Міжнародний день грамотності

     Людина, яка вміє читати, писати вважає себе грамотною. Але вміння читати – це лише мала частина вміння бути грамотним. І тільки тоді, коли ми здатні використовувати прочитане для своєї користі, для досягнення поставлених цілей, можна вважати себе грамотною людиною! Сьогодні у сучасному світі бути неграмотним стає навіть небезпечно, адже швидкі темпи розвитку новітніх технологій потребують постійно нових знань, без яких ми можемо потрапити в неприємні ситуації. З іншого боку використання техніки призводить до того, що грамотність відходить на другий план, а на перший план виходить зручність. Щоб отримати або передати інформацію в наших гаджетах ми не зважаємо на розділові знаки, а інколи і на орфографічні помилки, бо впевнені, що нас і так зрозуміють. Людина, яка чітко і грамотно вміє висловлювати свою думку і на словах, і на папері, має глибоку повагу в суспільстві. Бути грамотним – обов’язок кожного політика, чиновника, науковця, освітянина – фактично представників усіх професій.

Грамотність –  це ще й те, що відрізняє нас від тварин. 

Нажаль грамотність для багатьох сьогодні ще не до кінця досягнута мета. 

Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Сьогодні в світі більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи. 

Довідка: Починаючи з 1966 р. ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб пробудити інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО, починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 р. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася у Тегерані у вересні 1965 р. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

"Сонячна мова живопису"

до 145 років від дня народження українського живописця, педагога, громадського діяча Олександра Олександровича Мурашко

     Виставка картин

Карусель

     

    Олекса́ндр Олекса́ндрович Мура́шко (1875-1919) — видатний український художник живописець, педагог, громадський діяч, який органічно поєднав в своїх творах кращі надбання французького імпресіонізму, елементи модерну і реалістичну школу, створивши свій неповторний мистецький стиль.Мурашко віднайшов свою естетику живопису, це цільність природи і людини, які втілилася в яскравій палітрі декоративних фарб. Народжений в Україні, він увібрав у себе багатоголосся її сонячної землі, і творив мистецтво, забарвлене радістю буття. Всією душею Мурашко любив Київ – місто, де він народився і жив: «тут світло, тут сонце, тут чудова природа, тут своя культура». 

     Визнання Олександра Мурашка стало визнанням не лише окремого художника, а і його Батьківщини - України. Завдяки Мурашку українське мистецтво вийшло зі стану вузько національного та провінційного. Талант митця підняв його до західноєвропейського рівня, а його твори стали окрасою найкращих музеїв світу та знаходяться в приватних колекціях.

Дівчина у червоному капелюсі

Зима

Селянська родина

Похорон кошового

Продавці квітів

Праля

Портрет Джоржа, Сонячні плями

Дівчина з таксою

Жінка з настурціями

Вишивала дівчина плащаницю 

Благовіщення

Портрет Тетяни Язєвої

Портрет Маргарити Мурашко

 Автопортрет 1918 р.

Подружжя Олександр та Маргарита Мурашко 1909 р.

.

Пропонуємо до вашої уваги цікаві факти з життя художника: 

-  Хто був його батьком невідомо. Народила його донька священика.

-  Олександра записали на прізвище матері – Крачковський. Лише у 20 років, після того як мати побралася з Олександром Мурашко, відомим на той час іконописцем, майстром іконостасів та різьбярем по дереву, він узяв прізвище свого вітчима. 

- До семи років Олександр Крачковський жив на Чернігівщині неподалік Борзни й виховувався бабусею. Потім матір забрала його до себе в Чернігів, де жила з Мурашком. Той утримував у місті власну майстерню, до роботи в якій почав залучати малого Сашка. 

- У 1887 році Олександр Мурашко отримав замовлення по облаштуванню Володимирського собору, відтак перевіз до Києва родину та майстерню. 

- Сашко Крачковський замалку мріяв стати маляром, видатним художником, вступити до академії мистецтв, алеле вітчим про це не хотів навіть чути. Йому були потрібні працівники в майстерню, тож планував зробити з пасинка іконописця. У Києві хлопчика віддали в духовне училище. Він часто прогулював заняття, почав потай відвідувати Малювальну школу Миколи Мурашка (брата свого вітчима). Водночас із завзяттям допомагав перемальовувати ікони та виконувати будь-яку роботу для Володимирського собору, де якраз працювали Віктор Васнецов та Михайло Врубель. Спостерігаючи за їхньою працею, Сашко остаточно переконався у тому, що попри заборону батьків стане художником. Він утік з дому, жив де доведеться, сильно застудився. Їздив по селах та малював. Примирити батька з сином вдалося Миколі Мурашко та найближчим друзям. 

