середа, 23 червня 2021 р.

«Небесно-блакитне полотнище - символ чистоти і свободи, єдності і миру»

Інформування до Дня кримськотатарського прапора



День кримськотатарського прапора - день вшанування національного прапора кримських татар, корінного народу Криму. Відзначається 26 червня з 2010 року. Кримськотатарський прапор був затверджений Курултаєм кримських татар 1917 року, що проходив у Бахчисараї, і поновлений 30 червня 1991 року. Його мета – об'єднання народу і популяризація кримськотатарської символіки.


Прапор являє собою полотнище небесно-блакитного кольору з символом влади – тамгою золотистого кольору, розташованою в лівому верхньому кутку біля древка. Блакитне полотнище і золота тамга були вибрані не випадково. Небесно-блакитний колір у тюркських народів – це синонім чистоти і свободи, чесності і вірності, бездоганності і сили. Єдиний колір блакитного тла пов'язують із бажанням єдності народу, миру та благополуччя.

З моменту свого існування в різні часи піддавався репресіям. Так у 1929 році комуністична влада проголосила блакитний прапор «буржуазно-націоналістичним» і заборонила його використання. У місцях депортації кримських татар після 1944 року зберігання прапору вважалося злочином проти радянської влади. Вже у 1970-1980 роках значна частина кримськотатарської молоді не знала свого прапору. Саме з моменту повернення кримських татар до Криму за часів незалежної України прапор почав своє відродження разом зі своїм народом.

У анексованому Росією Криму прапор офіційно не заборонений, підконтрольна Кремлю влада намагається через національні символи і дати зробити лояльним кримськотатарське населення та довести світовій спільноті пропагандистське твердження про «рівність» народів у Криму. Водночас відкрите використання кримськотатарського прапору та іншої національної символіки піддаються тиску і репресіям. Планомірно прибирається вивчення кримськотатарської мови в школах, активістів переслідують за неугодну режиму літературу, адміністративні протоколи пишуться за використання символіки, а кримінальні справи відкриваються за проведення мітингів.
Але кожного разу 26 червня кримські татари відзначатимуть День прапора ‒ свято тих, хто береже і поважає свій національний символ!

Історія прапору:

Свій національний символ кримські татари несуть не першу сотню років. У багатьох знатних родин був певний символ, але за основу для прапора була взята тамга ‒ герб роду Гіраїв. Тамга (родовий знак) в Криму була у кожного знатного роду, і кожне покоління мало власну тамгу. Як правило, нащадок певного роду, запозичуючи тамгу свого предка, додавав до неї новий елемент. Якщо ми візьмемо більш глибоку історію, як таких загальнодержавних прапорів у Кримського ханства не було, практично кожен рід мав свої прапори. А знак Гіраїв був обраний завдяки тому, що вони були правителями і з ними була пов'язана державність кримських татар.

Довідка:
26 червня в Україні відзначатиметься День кримськотатарського прапора й 30 років з дати відродження Курултаю кримськотатарського народу. В Києві планується автопробіг вулицями (з 17:30 до 18:30, Міжнародний виставковий центр - Майдан Незалежності) та Урочиста хода (18:30-19:00, Хрещатик 29/1 - Майдан Незалежності).





вівторок, 22 червня 2021 р.

«Творча зустріч з Любов’ю Сердунич»

Презентація книги "Таємниці двохсот місяців"

Сьогодні в нашій бібліотеці відбувся справжній культурно-мовний десант. До нас завітала письменниця, просвітянка, етнограф, фольклористка Любов Сердунич, яка познайомила читачів з своєю творчістю та презентувала нову книгу «Таємниці двохсот місяців». Досліджуючи українську культуру, нашу минувшину, пані Любов зазначила, що наша мова стародавня і багата, красива і милозвучна. Українці мають своє коріння, свої багатовікові традиції, до яких і потрібно повертатися та захищати свою Землю! Щоб будувати міцну державу, потрібно знати свою історію, берегти свою мову - головні меседжі письменниці. Велика кількість запитань, диспут, висловлення своїх думок аудиторією свідчило про зацікавленість темою, яку піднімала письменниця. Останнє запитання до авторки: «Коли ви до нас приїдете знову? Ми прийдемо до вас з онуками!», стало гарним завершенням зустрічі.


