Мистецтво жити. Вернісаж Стаса Мельничука

Мистецтво буває різним.

Високим і доступним, простим і геніальним, зрозумілим і не дуже...

Та є одне, творити яке може і повинен кожен з нас, це - МИСТЕЦТВО ЖИТИ

Жити за будь-яких обставин, жити, всупереч всьому, жити - бо життя дається один раз!

І ми цьому вчимося, і ми цьому вчимо, і ми цим мистецтвом надихаємося, ділимося, допомагаємо.

Допомагаємо тим, хто слабкіший, тим, хто потребує і чекає трішки більше нашої уваги, опіки, турботи, хто вірить у Мрію і у Диво.

І такими маленькими подіями робимо життя наше кращим!

В перший день жовтня в бібліотеці відбулася гарна, довгоочікувана подія - бібліотеку вперше відвідали учні Ліцею-інтернату №2, дуже гарні, розумні виховані діти. І відвідини були теж з гарної нагоди, - вернісажем картин особливого художника Станіслава Мельничука ми розпочали проект "Мистецтво жити. Жити за будь-яких обставин".

Разом з ініціатором проекту Казкаркою Джінні, письменницею Evgenia Pirog "школярі вчилися "читати" картини, сприймати емоції, народжені живописом, музикою, словом. Кожен сюжет картини знаходив своїх палких прихильників і породжував спогади, мрії, бажання.

Картина "Україна 2250" надихнула загадати бажання: Україні - миру, світлого майбутнього нам усім!Ще одне "потаємне" бажаня школярів Ліцею - прикрасити цією картиною куточок відпочинку в Ліцеї - будемо плекати і сподіватися на здійснення! Адже аж ТРОЄ лицеїстів на ім'я Влад, що були у залі, мають стати запорукою цьому Смайлик «smile»

Шукаємо "реальних" Чарівників!! Смайлик «smile»

Джінні розкрила деякі секрети живопису, разом і до музики доторкнулися, встигли й завзято поспівати. Тож на завершення школярі змалювали Дитячий Всесвіт, для якого знайшли свої рецепти досягнення гармонійного життя, чим радо діляться з вами. ТО "Всі мрії" та Всеукраїнська ініціатива Додай читання - Add Reading запрошують до активного розвитку теми: застосувати можливості терапевтичного впливу мистецтва та шукати у власних емоціях спільні рецепти мистецтва щасливо жити." за матеріалами сайту www.vsimrii.in.ua

Починаємо рік із Добра

На початку нового року, в Різдвяний час, коли ми віримо, що в людях дивним чином проявляються найбільші чесноти - щедрість, доброчинність, співпереживання, милосердя, в цю благодатну пору хочеться і робити, й говорити про Добро...

І в своєму першому новорічному дописі я хочу поділитися маленькими, але такими світлими, приємними подіями, якими розпочався наш бібліотечний Новий 2015 рік:

ще напередодні Нового року нас цінними подарунками, зробленими власноруч, привітали наші дорогі друзі з Центру реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, - і тепер, в морозні дні виставка "Тепло моїх долонь" зігріває наші душі;

ми, в свою чергу, зігріли серця тих, кому ми зобов'язані миром і спокоєм у наших оселях - провели акцію "Отримувати подарунки приємно... А дарувати - ще приємніше", - зібрали і передали невеличкі Різдвяні подарунки для наших воїнів-захисників на Сході;

другий тиждень тішимося "няшками", - у нас триває виставка "Дарунок з дитячою душею", авторські роботи нашої читачки Тетяни Процюк - зворушливі, романтично-ніжні, з неймовірно позитивною енергетикою вироби, зроблені молодою мамою і для своєї донечки, і на потіху всім дробрим людям;

в Надвечір'я Різдва Христового ми раділи справжнім колядникам, нам на цілий рік навіншували нам всякого добра, - багато цікавих зустрічей, гарних книжок, нових читачів і всяких-всяких гараздів;

і, нарешті, всіх своїх відвідувачів з Новорічно-Різдвяними святами ми вітаємо Виставкою рукотворних новорічних листівок самобутньої художниці Стефанії Гебуз-Баранецької з приватної колекції нашої читачки Вікторії Сліпченко, за що висловлюємо пані Вікторії велику подяку.

І хай це просто лише маленькі епізоди нашої роботи, та приємно усвідомлювати, що свій Новий бібліотечний рік ми розпочали зі справ, які, хоч трішечки, та додали світу Добра...

Вчимось любові, щирості, гуманності

3 грудня громадскість широко відзначала Міжнародний день інвалідів. Проводилось багато заходів з метою підтримки людей з обмеженими можливостями. Цьогорічні соціальні ініціативи по відзначенню Дня інвалідів були спрямовані на те, щоб донести до суспільства думку про справжнє рівноправ'я всіх людей, незважаючи на їхні фізичні чи інші обмеження.

