"ПОЛІЕТИЛЕН: ЗРУЧНІСТЬ ЧИ ШКОДА"

Вікторина
Екологічне інформування

Всесвітній день без поліетиленових пакетів відзначають щороку 3 липня. Його мета — відмовитися від одноразового пластику. Це допомагає захистити природу від сміття. Багато українських супермаркетів пропонують екологічні альтернативи на касах.

Поліетилен — це матеріал із нафти. Він не розкладається в землі до 500 років. Природа перетворює його на мікропластик. Він шкодить тваринам та потрапляє до нашої їжі.

Щоб зменшити кількість пластику:

☝Обирайте багаторазові екоторби.

☝Використовуйте бавовняні мішечки (торбинки-сітки) для овочів та фруктів.

☝Беріть із собою контейнери для м'яса або сиру.

☝Носіть із собою паперові пакети або старі пакети повторно, поки вони не порвуться.

Сумні та вражаючі факти:

☝5 трильйонів пластикових пакетів виготовляється щороку в усьому світі. Це такий обсяг, що якби їх розкласти в один ряд, вони могли б обігнути Землю 7 разів!

☝Лише 1-3% пластикових пакетів переробляються. Це означає, що величезна кількість з них потрапляє в природу і не розкладається протягом сотень років.

☝Пластикові пакети забруднюють океани: понад 1 мільйон морських птахів і понад 100 000 морських ссавців гинуть щороку, сприймаючи пластикові пакети за їжу.

☝Пластикові пакети не просто забруднюють навколишнє середовище, але й можуть випромінювати токсини в ґрунт і воду, що негативно впливає на здоров'я флори та фауни.

☝Вчені підрахували, що в кожній порції морської солі можна знайти мікропластик — саме пластикові пакети є основними джерелами його потрапляння у води океану.

Ось найвідоміші речі з поліетилену, які є у кожному домі:

☝Пакети — звичайні тонкі пакети з магазинів.

☝Плівки — прозорі плівки, якими загортають їжу.

☝Пляшки — великі пляшки для води та побутової хімії.

☝Труби — міцні чорні або білі труби для води.

☝Контейнери — коробки для зберігання їжі, дитячі іграшки.

☝Кришки — різнокольорові кришки для пляшок та банок.

Завдяки своїм властивостям, поліетилен дуже зручний у побуті, але головний його мінус — він дуже довго розкладається у землі, тому потребує правильної переробки.

Зручність використання поліетиленивих пакетів, яким люди колись раділи, перетворились на серйозну  загрузу для природи, для нашого здоров'я та життя! Виправити ситуацію в наших силах, зберегти довкілля для наших потомків наш обовязок!

Пропонуємо вікторина, щоб перевірити свої знання в цьому важливому питанні. Можливо саме ця вікторина допоможе змінити ставлення до використання поліетиленових речей.

Історична довідка про науку екологію:

Становлення екології як науки відноситься до середини ХІХ ст. і пов’язується з ім’ям видатного німецького біолога-дарвініста Ернста Геккеля. У 1866 році Е. Геккель використав термін «екологія» в своїй роботі «Загальна морфологія». Термін «екологія» походить від грецького «oicos» – дім, помешкання, місце перебування та «logos» – наука. Тобто – це наука про дім, місце існування. Тож закликаємо всіх зберегти єдність з матінкою-природою, зберегти свій дім, своє місце існування, як для нинішніх мешканців Землі, так і для нащадків.

"ЕКОСВІДОМІСТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ"

 Круглий стіл до Тижня Відкритого Уряду

Сьогодні низький рівень екологічної свідомості нашого суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.

18 травня наша бібліотека організувала круглий стіл, щоб розглянути теми відповідального ставлення до екології, знайти практичні рішення  для щоденного життя та мотивувати учасників до екологічних звичок.

Під час спілкування учасники обговорювали питання:
☝Чому важливо сортувати відходи.
☝Проблема пластикового забруднення.
☝Як правильно сортувати сміття вдома.
☝Повторне використання речей замість надмірного споживання.
☝Відповідальне ставлення до батарейок та електроніки.
Дискусія виникла навколо питаннь:
☝Чому люди не сортують сміття?
☝Що заважає впровадженню культури переробки?
☝Економія води та електроенергії: вимикання світла, техніки.
☝Використання багаторазових речей.
☝Відмова від одноразового пластику.
☝Можливість використання екологічного транспорту.
☝Свідоме споживання товарів: екоторби, багаторазові пляшки, стаканчики для кави, чаю.
☝сортування паперу;

Піднімались теми впливу людини на зміну клімату, що приводить до

глобальне потепління: вирубка лісів, забруднення атмосфери.

Як кожен може зменшити свій екологічний слід?