Любов Сердунич пише пісні, а також на її вірші композитори пишуть музику. Під час зустрічі прозвучала одна з пісень авторки "Вербиченька" у її виконанні на музику хмельницького композитора Івана Пустового .







Довідка: 
Любов Сердунич – письменниця, просвітянка, дослідниця голодоморів, краєзнавиця, журналістка, етнограф, фольклористка, блогерка... Входить до Національних спілок письменників України, журналістів, краєзнавців, Асоціації дослідників голодоморів в Україні, до Всеукраїнського товариства «Просвіта» імени Т. Шевченка. Очолює районні організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Товариства «Просвіта» і районні творчі гурти для дітей та дорослих. Наставниця молоді. Волонтерка. Входить до ГО «Народне об’єднання «Майдан», до волонтерської ГО «Об’єднання українок «Яворина» (заступниця голови рай. орг.-ї). Авторка 22-ох різножанрових збірок. Публікується у часописах, газетах України і за кордоном, на літсайтах і в соцмережах. Переможниця багатьох літературних конкурсів. Літредактор, співредактор, автор передмов, співавтор багатьох міжнародних та всеукраїнських альманахів і збірників. Перекладає з московинської. Деякі вірші Любови Сердунич перекладено московинською і французькою мовами.

понеділок, 21 червня 2021 р.

"Чи знаєте ви історію прийняття Конституції України?"

Вікторина та інформування до Дня Конституції України

Щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції України. Саме цього дня в 1996 році Верховна Рада ухвалила Основний закон нашої держави. Це стало важливим етапом українського державотворення. Конституція є ядром національної правової системи. Вона фіксує головні юридичні та політичні аспекти відносин між державою та суспільством.


Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви перевірити свої знання з істрорії прийняття Конституції України - Основного Закону нашої держави!

Як це було?


День Конституції України — це державне свято, історія якого почалася з 1996 року та супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України.

Цікаво, що Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки.

У 1996 році створили спеціальну парламентську комісію під керівництвом депутата Михайла Сироти, якого вважають одним з «батьків» Конституції. Розгляд документа у Верховній раді почався 27 червня.

В ту ніч дискусія депутатів тривала протягом 23 годин, з 27 по 28 червня. Спікер Ради Олександр Мороз заявив, що депутати працюватимуть до тих пір, поки не буде прийнята Конституція.

Тоді депутати врахували всі зауваження президента України Леоніда Кучми та підтримали всі суперечливі статті проекту: про державні символи нашої країни, про державну українську мову, про право приватної власності.

28 червня о 9:20 відбулося голосування народних депутатів України за прийняття Конституції. За те, щоб прийняти Конституцію України проголосували 315 депутатів; 36 — проти, 12 утрималися, 30 не голосували. "Є Конституція!", – такими словами тодішній голова Верховної Ради Олександр Мороз сповістив про ухвалення Основного закону.

Після ухвалення Конституції Парламентарій урочисто вніс до зали синьо-жовтий державний прапор, тоді ж в українському парламенті вперше пролунав національний гімн України.

Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.

28 червня – День Конституції України – єдине державне свято, яке закріплене в самому Основному законі нашої держави.

Президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.

Починаючи з 1990 року й до ухвалення Основного закону, було запропоновано 15 проектів Конституції України.

Президент України Леонід Кучма не був присутній на засіданні парламенту, однак прибув до сесійної зали за декілька хвилин до остаточного ухвалення.

У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. Вона містить 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Художник-графік Ігор Степанов витратив на її створення близько двох місяців.

