Показ дописів із міткою ART-Rerikh. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ART-Rerikh. Показати всі дописи

понеділок, 13 липня 2026 р.

«Бісерна сповідь. Відродження традицій»

Відкриття виставки

В липні в нашій літературно-мистецькій вітальні відкрилась художня виставка майстрині декоративно-прикладного мистецтва Лілії Ігнатенко.

На виставці представлені вироби з бісера: гердани, кольє, краватки, підвіски, браслети, котильйони, брошки, сережки, ланцюжки, брелоки, обруч для волосся, чокери, намиста, косинки, силянки!






Різноманіття бісерних прикрас продемонструвало багатогранність цього стародавнього унікального мистецтва, а вишукана ручна робота - майстерність та бездоганний смак авторки виставки.

Пані Ліля має неймовірний талант вишивати, шити, в'язати. Рукоділлям почала займатися з шести років. Але найбільше її захоплення – бісероплетіння та створення герданів, силянок, кольє та інших прикрас. «Творчість – це моє життя! Бісер – це щось неймовірне! М’який, прохолодний, гладенький, сяючий. Він мене врятував в перші дні цієї страшної війни. Не дав зійти з глузду, чекаючи звістки від сина, який п’ятий рік захищає Україну від окупанта в лавах ЗСУ. Плела днями і ночами з вірою у світле майбутнє»

Під час презентації лунали красиві українські пісні у виконанні «Дует:Адріана та Мідея Наруцькі».

Старший науковий співробітник КУ «Боярського краєзнавчого музею», журналістка, письменниця Аліна Третяк розповіла цікаві факти про створення бісероплетіння та історію гердан. 
Цікаві факти, які вона повідомила:

☝Ґердани занесені, як український скарб до нематеріальних цінностей ЮНЕСКО поряд з нашими піснями та борщем.
☝Ґердани були відомі у нас ще з 13 століття часів Київської Русі. 
☝Спочатку вони були чоловічим оберегом під час битв. 
☝В ґерданах використовувалося дзеркальце, яке відштовхувало злі сили. 
☝Ґердан був прообразом вишивки на чоловічих сорочках. 
☝Найбільш популярними вони стали на західних землях України. 
☝Використовувався в ґерданах в основному геометричний візерунок, пізніше - рослинний, сучасні ґердани навіть сюжетні. 
☝ З бісеру плели окрім класичних кутових ґердан і кругові, ще силянки, чокери, краватки, котильони, кольє, пояси.

Вірш "Намистечко" декламує авторка Аліна Третяк.

Пані Аліна також продекламувала свій власний вірш "Герданів бісерна краса", який присвятила майстрині:
Герданів бісерна краса
Їх освятили Небеса
І зір вкраїнських сяйвину -
Зернисту плетену красу
Ці бризки бісеринок
Прикраси українок
А котельйони, а кольє
Куди французькому паньє.
Краватки і підвіски
Як щастя повна низка
Очима позбираю
Оцю красу розмаю
Дивуюся не надивлюся
У затишок краси вберуся
Це чари світу і крилатість
Для серця сонячна завзятість
Красу таку лиш творять квіти
А як людині оце вміти?
Руками Ліля тче Весну!



Виставка діє до 30 липня за адресою Єреванська, 12, тел. 073-444-29-10



ПАЛІТРА ЕПОХИ РЕМБРАНДТА

Художній екскурс
до 420-річчя від дня народження Рембрандта ван Рейна

Рембрандт Гарменс ван Рейн (1606–1669) — однин з найвидатніших художників в історії світового мистецтва. Його ім'я давно стало символом творчої свободи та неперевершеної гри світла й тіні.

☝Рембрандт народився 15 липня 1606 року в нідерландському місті Лейдені, у родині заможного мірошника. З ранніх років він виявляв неабиякий хист до малювання. Навчався в Лейденському університеті, але незабаром зрозумів, що його справжнє покликання — мистецтво. Уже в молодому віці художник відкрив власну майстерню, а згодом переїхав до Амстердама, де швидко здобув визнання.

☝Епоха, у якій творив Рембрандт, увійшла в історію як «Золоте століття Нідерландів». Це був час стрімкого розвитку науки, мореплавства, торгівлі та культури. Саме тоді мистецтво стало ближчим до людини: художники дедалі частіше зверталися до повсякденного життя, людських почуттів і внутрішнього світу особистості.