- Батьки побралися і Сашко узяв прізвище Мурашко, під яким вступив до Санкт-Петербурзької Академії мистецтв. Це відбулося зі згоди вітчима. 

-  Протягом 1894 – 1900 років Олександр Мурашко навчався в Академії у Іллі Рєпіна. Під його керівництвом створив перше фундаментальне полотно – дипломну роботу «Похорон кошового», яке було визнане кращим серед студентських робіт. Він отримав золоту медаль і відрядження з перспективою продовження освіти у кращих живописців Німеччини, Італії та Франції. Козацька тематика була однією з улюблених Рєпіна, що і вплинуло на вибір сюжету. Існує припущення, що позував для картини Михайло Старицький.

- Перебуваючи у Парижі, Мурашко захопився роботами художників-імпресіоністів, відтак почав відходити від академічної техніки. Почав поєднувати різні живописні прийоми. Вважається, що саме паризький період був найбільш вдалим у творчій біографії Мурашка. Він проявив себе у жанрах тематичного та портретного живопису.

- Картина «Карусель» принесла йому європейське визнання. На Х Мюнхенській міжнародній виставці (1908 р.) автора нагородили золотою медаллю. 

-  У 1909 році Олександр Мурашко одружився з Маргаритою Крюгер, яка стала його музою та моделлю.

- У 1913 році подружжя відкрило художню студію Олександра Мурашка, яка розташовувалася у хмарочосі Гінзбурга на Інституцькій. 

- У 1917 році у Києві відкрилася Українська Академія мистецтв. Художник доклав чимало зусиль для її створення і став, нарівні із Георгієм Нарбутом, Миколою Бойчуком, братами Кричевськими, одним із її фундаторів.

- 14 червня 1919 року Олександр Мурашко разом із дружиною увечері поверталися додому. До них підійшло троє чоловіків, які забрали художника із собою. Наступного дня його тіло знайшли на сусідній вулиці. Художник загинув на 44 році життя, повний нових ідей і творчих планів. Тодішня ж преса написала, що «був пограбований і забитий бандитами». 

-  Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (дільниця № 20, ряд 14, місце 37). Група авторів надгробного пам'ятника — Р. Гавриленко, М. Хімич, В. Чечіль; керівник цього творчого колективу — М. Стороженко.. 

Завершення Другої світової війни: як це було?

(до 75 років закінчення Другої світовой війни) 

Підписання капітуліяції Японії на лінкорі «Міссурі» 2 вересня 1945 р. За столом - українець Кузьма Дерев'янко

     Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт в історії людства у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. У війні взяло участь понад 60 країн, безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. 

   Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року вторгненням Німеччини до Польщі, і в Європі завершилася 8 травня 1945 року, саме в день керівництво Вермахту підписало акт про безумовну капітуляцію Німеччини. Але військові дії тривали ще кілька місяців в Азії. Друга світова війна завершилася повністю і остаточно, коли 2 вересня 1945 року в 9:04 на борту американського лінкора "Міссурі" в Токійській затоці міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу, начальник Генштабу генерал Йосідзіро Умедзу, верховний головнокомандувач союзних військ генерал армії США Дуглас Макартур, радянський генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко, адмірал флоту Великобританії Брюс Фрейзер та представники інших союзних держав від імені своїх урядів підписали Акт про беззастережну капітуляцію Японії. 

  За результатами війни було створено ООН, де Україна виступила однією із засновниць та сформовано сучасну систему міжнародних відносин. 

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі. 

    Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення цієї війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки не тільки для нашої держави, а й для всіх країн світу!

"Пейзажі Левітана"

Художня виставка 

(до 160 років від дня народження І. І. Левітана) 