2019 року в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Її авторами стали брати Капранови, а художником – Олександр Костенко.

Використані джерела:












середа, 16 червня 2021 р.

"Іван Скоропадський - гетьман Лівобережної України"

Історичний портрет до 375 років з дня народження


Взяти булаву гетьмана України полковнику Івану Скоропадському, людині добре освіченій, з великим життєвим досвідом, судилося у найтрагічніші для України дні - коли вирішувалася доля повстання Івана Мазепи. 
     Іван Ілліч Скоропадський (1646–1722) гетьманував в Українській козацькій державі упродовж 1708–1722 рр. Народився в Умані у сім’ї козацького старшини. Після розорення Умані турками у 1674 р. переселився на Лівобережну Україну. Служив канцеляристом у гетьманській канцелярії (1675–1681). За сприяння тестя, чернігівського полкового осавула Н. Калениковича, отримав уряд чернігівського полкового писаря (1681–1694). Маючи спокійну, врівноважену вдачу, Іван Ілліч відрізнявся консервативними поглядами, сподобався гетьману Івану Мазепі і одержав уряд генерального бунчужного (1698). Після смерті близько 1699 р. першої дружини Івана Скоропадського Пелагії Каленикович, з якою мав доньку Ірину, він одружився з вдовою генерального бунчужного Костянтина Голуба – Анастасією Маркевич, молодшою за нього на 25 років. У шлюбі народилася донька Уляна, та ще одна, про яку майже не збереглося відомостей. Маркевич була жінкою владної вдачі, що дало козацтву підставу жартувати, що Іван носить плахту, а Настя – булаву. Користуючись довір’ям Мазепи, Скоропадський продовжував просуватися по щаблях старшинської ієрархії і згодом став генеральним осавулом (1701), а у 1706 р. очолив Стародубський полк. Гетьманом він став у 62 роки. На долю Івана Скоропадського випали складні й напружені роки правління. Його обрано на гетьмана в листопаді 1708 р. (за рекомендацією російського царя Петра І) після переходу Івана Мазепи з частиною козаків на бік шведського короля Карла ХІІ і знищенням російським військом гетьманської столиці м. Батурин (нею став Глухів, де й була резиденція Івана Скоропадського). У 1709 р. для контролю за діяльністю гетьмана та його уряду з Москви в Глухів прибув царський резидент А. Ізмайлов; на території Гетьманської України було розміщено 10 драгунських полків. В Україні проводилися численні мобілізації козаків для участі в бойових діях під час Північної війни 1700–1721 рр. та для важких робіт на будівництві укріплень і каналів.


Гетьман Іван Скоропадський був типовим представником поміркованої частини соціальної еліти Гетьманщини. Враховуючи гіркий досвід попередників (Івана Мазепи, Пилипа Орлика, проголошених російським урядом зрадниками), Скоропадський не мав реальної можливості відверто виступати проти царату. За його гетьманування сталося розпорошення земельного фонду Гетьманщини. Порівняно з попередниками, він найбільше сприяв (нерідко проти власної волі), утворенню великої земельної власності російських вельмож: Меншикова, Головкіна, Шереметєва тощо. Скоропадський зумів завоювати довіру царя Петра І і російських можновладців, завдяки чому сприяв реабілітації і поверненню з еміграції старшин, які перейшли разом з Мазепою на бік Карла ХІІ, зберіг за собою право остаточного затвердження полкової і сотенної старшини.

