Сьогодні для повноцінного становлення громадянського суспільства, для укріплення проукраїнського духу в різних сферах життя важливим чинником є наявність якісного укранського культурного продукту. Можна довго дискутувати про культурні процеси, запити та можливості, але він, цей культурний продукт є. Зараз головне - долучати до нього якомога більшу кількість людей.
Кінематограф посідає тут одне з основних місць. І, слава Богу, що наше українське кіно відроджується. Символом відроджееня українського кіно став історично-драматичний фільм режисера Михайла Іллєнка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь". Це історія заснована на реальних подіях, про радянського льотчика-винищувача Івана Даценка (у фільмі Іван Додока), який під час Другої світової війни, пройшовши німецький полон, втікши з радянського концентраційного табору, волею долі потрапивши до Америки, став там вождем місцевого індіанського племені.
Відзначаючи День Українського Козацтва, і новостворений День Захисника Вітчизни ми вирішили зробити перегляд цього фільму. Аудиторію запросили також цільову, - це учні Юридичного ліцею ім. Я. Кондратєва НАВСУ, - майбутні правоохоронці, ті кому належить будувати нову правову державу.
Фільм ліцеїсти дивились затамувавши подих, - випробування, переслідування, втечі, нелегкий шлях до волі головного героя, мрія повернутись додому, а ще гарна режисерська робота, чудовий акторський склад - і на обличчях дітей співпереживання, віра в бачене й чуте, очікування доброго фіналу.
І цей фінал відбувся. По завершенні перегляду ліцеїстів чекав приємний сюрприз, - зустріч з виконавцем ролі головного героя фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь", актором, митцем Дмитром Лінартовичем!
Було стільки захвату в очах, стільки емоцій, і фото на пам ять, і автографи, і розмови...Дмитро - дуже приємний молодий чоловік, говорив з ліцеїстами "на одній мові" про прості, та дуже важливі для них речі, як не бути зрадником в професії, як могти переборювати спокуси, бути чесним, справедливим, бути справжнім правозахисником, не дивлячись ні на що...
Ми переконані, що саме отакі зустрічі, отаке спілкування робить для нашої молоді набагато більше ніж високопарні, але, по суті, декларативні лозунги та висловлювання.
Дякуємо Вам, шановний Дмитре Лінартович за небайдужість, за участь у дуже необхідній зараз в нашій державі просвітницько-патріотичній роботі.
Отакий у нас "Митець до кави" відбувся! Приємно, що кави-чаю по закінченні зустрічі ми з Дмитром все таки попили, і ліцеїсти, при перегляді кінофільму, тоже!