☝Рембрандт став справжнім майстром психологічного портрета. Його герої не просто позують — вони думають, переживають, сподіваються, сумують. Художник дивовижно передавав характер людини, її емоції та духовний стан. Особливе місце у його творчості займають біблійні сюжети, історичні композиції та численні автопортрети. За життя він створив близько 80 автопортретів, які сьогодні називають своєрідним щоденником митця.

☝Однією з найвідоміших робіт художника є «Нічна варта» (1642). Насправді картина не зображує нічну сцену — свою сучасну назву вона отримала через потемнілий від часу шар лаку. Після реставрації стало зрозуміло, що дія відбувається вдень. Це полотно стало справжньою революцією в мистецтві групового портрета: замість статичних фігур художник показав живий рух, динаміку та драматизм.
"Нічна варта" (1642)

☝Не менш відомими є полотна «Повернення блудного сина», «Урок анатомії доктора Тульпа», «Даная», «Єврейська наречена», які й сьогодні захоплюють глибиною образів та майстерністю виконання.
"Повернення блудного сина" (близько 1668–1669)

"Урок анатомії доктора Тульпа" (1632)

"Даная" (1636—1647)

"Єврейська наречена" (близько 1665–1669)

"Автопортрет" (1659)

☝Рембрандт був блискучим майстром світлотіні (техніки кьяроскуро). Світло у його картинах не просто освітлює предмети — воно розповідає історію, підкреслює головне, створює атмосферу та допомагає розкрити душевний стан персонажів. Саме ця особливість зробила його творчість впізнаваною у всьому світі.

☝Попри величезний успіх, життя художника не було безхмарним. Він пережив смерть дружини Саскії, кількох дітей, фінансове банкрутство та втрату суспільного становища. Проте навіть у найважчі роки не припинив творити. Його пізні роботи відзначаються особливою мудрістю, людяністю та філософською глибиною.
"Автопортрет із Саскією на своїх колінах"(1636)

☝Сьогодні твори Рембрандта зберігаються у провідних музеях світу — в Амстердамі, Лондоні, Парижі, Нью-Йорку, Санкт-Петербурзі та інших містах. Вони продовжують надихати художників, дослідників і всіх поціновувачів прекрасного.

☝Минуло понад чотири століття від дня народження великого майстра, але його картини й досі говорять мовою, зрозумілою кожному. Вони нагадують, що справжнє мистецтво не має часу, адже воно звертається до найважливішого — людської душі.

☝Рембрандт ван Рейн помер 4 жовтня 1669 року в Амстердамі у віці 63 років. Останні роки життя художника були складними: після фінансових труднощів він жив досить скромно у будинку на вулиці Розенграхт.

☝Поховали Рембрандта 8 жовтня 1669 року в Амстердамі, у церкві Вестеркірхе (Westerkerk), яка знаходилася неподалік від його останнього помешкання. Його поховання було у звичайній орендованій церковній могилі, тому точне місце могили сьогодні невідоме. У церкві встановлена пам’ятна дошка на честь великого майстра.

☝Рембрандт пішов із життя восени, коли фарби природи починають тьмяніти, але світло його мистецтва не згасло. Воно й сьогодні нагадує нам, що справжня краса народжується не лише в яскравих фарбах, а й у глибині людської душі.

Пам'ятник Рембрандту в Амстердамі

Будинок-музей Рембрандта в Амстердамі

«Чи знаєте ви, що…»
☝художник створив понад 300 картин, близько 300 офортів і майже 2 000 рисунків;
☝за життя написав близько 80 автопортретів — більше, ніж будь-який інший художник свого часу;
☝був одним із найвидатніших майстрів офорту;
☝техніку роботи зі світлом, яку використовував Рембрандт, і сьогодні активно застосовують фотографи та кінематографісти;
☝Рембрандт майже ніколи не боявся показувати своїх героїв такими, якими вони були насправді — зі зморшками, слідами часу та справжніми емоціями;
☝художник зібрав одну з найбільших приватних колекцій гравюр, старовинної зброї, екзотичного одягу та предметів мистецтва. Ці речі часто ставали реквізитом для його картин;
☝на честь Рембрандта названо астероїд 4511 Rembrandt і кратер на Меркурії;
☝його ім'ям названо особливий прийом освітлення — «рембрандтівське світло», який широко використовують фотографи та режисери.
☝5 кольорів палітри Рембрандта - із золотим, охрою, умброю, червоним та глибоким чорним.

вівторок, 16 червня 2026 р.

