Показ дописів із міткою українська мова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою українська мова. Показати всі дописи

пʼятниця, 3 липня 2026 р.

"Мова, культура, нація: внесок Петра Яцика

Історичний екскурс
 до 105 років від дня народження видатного мецената Петра Яцика



«Все залежить від совісті людини, 
а не від її становища в суспільстві»
Петро Яцик

Петро Дмитрович Яцик - канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні.
Його особистість унікальна — це неймовірний приклад того, як сильний характер, працьовитість і любов до свого народу можуть змінити світ, навіть якщо ти починаєш з кількома доларами в кишені. Освіта, наука, культура України – ось пріоритети Яцика-мецената. З ними він пов’язує сподівання на піднесення ролі нашої держави в світі й благополуччя в усьому українському домі. Життя цього видатного мецената – яскравий приклад того, як українець зміг не тільки успішно оволодіти бізнесом за кордоном, але і допомогти своїй країні. Хочеться вірити, що число таких прикладів в майбутньому збільшиться.

БІОГРАФІЯ
Петро Яцик (1921-2001) народився 7 липня у селі Верхнє Синьовидне (колишній Сколівський повіт, Станіславське воєводство). Зараз це село розташоване у Стрийському районі Львівської області.
☝Народився у заможній селянській родині, був старшим із семи дітей.
☝У 14 років втратив батька, тому рано став головою родини та допомагав виховувати шістьох братів і сестер.
☝Закінчив семилітню сільську школу, вчився на молочарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Та його карьера на залізниці тривала лише два роки.
☝У 1944 році, рятуючись від радянської окупації, виїхав до Німеччини, де у 1947 році закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі.
☝У 1949 році емігрував до Канади (Монреаль, згодом Торонто) із 7 доларами в кишені, починав із роботи помічника кухаря.
☝Спільно з партнерами відкрив українську книгарню «Арка» та фабрику меблів.
☝У 1950-х роках заснував будівельну фірму Accra-Form Holdings, яка стала успішною завдяки замовленням на житлове будівництво.
☝Заробив основний капітал на інвестиціях у промислову нерухомість та земельні ділянки навколо Торонто.

Створивши великий капітал Петро Яцик вирішує значні статки вкладати в розвиток української культури, науки, освіти, пожертвував мільйони доларів на збереження українознавства, збереження української мови.

Його головні заслуги:

☝Фінансував Інститут українських студій Гарвардського університету та Канадський інститут українських студій.
☝Заснував Центр досліджень історії України при Альбертському університеті, Український лекторій у Гарварді, фінансував програми в Колумбійському та Торонтському університетах
☝Оплатив переклад та видання англійською мовою «Історії України-Руси» Михайла Грушевського.
☝Спонсорував випуск фундаментальної «Енциклопедії українознавства».
☝У 1995 році створив благодійну організацію для підтримки української культури та освіти.
☝У 2000 році заснував відомий Міжнародний конкурс знавців української мови (нині — імені Петра Яцика), який щорічно збирає мільйони учасників. Конкурс проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський. Переможці конкурсу, крім цінних подарунків, отримують грошову винагороду. Змагання також охоплює українців за кордоном.
☝XXVI Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика стартував 27 жовтня 2025 року у День української писемності та мови і тривав упродовж 2025/2026 навчального року. Змагання, традиційно спрямовані на популяризацію української мови серед молоді, проходили в чотири основні етапи для різних вікових категорій. 

Основні етапи конкурсу відбувалися за таким розкладом:
☝I етап: рівень закладів освіти (жовтень-листопад 2025 року).
☝II етап: рівень територіальних громад та районів (пройшов у листопаді-грудні 2025 року).
☝III етап: обласний (проходив дистанційно у лютому 2026 року).
☝IV етап: фінальний Всеукраїнський етап (пройшов у березні 2026 року).
☝Офіційні результати, протоколи переможців та приклади завдань публікуються на вебсайтах обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, а також на головній сторінці Міністерства освіти і науки України
Петро Яцик з донькою Надією на Хрещатику. Фото з архіву Галини Сороки. Джерело: golos.com.ua

Петро Яцик в Національному музеї літератури України. Травень 2001 року. Фото з архіву Галини Сороки. Джерело: golos.com.ua

Помер Петро Яцик у 2001 році в Торонто, його справу продовжує донька Надія через Освітню фундацію імені Петра Яцика.

