"Я Є"

Презентація збірки поезій Тетяни Яровициної

19 травня в нашій бібліотеці лунала поезія, в якій і сила, і слабкість, і війна, і любов - емоційно не проста, але така потрібна на часі.

Книжка на 330 сторінок вмістила цілий Всесвіт думок, переживань, переосмислень подій, які відбувалися в країні на тлі пандемії, війни, болючих втрат і раптових прозрінь. Ця збірка  в час великих випробувань надважлива, адже авторка наголошує «Я Є! – хай не всесильна, але й не даремна у цьому світі людина». Сьогодні кожний українець має знати, що він може стати джерелом підтримки для свої країни.

Захід відбувся за участі автора виконавця, письменника, волонтера В’ячеслава Купрієнко, який виконав пісні на вірші Тетяни Яровициної «Україна» та «Вірність» - пісня присвята маріупольській поетесі Оксані Стоміній, яка чекала свого чоловіка Дмитра Паскалова з полону чотири роки. Сього Оксана є активісткою руху визволення українських військових з російського полону.

Під час заходу декламував свої вірші поет, перекладач, волонтер Ігор Рубцов, його фоторепортажі впродовж багатьох років висвітлюють значущі події столиці.

На зустріч з поетесою завітали учні Київського професійного коледжу мистецтв та технологій сервісу, читачі бібліотеки.

Під кінець заходу В'ячеслав Купрієко виконал ліричну пісню "До тебе йду" на вірші Лілії Батюк-Нечипоренко.

Про авторку:

Тетяна Яровицина - сучасна українська поетеса, перекладачка, редакторка, бібліотекарка, організаторка та співорганізаторка культурно-просвітницьких заходів і проєктів. Авторка книжок "Тендітна сила" (2017), "Я буду тінню твоєю, Світе" (2019), "Я Є" (2025).

Творчий вечір Тетяни Яровициної

В четвер 28 квітня в бібліотеці відбувся творчий вечір поетеси Тетяни Яровіциної. Завжди, коли приходить до нас Таня, то гарний настрій від її поезій гарантовано. Так і на цей раз - слухали прекрасну Тетянину лірику, гумор Ігоря Рубцова та чудові пісні бардеси Євгенії Зенюк. Півтори години промайнули як мить.

Ігор Рубцов:

"36,6°С

ТВОРЧИЙ ВЕЧІР ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ

Без пояснень, чому саме 36,6°С, прошу повірити, що назва має сенс. Якби температуру зміряли мені, то вийшло би десь за 50, а так - норма. Всі учасники зустрічі "у Іванки" були в доброму гуморі. На прохання Тетяни, як хазяйки вечора, я добирав легкі іронічні віршики, бо на вулиці весна, хочеться тепла сонячного, тепла душевного, побільше лірики, посмішок, кохання. Невгамовна наша Іванка Щербина зустрічала гостей на льоту. Саме через таке душевне ставлення ми не кажемо: "у бібліотеці імені Реріха". Ні! Зустрічаємося у Іванки, найулюбленішій в цілому світі бібліотеці. Як жаль, що ми не представники вільних професій і не можемо частіше приїжджати на Єреванську, 12. Там постійно проходять зустрічі з творчими людьми.

Поетичні експерименти Тетяни дивують навіть мене. Чому "навіть" і чим я особливий? Бо звик до несподіваних зворотів у віршах Яровициної, а, крім того, ми багато спілкуємося поза відведеними рамками літературних заходів. Та одна справа прочитати новий текст на моніторі, а інша - стати свідком авторського виконання. Разом із римами Таня приносить цілу торбу "родзинок", приправляючи ними кожен вірш.

Євгенія Зенюк. Автор і виконавець пісень, в тому числі написаних на Таніни вірші. У пані Євгенії немає того, чим "хворіють" числені, вживаю навмисне, барди, а саме мелодії, які обертаються навколо трьох затертих акордів. Її музика неповторна, має власний стиль і, що подобається мені, постійна зміна акорду, м'яка манера гри і співу. Відразу виникають асоціації: спокійний плин води, камін, домашній затишок, теплий літній дощик, пастельні фарби осені (це що до пісні "Що ти робиш зі мною, осене?" на Таніни слова).

Трьома словами підведу риску написаному: я вдало попав!"

Вечір спогаду-знайомства із Сергієм Терсімоновим

22 листопада в бібліотеці відбувся вечір знайомства з творчістю і, водночас, пам'яті поета-сатирика Сергія ТЕРСІМОНОВА - потужного літератора, сильної особистості, мужнього, благородного чоловіка, який, на жаль, вже 3 роки тому як відійшов у інші світи. Відійшов, та залишив себе у прекрасних дітях, чудових віршах, сміливих, принципових вчинках, патріотичній громадськіцй позиції, і в серцях вірних, найдорожчих людей...