"JHARNA-KALA"

Відкриття виставки. Концерт

14 червня в літературно-мистецькій вітальні нашої бібліотеки відбулося відкриття виставки спонтанного живопису та графіки знаного в світі митця, художника, філософа, письменника, музиканта, спортсмена Шрі Чинмоя. Більше 50 картин, представлених на виставці написані акриловими фарбами під час медитації випромінюють відчуття гармонії, спокою та єдності.

Під час презентації виставки відбувся концерт живої музики гурту «JATRI music». Музиканти Сергій Перепелиця (м. Харків) - гітара, етно флейти, вокал, синтезатор та Костянтин Заїка (м. Дніпро) скрипка, вокал, металофон віртуозно грали духовні мелодії, написані Шрі Чинмоєм та мелодії у власній обробці. Багатогранна музика, яка виражала великий спектр емоцій, мала відгук в серцях гостей заходу.

 

Картини та музика Шрі Чинмоя допомогли відчути присутнім його духовність та бажання удосконалити наш світ.

Під час відкриття виставки життєвий і творчий шлях митця презентувала його учениця Тетяна Башкіна.







Про митця:
☝Шрі Чинмой (1931-2007) написав 23 тисячі пісень та музичних творів. 
☝Понад 800 концертів за його участі відбулися по всьому світу в таких залах, як Карнегі Хол, Будокан Хол, Сідней Опера Хауз, Роял Альберт Хол та інших залах світу. Під час концертів Шрі Чинмой виконував свої мелодії на десятках різних інструментів як класичних, так і народних.
☝За своє життя намалював понад 150 тис. картин, використовуючи різнв матеріали.
☝Шрі Чинмой назвав свої живописні роботи "Jharna-Kala", що в перекладі з бенгальської, його рідної мови, означає "Мистецтво-Водограй". Ця назва відображає спонтанний і легкий характер його художніх творів.
☝Він є плідним письменником – написав понад 1700 книг, перекладених 27 мовами світу. Його літературна спадщина складається з есе, оповідань, пєс та віршів.
☝У 1987 році започаткував найдовшу в історії людства інтернаціональну факельну естафету "Всесвітній Біг заради Гармонії". Щороку десятки тисяч людей стають її учасниками, передаючи з рук в руки Факел Миру.

Виставка діє з 8.06 по 8.07 за адресою Єреванська, 12, тел.073-444-29-10

 


четвер, 4 червня 2026 р.

"АНАТОЛІЙ БАЗИЛЕВИЧ: МАЙСТЕР УКРАЇНСЬКОЇ ГРАФІКИ"


Художнє знайомство до 100 років з дня народження 


☝Анатолій Базилевич — один із найвидатніших українських художників-графіків ХХ століття. Народний художник України.
☝Народився 7 червня 1926 року в місті Жмеринка на Вінниччині. Учасник Другої світової війни. Після війни навчався в Харківському художньому інституті, де здобув фах художника-графіка.
☝У 1953 році, після закінчення інституту, Анатолій Базилевич переїхав до Києва і почав активно співпрацювати з видавництвами «Веселка», «Молодь», «Дніпро», «Радянська школа», «Радянський письменник», «Мистецтво», журналом «Перець», а також естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки». Працював у галузі книжкової ілюстрації, плаката, станкової графіки та карикатури.
☝Анатолій Базилевич мав унікальний, легко впізнаваний почерк, який поєднував традиції класичного українського бароко, реалізму та м'якого гротеску. Його малюнки завжди живі, динамічні та надзвичайно точні в деталях.
☝Головні риси художнього стилю базувалися на глибокому знанні українського фольклору та побуту. Кожен персонаж художника має виразний характер, емоцію та темперамент. Базилевич віртуозно володів малюнком людського тіла, передаючи складні рухи, ракурси та пластику. Одяг, зброя, посуд та архітектура на малюнках завжди історично достовірні.
Художник майстерно балансував між комедією та трагедією, уникаючи карикатурності.
☝Упродовж життя Базилевич експериментував з багатьма графічними техніками, але його улюбленими залишалися три:
- Перо і туш. Основна техніка художника. За допомогою чіткої чорної лінії та штрихування різної густоти він створював об'єм, текстуру та світлотінь.
- Акварель та кольорова туш. Митець використовував їх для створення м’яких колірних акцентів. Замість щільного зафарбовування він наносив прозорі шари кольору поверх чіткого тушевого малюнка.
- Сепія та вугілля. Ці матеріали художник часто обирав для ілюстрування драматичних творів Тараса Шевченка, що дозволяло досягти глибокого тонального живописного ефекту.
☝Натхнення й образи Базилевич шукав в українській культурі, яку дуже любив: сучасники згадують, що в київській майстерні митця висів портрет козака Мамая, з яким сам художник мав багато спільного в характері та вдачі, а вдома Базилевич зібрав велику колекцію українських старовинних речей — від посуду до одягу, що також лягли в основу образів "Енеї́ди". Настільною книгою під час роботи над "Енеїдою" була відома "Історія запорізьких козаків" Дмитра Яворницького.
☝Найбільшу популярність йому принесли саме ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського, які стали справжньою класикою українського мистецтва. 