Які зміни потрібні на рівні держави? Екологічне виховання молоді, формування екозвичок із дитинства, роль школи та сім’ї, волонтерські екологічні акції.

Особливий акцент учасники круглого столу приділили "Зеленим" практикам громади та міста: питання озеленення Солом'янського району, чистота парків, проблеми стихійних сміттєзвалищ, висадка дерев прибирання територій, які є дуже важливими для мешканців району.

Висновок Круглого столу

"Зелені" практики починаються з простих щоденних рішень.

Екологічні звички формують відповідальне суспільство.

Кожна людина може зробити внесок у збереження природи.

Екологічна культура — важлива частина сучасного життя.

☝Для учасників була запропонована ВІКТОРИНА про використання пластикових пакетів

Історична довідка про науку екологію:

Становлення екології як науки відноситься до середини ХІХ ст. і пов’язується з ім’ям видатного німецького біолога-дарвініста Ернста Геккеля. У 1866 році Е. Геккель використав термін «екологія» в своїй роботі «Загальна морфологія». Термін «екологія» походить від грецького «oicos» – дім, помешкання, місце перебування та «logos» – наука. Тобто – це наука про дім, місце існування. Тож закликаємо всіх зберегти єдність з матінкою-природою, зберегти свій дім, своє місце існування, як для нинішніх мешканців Землі, так і для нащадків.

  

"ПОЛІЕТИЛЕН: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА?"

Вікторина та інформування

Щороку 3 липня відзначають Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів.  Головна мета цього дня - привернути увагу до проблеми забруднення довкілля, як наслідок надмірного використання одноразових пакетів.

☝Понад 40 країн світу заявили про повну чи часткову відмову від таких виробів. 

☝На початку червня 2021 Верховна Рада прийняла закон, що обмежує використання поліетиленових пакетів в Україні

☝Сьогодні в світі активно виготовляються біорозкладні пакети - це вироби, які можуть бути виготовлені або з органічної сировини (кукурудзяного або картопляного крохмалю), або на основі нафти, як звичайні поліетиленові пакети. Головне, що їх об'єднує, це здатність розкладатися в природному середовищі, з допомогою бактерій чи грибків.

Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви перевірите свою обізнаність в цій темі. Натисніть квадратик з правильною, на вашу думку відповіддю, і рухайтесь далі за стрілочкою. Інколи обидва варіанта можуть бути вірними, а інколи ні. Бажаємо успіху!

Вражаючі факти:

☝пластик є штучно синтезованою сполукою, період розпаду якої триває до 

1 000 років;

☝пластиковий пакет забруднює довколишнє середовище, коли починає розпадатися – мікрочастинки просочуються в ґрунт, несучи отруту для рослин;

☝пластикові пакети – поширена причина загибелі тварин та риб, які проживають у водоймах. Майже 1 млн птахів та 100 тис. тварин помирає щороку від пластикових відходів.

☝Річний обсяг використаних мішечків у світі становить 5 трлн, а води океану через пластикову тару стають важчими на 8 млн тонн.

☝ у 1977 році появилися перші пакети у супермаркетах;

☝160 тис. поліетиленових пакетів використовуються у світі щосекунди;

☝ 5 трильйонів пакетів виробляється на рік;

☝в Україні щорічно середньостатистична людина використовує більше 500 одноразових поліетиленових пакетів.

«ДЕНЬ БЕЗ ПОЛІЕТИЛЕНУ»

Екологічне інформування

3 липня - Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів та загальноукраїнська акція «День без поліетилену». Головною метою акції є формування екологічною поведінки та світогляду населення, привернення уваги до проблеми забруднення довкілля, як наслідок надмірного використання одноразових пакетів.

Вражаючі факти:

☝пластик є штучно синтезованою сполукою, період розпаду якої триває до 1 000 років;

☝пластиковий пакет забруднює довколишнє середовище, коли починає розпадатися – мікрочастинки просочуються в ґрунт, несучи отруту для рослин;

☝пластикові пакети – поширена причина загибелі тварин та риб, які проживають у водоймах. Майже 1 млн птахів та 100 тис. тварин помирає щороку від пластикових відходів.

☝велика тихоокеанська сміттєва пляма – величезне скупчення сміття, водночас і поліетиленових пакетів. Річний обсяг використаних мішечків у світі становить 5 трлн, а води океану. через пластикову тару стають важчими на 8 млн тонн.

☝ у 1977 році появилися перші пакети у супермаркетах;

☝160 тис. поліетиленових пакетів використовуються у світі щосекунди. Щохвилини – 10 млн;

☝ 5 трильйонів пакетів виробляється на рік;

☝в Україні щорічно середньостатистична людина використовує більше 500 одноразових поліетиленових пакетів, в той час як тоді як мешканцям ЄС потрібно 90.