☝Надія стала головним спонсором та ідейним натхненником Міжнародного конкурсу знавців української мови, щороку особисто приїздила до Києва на нагородження переможців.
☝Під її керівництвом фундація продовжує виділяти мільйонні гранти для українських студій у Гарварді, Торонто, Колумбійському та Альбертському університетах.
☝З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Надія Яцик координує фінансову допомогу українським біженцям та освітнім закладам.

Увіковічнення пам'яті Петра Яцика в Україні
В Україні пам'ять про видатного мецената вшанована на державному та суспільному рівнях.
☝Вулиці імені Петра Яцика з'явилися у багатьох містах України, зокрема у Києві (у Голосіївському районі), Львові, Стрию, Бориславі, Коломиї та у його рідному селищі Верхнє Синьовидне.
☝На батьківщині мецената, у Верхньому Синьовидному, на фасаді школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку, а самій школі присвоєно його ім'я.
☝У 2001 році (посмертно) Президент України нагородив Петра Яцика орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня за визначну благодійну діяльність.
☝Про життя мецената видано кілька книг (найвідоміша — «Українець, який відмовився бути бідним» Михайла Слабошпицького) та знято документальні фільми.
☝Головним живим пам'ятником меценату залишається щорічний мовний конкурс, який щороку об'єднує мільйони українців по всьому світу.

Про книгу:

«Українець, який відмовився бути бідним» — це біографічна повість відомого українського письменника та громадського діяча Михайла Слабошпицького, присвячена життю та успіху Петра Яцика.
☝Книга написана на основі реальних розмов автора з Петром Яциком, його спогадів, листів та документів.
☝Автор розкриває унікальну життєву позицію Яцика — його свідому відмову від бідності через тяжку працю, дисципліну та раціональний бізнес-підхід.
☝Книга показує мецената як людину, яка вважала, що Україну потрібно любити не лише серцем, але й «кишенею», інвестуючи гроші в її освіту, науку та майбутнє.
☝Це не просто суха біографія, а сильний мотивуючий твір про те, як людина без стартового капіталу та зв'язків здатна досягти світового визнання та змінити хід історії своєї культури.
Михайло Слабошпицький (1946–2021) — видатний український письменник, літературознавець, громадський діяч та лауреат Шевченківської премії. Він відіграв вирішальну роль у створенні та розвитку Мовного конкурсу імені Петра Яцика.
Головні факти про його внесок як співзасновника:
☝З 1995 року Михайло Слабошпицький працював виконавчим директором Ліги українських меценатів, яку заснував Петро Яцик. Саме через цю організацію втілювалися всі масштабні проєкти.
☝Коли у Петра Яцика з'явилася ідея масштабного мовного змагання, саме Слабошпицький разом із колегами по Лізі оформив її у чітку концепцію. Вони представили проєкт Міністерству освіти і науки України та домоглися його підтримки на державному рівні.
☝Поки Петро Яцик фінансував конкурс із Канади, Слабошпицький очолював Координаційну раду в Україні. Він особисто займався всією логістикою: від розробки правил та залучення вчителів до організації фінальних урочистостей.
☝Письменник роками був головним публічним речником конкурсу, популяризуючи його в медіа. Він прагнув довести суспільству, що знати українську мову — це модно, престижно та перспективно.
☝Після смерті Петра Яцика у 2001 році Слабошпицький продовжував опікуватися конкурсом ще два десятиліття (до кінця свого життя). Він допоміг доньці мецената, Надії, зберегти та масштабувати батькову спадщину в Україні.

Висловлювання Петра Яцика:
☝«І я дійшов переконання: треба опанувати одну справу, одну ділянку життя — і знати її досконало. Тоді станеш справді кимось помітним у ній»
☝«Найкраще, коли про тебе свідчать не слова, а самі справи» 
☝ «Вважаю за свій обов’язок віддячити Богові, що дав мені можливість бути сильнішим за слабших. І це також моя приємність – платити бідним чи слабшим, що я сильніший»
☝«Бізнес - справа чесних людей»
☝«Та найважливіне — це вміння керувати людьми, давати їм відповідну працю і координувати її. Це все так званий менеджмент. Воно виростає з природних здібностей, плюс практика і солідна праця, в першу чергу праця над собою»
☝«Все залежить від совісті людини, а не від її становища в суспільстві»
☝«Біда тому, хто боїться чужої думки і нічого не робить»





 

понеділок, 21 липня 2025 р.