☝Над ілюстраціями до поеми Івана Котляревського «Енеїда» художник працював майже десять років, створивши понад 130 оригінальних малюнків. Саме завдяки Базилевичу образи Енея та козаків стали впізнаваними для багатьох поколінь українців.
☝"Енеїда" Базилевича вийшла у видавництві "Дніпро" 1968 року як подарункове видання до 200-річчя з дня народження Котляревського. Вона мала неймовірний успіх — перша книжка розійшлася за лічені дні. Книга перевидавалася багато разів і вважається одним із найкращих зразків української книжкової графіки.
☝Базилевич оформлював також твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Гоголя та інших письменників.
☝Над інтерпретацією прози Гоголя художник активно працював у 1983–1988 роках. Його роботи до гоголівських текстів вважаються одними з найкращих в українській графіці завдяки влучному відображенню українського колориту, демонології та гумору.
☝«Вечори на хуторі біля Диканьки» — цикл малюнків, сповнених яскравого народного гумору, фольклорної містики та точних етнографічних деталей українського одягу й побуту.
☝«Миргород» — ілюстрації до повістей циклу, де Базилевич майстерно зобразив галерею колоритних персонажів від козацьких типів у «Тарасі Бульбі» до гротескних образів у «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем».
☝«Вій» — графічні роботи до цієї повісті вирізняються особливою атмосферою містичного жаху, де художник ідеально передав контраст між світлим народним життям та нічними жахіттями старої церкви.
☝Зі спогадів сучасників Базилевич справляв враження інтелігентної, енергійної та харизматичної людини. Його частіше описують як талановитого, дотепного, уважного до людей митця з живим характером і почуттям гумору
☝Про родину Анатолія Базилевича відомо небагато. Він народився в родині інженера. Батько мав чудове почуття гумору й значно вплинув на формування характеру майбутнього художника. Під час Другої світової війни сім'ю примусово вивезли до Німеччини, де батько загинув від поранень, отриманих під час бомбардування. Мати повернулася разом із сином в Україну після закінчення війни.
☝У Анатолія Базилевича був син — Олексій Базилевич (народився 1956 року в Києві), який також став художником-графіком і продовжив мистецькі традиції батька. Про особисте життя не любив говорити, тож відомостей про це майже немає.
Помер 30 червня 2005 року в Києві.





четвер, 21 травня 2026 р.

"ІКОНОГРАФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ ДЮРЕРА"

Художнє знайомство

до 555 років з дня народження


☝Альбрехт Дюрер — один із найвидатніших митців Північного Відродження, чия творчість стала символом поєднання середньовічної духовності та нового гуманістичного світогляду. 

☝Народився Дюрер 21 травня 1471 року в Нюрнберзі — місті, яке стало важливим осередком культури, науки й мистецтва епохи Ренесансу.

☝Творчість Дюрера відіграла особливу роль у розвитку іконографії Відродження. Він одним із перших у німецькому мистецтві звернувся до ідеї людини як центрального образу світу. Художник уважно вивчав анатомію, пропорції тіла, перспективу та закони гармонії, які перейняв під час подорожей до Італії.

☝В іконографії Відродження Дюрер переосмислив традиційні біблійні сюжети. У його творах святі та персонажі Святого Письма постають не як абстрактні символи, а як живі люди з емоціями, характером і внутрішнім світом. Особливого значення набули його гравюри — «Апокаліпсис», «Лицар, смерть і диявол», «Меланхолія I».

☝Дюрер також став одним із перших художників, хто створив численні автопортрети. Його знаменитий Автопортрет 1500 року демонструє не лише майстерність живописця, а й нове розуміння ролі художника у суспільстві.

