Можемо похвалитися що знаємо, що робити, щоби діти тягнулися до читання - перші знайомства з книжками й авторами мають бути цікавими й веселими:)) тоді це любов надовго, і прививка до читання теж надовго, можливо, на все життя...
Уявіть, яке то дошколятам щастя, коли розумна й красива Марина Анатоліївна стає раптом шкодливим Мишеням, а улюблена, але строга Галина Аркадіївна - безтурботним Карсоном...
коли можна досхочу, так щоб аж вікна дзеленькотіли, тупотіти ногами, підспівуючи веселу пісеньку про стадо драконів, яке йде з Африки...
коли, слухаючи вже іншу пісню про песика, можна себе ним уявити і гавкати на весь голос, так щоби всі сусіди почули й, нарешті, хто ще не встиг то прокинулися...
І все це можна у нас, і тільки тоді, коли приходить
Вячеслав Куприенко читати свої "Рассказики о Мышонке".
Тоді в бібліотеці відбувається щось неймовірне)) ми забуваємо що ми такі дорослі й серйозні, що ми на роботі, - ми регочемо, сміємося, смішимосяа діти, навпаки, дуже зосереджені й відповідальні, - вони готувалися до зустрічі, малювали малюнки і тепер їх презентують автору, розповідають які пригоди Мишеняти найбільше сподобалось, задають питання, - одним словом, справ багато)))
І звісно, всі хочуть книжку! А це - найголовніше. Бо ввечері, після садочка, ці діти, йдучи додому уже з батьками чи бабусями-дідусями, заходять до нас, і дорослі запитують " а що ви тут таке цікаве читали, чи можна взяти з собою, чи є щось іще?"
Так проявляється безцінний Дар письменника - з першого слова, з першої сторінки залюбити в себе дітей, розбудити цікавість до читання, привити інтерес до книжки!
Вячеслав справляється з цим на відміннно! Дякуємо, і чекаємо нових зустрічей!!!
"Як були ми Мишеням і Карсоном" - Марина Анатоліївна і Галина Аркадіївна
"Мишеня" вибирає кращий малюнок про себе
починається серйозна розмова:))
на місці не сидиться
ух, яка краса
співаємо пісні разом
отакий у нас настрій
серйозна компанія
