Показ дописів із міткою день в історіїї. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою день в історіїї. Показати всі дописи

четвер, 19 жовтня 2023 р.

"ВІДПОВІДАЛЬНА ЛЮДИНА - МІЦНА ДЕРЖАВА"

Інформування до Всеукраїнського дня відповідальності людини


                                      “Проживши три чверті свого життя поза межами України,
я завжди і всюди представлявся:
“Богдан Гаврилишин, українець”

19 жовтня в Україні відзначають День відповідальності людини вже 3 роки поспіль. Верховна Рада України затвердила його влітку 2021 року, за ініціативи Фонду Родини Богдана Гаврилишина.
☝19 жовтня — це день народження Богдана Гаврилишина — українського, канадського та швейцарського економіста, громадського діяча і мецената. 
☝Він колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України та президент Фонду Богдана Гаврилишина, а також пластун (скаут) з 80-ти літнім членством у цій спільноті.
☝Дивлячись на його активну пластунську діяльність, принципи які в ній фігурували, стійку патріотичну позицію щодо в Україні та маючи колосальний досвід роботи на світовому рівні як члена Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки ще на початку 2010-х дійшов висновку, що світ не є здоровий і що для того, щоб змінити ситуацію, потрібно брати на себе відповідальність на всіх рівнях.
Богдан Гаврилишин у 2014 році під час Майдану створив змістовний та лаконічний документ – «Декларацію відповідальності людини», у 15 пунктах якої відобразив різні рівні відповідальності, від особистої до відповідальності на рівні країни та світу. Ізараз вони можуть стати дороговказами до більш демократичного, інклюзивного та ефективного суспільства.























понеділок, 23 січня 2023 р.

"Доленосне повстання Запорозьких козаків"

Історичний екскурс до 375 років з часу повстання


375 років тому у 1648 р. почалося повстання козаків на Запоріжжі під проводом Богдана Хмельницького, яке мало велике значення не лише для української історії, а й для історії Центрально-Східної Європи.

Хмельницький від самого початку мислив категоріями створення й унезалежнення української держави. Під його булавою мали бути усі етнічні українські землі.

Богдан Хмельницький, 
портрет з гравюри Вільгельма Гондіуса (XVII століття)

Приводом до повстання стали особисті проблеми Богдана Хмельницького у якого забрали хутір, вкрали жінку, з якою він жив, до смерті забили сина. Та головними причинами цього повстання, яке згодом переросло у національно-визвольну війну були:

☝селянство незадоволене покріпаченням;
☝дрібна шляхта незадоволена своїм становищем;
☝свавілля аристократів у містах;
☝козацтво незадоволене своїм становищем і розуміє свої можливості;
☝релігійне питання: утиски православних;
☝поява уявлення про окремішність народу, що проживав на українських землях.
Козацька проблема була надзвичайно гостра. Козаки були поставлені перед дилемою: або повстання, яке може принести перемогу, або виникають такі умови, що козацтво не зможе існувати.

              Генеральна карта України французького військового інженера
та картографа Гійома Левассера де Боплана, 1648 року

21 січня 1648 року Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.

У травневі дні 1648 року повстання перейшло з підготовчої фази до активної. Козаки разом зі своїми кримськотатарськими союзниками здобули перемогу в битві під Жовтими водами, яка дозволила їм невдовзі захопити ініціативу. Ця битва стала першою великою перемогою українських козаків над Річчю Посполитою. Сотні польських воїнів загинуло, близько 3 тис. жовнірів і 50 шляхтичів потрапили в полон. Війська козаків, натхненні перемогою, наприкінці травня 1648 року розбили поляків у битві під Корсунем

Богдану Хмельницькому вдалося відновити українську державність у формі гетьманщини, добитися міжнародного визнання цієї держави і себе як правителя, та залишити по собі незалежну державу в рамках тогочасних уявлень про незалежність.

За 38 років після тріумфальних перемог Хмельницького Московія і Польща ділитимуть між собою Україну, бо не були зацікавлені у тому, щоб на карті світу була ця держава.
Україна була настільки стійка, що Росія на спроби її знищити витрачала не одне століття.
ХХІ століття - боротьба за нашу незалежність триває і досі! Козацька слава запорожців оживає в боротьбі за українські території, за національну ідентичність, українську культуру!

Використані матеріали сайтів:


понеділок, 20 червня 2022 р.

Всесвітній день біженців

Всесвітній день біженців затверджений на підтримку мужності і витримки біженців допомоги і захисті цих осіб
(Резолюція ООН A/RES/55/76 від 2001 р.)

Протягом багатьох років різні країни та регіони відзначали власні пам’ятні дні й навіть тижні, присвячені біженцям.

Всесвітній День біженців відзначається одночасно з Днем африканських біженців - 20 червня. За даними УВКБ ООН, нині понад 100 мільйонів людей у світі є вимушено переміщеними особами. Питання біженців сьогодні є катастрофічним. Як на них реагувати, приймати/допомагати чи ні, які політики щодо цього розробляти — це урок, який має сьогодні засвоїти світ. Адже сьогодні хтось просить підтримки у тебе, а завтра допомога може знадобитися тобі.

Більш ніж сто днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до десятків тисяч смертей і поранень, руйнувань інфраструктури, будинків та змусили мільйони українців залишити свої домівки в пошуках безпеки. За даними ЮНІСЕФ, 5,2 мільйона дітей з України потребують гуманітарної допомоги, з яких 2,2 мільйона знаходяться в країнах, які приймають українських біженців. Відповідно до статистики організації, двоє з трьох дітей в Україні були переміщені в результаті бойових дій. Саме діти і жінки складають переважну більшість українців, які шукають притулку від війни за кордоном.

