«Квіткова феєрія Світлани Клименко»

Презентація виставки художніх робіт

     Бібліотечна галерея "ART-Rerikh" пропонує віртуальну виставку художніх робіт "Квіткова феєрія Світлани Клименко". 35 картин художниці передають неймовірну красу природи України. А ще красу квітів, які в творчості Світлани займають особливе місце. Як жінка, та як художниця вона відчуває магію їх кольорів, їх неймовірну позитивну енергетику.  Коли дивишся на її квіти – зачаровуєшся ніжністю і навіть відчуваєш їх тонкий аромат! 

     Клименко Світлана Ігорівна – художниця, яка працює в техніках олійного живопису та акварелі. У акварель закохана з раннього дитинства, і ця любов - на все життя! Народилася і живе в місті Києві. Викладає в художній студії Дарницького району. Бере активну участь в проведенні колективних і персональних виставок, різноманітних майстер-класах. Її творчі роботи знаходяться в постійній експозиції галереї "Глобус", а також в приватних колекціях в Україні та за її межами.

Відеоролик до виставки: 

https://www.youtube.com/watch?v=QiF-YZSssrw

"Натюрморт з калиною" 2011р.х.м. 35х30

"Натюрморт з кухликом" 2012р.х.м.30х40

"Букет в березовій корі" 2012р.х.м.40х30 

"Червоні тюльпани" 2018р.м.55х50

"Обід" 2012р.х.м.40х60

"Натюрморт з самоваром" 2010р.х.м. 2010г.

"Старовинний самовар" 2020р.х.м. 60х50

"Чаювання" 2020р.х.м. 40х60 

"Перші тюльпани та первоцвіт" 2020р.х.м. 50х60 

"Іриси" 2020р.х.м. 40х70

"Ірис і гранат" 2020р.х.м. 30х50 

"Ірис і лимон" 2020р.х.м. 30х50 

"Іриси після дощю"2020р.х.м.40х70 

"Чай с пелюстками троянд" 2020, масло 50х50

"Хризантеми" 2019р.х.м. 50х40

"Квіти Азовського моря" 2019р.х.м.70х50

"Бердянські бички" 2019р.х.м.70х50

"Натюрморт з самоваром і українською хусткою" 2020р.х.м. 70х55

"Маки" 2019р. Х.М. 50х30

"Макове поле" 2019р. Х.М. 40х50

"Простори Жабоколівки" 2019р. 40х50

"Весна в Татрах" 2018р. Х.М. 50х70

"Ізки" 2019р. Х.М. 20х40

"Дачні квіти" 2019р. Х.М. 50х30 

"Квіти на на підвіконні" 2019р. Х.М.35х35 

"Натюрморт з полуницею" 2013р.Х.М. 49х38

"Під променями весняного сонечка" 2018р.Х.М.50х40 

"Дари саду" 2012р.Х.М. 49х35

"Чорнобривці" 2013р.Х.М. 40х50 

"Дари осені" 2017р.Х.М. 50х70

"Осінній натюрморт з керамікою" 2017р.Х.М. 50х70 

"Натюрморт "Ностальгія"" 2013р.Х.М.50х60 

"Ізки" 2019р.х.м. 60х70

Автор виставки художниця Світлана Кліменко

"У всіх людей один Закон"

ОСНОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ

Преамбула

     Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

     День Конституції – одне із головних державних свят України. Адже Конституція є Основним законом країни, який гарантує кожному громадянину права і свободи, а також визначає політичний устрій держави. 28 червня щороку громадяни нашої держави  відзначають День Коституції України!

Як це було?

     За справді демократичний Основний Закон України відбувалася запекла боротьба патріотичних сил українського парламенту.

Як незалежна держава Україна прожила без власної Конституції з 1990 по 1996 роки і стала останньою з пострадянських країн, де ухвалили Основний закон. Ухвалена Конституція закріпила незалежність і суверенітет України, а також, що країна існує для людей, але не навпаки. Саме на честь ухвалення Основного закону 28 червня й святкується День Конституції. 