"МОВА І РОЗМОВА"

Заняття клубу української мови

В бібліотеці щонеділі о 13-00 відбуваються заняття клубу української мови «Мова і розмова». В дружнє коло збираються люди різного віку та професій, щоб удосконалити свою українську. 


Читання вголос української класики, вимова скоромовок, переклад російських текстів українською мовою та гра в настільні ігри відбуваються за чаюванням в атмосфері доброзичливості. 20 липня учасники грали в гру «Еліас», яка швидко та цікаво тестує здібності ігрових слів без використання спільнокореневих слів, що розширює кругозір та збагачує словниковий запас.

Членам клубу був презентований українсько-російський словник автора Тараса Берези "Скажи мені українською". Він має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченнями з мови російської. Словник є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим, головно росіянізмам. Ця нагальна потреба зумовлена тотальним засміченням рідної мови самими ж її носіями.


Все просто! Клуб української мови діє на постійній основі майже два роки в бібліотеці ім. М.Реріха за адресою Єреванська, 12. Запрошуємо!

понеділок, 23 червня 2025 р.

«МОВА І РОЗМОВА»

Заняття клубу української мови


Щонеділі о 13-00 в нашій бібліотеці відбуваються заняття клубу української мови «Мова і розмова». Люди різних професій, переселенці, літні люди збираються в дружнє коло, щоб удосконалити свою українську. І не тільки! Це можливість провести цікаво і корисно своє дозвілля, поспілкуватись з однодумцями за філіжанкою чаю, пограти в настольні ігри, дізнатися про книжкові новинки бібліотеки. Цього разу учасникам клубу була представлена трилогія Сюзанни Коллінз «Голодні ігри», «Полум’я займеться», «Переспівниця», яку презентувала практикантка Анна Удовик.


Книги викликали зацікавленість, і навіть бажання подивитись кінофільм за цим твором. З англійської переклала Тетяна Марченко.




Запрошуємо!
Єреванська, 12, тел.073-444-29-10

четвер, 22 травня 2025 р.

«МОВА І РОЗМОВА»

Заняття клубу



Наш клуб української мови продовжує свою роботу. Щонеділі о 13-00 в дружнє коло збираються люди, які бажають удосконалити свою українську. Під час занять граємо в настолку «Гра слів», читаємо вголос українську класику, поезію та скоромовки для покращення дикції, перекладаємо тексти з російської мови на українську.
В нашій бібліотеці проходить практику студентка Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анна Удовик. В рамках практики вона долучилася до занять нашого клубу, і залюбки поділиться своїми знаннями.

Учасникам клубу було цікаво: чим відрізняється суржик від діалекту?
Діалект має географічну прив’язку і тримається на місцевих говірках. Суржик - це суміш української і російської мов, які штучно об'єднані, без дотримання мовних норм - це деформація російських слів на український лад.


Процес переходу з однієї мови на іншу комплексний, адже йдеться не лише про іншу граматику та лексику, а й світогляд. Щоб не повертатися до зручної мови, без внутрішньої мотивації не обійтись.
Запрошуємо!
Єреванська, 12, тел.073-444-29-10

неділя, 23 лютого 2025 р.

"Життя квітує в ріднім слові"

Літературно-музична зустріч
23 лютого в нашій вітальні відбувся захід, присвячений Всесвітньому дню рідної мови. Гостями на ньому була письменниця, журналістка науковий співробітник КУ "Боярський краєзнавчий музей" Аліна Третяк та боярчанка гітаристка-вокалістка, педагог Світлана Гужва. Про єдність поетичного та музичного, співаного слова йшлося на зібрані. Зокрема, про багатство і синоніміку української мови, про перспективу її розвитку і про тих, хто популяризував і захищав її в роки репресії і захищає у воєнне сьогодення. Аліна Третяк читала свою поезію, розповіла про долю мовника, десидента- шістдесятника, поета, боярчанина Івана Коваленка, а Світлана Гужва виконала низку пісень на його слова.

Під кінець заходу пролунала пісня " Ожиємо, брати, ожиєм!", як ствердження про перемогу!