☝Одним із найвідоміших символів Нюрнберг став знаменитий Молодий заєць, створений Альбрехт Дюрер у 1502 році. Це невелика акварель із зображенням зайця, виконана з неймовірною точністю та увагою до деталей. Художник настільки майстерно передав хутро, очі, світло й тіні, що тварина здається живою. Дюрер показав, що природа варта такого ж уважного вивчення, як і людина. Саме тому його заєць став не лише художнім образом, а й уособленням гармонії між мистецтвом і природою.
Сьогодні образ дюрерівського зайця тісно пов’язаний із Нюрнбергом. У місті є сувеніри, скульптури та мистецькі об’єкти, присвячені цьому твору. Заяць Дюрера став одним із найупізнаваніших символів німецького мистецтва та творчої спадщини митця.

☝Одна з найвідоміших гравюр серії Апокаліпсис «Чотири вершники Апокаліпсису», створена Альбрехт Дюрер у 1498 році:
У цій роботі художник зобразив біблійних вершників — Війну, Голод, Мор і Смерть, які несуть людству кінець світу. 


                                      Гравюра Меланхолія I (1514р.)
Це одна з найглибших алегоричних робіт Дюрера, де через символи науки, геометрії та задумливу постать художник показав ідею творчого сумніву та пошуку знання.

Цікаві факти:

☝Альбрехт Дюрер був одним із перших художників Північної Європи, який почав підписувати свої роботи як бренд. Він використовував монограму “AD”, і це фактично зробило його одним із перших «авторів-брендів» в історії мистецтва.

☝Він був не лише художником, а й дуже серйозним теоретиком мистецтва. Дюрер писав трактати про пропорції людського тіла, перспективу та геометрію, намагаючись поєднати мистецтво з математикою — щось, що було типово для італійського Відродження, але рідкісно для німецьких майстрів того часу.

☝Дюрер подорожував до Італії і сильно перейнявся ідеями Леонардо да Вінчі та Рафаеля. Саме після цих поїздок його стиль став більш “ренесансним”: він почав глибше працювати з перспективою та анатомією.

☝Дюрер був настільки відомим, що його роботи активно підробляли ще за його життя. Через це він навіть звертався до імператора Священної Римської імперії з проханням захистити свої авторські права, що було раннім прикладом боротьби за інтелектуальну власність.

☝Під час епідемії чуми він пережив сильний страх смерті, що вплинуло на його пізні роботи: у них з’являється більше символіки кінця світу, релігійних мотивів і роздумів про крихкість життя.

☝Пам’ятник Альбрехт Дюрер у Нюрнберзі — один із найстаріших міських монументів, присвячених митцю, а не полководцю чи правителю.
Він стоїть у старому місті, на площі Albrecht-Dürer-Platz (поруч із будинком Дюрера). Це бронзова статуя, створена у XIX столітті 1840 року, коли Нюрнберг активно “повертав” пам’ять про свого найвідомішого художника. 

☝В Нюрнберзі існує знаменитий фахверковий будинок XVI століття, де Альбрехт Дюрер жив і працював з 1509 року до своєї смерті. Зараз тут музей із реконструкцією майстерні художника, старовинними інтер’єрами та експозиціями його графіки.

Особисте життя:

☝Батьком художника був Альбрехт Дюрер Старший — майстер-ювелір і золотар угорського походження. Він переїхав до Нюрнберга та мав власну майстерню.
☝Матір’ю була Барбара Дюрер походила з родини нюрнберзького майстра. У сім’ї було дуже багато дітей — близько 18, але більшість із них померли в дитинстві, що в ті часи траплялося часто.
☝Дюрер ріс у працьовитій ремісничій родині. З дитинства він бачив роботу батька в ювелірній майстерні й навчився точності, уважності до деталей та терпінню. Саме це згодом допомогло йому стати видатним гравером.
☝Уже в ранньому віці Альбрехт дуже добре малював. Батько спочатку хотів, щоб син теж став золотарем, але помітив його талант до мистецтва.
☝Початкову освіту Дюрер здобув у латинській школі при церкві. Там він вивчав: письмо, читання, латину, основи математики та релігії.
☝У 15 років його віддали на навчання до художника Міхаель Вольгемут — одного з найкращих майстрів Нюрнберга. У майстерні Вольгемута Дюрер:
навчався живопису, освоював гравюру на дереві, працював над книжковими ілюстраціями, знайомився з мистецтвом німецького Відродження.
☝Після навчання він вирушив у мандрівку містами Німеччини, щоб удосконалити майстерність. Такі подорожі були традиційними для молодих ремісників і художників того часу.
☝У Альбрехт Дюрер була дружина — Агнес Фрай, донька заможного нюрнберзького купця. Вони одружилися у 1494 році. Агнес допомагала чоловікові продавати його гравюри та керувати домашніми справами.
☝Дітей у подружжя не було. Історики вважають, що Дюрер багато часу присвячував творчості, подорожам і науковим дослідженням, тому сімейне життя не стало для нього головним. Попри різні думки про їхні стосунки, Агнес залишалася поруч із художником до кінця його життя.