    Напередодні ухвалення Конституції, в червні 1996-го року, Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям цього документу. Президент призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня своє слово сказала інша гілка влади: Верховна Рада прийняла постанову "Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні". І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 – без будь-якої перерви. О 9.18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову Конституцію. 

     Конституція постала не на порожньому місці. Біля її витоків – «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Конституція Пилипа Орлика була першою в світі державною конституцією. Вона не тільки проголошувала незалежну Українську державу, але і закріплювала найпрогресивніші для того часу ідеї державного життя. Значно обмежуючи права гетьмана, Конституція закладала основи принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, уводила виборність посад. Таким чином, статті Конституції Пилипа Орлика далекоглядно передбачили головні основи розвитку демократичних держав. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. 

     У період Української революції 1917-1921 рр. конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. УНР проголошувалася суверенною державою, «самостійною і ні від кого незалежною».

Книжки з фонду біблотеки:   

Україна. Конституція (1996)

Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 11 квітня. 2018 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А. В., 2018. - 76 с. - (Закони України) 

В. П. Гетьман. "Як приймалась Конституція України". Нотатки учасника розробки Основного Закону, Київ, 1996 р.

Бібік Н. М., Ілляш М. М.
Зростаймо громадянами. Розповідь про Конституцію України: Навч. посібник. - К.: Веселка, 2000. - 87 с.: іл.

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика.1710 рік/(Пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимчука; Передм. та загальна наукова редакція О. Пріцака; Післяслово О. П. Трофимчука); Мал. О. В. Штанка. - К.: Веселка, 1994. - 77 с.; іл

"Маленьки принц"

  Казка на всі часи

29 червня 1900 року народився Антуан де Сент-Екзюпері - автор найпопулярнішої казки в світі "Маленький принц". Захоплива та лірична з цікавою фабулою для дітей і глибинним філософським змістом для дорослих, бо йдеться в ній про вічні категорії -  добро і милосердя, чистоту і безпосередність, зачарований погляд на світ і любов до ближнього. «Добре бачить лише серце. Найголовнішого не побачити очима», - стверджує письменник цю істину своїм останнім закінченим твором!

Про книжку: Найвідоміша книга письменника «Маленький принц» - була написана у 1942 р. в Нью-Йорку незадовго до його смерті, а опублікована у 1943 році англійською мовою, рідною мовою автора, "Маленький принц" був виданий тільки в 1946-му році. Книгу перекладено на 300 мов і діалеків, у тому числі на мову Брайля для сліпих. Продано більше 140 млн прим. Невід'ємною частиною казки є акварельні ілюстрації, що зробив сам Екзюпері. Без них казку не публікують, оскільки вони надзвичайно важливі для розповіді.
Відеоролик:https://www.youtube.com/watch…

Друга Маленького принца Лиса Екзюпері зобразив з незвичайно довгими вухами. Це дозволяє припустити, що прототипом героя стала пустельна лисиця фенек, приручена письменником під час служби в Марокко. Антуан де Сент-Екзюпері був одружений, але по ряду обставин більшу частину часу вони з дружиною жили окремо. Письменник завжди залишався вірним власній дружині, літальних апаратів і творчості. Їх він цінував більше за життя. Образ Троянди в книзі «Маленький принц» Екзюпері списав з дружини.

«Маленький принц» – книга, яку ми всі читаємо і… на жаль, не розуміємо у дитинстві. До неї обов’язково варто повернутися у дорослому житті! Маленький принц — це символ людини — мандрівника у Всесвіті, що шукає прихований сенс речей і власного життя. 