"Ожиємо, брати, ожиєм" (слова Івана Коваленка, музика Олега Селіванова), виконує гітаристка-вокалістка Світлана Гужва


"Скіфська цариця" вірш декламує автор Аліна Третяк

четвер, 20 лютого 2025 р.

Міжнародний день рідної мови

Зустріч з письменницею Вірою Свистун

Напередодні Міжнародного дня рідної (материнської) мови наша бібліотека організувала зустріч для учнів 3-х класів Ліцею №149 з українською поетесою Вірою Свистун.


Письменниця презентувала дітям свою поетичну збірку «Теревені» та віршовану казку «Жилибули». Фактично це був справжній урок української мови для маленьких дітей. Урок незвичайний, з іграми, читанням вголос, загадками, розмовами, подарунками.


Цікаво, що в своїх творах письменниця використала фразеологізми, які вдало підкреслили унікальність української літературної мови.

Фразеологізми з книжок письменниці Віри Свистун.

Позаочі дременути – втекти невідомо куди.

Намастити салом п’яти – приготуватися до втечі.

Хапати дрижаки – замерзнути, трястись від холоду.

Решетом носити воду – робити дурну роботу.

Писати по воді – робити щось сумнівне.

Мити кості – ширити чутки, пліткувати.

Змести наїдки – швидко з’їсти все, що на столі.

Зробити великі очі – виявити подив, здивуватися.

Збити оскому – втратити зацікавленість, охолонути до чогось.

Купатися в любові – бути щасливим і коханим.




понеділок, 23 грудня 2024 р.

«МОВА І РОЗМОВА»


22 грудня, напередодні Різдва в бібліотеці ім. М. Реріха відбулося святкове засідання клубу української мови «Мова і розмова». Окрім голосних читань та звичних занять, присутні згадали історію Різдва та традиції його святкування в Україні. Після занять дорослі з великим задоволення занурились в створення святкових іграшок з фоамірану. Майстер-класу «ЧАРІВНА СТРІЧКА» створив святковий настрій передчуття Різдва, творчий процес мав терапевтичний ефект!





Запрошуємо всіх бажаючих до клубу української мови "Мова і розмова", заняття якого відбуваються щонеділі о 13-00 за адресою Єреванська, 12, тел.073-444-29-10. У нас панує атмосфера доброзичливості так поваги до всіх бажаючих удосконалити свою українську.

неділя, 19 травня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ІМЕННИКИ)

 

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що? Наша вікторина допоможе згадати шкільну программу!) Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою.

неділя, 12 травня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (АНТОНІМИ)

 



Антоніми — це слова, протилежні за значенням. Антоніми утворюють пари. До кожного слова можна підібрати тільки один антонім. Чи завжди правильно ви можете дібрати антонім до слова? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам у цьому пересвідчитися. Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою.

неділя, 28 квітня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ВЖИВАННЯ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА)

Сьомий, Кличний, відмінок донедавна, в радянські часи, був репресований, аби українська мова була подібною до лексично бідної московинської. Мабуть, тому ми досі не шануємо його...
В українській мові звертання обов'язково виражене Кличним відмінком іменника. Використання у звертаннях форм Називного відмінка (що властиве московинській мові) для української мови – не нормативно.
Слухаєш давню народну пісню і тішишся: як же ласкаво, ніжно вміли наші люди через пісню і спів звертатися до всього живого, до явищ природи, до предметів, які персоніфікуються. Засвідчують це вже самí назви народних перлин: "Ой дівчино, шумить гай", "Гей, чого, хлопці, славні молодці?", "Ой гиля-гиля, гусоньки, на став", "Ой, зійди, зійди, ясен місяцю", "Плавай, плавай, лебедонько", "Подай же, дівчино, подай же рученьку", "Ой вербо, вербо", "Ох і не стелися, хрещатий барвінку"...
І український фольклор, і літературна класика віддавна пильно дотримувалися Кличного відмінка, або, як його ще називають мовознавці, вокативу.
Взагалі вживання Кличного відмінка – це важлива ознака культури мовлення!
За матеріалами Любові Сердунич 

неділя, 17 березня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ЧИСЛІВНИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ)

Як правильно питати про час і як відповідати на такі запитання? Чи завжди ми правильно вживаємо числівники на позначення часу і дат? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам це зрозуміти. Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою

.

