Пакт Реріха – Червоний Хрест Культури!

День в історії

Що таке культура? Навіть серед людей добре освічених знайдуться лише одиниці, які зможуть дати відповідь на це питання. Великий художник, видатний вчений, відомий мандрівник , громадський діяч Микола Костянтинович Реріх так визначав Культуру:

«Культура є шанування Світла. Культура є любов до людини. Культура є пахкотіння, поєднання життя і краси. Культура є синтез піднесених і витончених досягнень. Культура є зброя Світла. Культура є порятунок. Культура є двигун. Культура є серце. Якщо зберемо всі визначення Культури, ми знайдемо синтез дієвого Блага, вогнище освіти і творчої Краси» 

Такі важливі речі, глибокі питання час від часу ставило собі Людство, а чи так злагоджено, з повною самовіддачею, на захисті кожного культурного явища було…

15 квітня особливий день для історії та шанування. В цей день1935 року у  Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом США Франкліном Делано Рузвельтом підписали Міжнародний До­говір про охорону художніх і наукових уста­нов та історичних пам’яток, відомий відтоді як Пакт Реріха — за ім’ям всесвіт­ньовідомого художника, вченого, мандрівника та громадського діяча М.К. Реріха. Минуло 85років від дня прийняття одного з ключових документів в історії правового захисту культурних цінностей.

Будь-яке земне явище, його суть, його вплив на буття людства визначається взаємодією в його просторі духу і матерії. Людство існує в двох формах буття — культура і цивілізація. Обидва ці явища охоплюють всі прояви її життя, і за їх межами вже нічого немає. Двокрила структура існування людства вимагає глибокого розуміння цього феномена і суворого дотримання необхідної гармонії між крилами еволюційного польоту самого людства. У 1929 році Микола Костянтинович розробив проєкт спеціального Пакту з охорони культурних цінностей під час воєн і цивільних міжусобиць. Його починання було підтримано в найширших колах світової громадськості. Ідею художника вітали Р.Роллан, Б.Шоу, Р.Тагор, А. Ейнштейн, Г.Уеллс. У тому ж році був опублікований повний текст проєкту Пакту з супровідним зверненням Родини Реріхів до урядів і народів усіх країн. Перший і другий параграфи Пакту говорили: «Освітні, художні і наукові установи, науковімісії, персонал, майно і колекції таких установ і місій будуть вважатися нейтральними і як такі будуть підлягати заступництву». Разом з Пактом Микола Костянтинович Реріх запропонував і спеціальний прапор – «Прапор Миру», який необхідно було встановлювати на об'єкти, що підлягають охороні. Прапор – біле полотнище з червоною окружністю і вписаними в неї трьома червоними колами. Цей знак символізує минуле, сьогодення і майбутнє, замкнуті воєдино окружністю вічністю.

«Має величезну старовину і зустрічається у всьому світі, тому не може бути обмежений будь-якиою сектою, релігією або традицією, бо він представляє еволюцію свідомості у всіх її фазах»- так згадує Микола Костянтинович Реріх про «Знамено Миру».

Україна має свою глибинну історію, яка стосується Пакту Реріха і співтворчості Реріха з українськими культурними діячами та подіями , які відбувалися в ті нелегкі часи. Доба Київської Русі давала Реріху не тільки натхнення для живописної творчості впродовж життя, а й склала підґрунтя його концепції Культури. 

Чутки про зруйнування Київських святинь досягають Реріхів в Маньчжурії, Китаї та Індії. Доля Софії Київської, Печерської та Почаївської Лавр, Михайлівського Золотоверхого монастиря, Кирилівської церкви, інших видатних пам'яток культури світового значення глибоко непокоїть Реріхів. Можливо, тільки Реріх розумів справжню метаісторичну суть духовних магнітів «Матері городов Руських». 

МиколаРеріх пише статті: «Київ»[7], «Софійський собор»[10], «Нерушима стіна»[5], «Русь»[11], «Слов’яни»[12] і багато інших, повторюючи ті самі сюжети, які розробив до Першої Світової війни, з закликами захистити київські святині як загальнолюдські цінності, як магніти виживання майбутнього. Листки із його закликами розлітаються по всьом усвіті. 