Понад 40 країн світу заявили про повну чи часткову відмову від таких виробів. На початку червня 2021 Верховна Рада прийняла закон, що обмежує використання поліетиленових пакетів в Україні

Сьогодні в світі активно виготовляються біорозкладні пакети - це вироби, які можуть бути виготовлені або з органічної сировини (кукурудзяного або картопляного крохмалю), або на основі нафти, як звичайні поліетиленові пакети. Головне, що їх об'єднує, це здатність розкладатися в природному середовищі, з допомогою бактерій чи грибків.

«Україна. Війна. Довкілля: зона тривоги»

Український День навколишнього середовища (День довкілля)

Щороку у третю суботу квітня в Україні відзначають День довкілля.

Сьогодні проблема збереження природних ресурсів та й життя загалом стоїть особливо гостро.

Повномасштабне вторгнення росії до України з 24 лютого вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. Війна впливає негативно на довкілля!

☝Просуваючись вглиб наших територій, ворог займає ліси та території природно-заповідного фонду. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії з боку росії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.

☝Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Це середовища існування для тисяч видів рослин і тварин. Ці території мають важливу роль для захисту біорізноманіття та збереження клімату.

☝Бойові дії порушують спокій диких тварин, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Більшість птахів у цей час виводять своє потомство, тому їм потрібен спокій. 

Також із квітня по червень відбувається отелення лосів, а бойові дії ставлять під загрозу успішність цього процесу та виживання новонароджених лосенят. В Україні лось є рідкісним видом та внесений до Червоної книги.

☝З настанням весни починається пожежонебезпечний період і зростає ризик виникнення пожеж в екосистемах унаслідок обстрілів. Після сходження снігу торішня трава підсихає, внаслідок чого може швидко спалахнути.

☝ Крім лісів, на півночі країни, де ведуться активні бойові дії, поширені болотні екосистеми і торфовища. Велика частина торфовищ України є осушеною, а отже — на них є сприятливі умови для виникнення торфових пожеж.

☝ Хімічне забруднення від обстрілів і ракет завдає великої шкоди для довкілля та життя людей. Ворог атакує як цивільні об’єкти, так і військову інфраструктуру — аеропорти, сховища боєприпасів. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

☝Металеві уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.

☝ Забруднення ґрунтів та моря нафтопродуктами мають свої негативні наслідки! Російські війська атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Усі компоненти нафти токсичні для морських організмів.

☝Наслідки від пожеж на промислових об’єктах особливо небезпечні!

Обстріли об’єктів промисловості та інфраструктури призводять до пожеж, які спричиняють додаткове забруднення повітря, ґрунту та води. Продукти горіння, які потрапляють, у повітря складаються з токсичних газів і твердих частинок. На цих об’єктах також буде значне забруднення ґрунту та води. Там, де були проведені заходи з гасіння пожежі, забруднення можуть включати залишки протипожежної піни.

☝Забруднення води внаслідок військових дій матиме незворотні негативні наслідки. Вода – це цінний ресурс як для людини, так і для довкілля. На жаль, під час воєнних дій окупанти завдають шкоду всьому: життю і здоров’ю людей, довкіллю, зокрема і водним ресурсам. Вода — це найпоширеніший природний ресурс, тому часто виникає хибна думка про невичерпність і загальнодоступність водних ресурсів. Проте це не так, адже придатної для споживання населенням і для функціонування більшості земних екосистем прісної води зовсім небагато, її частка у загальних водних запасах становить лише 2,53%.

Що очікує Україну після війни?

Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Також є ризик невиконання Україною вже поставлених кліматичних цілей, адже війна — це внесок у зміну клімату, а відновлення країни неминуче буде супроводжуватись значними викидами парникових газів.

Використані матеріали сайтів:

https://ecoaction.org.ua/voda-iak-dzherelo-zhyttia.html?gclid=CjwKCAjwitShBhA6EiwAq3RqAxZowUAPe5dLjbxKZOii6DP9X6I9T7kJyRhZ770w8qvuk99RF0Xv1xoClTgQAvD_BwE

https://ecoaction.org.ua/pryroda-ta-vijna.html?gclid=CjwKCAjwitShBhA6EiwAq3RqA5ZZlDh3DTmaYFAo74JUdsSTWA0abNq6FHnNeI2ZEgVnvn5DrrnUOBoCXqIQAvD_BwE

"Життя в стилі ЕКО"

Книжкова виставка для дітей

Всесвітній день охорони навколишнього середовища
 (World Environment Day)

     Щороку 5 червня ми відзначаємо Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Охорона навколишнього природного середовища – нова форма взаємодії людини і природи. Говорити з дітьми на тему екології та мотивувати їх до бережного ставлення до рідної природи та тваринного світу необхідно з маленьких літ. Пропонуємо книжки з фонду нашої бібліотеки, які допоможуть вам у цьому.