На вечорі ми відкривали для себе буквально все - біографію поета, життєві принципи, творчі пошуки й здобутки. Проживши недовге, але гідне життя, бувши справжнім патріотом України на Донбасі зразка 2000-них років, коли мати проукраїнську позицію було великою сміливістю і, навіть, небезпекою, поет не думав про себе - він шукав для людей правди, боровся, відстоював її, був гідним прикладом небайдужості й справедливості, - тому й першу і поки єдину книжку було видано уже по смерті автора, на жаль...

Із щемом в душі ми слухали спогади вірної дружини Наталі, людини, яка любить, і любов та її тримає, допомагає, береже, - здається, не було в залі ні душі, хто б не відчув гармонії й щастя, якими було наповнено їхнє подружнє життя.

Cлухали поезію, пронизану ніжністю до тих, кого поет любив, громадянську лірику, що стала для Донбасу і для України пророчою, слухали спогади дочки, сина, друзів... Було відчуття, що ми всі добре знаємо Сергія, що він десь там, з висоти дивиться на нас, посміхається, радіє...

Приємним дарунком були музичні вкрапленя від Олександра Мельника та Народної артистки України Людмили Семененко. А все це зводили воєдино ведучі вечора, поетеса Тетяна Яровіцина та побратим Сергія, письменник і поет Ігор Рубцов.

Дякуємо, друзі, за чудовий, душевний вечір!

Дякуємо родині Сергія за світло, мужність, силу духу, якими ви наповнені!

А ми будемо робити все можливе, щоби для читачів ім*я поета Сергія ТЕРСІМОНОВА було добре знаним.

Поезія Севастополя: Ірина Бохно

З ініціативи посестри по перу Тетяни Яровіциної в нашій бібліотеці відбувся вечір пам'яті поетеси зі Севостополя Ірини Бохно.

По тому, як на пропозицію вшанувати пам'ять практично незнаної не лише широкому загалу, й власній сім'ї, власним дітям поетеси, відгукнулася спільнота творчих людей, - у вечорі взяли участь В'ячеслав Купрієнко, Анна Лев, Ігор Рубцов, Оксана Стоміна, - можемо говорити про глибокий літературний талант Ірини Бохно, якої, на жаль, уже рік як немає з нами...

А вірші її звучать. І звучать все голосніше й голосніше!

Разом з поетичним голосом Ірини ми почули і поезію її Батька, дай Бог йому ще на довгі роки здоров'я, Іллі Бохно, прочитану Тетяною Яровіциною та В'ячеславом Купрієнком, та проспівану Надією Боднарук і Віктором Штефаном.

А ще хочеться сказати, що незважаючи на уже кордон на мапі, кордон в наших серцях, ні. не прокладено. Севастопольські поети - це наші поети, ми про них пам'ятаємо, ми хочемо, щоби якомога більше людей, незважаючи на всю ту ганебну народороз'єднюючу пропаганду, пізнавали й відчували спорідненість людських душ.

І сила поезії тут - велика сила!

Тетянин День

Бібліотека імені Реріха в сьогоднішній, не самий легкий для людей час, зробила приємний дарунок своїм відвідувачам - ми натхненно і творчо провели "Тетянин День" :)

Тетяна Яровіцина, Тетяна Доміловська, Тетяна Гончарук, Тетяна Белімова, Оксана Стоміна, Олег Максименко, Ігор Рубцов, Інна Ковальчук, Євгенія Зенюк - в залі зібралася така концентрація талантів, що градус творчої енергетики зашкалював))

Натхненниця вечора Тетяна Яровіцина розпочала зустріч з вшанування пам*яті загиблих в Маріуполі, та читанням проникливої громадянської лірики. Несподіваною, почесною і дуже вчасною гостею зустрічі була маріупольська поетеса Оксана Стоміна, котра, волею долі в ці дні опинилася в столиці, і знайшла можливість завітати до нас. Оксана читала власну поезію, послухавши яку, хто не знав, дізнався, а хто знав, переконався, що Маріуполь - місто славне, героїчне, українське, яке просто так не зламати, і що життя триває, і для всіх нас зараз головне - не впадати у відчай, а навпаки, набиратись сил, рішучості, терпіння, і йти вперед, боротися за свою землю, своїх дітей, своє достойне, гідне майбутнє...

Опісля, перегорнувши цю мінорну сторінку, ми почали говорити про життєствердне, - про любов і людські стосунки, красу природи і красу людини, позитивне ставлення до життя і про кожного своє щастя...

Було багато щемливої лірики: поетеса Тетяна Яровіцина разом з донечкою Таєю читали поезію, бардеса Тетяна Доміловська виконувала пісні, Тетяна Гончарук представляла виставку картин на грамплатівках, - а зал сидів, принишк, аплодував, і раділи ми, і сумували, і різні почуття оті прекрасні Тетяни у нас викликали.