Знаємо, що люди з особливими потребами дуже тонко, дуже чутливо сприймають світ і все, що в ньому діється. Так як вчителі, професори, книжки вчать нас різних знань, так люди навчають нас любові, навчають бути щирими, добрими, гуманними.

7 грудня навздогін Міжнародному дню інвалідів в бібліотеці відбулась творча зустріч з поетесою Лілією Завойською, людиною складної життєвої долі, та високої культури, високого творчого лету.

Знаково, що з перших хвилин зустрічі, з перших поетичних рядків пані Лілія захопила всіх нас оптимізмом, життєрадісністю й життєлюбством, вірою в добро й в людей. Ні про які обмежені можливості чи особливі потреби й мови не було. Навпаки, лейтмотивом всієї поетичної творчості Лілії Завойської, яка панує в її уже 6-ти виданих книжках є добро, любов, гуманність, милосердя...

А ще, як казав класик, "поетом можеш ти не бути, та громадянином - зобов'язаний". Пані Лілі болить те, що відбувається в нашій державі, вона велика патріотка, та вона людина культури, і її соціальна поезія відображає все те, що нами зараз відбувається. І ці твори мають також великий читацький попит.

І, намсамкінець, - хочеться щоби щодня в серці кожного з нас було відчуття необхідності проявляти турботу й гуманне ставлення до людей, які найбільш незахищені в нашому суспільстві.

Адже, по великому рахунку, в цьому сенс нашого земного життя - служити людям, робити світ наш кращим!

Чи потрібен День толерантності?

Два дні тому світ відзначав Міжнародний День толерантності.

Це добре. Це зайвий, часто лише офіційний привід нагадати, що якщо ми вже народилися на цій Землі, якщо ми тут живемо, то будьмо людьми, будьмо гуманними, людяними, терпимими до тих, хто поруч з нами.

На жаль, вся історія людської цивілізації просякнута зворотнім, - війни, лихоліття, ненависті. Та все ж, - світ полярний, - є добро, є зло, є чорне, є біле. І, що тут саме головне, це - в наших силах робити так, щоб добра, світла в нашому житті, в житті тих, хто поруч з нами було якнайбільше.

Сьогодні наш робочий день розпочався з приємного сюрпризу, - прийшовши на роботу, біля дверей нас уже чекали наші дорогі друзі, учні Центру реабілітації. На мої слова, що холодно чекати, чому не повідомили, ми б прийшли раніше, ці ще по суті діти, усміхнені хлопці Богдан і Діма, наша фейсбучно-реальна Саша Рональдіньо в один голос почали запевняти, що чекають не довго, їм зовсім не холодно, і взагалі, принесли нам книжки, хочуть взяти ще почитати, а Богдан то і три книжки приніс в подарунок бібліотеці! Їхня наставниця Оленка Плисюк це підтвердила, каже як тільки сказала. що будемо йти до вас, - настрій покращився одразу.

Чесно скажу, - такі моменти багатого вартують. Нам приємно, що до нас хочуть іти, - і хай ці діти не є великими книголюбами, хай вони не є хто-зна-якими-шанувальниками-мистецтва, найголовніше - вони до нас ХОЧУТЬ ПРИХОДИТИ!!!

Добре, що є День толерантності, яке в 1995 році запровадили за рішенням ЮНЕСКО.

Добре, що є Декларація принципів терпимості, в якій мовиться про рівність усіх людей.

Та найкраще - коли ця рівність, ця терпимістьть проявляється у звичайному сьогоденні!

                                                                                                                                                                                                                       

Особливі друзі бібліотеки

Не кожна бібліотека може похвалитися такими чудовими гостями...

Сьогодні, в рамках програми соціалізації молоді з функціональними можливостями до нас завітали учні Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями Солом'янського району м. Києва під чуйною опікою соціального вихователя Центру Олени Плисюк.

Була цікава екскурсія бібліотекою, - і нам радісно було на душі від того, що ці світлі, сонячні діти посміхаються, що їм приємно знаходотись в неповторній атмосфері книжки, картини, музики...

Ми розказали й показали що воно таке "бути читачем", ознайомили з нашим фондом та азами користування бібліотекою, і в результаті, як читальна зала, так і абонемент поповнились новими, дуже відповідальними, особливими читачами.

А ще, нам дуже хочеться для цих особливих чудових молодих людей, котрі вже з перших хвилин зустрічі просто зачарували наш колектив, і ми вже встигли їх полюбити, - нам справді хочеться вносити свою маленьку лепту у формування їхнього позитивного самопочуття, тому ми з нетерпінням вже чекаємо на ваші наступні відвідини, та радіємо знайомству з вами, нові наші, особливі друзі.