Санковська І. М. "Екологічні дати року"

Цей методичний посібник стане дієвим помічником класного керівника і вчителя–предметника в підготовці й проведенні різноманітних виховних, природоохоронних заходів впродовж навчального року. Він містить матеріали про екологічні дати року, широкі за спектром практичні розробки заходів, які можна використати як основні або створити на їх базі власні наробки. Видання складається із вступу й 2 розділів: загальних рекомендацій щодо роботи із 7 групами дат календарного року, інформації і методичних рекомендацій щодо провідної дати місяця та практичних розробок заходів. Кожна календарна дата забезпечена довідково–інформаційною складовою. Серед дат місяця обрана одна провідна, до якої розроблено захід і рекомендації з його проведення. Представлені матеріали сприятимуть формуванню засад екологічно мислення, вихованню в учнів цінностей та нової моделі поведінки. Матеріали видання можутьбутивикористанівурочнийтапозаурочний час. Методичний посібник призначений для методистів, вчителів–практиків та широкого кола читачів, які цікавляться питаннями екологічного виховання молоді.

Київ, 2017 р.

Крижановська Олена "ЕКОказки та ЕКОпроекти"

Ця книга для всіх, хто любить українську природу і хоче долучитися до її збереження. Екоказки розповідають про багатства нашого краю, мотивують дітей до бережного відношення до рідної природи (водойм, ґрунтів, повітря, рослинного та тваринного світу) та свого здоров’я. Їх доповнюють екопроекти, творчі конкурси та власні дослідження юних шанувальників природознавства. У книзі використані матеріали, опубліковані у науково-популярній природничій газеті для розумників та розумниць “КОЛОСОЧОК”.

Призначена для дітей молодшого шкільного віку. Стане у пригоді учителям початкової школи на уроках природознавства, основ здоров’я та у процесі організації проектної діяльності екологічного спрямування.

"Міські інформаційні системи", 2016 р.

"Екологічний АТЛАС маленького киянина"

Місто Київ вважається одним а найкращих і найзеленіших міст Європи. Проте Київ, як і всі великі міста, має ряд проблем, noв'язаних із забрудненням навколишнього природного середовища. Дорослі намагаються ці проблеми вирішити, маленькі друзі можуть в цьому допомогти. Як це зробити — підкаже еколопчнии атлас, який ви бачите. Переглядаючи його, ви знайдете не тільки цікаву інформйшю, яскраві малюнки, захоплюючі історії, різноманітні завдання, а й поради, як зробити довкілля чистішим.

- Що таке екологія?

- Київ, його історія та екологія

- Рослинний світ міста

- Тваринний світ міста

- Атмосферне повітря

- Водні ресурси міста

- Людина та довкілля

"Агенство Інтермедіа", 2005 р.

Крижановська Олена "На межі міста і лісу"

Головними героями усіх розповідей, зібраних у книзі, є тварини, яких можна зустріти у місті. Щоб помітити їхні пригоди, треба лише бути спостережливим і любити живу природу так, як це вдається авторці. Звісно, для правильного розуміння своїх спостережень в неї є ще й неабиякі знання у цій галузі. До того ж, вона завжди готова поділитися ними з читачем, а заразом запросити його навчитися розуміти і вболівати за братів наших менших. Видання стане до вподоби всім, хто полюбляє життєві історії за участю тварин.

Львів, "Міські інформаційні системи", 2016 р.

Крижановська Олена "Чому вони так називаються?"

Видання стане у пригоді для викладання та опанування курсу „Природознавство” у 1–3 класах. Зокрема, на уроках „Тварини”, „Птахи”, „Комахи” (тема „Світ живої природи”, 1 клас), „Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів” (тема „Природа восени”, 2 клас), „Різноманітність рослин”, „Тварини. Різноманітність тварин”, „Риби”, „Комахи”, „Птахи”, „Гриби їстівні та отруйні” (тема „Рослини, тварини і середовища їх існування”, 3 клас). Крім того, матеріали видання допоможуть у 2 класі під час роботи над міні-проектом „Будьмо знайомі!” (походження назв рослин і тварин). Зокрема, завдання, запропоновані у вступі, демонструють різні способи творення назв тварин, поглиблюючи знання учнів про розмаїття живої природи та принципи номінації живих організмів. Вони можуть лягти в основу цікавого учнівського проекту.

Особливе значення для формування в учнів знань про живу природу має емоційна забарвленість тексту і доступність навчального матеріалу, поданого у жанрі наукової казки.

Призначено для молодшого шкільного віку та вчителів початкових класів.

Львів,  "Міські інформаційні системи", 2015 р

"Екологія - зона тривоги"

Інформування та книжкова виставка до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища.

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Щороку світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.Підвищити обізнаність щодо охорони нашої природи та розглянути різні екологічні проблеми, які зростають з кожним днем.

     Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. На конференції були присутні повноважні представники 113 держав світу. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу.

     Охорона навколишнього природного середовища – нова форма взаємодії людини і природи, яка являє собою систему державних і суспільних заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, просвітницьких, міжнародних), спрямованих на гармонійну взаємодію суспільства й при­роди, збереження й відтворення природних ресурсів і діяльність екологічних співтовариств в ім’я сучасних і майбутніх поколінь. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді най­важливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації.

     Пропонуємо до вашої уваги книжки з фонду нашої бібліотеки, в яких фахівцями піднімаються питання екології України.

Рудько Георгій "Україна, яку ми втрачаємо"

Книга про те, як людина своїм захланним і неграмотним підходом руйнує довкілля, де жити нашим нащадкам, як запобігти зсувам, повеням та іншим екологічним лихам, − про це книга знаного в Україні і за рубежем ученого Георгія Рудька.Вона є своєрідним застереженням від можливих небезпечних аномалій. На вагомому науковому матеріалі автор доводить, що забезпечення екологічно збалансованої системи природокористування і збереження екосистем стане можливим при впровадженні стратегії сталого розвитку нашої держави.

Для широкого кола читачів.

Видавництво "Букрек", 2015 р.

Стадніченко Володимир "Лоно Дунаю"

Книга розповідає про дорогоцінну перлину української природи в законодавчій оправі Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України. Водночас книга піднімає пекучу на сьогодні проблему збереження й охорони природи як в Україні, так і в усьому світі, ставить питання органічного поєднання економічних, господарських і культурних інтересів людини і прав природного довкілля на стале існування і вільний еволюційний розвиток.

Видавництво "Криниця", 2006 р.

Ю. Нікітін, В. Шматько "Екологія і організація природоохоронної діяльності"

У навчальному посібнику розглядаються основні тенденції екології та охорони навколишнього природного середовища. Висвітлюються питання раціонального природокористування з розширеним оглядом еколого-економічних проблем, госпрозрахункового механізму природокористування та екологічної ефективності, управління та правового захисту довкілля. Посібник спрямований на розширення знань з організації, планування та економіки природокористування, а також на розвиток індивідуальних підприємницьких здібностей читачів у цих питаннях. Посібник розрахований на студентів та викладачів вузів, практичних працівників, усіх, хто цікавиться питаннями охорони довкілля та раціонального природокористування.

Видавництво КНТ, 2006 р.

Батлук В. А. "Основи екології" Підручник.
У підручнику викладено основні концепції екології, проаналізоано наслідки впливу діяльності людини на навколишнє середовище.
Видавництво "Знання", 2007 р.

Зеленський І. І. Клименко М. О. "Екологія людини"
У підручнику охарактеризовано взаємозв'язки природи і суспільства, динаміку впливу на людську спільноту космічних, планетарних, локальних природних явищ і процесів, а також наслідки антропогенного втручання у навколишнє середовище. Смисловим ядром видання є розкриття сутності екології людини як науки, що досліджує взаємовплив оболонок планети і людини, біохімію людського організму, можливості самодіагностики, оздоровлення, адаптації до стресогенних чинників і загальний еколого-демографічний стан людства з метою вироблення рекомендацій щодо гармонійного розвитку цивілізації і збереження природи.
Видавничий центр "Академія"

Зелені легені планети

День любові до дерев

16 травня - День любові до дерев. Проявляти свою любов до дерев ми повинні не словами, а ділами, і не одного дня, а завжди. Адже  відомо, що дерева, то "зелені 

легені планети", без яких життя на планеті Земля неможливе!

Цікаві факти про дерева:

- На планеті Земля нараховують понад трьох трильйонів дерев (3 тис. млрд), а це більше, ніж число зірок у нашій галактиці!