Та найголовніше, - хоч на пару годин глядачі випали із привичних тривожних буднів, зробили певну емоційну перезагрузку, і по закінченні зустрічі виходили із залу усміхнені, окрилені, натхненні.

А це і є наша головна місія - дарувати людям радість, робити життя кращим...

"Непереможні". Допомогти так просто!

  Не можна бути осторонь, коли в країні війна, коли поруч з нами, отам, за дверима шпиталю уже тисячі поранених, а трохи далі, там, на Сході, гинуть наші воїни, наші захисники. Тому зараз для своєї землі  кожен з нас робить, що може...

  Наша бібліотека долучилася до творчого проекту "Непереможні", метою якого є допомога постраждалим в АТО військовослужбовцям. Ініціатор цього проекту Тетяна Яровицина, поетеса, громадська діячка, і просто небайдужа людина, організовує благодійні концерти та творчі зустрічі на різних культурних площадках столиці, збираючи таким чином пожертви на протез пораненому в АТО військовослужбовцю Олександру Швецову.

 21 жовтня концерт "Непереможні" відбувся в нашій бібліотеці. Розпочався він переглядом короткого інформаційного ролику про нашого пораненого Героя. Далі був приємний сюрприз, - виступ актора Дмитра Лінартовича. Три проспівані Дмитром оповідки задали тон всьому вечору, глядачі були вдячні актору-патріоту за те, що знайшов час завітати і заспівати  на нашому дійстві.

  Дует "Простір музики" (Сергій Мороз та Ігор Якубовський) творили простір "любові і радості", без якого, ну, ніяк не вижити, - і були, як завжди, ліричними : Шевченкова "І золотої, і дорогої..." та "Сивини, сивини" і "Коли ти зі мною" Дмитра Луценка відкрили людські серця почуттям та емоціям, які були опісля. А опісля - Тетяна Яровицина з донечкою Таєю читали поезію, і це було так зворушливо... Глибока, прониклива поезія Тетяни попадала в саму душу, -  не одна сльоза покотилася з очей, не одне зітхання вирвалось із грудей, - такими правдивими були слова, так пронизливо точно Тетяна вміє сказати про те, що болить, чим живе, що бачить, і що відчуває. 

  Ще одним приємним, несподіваним гостем був учасник АТО, спецназівець-прикордонник Сергій. Хлопцю 22 роки, а побаченого й пережитого вже, ой, як багато. Сергій трішки розповів як Там, де кулі свистять над головою, і надія тільки на Бога, та на сиру землю, що захистить вона тебе, збереже. 

Ми знали, а тепер і переконалися, які ж бо прекрасні воїни нас захищають, - Сергій чудово володіє мистецтвом музики, він зіграв для нас на роялі, і виконав дві свої пісні. Про любов. Яка все перемагає...

  Фінальним акордом був виступ автора і виконавця Вячеслава Купрієнка. Тут також одні знаки оклику!!! Потужний голос, артистизм, майстерне, професійне виконання та актуальність співаних пісень зробили свою справу, - і сльози бриніли, і серце щеміло, і здавалось, душа перевертається. Вячеславу зблизька військова тематика, він є учасником бойових дій в Афганістані, і ось знову стріляють, і тепер це набагато страшніше, бо не десь там, в чужих горах, а тут, на рідній землі... Вячеслав співав про безглуздість війни, про тих, хто повернувся і хто залишився там назавжди, про мирне життя і про надію. Яка дає сили до життя, і яка ніколи не вмирає... 

  Отаким був наш вечір. І, найголовніше, - маленьку допомогу, трішки більше ніж 2 тисячі гривень зібрано на концерті нашими відвідувачами і вже передано на потреби військовослужбовцям. 

Дякуємо Вам, добрі люди!!!

Тетяна і Тая, мама і донечка: творчий тандем, повна гармонія...

Зала принишкла, зала вся в увазі,

а на екрані Герой АТО, поранений військовослужбовець Олександр Швецов

"ТойХтоПройшовКрізьВогонь"Дмитро Лінартович:

"в єдності наша сила"

Неперевершений дует "Простір музики" творили  Простір любові і радості: 

Сергій Мороз, Ігор Якубовський

 Офіцер-прикордонник Сергій, щойно повернувся із зони АТО. 

Глядачі ловили його кожне слово...

і кожен звук роялю, коли Сергій сів за інструмент, - ніжна мелодія просто лилася з-під рук воїна, а пісня була про кохання.

Вячеслав Купрієнко, - виконавець Найвищого класу 

Байдужим залишитись неможливо,

неможливо...

Які натхненні, красиві обличчя!