"Левантійські канікули" Антона Санченка

"Є такий день - Міжнаро́дний день толера́нтності, що відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО, коли ухвалили Декларацію принципів терпимості, у якій йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри." Отак ми починали зустріч з підлітками, гостем якої був Антон САНЧЕНКО, - письменник-мариніст який побував майже на всіх континентах, в різних країнах, і як ніхто знає, що ж воно таке толерантність.

Ми не просто говорити, ми презентували книжку "Левантійські канікули" - бо що, як не добра, якісна література може виховати в дітях найкращі риси людяності та гуманності.

Загально відомо, що по-справжньому цікавих, сучасних книжок для підлітків сьогодні є дуже мало, бо не секрет, що писати для них значно важче, аніж для дорослих. Та такі книжки є. Ми їх вишуковуємо, і з ними та їх авторами знайомимо своїх читачів-тінейджерів. Отак ми і прийшли до Дня толерантонсті з Левантійські канікули Антон Санченко. Повість заслуговує найвищої похвали - так захопливо й дотепно про пригоди-подорожі мало де можна прочитати, а у 2014 році вона ввійшла у шорт-лист спецпроекту Книга року ВВС.

Як сказав один іх юних читачів - це сучасний варіант Жуля Верна помножений на Марка Твена.

Чи потрібен День толерантності?

Два дні тому світ відзначав Міжнародний День толерантності.

Це добре. Це зайвий, часто лише офіційний привід нагадати, що якщо ми вже народилися на цій Землі, якщо ми тут живемо, то будьмо людьми, будьмо гуманними, людяними, терпимими до тих, хто поруч з нами.

На жаль, вся історія людської цивілізації просякнута зворотнім, - війни, лихоліття, ненависті. Та все ж, - світ полярний, - є добро, є зло, є чорне, є біле. І, що тут саме головне, це - в наших силах робити так, щоб добра, світла в нашому житті, в житті тих, хто поруч з нами було якнайбільше.

Сьогодні наш робочий день розпочався з приємного сюрпризу, - прийшовши на роботу, біля дверей нас уже чекали наші дорогі друзі, учні Центру реабілітації. На мої слова, що холодно чекати, чому не повідомили, ми б прийшли раніше, ці ще по суті діти, усміхнені хлопці Богдан і Діма, наша фейсбучно-реальна Саша Рональдіньо в один голос почали запевняти, що чекають не довго, їм зовсім не холодно, і взагалі, принесли нам книжки, хочуть взяти ще почитати, а Богдан то і три книжки приніс в подарунок бібліотеці! Їхня наставниця Оленка Плисюк це підтвердила, каже як тільки сказала. що будемо йти до вас, - настрій покращився одразу.

Чесно скажу, - такі моменти багатого вартують. Нам приємно, що до нас хочуть іти, - і хай ці діти не є великими книголюбами, хай вони не є хто-зна-якими-шанувальниками-мистецтва, найголовніше - вони до нас ХОЧУТЬ ПРИХОДИТИ!!!

Добре, що є День толерантності, яке в 1995 році запровадили за рішенням ЮНЕСКО.

Добре, що є Декларація принципів терпимості, в якій мовиться про рівність усіх людей.

Та найкраще - коли ця рівність, ця терпимістьть проявляється у звичайному сьогоденні!