Цитати з казки "Маленький принц":

• У кожної людини свої зірки.
• Ми відповідаємо за тих, кого приручили...
• Марнославні люди глухі до всього, окрім хвали.
• Діти повинні бути дуже поблажливими до дорослих.
• Сміх, як джерело в пустелі.
• Всі дороги ведуть до людей.
• Це дуже сумно - коли забувають друзів. Не кожен мав друга.
• Немає у світі досконалості!
• Пильне одне лиш серце. Найголовнішого очима не побачиш.
• Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти - це твої дії, і немає іншого тебе.
• Слова тільки заважають розуміти один одного.
• Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.
• Серед людей теж самотньо.
• Навіщо брехати, коли тебе так легко викрити.
• Якщо йти все прямо та прямо, далеко не втечеш.
• Ось докази, що Маленький принц справді існував: він був дуже, дуже славним, він сміявся, і йому хотілося мати баранчика. А хто хоче баранчика, той, безумовно, існує.
• Адже всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.
• Хотів би я знати, навіщо зірки світяться. Напевно, для того, щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою.
• Ніколи не треба слухати, що говорять квіти. Треба просто дивитися на них і дихати їхнім ароматом. Моя квітка напоїла пахощами всю мою планету, а я не вмів їй радіти.
• Він не відповів на жодне моє запитання, але ж коли червонієш, це означає "так", чи не правда?

Про автора: 

Антуан де Сент-Екзюпері - видатний французький письменник, класик світової літератури, автор найдобрішої і наймудрішої казки "Маленький принц".

Антуан де Сент-Екзюпері народився 29 червня 1900 року в місті Ліон, Франція. 

Втративши в чотирирічному віці батька, він ріс лише з матір’ю, яка всіляко підтримувала і розвивала синові захоплення. Антуан був непосидою і мрійником. Придумував ігри, складав казки, писав вірші, малював, грав на скрипці, постійно щось креслив і майстрував. Хлопчика багато хто вважав некрасивим – при високому зрості та атлетичному складенні, у нього були неправильні риси обличчя і кирпатий ніс, за який однолітки дражнили його "звіздарем". Але мати називала сина "король — сонце" за його рідкісну доброту, веселий незлобивий характер і любов до природи. 

Закінчивши школу, Антуан надумав стати морським офіцером, але, вступаючи до військово-морського училища, провалився на іспиті з літератури, бо замість твору про патріотизм солдата першої світової війни, написав: «Я не був на війні, і не хочу говорити з чуток». 

     Далі Екзюпері вступив до Академії мистецтв, вивчав архітектуру, проте, це не давало йому справжнього задоволення. Виходець з аристократичної сім’ї, він міг би посісти не останнє місце у «вищому» світі, але фальшиве й пустопорожнє життя того світу його не цікавило. Він покинув академію і став служить рядовим авіаційного полку, а у вільні години брав платні уроки в цивільних льотчиків, які вчили його літати на старенькому літаку. Авіація назавжди увійшла в життя Екзюпері. Він став військовим льотчиком, та коли зазнав першої тяжкої аварії, його комісували. Наступні чотири роки: працював клерком на черепичному заводі, а тоді торговим агентом автомобільної фірми. А далі — знову улюблена авіація: Екзюпері літав на гідроплані, випробував літаки, доставляв пошту в Північну Африку та згодом став начальником французького аеродрому, закинутого в африканських пісках, директором філіалу авіакомпанії в Південній Америці. Він літав над океаном, над горами й пустелями, прокладав нові траси, рятував друзів, які зазнавали аварій, багато разів сам зазнавав аварій, лише дивом уникаючи смерті.
      Ремесло льотчика дало йому особливе бачення світу. Він мовби дивився на землю з висоти польоту, гостріше відчуваючи невидимі зв’язки між людьми, і Сент-Екзюпері почав писати. Уже перший його роман «Пошта на Південь» (1929) отримав схвальні оцінки читачів та критики. Ще більший успіх мала повість «Нічний політ» (1931), а третя книга «Планета людей» (1939) принесла світову славу. З початком другої світової війни письменник пішов добровольцем до армії, але комісія визнала його непридатним до польотів, і тільки ціною неймовірних зусиль Сент-Екзюпері добився свого і знову став військовим льотчиком. Коли фашисти захопили його батьківщину, йому довелося емігрувати до США. Там він написав повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943). Ці книги стали дійовою зброєю французького Руху Опору. 