Станом на 3 травня, за даними МОМ, усього майже 13,7 мільйона українців покинули свої домівки, з них за межі України виїхали понад 5,6 мільйона людей. При цьому 2,7 мільйона українців повернулись з-за кордону в Україну з початку війни.

За матеріалами:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2

https://ukrainian.voanews.com/a/de-ukraiinci-shukaiiut-prytulok-vid-viiny-za-kodonom/6615534.html

 https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/2/7350198/


четвер, 17 лютого 2022 р.

"Герб України - символ незалежності, символ єднання"

Інформування до 30-річчя затвердження Державного Гербу України



«…Се оздоба питоменна, не запозичена,
зв’язана з нашою тисячолітньою державною
політичною i культурною історією»

Михайло Грушевський

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила
Державний Герб незалежної України. Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки.
Герб-тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор – три символи, які презентують нашу державу, як суверенну та незалежну. Емблему Герба зображують на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Оформлення Герба України спирається на наші національні традиції та відтворює специфіку геральдичних особливостей розвитку країни.

Центральною геральдичною фігурою Герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського. Князь Володимир, увівши християнство, й сам став прикладом смирення: востаннє одружився та зайнявся зведенням храмів. За такий приклад навернення Ватикан звів у головному храмі святого Петра український вівтар з двома фресками, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира з тризубом та Десятинною церквою.

У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом. Вибір саме Тризубу підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії. Сама назва «тризуб» з’явилася та прижилася вже після того, як його затверджено державним гербом УНР. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР.


У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали. Жоден номер радянського сатиричного журналу «Перець» не обходився без пропагандистсько-карикатурного зображення українських націоналістів та, відповідно, тризуба.


Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.

Особливим часом для державної символіки стали події зими 2013-2014 року, на Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах.

Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності..

Найрозповсюдженіші версії походження Тризуба:

 ☝Тризут - давній знак з містичним символом тривимірності світу.



 ☝Релiгiйна версія стверджує, що це стилізоване зображення голуба — символу Святого Духу. Також існує популярна версія, що нiбито тризуб — це сокiл, який пiкiрує на здобич.

 ☝Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.



 ☝Наші предки використовували тризуб як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали в багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери.

 ☝ Тризуб - власницький знак князя Володимира Великого. Тризуб - родовий знак Рюриковичів. Найдревніше зображення тризуба датовано Х ст., його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, зброї, товарних пломбах.




 ☝На монетах часів Володимира Святославовича з одного боку карбували його портрет, а з іншого — тризуб.

 ☝За правління Ярослава Мудрого на монетах карбувалося зображення святого Георгія та тризуба на звороті.

Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.

За матеріалами:




вівторок, 4 травня 2021 р.

"Сила Духу"

Віртуальна виставка

(до Міжнародного дня боротьби за права інвалідів)



Пропонуємо до перегляду віртуальну виставку робіт із сірників Михайла Горбатка за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=ZC0wYyISNLI

     Говорити про життя людей з обмеженими фізичними можливостями в нашому суспільстві не завжди зручно, адже такі проблеми, як недолік спецпристосувань для пересування, складність отримання освіти, брак робочих місць і невелика грошова допомога, позбавляють інвалідів можливості вести повноцінний спосіб життя й ізолюють їх від суспільства. А говорити необхідно, адже інвалідність — це насамперед соціальне явище, а не тільки медичне, і це не вирок. Та й не вимагають інваліди чогось особливого, лише елементарне — можливість жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми. Як доводить практика, люди з особливими потребами можуть бути і стають повноцінними членами суспільства, які надихають своїм прикладом багатьох, зокрема й абсолютно здорових людей. Обмежені фізично, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди досягають успіхів у найрізноманітніших сферах життя.
     Яскравим прикладом тому є Михайло Горбаток, якому в 3.5 роки поставили діагноз Дитячий Церебральний Параліч. Сьогодні це дорослий юнак, якому 32 роки, і якого знають і шанують багато людей в Україні. Складний шлях пройшла родина в боротьбі за здоров’я свого сина.

Мама Ганна та тато Микола віддали хлопчика у звичайну школу, бо вважали, що їх Михайло такий, як і всі. Вони вчили його жити в соціумі, та головне довели, що кожна людина має займатися справою, яка б приносила задоволення. Одного чудового дня хлопець купив книжку «Вироби з сірників», і з того часу його життя змінилося. Він захопився створенням виробів з сірників, і створював свої маленькі перші шедеври. Через хворобу важко було працювати руками, заважала погана координація рухів, подовгу засиджувався за роботою, тоді починали боліти очі, але Михайло перемагав труднощі, відточуючи свою майстерність. Його мама все життя займається вишиванням, тож посидючість від неї, а от любов до техніки, до автомобілів від тата, адже той працював водієм. Хлопець з 10 років знав кожну запчастину автомобіля, знав як він влаштований, але дитячій мрії стати водієм через хворобу не судилося. Всі свої знання та природні здібності він направив на створення автомобілів… з сірників! Друзі  порадили запропонувати свою роботу —  модель автомобіля до «Національного реєстру рекордів України». І сталося диво! Михайло поставив рекорд, його вантажівка була створена з найбільшої кількості сірників, а це 5985. Премію за першу рухому конструкцію із сірників отримала людина з діагнозом ДЦП.

Сьогодні Михайло бере участь у різних виставках та створює свої індивідуальні шедеври на радість людям: шкатулки, скрині, декоративні тарілки, картини, листівки та інше. А улюбленою справою займається більше десяти років!
     Можливо він колись попаде і до «Книги рекордів Гіннеса»?

Історія дня
свій початок історія «міжнародного дня боротьби за права інвалідів» бере 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня.
Жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади, незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров’я.