Ці зображення своєї жінки зробив сам Альбрехт Дюрер у різні роки їхнього життя. Вони показують її не як “ідеалізовану красу”, а дуже реальну людину — з різним настроєм, віком і виразом обличчя. Дюрер часто малював її без прикрас і в дуже простих позах. Через це дослідники вважають, що ці портрети більше схожі на особисті нотатки або “візуальний щоденник”, ніж на офіційні замовні портрети.








понеділок, 11 травня 2026 р.

Іван Марчук: код українського генія

Художнє знайомство
(до 90 років з дня народження)

«Для мене мистецтво — це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво — це каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це присуд долі, карма, вирок, приреченість. І нікуди не дінешся. Я мрію погрітися на пляжі, полежати у траві, слухаючи як вона росте, я хочу дивитися, як пливуть у небі хмари, хочу тішитися, веселитися, спілкуватися в компанії, не відмовився б піти до школи, щоб когось там чогось навчити. А потім думаю: а мені ж теж хочеться самому щось зробити. Непереможна думка!»
                                                                                                       ІВАН МАРЧУК

Іван Степанович Марчук - видатний український живописець, графік та скульптор, один із найвідоміших сучасних художників у світі, Народний художник України, лауреат Національної премії України ім.Шевченка, почесний академік Національної академії мистецтв України, почесний громадянин Тернополя, Києва та Канева.
☝Марчук є засновником унікальної авторської техніки - пльонтанізму (від слова «пльонтати» — переплітати). Його картини створюються тонкими кольоровими лініями, які переплітаються під різними кутами, створюючи ефект об'ємності, світіння та деталізації. У творчості художника виділяють понад 10 різних циклів (періодів), серед яких «Голос моєї душі», «Пейзажі», «Цвітіння», «Портрети».
☝Творчий доробок художника налічує близько 5000 творів
☝Роботи художника виставлялися в Україні, США, Австралії, Німеччині та багатьох інших країнах.
☝У 2006 році Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.
☝У жовтні 2007 року потрапив до рейтингу "сто геніїв сучасності" (72-ге місце), який уклала британська газета.
☝8 червня 2024 року картину Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» на київському аукціоні «Goldens» продали за 250 тисяч доларів США, рекордну вартість для твору сучасного українського художника.
☝Полотно «Сад спокуси» (1996) Івана Марчука посіло позицію № 5 рейтингу «Шість найдорожчих картин українських художників» (2022), укладеного науково-дослідницьким історичним проєктом "Локальна історія". Картина була продана у 2022 за $120 тис. на аукціоні Goldens. Кошти спрямували на потреби ЗСУ.


Життєвий шлях:
☝Народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка на Тернопільщині в родині відомого на всю округу ткача.
☝Тривалий час перебував у творчому підпіллі, зазнавав утисків від радянської влади через невідповідність його стилю соцреалізму.
☝У 1989—2001 роках проживав в Австралії, Канаді та США
☝Один раз був одружений у студентські роки, але шлюб тривав не довго.
☝Має доньку Богдану Півненко 1977 року народження, онука 2006 року народження. Має трьох сестер.

Художник казав, що не копіює природу, а «пропускає її через душу».Його картини дуже деталізовані, деякі роботи можна розглядати годинами.
"До весни довго" , 2011р.

"Осінь", 1994 р.

"Будинки освітлені місячним світлом", 1983 р.

"Ніжність", 1984 р.

"Пробудження", 1992 р.

"Єва", 2007 р.

"Васильки (Спогади про дитинство)"

"Пресвята Богородиця. Композиція № 458", 1997 р.

"Місячні квіти", 1976 р.

"Навколо тиша", 2018 р.





Раверс пам'ятної монети номіналом 5 гривень «Пльонтанізм (Іван Марчук)» Національного банку України (2024)