     В Америці Екзюпері написав і свій найзнаменитіший твір — казку «Маленький принц» (1943), яка стала останнім завершеним твором письменника. У нього було ще багато задумів, проте 44-річний майор Сент-Екзюпері отримав дозвіл ще на дев’ять бойових польотів. Влітку 31 липня 1944-го року з дев’ятого польоту він не повернувся, навічно залишившись у небі разом зі своїм Маленьким принцом… 

     Довгий час місце і обставини його загибелі не були відомі. В кінці 1998 року в морі поблизу Марселя один рибалка виявив браслет, що належав письменнику. А в 2003 році з дна моря було піднято уламки літака. Експертиза показала, що це був літак Екзюпері. Кількома роками пізніше один із колишніх льотчиків Люфтваффе заявив, що саме він, швидше за все, збив літак, яким керував знаменитий письменник. Німецький пілот не знав, що в кабіні перебував саме Антуан де Сент-Екзюпері. 

     За свій внесок у розвиток цивільної авіації Екзюпері був нагороджений французьким орденом Почесного легіону. Також Антуан де Сент-Екзюпері володар багатьох премій, в тому числі: Премії Феміна, Гран-прі Французької академії в номінації «Роман», Національної книжкової премії та інших.

Цікаві факти з життя письменника:

• Антуан де Сент-Екзюпері походив із старовинного роду перигорских дворян.
• Вперше в небі Екзюпері опинився в 12-річному віці і, зрозуміло, в якості пасажира, а не льотчика. Саме після цього польоту хлопчик загорівся бажанням стати пілотом.
• Цікавий факт, що в дитинстві майбутній письменник намагався створити літальний апарат з старого велосипеда, дроту та різного мотлоху.
• Перший твір Екзюпері написав в коледжі в 1914 році. Ним стала казка «Одіссея циліндра». Талант автора оцінили по достоїнству, присудивши 1 місце на літературному конкурсі. Перший твір в дорослому віці Антуана де Сент-Екзюпері називався «Льотчик».
• Купивши власний літак, Екзюпері вирішив відправитися на ньому з Франції до В’єтнаму, і тим самим здійснити свою давню мрію. Під час польоту він зазнав аварії над пустелею, однак йому вдалося вижити. За щасливим збігом обставин вони його помітили місцеві бедуїни, які напоїли і нагодували француза. 
• Ті, кому вдавалося спілкуватися з Екзюпері, помічали, що він зовсім не вмів брехати. Коли він намагався сказати неправду, його обличчя починало червоніти, а мова ставала переривчастою.
• Цікавий факт, що Екзюпері був лівшею (шульгою)
• Будучи дуже життєрадісним і доброзичливою людиною, Екзюпері нерідко впадав у глибокі депресії.
• Цікаво, що за своє життя Екзюпері 15 разів зазнавав аварії, перебуваючи за штурвалом літака.
• У письменника є патент за поліпшення кількох авіаційних приладів.
• На фронт Екзюпері пішов добровольцем. За час війни він здійснив багато бойових і розвідувальних вильотів.

"Життя без наркотиків"

26 червня - Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом

Про наркоманію нині говорять у всьому світі. З нею пов’язують і падіння звичаїв, і зростання злочинності. Ця проблема турбує політиків, медиків, соціологів, юристів, педагогів. У 1987 році Генеральна асамблея ООН постановила щорічно відзначати 26 червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом 

  Слово «наркоманія» пішло від грецьких «narke» - затьмарення свідомості, заціпеніння, оніміння, паралічі та «наркозис» - смерть, манія, божевілля, безумство, пристрасть. У цих словах є коротке пояснення стану, до якого потрапляє той, хто приймає наркотики, а також наслідки їх прийому. 