- На планеті налічується більш як 60 тис. видів дерев. Близько 300 видів дерев перебувають під загрозою зникнення: в кожному з видів – не більш як 50 одиниць.
-  Щороку люди вирубують 15 млрд дерев у зв’язку зі своєю діяльністю, плюс потрібно враховувати ще пожежі, які регулярно стаються.
-  Найвищим деревом у світі вважається секвоя, яка росте у США, штат Каліфорнія. Висота цього хмарочоса – 115 метрів, а діаметр цілих 8 метрів. А от найтовстіші дерева – це баобаби, їх стовбури виростають у діаметрі аж до 16 м! Баобаби поширені в саванах Африки, Мадагаскару та Австралії.
-  Найстаріші дерева ростуть у США, а саме у Каліфорнії та Неваді. Дерева взагалі є найбільш довго живучими живими організмами на Землі, деякі з них можуть жити тисячами років. Науково зафіксовані найдавніші представники дерев мають вік близько 5 тис. років, окремі екземпляри є старшими за відомі Єгипетські піраміди. А от найстаріша коренева система дерев росте у Швеції. Її вік приблизно 9,5 тис. років. Тобто на місці старого дерева виростає молодняк, а корінь залишається той самий. -  Одне дерево за рік зазвичай виробляє 100-200 кг кисню. Цього достатньо для дихання людини впродовж цілого року. Також всього лише одне дерево здатне поглинути за рік стільки вуглекислого газу, скільки виробляє автомобіль за час пробігу у 30-40 тис. км.
-  Дерева розмовляють між собою, бо, як не дивно, вони – складні соціальні живі істоти. Мова дерев повна інформації про умови їх життя, вони говорять про те, добре їм чи погано. Посилають свої оповіщення дерева через корені, що об’єднують їх у єдину мережу всіх представників одного виду. Дерева викидають ароматичні речовини через листя, які теж несуть у собі інформації для інших дерев. Також дерева говорять не лише між собою, але із комахами, які можуть їх запилити – це приємні ароматичні послання під час цвітіння. Фруктові дерева, верби й каштани через запашне повідомлення звертають на себе увагу, запрошують скуштувати свого солодкого нектару і мимохідь допомогти у розмноженні.
-  Дерева піклуються одне про одного. Для прикладу, якщо одне дерево зрубують до пня, то інші дерева того ж виду, через корінну систему допомагають вижити цьому пеньку
-  Світове дерево – один із найстаріших сакральних символів людства, уособлює собою єдність і вічне життя. Міф про світове дерево зустрічається у багатьох віруваннях, від іранської міфології, кельтських друїдів (до речі слово «друїд» означає дерево і мудрий) до скандинавських та слов’янських міфів. Зокрема, у християнстві є згадка про «Дерево життя», яке посадив Бог у Раю, і його плоди здатні подарувати вічне життя тому, хто їх скуштує. Крім цього, хрест у християнстві – це не лише символ розіп’ятого Ісуса, це також символ вічного життя й спасіння, яке люди споконвіків уособлювали з деревами, що можуть жити тисячами років.
-  У США на перетині вулиць Саут-Фінлі і Дірінг в містечку Афіни, штат Джорджія росте дерево, яке належить самому собі. Цей цікавий дуб уособлює собою право дерева на самого себе, які дерева, як живі організми, безперечно, мають. За міською легендою, дерево є «законним власником» самого себе і землі в радіусі восьми футів від нього. 

В статті використана інформація з сайту:

https://zik.ua/news/2017/09/20/10_nebanalnyh_faktiv_pro_dereva_1170795

Врятуйте життя- мийте руки

5 ТРАВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГІГІЄНИ РУК

У 2020 році цей день став для людства не тільки днем-попередженням, а й практичним доказом того, як нехтування простими правилами гігієни можуть привести людство до тяжких наслідків розповсюдження вірусної інфекції. Недаремно одне із найважливіших правил в умовах пандемії є дотримання гігієни рук. На наших руках живе величезна кількість небезпечних для людського здоров'я мікроорганізмів. В результаті навіть незначних подряпин чи ран, вони можуть викликати вірусні захворювання, бактеріальні, грибкові та кишкові інфекції, гельмінтози тощо. Респіраторні вірусні інфекції, такі як коронавірусне захворювання (COVID-19), поширюються, коли слиз або краплі, що містять вірус, потрапляють у наш організм через очі, ніс чи горло. Найчастіше це відбувається через наші руки. Руки – це один із способів поширення вірусу від однієї людини до іншої. Коли ми руками торкаємося обличчя, то можемо занести вірус на слизову очей або носа. Під час глобальної пандемії один з найдешевших, найпростіших та найважливіших способів запобігти поширенню вірусу – часто мити руки з милом. Найбруднішими предметами, з якими щодня стикається майже кожна людина, є мобільні телефони, письмові столи, клавіатура та мишка комп’ютера, кнопки ліфта, вимикачі світла, дверні ручки. Всі ці предмети дуже важливо протирати дезінфекторами, наряду з ретельним миття рук. Незважаючи на постійні попередження, для багатьох миття рук до сих пір не перетворилося в звичку. Станом на 30 квітня загальна кількість інфікованих на короновірусне захворювання по усьому світу становить більше трьох мільйонів осіб! Якби кожна людина дотримувалася простих правил гігієни рук, можливо б ця цифра була меншою! 

Історія створення Дня: Рішення про щорічне проведення такого дня прийнято Генеральною Асамблеєю ООН спільно з Дитячим фондом ЮНІСЕФ та Всесвітньою організацією охорони здоров'я в 2008 році. З огляду на те, що в останні роки в світі реєструються спалахи нових форм грипу та інших захворювань, важливість особистої гігієни, зокрема миття рук, виходить на перший план в ряду основних профілактичних заходів. Дата цього заходу обирається не випадково: 5-й день 5-го місяця символізує 5 пальців на кожній руці людини. 

