Історичний екскурс
до 105 років від дня народження видатного мецената Петра Яцика
«Все залежить від совісті людини,
а не від її становища в суспільстві»
Петро Яцик
Петро Дмитрович Яцик - канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні.
Його особистість унікальна — це неймовірний приклад того, як сильний характер, працьовитість і любов до свого народу можуть змінити світ, навіть якщо ти починаєш з кількома доларами в кишені. Освіта, наука, культура України – ось пріоритети Яцика-мецената. З ними він пов’язує сподівання на піднесення ролі нашої держави в світі й благополуччя в усьому українському домі. Життя цього видатного мецената – яскравий приклад того, як українець зміг не тільки успішно оволодіти бізнесом за кордоном, але і допомогти своїй країні. Хочеться вірити, що число таких прикладів в майбутньому збільшиться.
БІОГРАФІЯ
Петро Яцик (1921-2001) народився 7 липня у селі Верхнє Синьовидне (колишній Сколівський повіт, Станіславське воєводство). Зараз це село розташоване у Стрийському районі Львівської області.
☝Народився у заможній селянській родині, був старшим із семи дітей.
☝У 14 років втратив батька, тому рано став головою родини та допомагав виховувати шістьох братів і сестер.
☝Закінчив семилітню сільську школу, вчився на молочарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Та його карьера на залізниці тривала лише два роки.
☝У 1944 році, рятуючись від радянської окупації, виїхав до Німеччини, де у 1947 році закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі.
☝У 1949 році емігрував до Канади (Монреаль, згодом Торонто) із 7 доларами в кишені, починав із роботи помічника кухаря.
☝Спільно з партнерами відкрив українську книгарню «Арка» та фабрику меблів.
☝У 1950-х роках заснував будівельну фірму Accra-Form Holdings, яка стала успішною завдяки замовленням на житлове будівництво.
☝Заробив основний капітал на інвестиціях у промислову нерухомість та земельні ділянки навколо Торонто.
Створивши великий капітал Петро Яцик вирішує значні статки вкладати в розвиток української культури, науки, освіти, пожертвував мільйони доларів на збереження українознавства, збереження української мови.
Його головні заслуги:
☝Фінансував Інститут українських студій Гарвардського університету та Канадський інститут українських студій.
☝Заснував Центр досліджень історії України при Альбертському університеті, Український лекторій у Гарварді, фінансував програми в Колумбійському та Торонтському університетах
☝Оплатив переклад та видання англійською мовою «Історії України-Руси» Михайла Грушевського.
☝Спонсорував випуск фундаментальної «Енциклопедії українознавства».
☝У 1995 році створив благодійну організацію для підтримки української культури та освіти.
☝У 2000 році заснував відомий Міжнародний конкурс знавців української мови (нині — імені Петра Яцика), який щорічно збирає мільйони учасників. Конкурс проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський. Переможці конкурсу, крім цінних подарунків, отримують грошову винагороду. Змагання також охоплює українців за кордоном.
☝XXVI Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика стартував 27 жовтня 2025 року у День української писемності та мови і тривав упродовж 2025/2026 навчального року. Змагання, традиційно спрямовані на популяризацію української мови серед молоді, проходили в чотири основні етапи для різних вікових категорій.
Основні етапи конкурсу відбувалися за таким розкладом:
☝I етап: рівень закладів освіти (жовтень-листопад 2025 року).
☝II етап: рівень територіальних громад та районів (пройшов у листопаді-грудні 2025 року).
☝III етап: обласний (проходив дистанційно у лютому 2026 року).
☝IV етап: фінальний Всеукраїнський етап (пройшов у березні 2026 року).
☝Офіційні результати, протоколи переможців та приклади завдань публікуються на вебсайтах обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, а також на головній сторінці Міністерства освіти і науки України.
Петро Яцик з донькою Надією на Хрещатику. Фото з архіву Галини Сороки. Джерело: golos.com.ua
Петро Яцик в Національному музеї літератури України. Травень 2001 року. Фото з архіву Галини Сороки. Джерело: golos.com.ua
Помер Петро Яцик у 2001 році в Торонто, його справу продовжує донька Надія через Освітню фундацію імені Петра Яцика.
☝Надія стала головним спонсором та ідейним натхненником Міжнародного конкурсу знавців української мови, щороку особисто приїздила до Києва на нагородження переможців.
