тис. кв. м, яке виготовили в Бахмуті у 2012 році. У червні 2014 у Києві тисячі людей намалювали найбільший прапор: розфарбували бетонний уклін Оболонської набережної. У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на максимальній висоті 6872 метри в Андах. На Тернопільщині у 2021 році  створили найдовший прапор: 3 км довжиною та 1 м шириною.

☝ Синьо-жовті  кольори обрали ще шість країн

Синьо-жовтими (але, звісно, з іншими зображеннями та пропорціями) є прапори ще шести держав: Швеції 🇸🇪, Казахстану 🇰🇿, Барбадосу 🇧🇧, Косово 🇽🇰, Палау 🇵🇼, Боснії та Герцоговини 🇧🇦.

"ОСТРОГ - СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ"

Історичний екскурс до 925 р. з часу заснування м. Острог

Острог — місто, де друкували Біблію ще в XVI столітті, куди приїздив Шевченко, де народжувалась українська еліта і була заснована перша вища школа, місто де відбувалися ярмарки з купцями з-за кордону, та де зберіглася єврейська спадщина. Тут можна побачити старовинні храми, які є зразками української сакральної архітектури. Саме тут зростали князі, творилися наукові відкриття та культурні шедеври, народжувалися ідеї, які змінювали хід української історії.

Сьогодні Острог — жива спадщина української духовності, це місто, що зберігає пам’ять предків і надихає нові покоління творити майбутнє.

Пропонуємо до вашої уваги відеоролик про місто Острог:

Історичний екскурс до славного міста Острог

☝Острог – місто в Рівненській області, центр Острозької міської громади, розміщене за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів – Шепетівка, 48 км від міста Рівного та за 3,2 км від Хмельницької атомної станції.

☝Перша згадка про Острог датується 1100 роком, тоді місто відносилося до Дорогобузько-Пересопницького уділу, а з 1199 року увійшло до складу Галицько-Волинського князівства.

☝Близько середини XIV ст. великий князь Дмитрій-Любарт надав Острог у вічне володіння своєму полководцю князю Данилію, який став іменуватись князем Острозьким.

☝Надалі князі цього знаменитого роду набувають спадкові права на володіння містом, а також розширюють свої володіння далеко довкола Острога за рахунок куплених та вислужених у великого князя міст і волостей на південно-східній Волині.

☝Упродовж XV ст. родові маєтності примножували князі Острозькі: Василь Федорович, Іван Васильович та Костянтин Іванович. Василь Федорович відомий як політик та дипломат того часу.

☝Іван Васильович – будівничий монастиря у Межиріччі та мужній оборонець українських земель від татар. Князь Костянтин Іванович Острозький XVI ст. здобувши безліч перемог над різними ворогами, розробив ефективну стратегію та втілив в практику тактику оборони українських земель від нападів татарських орд.

☝За особливі заслуги князю Костянтину Острозькому надано в спадкове володіння замок Туров з округою, Степань з довколишніми селами та містечками, Дорогобуж, маєтки Котів і Разничі в Колківській волості, а також підтвердив привілеї на проведення ярмарок у містах Волині, серед яких і в місті Острог.

☝Ще більше розширив межі та розбудував державу Острозьких на Волині князь Василь-Костянтин Острозький. Він розбудував не лише Острог в одне з найбільших міст Волині, а й інші родові міста – Дубно, Староконстянтинів та Полонне.

☝Особливою заслугою князя Василя-Костянтина було створення Острозької слов'яно-греко-латинської академії, першого вищого навчального закладу в Україні (1576 року). Розвитку Острозької академії сприяла особлива культурна атмосфера, яка існувала на той час в місті.

☝Студенти Острозької академії вивчали сім вільних наук: граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, музику, астрономію. Вивчали п'ять мов: слов'янську, польську, латинську, давньоєврейську та грецьку.

☝В цьому навчальному закладі було поєднано візантійську і західноєвропейську культури, особливого статусу академії надавало вивчення вищих наук: філософії, богослов'я та медицини.

☝Викладачами академії були відомі вчені: літератор Дем'ян Наливайко, грецький релігійний діяч, згодом Олександрійський та Константинопольський патріарх Кирило Лукарис, педагог і письменник Герасим Смотрицький. Серед перших випускників академії були: майбутні гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, ректор Київської братської школи Іов Борецький, архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький, письменник Мелентій Смотрицький.