Зона Відчуження. Погляд через 34 роки.

26 квітня - Міжнародний день пам'яті Чорнобиля

     В ніч на 26 квітня 1986 року сталася наймасштабніша техногенна катастрофа в історії людства – вибух реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Відстань від неї до Києва – 120 кілометрів, а до кордону з Білоруссю – лише 11. Радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів. У перші години уряд СРСР намагався приховати катастрофу. Евакуацію населення з найближчого до ЧАЕС міста Прип’ять, що знаходилося в п’яти кілометрах, розпочали тільки через два дні. В ньому проживало п’ятдесят тисяч людей, які і обслуговували станцію. 

Місто Чорнобиль знаходиться в вісімнадцяти кілометрах від станції і постраждало не так сильно, як Прип'ять, до того ж, хвилі радіації частково обійшли його. Зараз в Чорнобилі живуть більше 200 самоселів, більшість з яких – колишні мешканці, які не захотіли залишати свої будинки, або ж повернулися через деякий час. 

     Велика територія навколо вибуху на багато років стала Зоною Відчуження, але сьогодні гіди і часті туристи відзначають, що вона стає доступнішою. Пропонуємо подивитися на місто Прип’ять, яке 34 роки живе своїм життям без людей. Місто-привид, який загруз у полоні радіації, де зупинився час, і куди не дійшла декомунізація. Це місто, як німий докір людству, яке загралося з могучими силами природи та знехтувало всіма правилами безпеки. Побудували його в 1970 році, одночасно з ЧАЕС, для людей, які обслуговували станцію. Це було сучасне місто, яке відрізнялося від інших радянських, завдяки композиціям мікрорайонів, розташованих радіусами навколо загального центру. Тут використовувалася світлова реклама, яскраві пано, декоративна кераміка на фасадах споруд. В центрі були побудовані: Міська Рада, будинок культури «Енергетик», готель «Полісся», кафе «Прип’ять», кінотеатр «Прометей», сучасний басейн, дитячий садок, школа, причал на річці Прип’ять, сучасний торговий універсам, спортивний стадіон, парк атракціонів. Саме стадіон і парк атракціонів повинні були відкритися 1 травня, але не судилося, 26 квітня відбулася трагедія, яка змінила життя багатьох тисяч людей. Чортове колесо, автодром, гойдалки стали смертельно небезпечними тому, що залізо увібрало в себе дуже багато радіації. Сьогодні – це символ покинутої Зони Відчуження. Неймовірно вражають такі споруди, як дитячий садок та школа. На першому поверсі колишнього дитячого садочку можна побачити через розбиті вікна групи до яких ходила малеча. Ліжечка, шафи, столики, стільчики та іграшки покриті пилом у напівзруйнованих приміщеннях нагадують про чиєсь дитинство. На сходах, які ведуть до школи за 34 роки проросло велике дерево, яке перекрило вхід, а з розбитих вікон видно зруйновані класи з партами, дошками та картами на стінах. Супермаркет – магазин, в якому можна купити майже все, для нас норма. А ось супермаркет міста Прип’ять побудований тоді, був магазином не звичайним, з великими площами, відділами, візками для продуктів, вражав своєю масштабністю та різноманіттям продуктів, промислових товарів. Сюди приїжджали скуповуватися навіть кияни. Сьогодні цей символ добробуту – напіврозвалене приміщення, в якому залишилися тільки вивіски, стелажі, візки та деякі меблі. 

     Коли потрапляєш в місто Прип’ять, воно нагадує сцени з фільмів жахів. Ти проходиш вулицями і бачиш житлові будинки, громадські місця та інші споруди – все, як у звичайному місті. Однак, з однією особливістю – вони порожні і розбиті. Через відсутність людей і, відповідно, технічної підтримки, більшість будівель знаходяться в аварійному стані. Основна їх небезпека не в дуже високому вмісті радіації, а в тому, що якась частина може впасти. Провалені дахи, розбиті вікна, зруйновані від впливу часу конструкції несуть велику небезпеку для відвідувачів. Центральна площа міста стоїть спустошеною та нагадує своєрідну асфальтову галявину в лісі. Потрапивши в Прип’ять важко зрозуміти, чи ти побачив місто в лісі, чи ліс у місті, настільки природа за 34 роки взяла своє, сьогодні вона тут панує. Дерева проростають з будинків, з дитячих майданчиків, зі сходів, які ведуть в приміщення, з дахів та квартир. 