☝Під її керівництвом фундація продовжує виділяти мільйонні гранти для українських студій у Гарварді, Торонто, Колумбійському та Альбертському університетах.
☝З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Надія Яцик координує фінансову допомогу українським біженцям та освітнім закладам.
Увіковічнення пам'яті Петра Яцика в Україні
В Україні пам'ять про видатного мецената вшанована на державному та суспільному рівнях.
☝Вулиці імені Петра Яцика з'явилися у багатьох містах України, зокрема у Києві (у Голосіївському районі), Львові, Стрию, Бориславі, Коломиї та у його рідному селищі Верхнє Синьовидне.
☝На батьківщині мецената, у Верхньому Синьовидному, на фасаді школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку, а самій школі присвоєно його ім'я.
☝У 2001 році (посмертно) Президент України нагородив Петра Яцика орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня за визначну благодійну діяльність.
☝Про життя мецената видано кілька книг (найвідоміша — «Українець, який відмовився бути бідним» Михайла Слабошпицького) та знято документальні фільми.
☝Головним живим пам'ятником меценату залишається щорічний мовний конкурс, який щороку об'єднує мільйони українців по всьому світу.
Про книгу:
«Українець, який відмовився бути бідним» — це біографічна повість відомого українського письменника та громадського діяча Михайла Слабошпицького, присвячена життю та успіху Петра Яцика.
☝Книга написана на основі реальних розмов автора з Петром Яциком, його спогадів, листів та документів.
☝Автор розкриває унікальну життєву позицію Яцика — його свідому відмову від бідності через тяжку працю, дисципліну та раціональний бізнес-підхід.
☝Книга показує мецената як людину, яка вважала, що Україну потрібно любити не лише серцем, але й «кишенею», інвестуючи гроші в її освіту, науку та майбутнє.
☝Це не просто суха біографія, а сильний мотивуючий твір про те, як людина без стартового капіталу та зв'язків здатна досягти світового визнання та змінити хід історії своєї культури.
Михайло Слабошпицький (1946–2021) — видатний український письменник, літературознавець, громадський діяч та лауреат Шевченківської премії. Він відіграв вирішальну роль у створенні та розвитку Мовного конкурсу імені Петра Яцика.
Головні факти про його внесок як співзасновника:
☝З 1995 року Михайло Слабошпицький працював виконавчим директором Ліги українських меценатів, яку заснував Петро Яцик. Саме через цю організацію втілювалися всі масштабні проєкти.
☝Коли у Петра Яцика з'явилася ідея масштабного мовного змагання, саме Слабошпицький разом із колегами по Лізі оформив її у чітку концепцію. Вони представили проєкт Міністерству освіти і науки України та домоглися його підтримки на державному рівні.
☝Поки Петро Яцик фінансував конкурс із Канади, Слабошпицький очолював Координаційну раду в Україні. Він особисто займався всією логістикою: від розробки правил та залучення вчителів до організації фінальних урочистостей.
☝Письменник роками був головним публічним речником конкурсу, популяризуючи його в медіа. Він прагнув довести суспільству, що знати українську мову — це модно, престижно та перспективно.
☝Після смерті Петра Яцика у 2001 році Слабошпицький продовжував опікуватися конкурсом ще два десятиліття (до кінця свого життя). Він допоміг доньці мецената, Надії, зберегти та масштабувати батькову спадщину в Україні.
Висловлювання Петра Яцика:
☝«І я дійшов переконання: треба опанувати одну справу, одну ділянку життя — і знати її досконало. Тоді станеш справді кимось помітним у ній»
☝«Найкраще, коли про тебе свідчать не слова, а самі справи»
☝ «Вважаю за свій обов’язок віддячити Богові, що дав мені можливість бути сильнішим за слабших. І це також моя приємність – платити бідним чи слабшим, що я сильніший»
☝«Бізнес - справа чесних людей»
☝«Та найважливіне — це вміння керувати людьми, давати їм відповідну працю і координувати її. Це все так званий менеджмент. Воно виростає з природних здібностей, плюс практика і солідна праця, в першу чергу праця над собою»
☝«Все залежить від совісті людини, а не від її становища в суспільстві»
☝«Біда тому, хто боїться чужої думки і нічого не робить»
