Показ дописів із міткою Ігор Рубцов. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Ігор Рубцов. Показати всі дописи

субота, 30 квітня 2016 р.

Творчий вечір Тетяни Яровициної

В четвер 28 квітня в бібліотеці відбувся творчий вечір поетеси Тетяни Яровіциної. Завжди, коли приходить до нас Таня, то гарний настрій від її поезій гарантовано. Так і на цей раз - слухали прекрасну Тетянину лірику, гумор Ігоря Рубцова та чудові пісні бардеси Євгенії Зенюк. Півтори години промайнули як мить.
Ігор Рубцов:
"36,6°С
ТВОРЧИЙ ВЕЧІР ТЕТЯНИ ЯРОВИЦИНОЇ
Без пояснень, чому саме 36,6°С, прошу повірити, що назва має сенс. Якби температуру зміряли мені, то вийшло би десь за 50, а так - норма. Всі учасники зустрічі "у Іванки" були в доброму гуморі. На прохання Тетяни, як хазяйки вечора, я добирав легкі іронічні віршики, бо на вулиці весна, хочеться тепла сонячного, тепла душевного, побільше лірики, посмішок, кохання. Невгамовна наша Іванка Щербина зустрічала гостей на льоту. Саме через таке душевне ставлення ми не кажемо: "у бібліотеці імені Реріха". Ні! Зустрічаємося у Іванки, найулюбленішій в цілому світі бібліотеці. Як жаль, що ми не представники вільних професій і не можемо частіше приїжджати на Єреванську, 12. Там постійно проходять зустрічі з творчими людьми.

Поетичні експерименти Тетяни дивують навіть мене. Чому "навіть" і чим я особливий? Бо звик до несподіваних зворотів у віршах Яровициної, а, крім того, ми багато спілкуємося поза відведеними рамками літературних заходів. Та одна справа прочитати новий текст на моніторі, а інша - стати свідком авторського виконання. Разом із римами Таня приносить цілу торбу "родзинок", приправляючи ними кожен вірш.
Євгенія Зенюк. Автор і виконавець пісень, в тому числі написаних на Таніни вірші. У пані Євгенії немає того, чим "хворіють" числені, вживаю навмисне, барди, а саме мелодії, які обертаються навколо трьох затертих акордів. Її музика неповторна, має власний стиль і, що подобається мені, постійна зміна акорду, м'яка манера гри і співу. Відразу виникають асоціації: спокійний плин води, камін, домашній затишок, теплий літній дощик, пастельні фарби осені (це що до пісні "Що ти робиш зі мною, осене?" на Таніни слова).
Трьома словами підведу риску написаному: я вдало попав!"


четвер, 26 листопада 2015 р.

Вечір спогаду-знайомства із Сергієм Терсімоновим

22 листопада в бібліотеці відбувся вечір знайомства з творчістю і, водночас, пам'яті поета-сатирика Сергія ТЕРСІМОНОВА - потужного літератора, сильної особистості, мужнього, благородного чоловіка, який, на жаль, вже 3 роки тому як відійшов у інші світи. Відійшов, та залишив себе у прекрасних дітях, чудових віршах, сміливих, принципових вчинках, патріотичній громадськіцй позиції, і в серцях вірних, найдорожчих людей...
На вечорі ми відкривали для себе буквально все - біографію поета, життєві принципи, творчі пошуки й здобутки. Проживши недовге, але гідне життя, бувши справжнім патріотом України на Донбасі зразка 2000-них років, коли мати проукраїнську позицію було великою сміливістю і, навіть, небезпекою, поет не думав про себе - він шукав для людей правди, боровся, відстоював її, був гідним прикладом небайдужості й справедливості, - тому й першу і поки єдину книжку було видано уже по смерті автора, на жаль...
Із щемом в душі ми слухали спогади вірної дружини Наталі, людини, яка любить, і любов та її тримає, допомагає, береже, - здається, не було в залі ні душі, хто б не відчув гармонії й щастя, якими було наповнено їхнє подружнє життя.
Cлухали поезію, пронизану ніжністю до тих, кого поет любив, громадянську лірику, що стала для Донбасу і для України пророчою, слухали спогади дочки, сина, друзів... Було відчуття, що ми всі добре знаємо Сергія, що він десь там, з висоти дивиться на нас, посміхається, радіє...
Приємним дарунком були музичні вкрапленя від Олександра Мельника та Народної артистки України Людмили Семененко. А все це зводили воєдино ведучі вечора, поетеса Тетяна Яровіцина та побратим Сергія, письменник і поет Ігор Рубцов.
Дякуємо, друзі, за чудовий, душевний вечір!
Дякуємо родині Сергія за світло, мужність, силу духу, якими ви наповнені!
А ми будемо робити все можливе, щоби для читачів ім*я поета Сергія ТЕРСІМОНОВА було добре знаним.






вівторок, 17 лютого 2015 р.

Ігор Рубцов. "Траектрія війни" або Ліміт на ілюзії вичерпано...

15 лютого, в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та в річницю виведення військ з Афганістану у нашій бібліотеці відбулась зустріч з безпосереднім учасником тих далеких, неоднозначних подій, літератором Ігорем Рубцовим.
Ігор Рубцов, - це ім'я в сучасній літературі ще не знане, але його варто запам'ятати!
Такі вже парадокси долі, що перша Ігорева, поки що в електронному варіанті, книжка-трилогія "Афганські спогади" з'явилася тоді, коли на його землю, на його малу батьківщину, а Ігор родом з Донецька, і прийшла ота ненавистна війна, від шлейфу якої він і намагався в книжці позбутися.
Віднедавна літератор мешкає в м. Києві, і нам приємно, що за ініціативи поетеси Тетяни Яровіциної, перший публічний столичний вихід Ігоря Рубцова відбувся саме в нашій бібліотеці. І дебют був успішним! Хоча наші читачі є доволі прискіпливими і вимогливими, та справді талановиту людину вони відчувають та з радістю приймають.
На зустрічі Ігор ділився своїми афганськими спогадами, котрі лягли в основу книжки, - а почитати її можна тут http://probapera.org/book/54/e3a1cf10574/ - розповів про своє теперішнє бачення тих подій, проводив паралелі із ситуацією, яка є сьогодні на окупованих сусідом-загарбником територіях України, і навіть продемонстрував уламок снаряду, яким убивають мирних жителів нашої держави.
Було цікаво слухати людину-воїна, який має чималий життєвий досвід, який пройшов складну трансформацію від 18-річного солдата, що щиро вірить в ідеали інтернаціоналізму до свідомого українського патріота, який живе на землі донецькій. Було відчутно, що є речі про які говорити боляче, адже розуміємо, що бути патріотом в Києві і в Донецьку - це дві великі різниці...
Тому і запитань було багато, і дискусії жваві, і роздуми, і спільний пошук відповідей на складні питання. І в результаті - ми ще на крок стали ближчими. Ми переконались, що любов до рідної землі не залежить від історії чи географії, а лише - від свідомості людини, від її бажання знати і пізнавати, а найбільше - просто від людської гідності!