Тиха обитель

     Ісаак Ілліч Левітан (1860-1900) — видатний російський художник єврейського походження. Народився в бідній родині. Про своє дитинство Левітан замовчував, навіть найближчим людям не розповідав про своє життя в батьківському домі. За часів Левітана навчання в школах було платним, а родина не мала коштів щоб його оплачувати, тому в школу майбутній художник не ходив. У 13 років Левітан переїхав до Москви і вступив до школи живопису. Там його талант був визнаний художником Саврасовим, який вирішив особисто займатися з хлопчиком. Коли Левітану було 15 років, від тифу померла мати, а ще через 2 роки загинув батько. У художника настав період злиднів. Він не міг заробити грошей навіть на їжу, не кажучи вже про художні приладдя. Товариші по училищу, знаючи важку ситуацію друга, дарували йому полотна, олівці, фарби. Ілля Левітан працював залізничником, самостійно опанував французьку та німецьку мови і намагався заробити перекладами, працював касиром і черговим на залізничній станції; бібліотекарем в сільській читальні. Навесні 1885 року, в 24 роки, Левітан закінчив училище. Звання художника він не отримав – йому був виданий диплом вчителя чистопису. Два рази Левітана виганяли з Москви за єврейське походження (в Росії була межа осілості, на схід від якої євреям заборонялося жити), тому йому доводилося жити в підмосковних садибах. Але художник не впадав у відчай, він милувався природою і малював красиві пейзажі. Писав Левітан тільки 20 років, але за ці роки він створив більше, ніж всі інші пейзажисти Росії разом узяті. Другом Левітана був знаменитий російський письменник Антон Павлович Чехов і художник Костянтин Коровін. Ісаак Ілліч Левітан малював тільки природу, і на його картинах не має людей. Єдиним винятком є картина «Осінній день. Сокольники», на якій все-таки зображений силует людини. Цікаво, що силует був доданий не Ісааком Левітаном, а братом Антона Павловича Чехова. Перше визнання як художника Ісаак Левітан отримав будучи дев’ятнадцятирічним юнаком. На одній з виставок художник Третьяков запропонував йому 100 рублів саме за полотно «Осінній день.Сокольники».

     В житті Левітана іноді наступав період нудьги та нервозності. В цей час він був дуже нервовим і дратівливим, часто знищував свої полотна, уникав людей, вважаючи за краще перебувати на самоті. Такі напади тривали і після того, як художник став відомим. Помер у 1900 році від аневризми аорти, трохи не доживши до свого сорокаріччя. Ісаак Левітан ніколи не був одружений. 

Пропонуємо до вашої уваги виставку картин знаменитого художника-пейзажиста. Впродовж соліття вони вражають людей своєю реалістичністю і неповторністю. 

Подивитися відеоролик до виставки можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=uEE2gTi0TxQ&t=12s

Лісове озеро 

Весна в Італії 

Цвітіння яблунь

Літо (Червневий день)

Озеро

Місяць

Березовий гай

Лісове озеро

Золота осінь

Сутінки

Осінній день. Сокольники

Ненюфари

Дуб

Березень

Весняна велика вода

Літній вечір. Річка.

Сонячний день

Черемшина

Алея

Три сосни

У берега моря. Крим

Берег середземного моря

Озеро Комо

Свіжий вітер

Біля виру

Очерет і латаття

Лісові фіалки і незабудки

Кульбаба

Волошки

Ісаак Ілліч Левітан

"Слони в живописі"

Художня виставка картин

     Слон - це найбільша тварина, що живе на Землі! З найдавніших часів людину супроводжує цей добряк-гігант, який став для неї другом, помічником у господарстві, захисником. Слони здатні відчувати емоції та співпереживати, вони ніколи не залишать друга у біді. Неймовірно доброзичливі, вони можуть виконувати ритуал вітання, щось середнє між обіймами і поцілунками. А ще вони здатні відчувати музику і малювати хоботом картини. Слони – інтелектуали, які входять в десятку найрозумніших тварин світу, якому щиро посміхаються! 

     Галерея бібліотеки "ART-Rerikh" пропонуємо до вашої уваги виставку картин художників-професіоналів різних епох, різних країн, які в своїй творчості звертали до зображення слонів. У їх роботах використані різні матеріали, різні стилі, але об’єднує неймовірне шанування та любов до цих великих і добрих істот.

Подивитися відеоролик до виставки можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xO3t3txUTL8

     Рембрант ван Рейн "Слон"

Рафаель Санті «Папа римський і його слон Анноні»

 Марія Примаченко «Зелений слон»

Лукмен Реза Муліоно «Слон»

Верещагін В. В. «Королівський слон»

Роберт Бейтман «Слони Сафарі»

Ватагін В. А. «Індійський слон»

 Франсіско Гойя «Безумство тварин»

Іеронім Босх «Слон війни»

Сальвадор Далі «Слони»

Карл Брендєрс «Тварини і птахи»

Карл Брендєрс «Наїля»

Карл Брендєрс «Малюк Міна» 

                                                                               

Шуляк О. «Наполеон і слон»

                                                     Лукмен Реза Муліоно «Слони»

Лукмен Реза Муліоно «Слон»

     12 серпня відзначається всесвітній День Слонів. Він був встановлений у 2012 році для привернення уваги світової спільноти до важливості охорони та збереження Азійських та Африканських слонів як в дикій природі так і в неволі. 

     World Elephant Day закликає у ці дні ділитися інформацією про цих чудових тварин, підтримувати рішення про їх охорону, вивчення їх популяцій та покращення умов утримання слонів у неволі!