☝Особлива сторінка історії Острога – діяльність друкарні Івана Федорова, де були надруковані книги, які відіграли важливу роль в духовному житті тогочасного суспільства: перший підручник – греко-слов'янський «Буквар», «Новий Завіт», перший в Україні друкований поетичний твір «Хронологія» Андрія Римші, перша повна слов'яномовна «Острозька Біблія», полемічні праці Герасима Смотрицького, перша фундаментальна слов'янська «Граматика» та інші.

☝З 15 по 17 століття Острог став осередком освіти та культури в Україні, його називали «Волинськими Афінами». В місті діяли потужні осередки польської, грецької, єврейської та татарської культур.

☝Вигідне фізико-географічне положення та зручне для оборони місце розташування сприяли розвитку Острога.

☝1585 року місто Острог згідно Магдебурського права отримало грамоту на самоврядування, що давала для міста чисельні привілегії, серед них – право безмитної торгівлі на Острозьких ярмарках.

☝Острог стає ремісничо-торговим осередком, у місті працювало 16 ремісничих цехів, його жителі займались ковальством, ливарством, гончарством, теслярством, швацтвом, сукнярством, пекарською, м'ясною та будівельною справами.

☝1603 року князь Василь-Костянтин Острозький розділив між синами майже половину своїх володінь, Острог дістався у спадок сину Янушу. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького почався швидкий занепад міста Острога, як видатного центру української культури.

☝В 1613 році Києву було продано Острозьку та Дерманську друкарні. За ініціативи Анни-Алоїзи у 1636 році припинила свою діяльність Острозька Академія.

☝Острожани посідають належне місце в історії українського козацтва та національно визвольної боротьби. Їхні імена внесені в перші реєстри Війська Запорізького. Згадки про Острог не раз зустрічались в документах Богдана Хмельницького, а один із його Універсалів від 12 грудня 1648 року підписаний гетьманом в Острозі.

☝З 1795 по 1825 роки Острог стає повітовим містом Волинської губернії і водночас адміністративним центром Волинської православної єпархії.

☝У жовтні 1846 року Острог відвідав Тарас Шевченко подорожуючи Волинню. Побували в Острозі й інші відомі діячі культури: Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. Історією міста цікавились Іван Франко та Михайло Грушевський.

☝В 1916 році відкрито Острозький історичний музей.

☝1963 року в місті встановлено пам'ятник Тарасу Шевченко.

☝1978 року в місті пройшли ювілейні Федорівські читання, присвячені 400 - річчю острозького друкарства та відкрито пам'ятний знак в честь ювілею.

☝З 1981 року в місті діє Державний історико-культурний заповідник до складу якого входить Острозький замок з Богоявленською церквою та фрагментами міських укріплень. В складі заповідника здійснюють свою діяльність музейні установи: Острозький краєзнавчий музей; музей книги та друкарства; музей нумізматики; підземелля Острога.

☝До нинішнього часу ваблять туристів та гостей міста мури та башти родового замку Острозьких (Вежа Мурована, Нова або Кругла башта, Богоявленський собор, Луцька і Татарська надбрамні башти).

☝14 березня 1994 року указом Президента України в місті Острог, після більш як 350-річної перерви, відновлено Острозьку академію, яка йменувалась Острозьким Вищим Колегіумом. У червні 1996 року Колегіум перейменовано в Академію, а в січні 2000 року Академію перейменовано в університет і з 30 жовтня 2000 року Острозький університет «Острозька академія» набуває статусу Національного

☝1995 року Острог отримує статус міста обласного значення, цього ж року рішенням Острозької міської ради затверджено герб та прапор міста.

☝У 2000 році до 900-річчя міста відкрито пам'ятник князям Федору, Костянтину та Василю – Костянтину Острозьким.

За матеріалами:

https://uk.wikipedia.wiki.org/wiki/Острог;

Панченко В. «Старовинні герби українських міст» - Київ «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2018.-378 с.;

Третяк А. «Подорож по Україні» - Київ ПП «АВІАЗ», 2016.-239 с.;

Кралюк П., Хаврук Я. «Князі Острозькі» - Харків «Фоліо», 2015.-64 с.;

Троневич П., Карліна О. «Прогулянка Волинню та Луцьком» - Київ «Балтія – Друк», 2015. – 159 с.

https://www.youtube.com/watch?v=qgEUl40yQgo