В різні кінці світу до найвищих організацій розсилаються листи обурення та стурбованості і засудження. Включаються всі дипломатичні, наукові і культурні канали, чисельні реріхівські організації, комітети Пакту Реріха, статті, виступи, особисті зв'язки. Родина Реріхів рятувала духовні твердині Русі, усвідомлюючи їхню енергетичну суть як магнітів. 

Мало хтознає, що Софію Київську не чудом було врятовано, а ціною великих зусиль саме Реріха. Він просив Ромена Ролана особисто попередити Сталіна – не руйнувати Софію Київську. «Нерушима Стіна» залишилася непорушною завдячуючи непорушності Реріхівського слова. Але, на жаль, більшу частину духовних святинь врятувати не вдалося. «Єдність у різноманітності» – ця програмна концепція Культури є наріжним каменем Пакту Реріха і майбутнього співіснування народів на землі. Виховне значення Пакту Реріха важко переоцінити. Для України Пакт має надзвичайно важливе значення сьогодні, коли нехтуються права її існування як держави, народу як нації, людини як носія унікальних традицій і неповторної культури. 

М.К. Реріх з особливою творчою програмою розпочав дослідницьку та охоронну діяльність на території України з кінця ХІХ і початку ХХ століття, вважаючи, що для майбутнього матимуть велике значення відкриті і ще невідкриті скарби землі: «Із давніх прекрасних каменів складемо Грядуще!». 

Україна сьогодні стоїть на шляху самовизначення національного духу. Всі труднощі цього шляху як найкраще допоможе здолати нове енергетичне мислення і реріхівська концепція Культури. Слід зазначити, що Україна знає Реріхів, їхній внесок у світову культуру, культуру нашого народу. Міжнародна громадська організація «Українське Реріхівське товариство» за 25 років офіційної діяльності реалізувало низку проектів стосовно вивчення взаємозв’язків Реріхів з Україною. Як уже згадувалося, вперше Україна святкувала ювілеї Реріхів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 1994 р. № 184 «Про відзначення ювілеїв М.К.Реріха і С.М.Реріха". Тоді серед країн співдружності Україна була першою, яка прийняла таку постанову. 

Спільне відзначення ювілею Тараса Шевченка та Миколи Реріха в 2014 році було б також гідною шаною України Полум’яним Борцям за Культуру. 

Тільки протистояння людей, які розуміють, що таке культура, краса і культурна спадщина, дасть можливість зберегти безцінний скарб планети і в цілому нашої країни зокрема.

Без минулого немає майбутнього, стверджував М.К. Реріх. Руйнуючи минуле, його культурні і історичніпа м’ятки, знищуючи їхню енергетику, ми знищуємо своє майбутнє.

Більш детально ознайомитися з цією темою можна за посиланням:
http://lib.icr.su/node/850

http://www.icr.su/rus/conferencies/2010/video.php

Матеріали надано членом правління МГО "Українське Реріхівське товариство" ОленоюСоколан (Павлюк).

«Реріх і Шевченко»

Презентація книги, зустріч

з художником-космістом Козаром Володимиром

Якби краса в усіх її образах хоча б

на половину людства мала свій

благотворний вплив, тоді б швидко

наближалися ми до досконалості...

Т. Г. Шевченко

Усвідомлення краси врятує світ.

М. К. Реріх

Місяць березень завжди насичений подіями, які висвітлюють постать Тараса Шевченка. Ми говоримо про Шевченка-поета, Шевченка-художника, згадуємо його дитинство, юнацькі роки, котрий раз перечитуємо його біографію, згадуємо Шевченка Пророка! А ми, як бібліотека, яка носить ім’я М. К. Реріха зацікавилися темою «Реріх і Шевченко». Чому ці постаті порівнюють? Що спільного між ними? Який вплив на світогляд Реріха мала творчість Шевченка? Щоб з’ясувати ці питання, ми запросили на зустріч з учнями 9-а класу Спеціалізованої школи №149 художника-косміста, мандрівника, автора проектів «Реріх і Україна», «Реріх і Шевченко» Голову ГО «Українське Реріхівське товариство» Козара Володимира Андрійовича. Юнацькій аудиторії була презентована книга «Реріх і Шевченко», до якої включені документи та матеріали про малодосліджені й невідомі широкому колу читачів творчі взаємозв’язки М. К. Реріха та Т. Г. Шевченка.