неділя, 10 березня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ПРАВИЛЬНЕ/НЕПРАВИЛЬНЕ ЗАКІНЧЕННЯ СЛІВ)

 


Інколи люди плутають закінчення у словах у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду другої відміни. Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам зрозуміти чи правильно ви говорите. Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, і рухайтесь далі за стрілочкою.

неділя, 3 березня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ПРАВИЛЬНЕ/НЕПРАВИЛЬНЕ ВЖИВАННЯ СЛІВ)

 

Всі ми прагнемо грамотно говорити українською мовою. А чи завжди правильно вживаємо слова, без суржику? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам це зрозуміти! Дайте відповідь на запитання, натиснувши на квадратик із правильною, на вашу думку, відповіддю і рухайтесь далі за стрілочкою. Правильна відповідь буде в зеленому квадратику!

неділя, 25 лютого 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (Ідіоми Пароніми Синоніми Антоніми)

 

Знання та правильне вживання ідіом, паронімів, синонімів, антонів роблять нашу українську барвистою та образною, багатою та самобутньою. А чи завжди ви знаєте їх значення та вживаєте у своєму мовленні правильно? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам це зрозуміти. Дайте відповідь на запитання, натиснувши на квадратик із правильною, на вашу думку, відповіддю і рухайтесь далі за стрілочкою. 
Правильна відповідь буде в зеленому квадратику!

.

середа, 21 лютого 2024 р.

УСНА І ПИСЕМНА. РІДНА І НЕЗБАГНЕННА

День рідної мови


Напередодні Дня рідної (материнської) мови, яке відзначаємо 21 лютого, в бібліотеці імені М. Реріха відбулося засідання клубу української мови «Мова і розмова». 
На зустріч з членами клубу завітала Аліні Третяк - письменниця, поетеса, журналіст, науковий співробітник Боярського краєзнавчого музею, яка досліджує зв'язок української мови з історією, краєзнавством і навіть з… ботанікою.

Під час спілкування говорили про неймовірно важливі речі, а саме:

☝Як впливає рідна мова на силу роду?
☝В чому унікальність української мови для українців?
☝Чому нашу мову зовуть солов’їною?
☝Як стала вона …барвінковою?
☝Про козацький скоропис, про письмо Рутенію, її абетку про нав’язаний нам чужий «гражданскій» шрифт.
☝Про багатство синонімічного ряду, фразеологізми.
☝Провели пізнавальне практичне заняття і розважилися …паліндромами.

Окрасою заходу став музичний виступ співробітниці бібліотеки Дар'ї Грамм

💛💙Безперечно, що свою мову треба вивчати та пізнавати все життя. Мова – наша духовна кров, могутня сила оборони проти окупанта рідної землі.


неділя, 11 лютого 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ПАРОНІМИ - 2)

Пароніми – це слова, близькі за звучанням та написанням, але різні за значенням.Часто вони мають спільний корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням.Чи завжди ви правильно вживаєте такі слова? Пропонуємо вікторину, завдяки якій перевірите свої знання! Дайте відповідь на питання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою

.

пʼятниця, 2 лютого 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ФРАЗЕОЛОГІЗМИ)

Фразеологічні звороти і словосполучення, які вживаються в українській художній літературі свідчать про невичерпне мовне багатство нашого народу. Користування ними робить нашу мову барвистою і образною. А чи завжди ви знаєте значення українських фразеологізмів? Чи вживаєте їх у своєму мовлені? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам це зрозуміти.

неділя, 28 січня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ)

Природа лексичних помилок полягає у вживанні слів у невластивому їм значенні, постійному повторі, використанні зайвих слів у реченні, що призводить до спотворення його змісту.Чи є у вашому мовленні лексичні помилки? Пропонуємо вікторину, завдяки якій перевірите свої знання!

неділя, 14 січня 2024 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (ПАРОНІМИ)

В українській мові є слова, близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням.Чи завжди ви правильно вживаєте такі слова? Пропонуємо вікторину, завдяки якій перевірите свої знання! Дайте відповідь на питання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою
.

неділя, 17 грудня 2023 р.

"МОВНА СКАРБНИЧКА" (правильне/неправильне вживання слів)

Всі ми бажаємо, щоб наша українська була красивою, чистою, мелодійною. А чи завжди ми правильно вживаємо слова? Пропонуємо вікторину, щоб пересвідчитися в цьому. Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, і рухайтесь далі за стрілочкою! Ні росіянізмам!