     Сьогодні Зона Відчуження перетворилася на справжній заповідник, в якому природне розмаїття вражає. Там водяться ведмеді, вовки, рисі, дикі кабани, косулі, олені, лосі, коні Пржевальського, і навіть зубри заходять з сусідньої Білорусії та багато інших тварин, не рахуючи пари сотень видів птахів. Тварини виявилися куди більш стійкі до радіації, ніж очікувалося, і змогли швидко адаптуватися до сильного випромінювання. Не останню роль зіграла і повна відсутність на цій території людей. У Прип’яті розвелося багато собак, яких підгодовують туристи, та яких стерилізують не байдужі люди, щоб регулювати їх розмноження. Інколи туристична група супроводжується дружелюбними чотирилапими мешканцями міста, в якому вони почуваються господарями. 

       Загалом, Прип’ять – це місто, в якому переважає природа. В травні-червні воно нагадує великий зелений парк, правда по якому не ходять люди. Щоб зрозуміти та побачити увесь масштаб трагедії, в Прип’ять потрібно їхати на екскурсію в березні або квітні, коли природа, ще не встигла прикрити своїм зеленим покровом результати людської недбалості та безпечності. 

Екологія б'є на сполох

День екологічних знань! 

Історія цього дня починається з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії сталого розвитку людства. 

В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій. Основна мета цього свята — просування екологічних знань та формування екологічної культури населення, інформування громадськості про стан справ в області екологічної безпеки та про стан навколишнього середовища, а також виховання і підготовка громадянина, що вміє мислити екологічно. 

Свято покликане викорінити споживче і бездумне ставлення людей до природних ресурсів і навколишнього середовища, і екологічна просвіта має підвищити обізнаність людей, а також направити їх розумовий процес в правильне русло. 

Сьогодні низький рівень екологічної свідомості нашого суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України. 

Становлення екології як науки відноситься до середини ХІХ ст. і пов’язується з ім’ям видатного німецького біолога-дарвініста Ернста Геккеля. У 1866 році Е. Геккель використав термін «екологія» в своїй роботі «Загальна морфологія». Термін «екологія» походить від грецького «oicos» – дім, помешкання, місце перебування та «logos» – наука. Тобто – це наука про дім, місце існування. Тож закликаємо всіх зберегти єдність з матінкою-природою, зберегти свій дім, своє місце існування, як для нинішніх мешканців Землі, так і для нащадків. 

Міжнародний день захисту Землі

Живемо екологічно

Міжнародний день захисту Землі - свято, яке бере початок із 20-го століття, коли вчені після відповідних розрахунків визнали, що ресурси нашої планети не безмежні. Вчені привернули увагу до необхідності їх збереження та відтворення. В результаті нераціональної техногенної дільності людини руйнується довкілля. І саме завдяки усвідомленню суспільством того факту, що Земля - не вічна, і ми в майбутньому можемо спровокувати катастрофу, здатну знищити людство і взагалі життя на планеті, йде заклик до кожної людини створити хоча б невелику добру справу в ім'я захисту природи, а також допомогти оточуючим зрозуміти важливість збереження природних багатств і дбайливого ставлення до природних ресурсів. Будь-яка дрібниця - підняти і викинути в урну сміття, або пройтися разок пішки, замість того, щоб доїхати на автомобілі - є внеском в продовження життя на планеті. Адже в наших інтересах робити світ, в якому живемо, краще. Може здатися, що дії однієї людини не впливають на ситуацію в цілому, але насправді в таких питаннях потрібно просто слідувати простому принципу «почни з себе». Адже до ваших дій можуть долучитись інші люди, що допоможе зберегти нашу планету для майбутніх поколінь. 

Пропонуємо вашій увазі книги екологічної тематики з фондів нашої бібліотеки:

У навчальному посібнику розглядаються основні тенденції екології та охорони навколишнього природного середовища. Висвітлюються питання раціонального природокористування з розширеним оглядом еколого-економічних проблем. Посібник спрямований на розширення знань з організації. планування та економіки природокористування.

У книзі розкрито основні системні складові екологічного управління: державні, корпоративні, місцеві, громадські і спеціальні цільові системи. Наведено сучасні теоретико-методологічні й нормативні основи. механізми екологічного управління. у тому чмслі міжнародні і європейські аспекти.

В своїй книзі авторка трьох світових бестселерів - майстерно аналізує те, як великі корпорації та ідеологія вільного ринку блокують і без того непевні спроби боротися з кліматичними змінами. На основі різних думок, культорологічних досліджень та журналістських розслідувань авторка знаходить рішення проблеми кліматичних змін та пояснює те, як з нею пов'язана економічна система.

Ця книга про те, як людина в результаті нераціональної техногенної діяльності руйнує довкілля, де жити нашим нащадкам, як запобігти зсувам, повеням та іншим екологічним лихам. Автор  Георгій Рудько - знаний в Україні і за рубежем вчений. Ця книга є своєрідним застереженням від можливих небезпечних аномалій.