Для багатьох українців постать Реріха знайома, але про його зв’язки з Україною, а тим більше з Шевченком мало хто знає.

- Шевченко і Реріх ніколи не перетиналися в просторі і часі, але обидва в різні роки навчалися в Петербурзькій Академії мистецтв і отримали звання академіків. Саме там молодого Миколу Реріха з творчістю Шевченка познайомив художник М. Мікешин.

- На квартирі Костянтина Федоровича Реріха – батька Миколи, таємно збиралося Товариство шанувальників Т. Г. Шевченка, в діяльності якого Микола приймав активну участь.

- «Кобзар» Шевченка належав до улюблених книжок родини Реріхів, і часто з любов’ю перечитувався в сімейному колі.

- Саме Микола Реріх познайомив Індію з «Кобзарем».

- За проханням М. Мікешина у 1896 році Микола Реріх відвідав могилу Тараса Шевченка в Каневі.

- Все життя Микола Реріх захоплювався культурою України, її піснями та грою на бандурі.

- Особливість Шевченка у малюванні – погляд на пейзаж зверху, притаманний і Реріху.

- Реріх і Шевченко дуже чутливо ставилися до світлових знамень природи, до нашарувань історичної пам’яті, що їх зберігає сама земля.

- Тарас Шевченко і Микола Реріх виявляли у своїй творчості любов і повагу до народів і культури Сходу.

- Обидва захоплювалися старовинною архітектурою нашої батьківщини і замальовували архітектурні пам’ятники.

- Мозаїка над західним порталом церкви Покрови Пресвятої Богородиці

(с. Пархомівка Київської обл.) виконана за ескізами Миколи Реріха.

Енергетичний потенціал, переданий Великим Кобзарем молодому Реріху, відіграв значну роль у пробудженні його творчого потенціалу, став творчим імпульсом для молодого митця, що далі пішов своїм власним шляхом.

Реріх і Шевченко – постаті космічного масштабу, які пов’язані між собою лінією єдиної духовно-культурної спрямованості. Їх творчість насичує простір енергіею Відродження національного Духу!

"Молодший син" (Святослав Реріх)

Клуб "Кіно v Reriha"

В меморіальній кімнаті-музею Миколи Реріха нашої бібліотеки відкрита виставка «Гімалайський Ашрам Реріха», на якій представлено художні роботи художника декоративного мистецтва, художника-косміста, мандрівника, дослідника спадщини Реріхів і Шевченка Козара Володимира Андрійовича. Акварелі та акриліки художника відображають простір та енергетику того унікального місця де розміщався справжній Ашрам - духовний центр, де останні двадцять років жив і творив видатний гуманіст світу, філософ, мислитель, письменник, художник, один з творців вчення Жива Етика Микола Костянтинович Реріх. Представлені роботи були створені автором у мальовничій частині західних Гімалаїв. Ця виставка користується великою популярністю серед шанувальників творчості Володимира Андрійовича. Про це свідчать постійні екскурсії виставкою, які він часто проводить особисто.

16 лютого, в рамках клубу Кіно v Reriha, відвідувачам екскурсії було продемонстровано документальний фільм «Молодший син» (Святослав Реріх). Це картина про життя молодшого сина Святослава, який плідно працював на благо Індії та був активним послідовником вчення Жива Етика.

Під час заходу бібліотеці було передано в дар від МГО «Українського Реріхівського товариства» ще два томи серії «Агні Йога» (2020 р.) проекту «Жива Етика українською вперше». Наявність такої серії українською мовою для нас має велике значення, адже кожен народ мусить мати вчення рідною мовою, бо саме вона поєднує енергію минулого з енергією сучасного.