Історія появи наркоманії: 

    Історія наркотиків стара як людство! Наркотики були відомі і вживалися дуже давно! Наркотичні речовини почали застосовувати в далекому минулому. Перше знайомство з наркотиками сталося на зорі розвитку людства після того, як люди навчилися користуватися вогнем. Розпалюючи в печері багаття, первісні люди вдихали оксид вуглецю, що утворюється під час горіння. Одурманення відбувалося і від вдихання диму під час згоряння різних рослин, серед яких могли бути мак, коноплі, тютюн. Інший шлях ознайомлення з наркотиками – випадкове вживання в їжу або жування рослин, що мають наркотичні властивості. Історії релігії відомо безліч прикладів використання наркотичних рослин, які віщуни і служителі культу різних релігійних напрямів використовували під час обрядів та ритуалів, щоб викликати особливе почуття психічного підйому з елементами порушення свідомості. 

     У сучасному світі наркоманія захопила чорний ринок ще в 20-х роках минулого віку! У 80-ті роки, нова забава разом із усіма західними цінностями прийшла в ряди і нашої молоді, Адже основна частина наркоманів – підлітки і молоді люди, які набагато слабкіші психологічно аніж дорослі. Спробувати наркотики часом пропонують “найближчі друзі», і щоб не загубити обличчя перед ними молода людина погоджується на експеримент. Більшість підлітків, і не підозрюють, у що цей експеримент обернеться для них у недалекому майбутньому. Вони, підбадьорені словами “друзів”, пробують, а потім багаторазово шкодують про цю мить. Як правило, наркомани, коли усвідомлюють, що вони хворі, намагаються реабілітуватися, але, на жаль, більшість з них повертається до наркотиків, лише трохи подовжуючи життя, яке вже не в радість ані їм, ані рідним! 

     Щороку збільшується кількість злочинів, скоєних людьми у стані наркотичної дії, або в пошуках коштів на наркотичні засоби. Кожного року скоюється понад 10 тисяч злочинів, серед яких вбивства, розбійні напади, пограбування, крадіжки. 

Споживання наркотиків має численні наслідки для споживача і суспільства в цілому. Поширення споживання наркотиків шляхом ін’єкцій приводить до зростання ризику зараження інфекціями, що передаються з кров’ю (ВІЛ, гепатит В та С, COVID-19). 

     Перед тим, як спробувати наркотик, варто задуматися: чи потрібний цей букет хвороб, що передається через голку? Отримавши веселощі на час, взамін поступово віддається життя! За оцінками фахівців зараз у світі налічується понад 250 млн. наркоманів. 60 % хлопчиків – підлітків та 20 % дівчаток у віці 14-17 років хоча б раз пробували наркотичні речовини. З кожним роком кількість залежних серед молоді зростає. Це і наркоманія, і токсикоманія, і тютюнопаління, зловживання ліками, енергетичними напоями, алкоголем, тощо. Такі залежності важко долати самотужки, тож якщо так сталося, що людина вже потрапили в тенети цієї хвороби, важливо вчасно звернутися за допомогою до фахівців, рідних та друзі, які готові будуть допомогти.

ДОПОМОГА НАРКОЗАЛЕЖНИМ: 

Служба соціально-профілактичної роботи Солом’янського районного у місті Києві Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді пропонує безкоштовну психологічну, соціальну допомогу наркозалежним та їхнім родинам. 

Звертайтеся за адресою: вул. М. Кривоноса, 21 (Солом’янський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді). 

Час: субота – 11.00-14.00 

Попередній запис на консультацію до психолога-консультанта з хімічних залежностей за телефоном: 243-75-26. 

Під час карантину до 31 липня організація працює в обмежених умовах та приймає тільки за попереднім записом. 

http://www.solor.gov.ua/info/0/8693

До вашої уваги книга з фондів біблотеки:

В. Ю. Юнак "Наркоманія - дорога в безодню", Видавництво "Здоров'я", 2001

Теми книги:

Історія розвитку хвороби "пристрасті"

Наркотичні засоби

Клінічні форми наркоманії

Розвиток пристрасті до наркотичних речовин

Наслідки наркоманії

Соціальний портрет хворого на наркоманію

Наркоманія і СНІД

Профілактика і лікування наркоманії