Автор та керівник проектів «Жива етика українською мовою», «Реріх та Україна», «Реріх та Шевченко», «Від Карпат до Гімалаїв» голова МГО «Українського Реріхівського товариства» Козар Володимир Андрійович.

«ГІМАЛАЙСЬКИЙ АШРАМ РЕРІХА»

Відкриття художньої виставки (в рамках «2019 – Рік Реріха»)

В меморіальній кімнаті-музею Миколи Реріха нашої бібліотеки відкрита виставка « Гімалайський Ашрам Реріха», на якій представлено 36 художніх робіт Козара Володимира Андрійовича. Акварелі та акриліки художника відображають простір та енергетику того унікального місця де розміщався справжній Ашрам - духовний центр, де останні двадцять років жив і творив видатний гуманіст світу, філософ, мислитель, письменник, художник, один з творців вчення «Жива Етика» Микола Костянтинович Реріх. Представлені роботи були створені у мальовничій частині західних Гімалаїв.

Під час відкриття виставки відбулася і презентація літератури з фондів бібліотеки Українського Реріхівського товариства та презентація нових видань Міжнародного Центру Реріхів. Тож у всіх відвідувачів з’явилася можливість скористатися цими унікальними виданнями в читальній залі бібліотеки ім. М. Реріха, яких сьогодні немає в жодному закладі культури нашого міста. Фонди нашої бібліотеки поповнилися і виданням МГО «Українського Реріхівського товариства» «Жива Етика українською вперше». Кожен народ мусить мати вчення рідною мовою, бо саме вона поєднує енергію минулого з енергією сучасного.

На заході були присутні члени правління МГО «Українського Реріхівського товариства» Соколан Олена та Ільницький Сергій.

Виставка присвячена Дню пам’яті Миколи Реріха. 13 грудня 1947 року не стало видатного гуманіста світу.

Автор виставки Козар Андрій Володимирович - голова МГО «Українське Реріхівське товариство», Член правління Міжнародної ліги захисту культури. Художник декоративного мистецтва, художник-косміст, мандрівник, дослідник спадщини Реріхів і Шевченка, співзасновник Міжнародної ради Реріхівських організацій ім. С. М. Реріха, автор та керівник проектів «Жива етика українською мовою», «Реріх та Україна», «Реріх та Шевченко», «Від Карпат до Гімалаїв».

"Усвідомлення краси рятує світ" М. Реріх

"Ось і тепер у Гімалаях, коли радіо дає "Запорожця за Дунаєм", перед моїми очима проходять яскраві картини України...Там, де впало таке зерно плодоносне, вже житиме думка про Мир, про співробітництво, про геройство і самовідданість. Головне - тут посіяти зерно Братерства"" -  такі рядки 17 червня 1947 року записав у власному щоденнику один з основоположників всесвітнього руху за Пакту Миру, Пакту охорони культурних цінностей людства, художник і філософ  Микола Реріх.

Пройшло 67 років, - і бачимо пророчість слів великого гуманіста, Братерство і Мир, - ось чого найбільше сьогодні прагне Україна. І в ім'я Миру кожен з нас вносить свою посильну лепту.

В мистецькій вітальні нашої біблотеки відкрилась художня виставка Віктора Єрофеєва "Усвідомлення краси рятує світ". Роботи художника - це копії картин Миколи Реріха. Звісно, що "тягатися" з великим майстром-містиком ніхто не береться, але роботи шановного Віктора Миколайовича мають своє символічне значення: любуючись ними відвідувачі глибше зацікавлюються творчістю і філософією самого Миколи Реріха. І тут ми знову пропонуємо свої послуги - автор картин Віктор Єрофеєв, який вже довгий час є послідовником Вчення Живої Етики та практик Агні Йоги люб'язно погодився прочитати цикл лекцій за мотивами життя і творчості Миколи Реріха. Перша лекція, тему якої  "Шляхів багато, та серце знає найкоротший" вибрали самі відвідувачі уже відбулася.
Чекаємо нових побажань користувачів, і - до нових зустрічей!

Картини Реріха - Божественність