Запис 1721 р. про вклад гетьмана Івана Скоропадського, з його особистим підписом, на відновлення пошкодженого пожежею в 1718 р. 
Успенського собору Києво-Печерської лаври
У 1722 р. Петро І видав указ про створення для управління Україною першої Малоросійської колегії. Її безпосередні функції (нагляд за діяльністю гетьмана, генеральних і сотенних старшин, дозвіл на видачу розпоряджень по управлінню краєм) як вищої апеляційної інстанції на території Гетьманщини ще більше зміцнили позиції російських можновладців. Гетьман Іван Скоропадський не зміг пережити такого політичного удару і незабаром після виходу царського указу помер у Глухові 3 липня, а 5-го був похований в Гамаліївському монастирі.
     У важких умовах свого часу Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права української держави та інтереси її населення. Скоропадський коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіційної російської термінології щодо «изменника» Мазепи (вважав її блюзнірською). Натомість називав його звичайним «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». Скоропадський протестував проти московських утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Олександра Меншикова), був проти утворення Малоросійської колегії. Звичайно, всі ці заходи Скоропадського не могли вплинути на Петра І, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам зберігати автономні права України, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції вирішив ліквідувати гетьманський устрій.

Джерела:


вівторок, 15 червня 2021 р.

Творча зустріч з Павлом Амітовим


Презентація книги 
"Мозаика прошедших дней"


«Я пишаюсь тим, що я громадянином України!»
«Я щасливий жити в епоху Ліни Костенко!»
Павло Амітов


Презентація в стінах нашої бібліотеки нової книги Павла Амітова «Мозаики прошедших дней» та знайомство з книгою в перекладі на українську мову «Правий берег - лівий берег» перейшла згодом в справжню дискусію з аудиторією. Коментуючи події, що відбуваються в наш час, автор заглиблювався в давню і недавню історії України і Росії. Говорили про проблеми створення української політичної нації та що цьому заважає. Теми, які піднімає автор неймовірно важливі для України, яку намагаються сьогодні ділити на «берег правий» та «берег лівий».
Про автора:
Амітов Павло Михайлович - письменник, дисидент-шістдесятник, публіцист, громадський діяч, біженець з окупованого сходу нашої країни.
Дисидентом став після розстрілу демонстрації робітників у Новочеркаську (Ростовської області) в 1962 році. Три роки служив у війську. Закінчив історико-філологічний факультет Ростовського (колишнього Варшавського) державного університету. Після закінчення університету працював ведучим на телебаченні, в кіностудії Мінвуглепрому України, був керівником народного театру Палацу культури ім. Куйбишева у Донецьку. Був навіть, проходчиком в шахті.
Книги: «Соціал-демократія. Погляди. Висновки. Відповіді», «Короткий сучасний політичний словник», «За лаштунками політичного театру», «Подолання брехні. Антиміфологія», «Підла війна», "Берег правий - берег лівий", "Мозаика прошедших дней".










понеділок, 14 червня 2021 р.

"Світ і Цвіт Жінки"

Презентація авторської виставки 

художниці Ніни Ткачук (м. Боярка)


Виставки бувають різними! Знаних і знаменитих художників, початківців і аматорів! А ця виставка - справжній Гімн Життю! Авторка Ткачук Ніна Юхимівна все життя мріяла професійно малювати, та життя вносило свої корективи. Господарство, діти, онуки постійно мали потребу в підтримці та допомозі. А наші жінки справжні берегині сімейного вогнища, тож на свої мрії часу не залишалося. Та діти виросли, стали самостійними і достатніми людьми, онуки з справжніх шибеників перетворилися в «соколів», як з любов’ю називає їх пані Ніна. І вдячна родина підтримала свою Берегиню в бажанні творити! Тільки після 70 років Жінка почала брати приватні уроки по живопису і малювати, малювати, малювати! Пейзажі рідної Боярки, натюрморти, квіти, портрети вона пише швидко, натхненно, наче наверстує упущені десятиліття! Прискіплива до своєї творчості, постійно підвищує свій професійний рівень. Сьогодні в свої 77 років вона студентка Художнього інституту і складає іспити на відмінно. То ж в скільки років життя тільки починається? У кожного ця цифра свою!

Художниця Ткачук Ніна та завідувачка біліотеки ім. М. Реріха Чернова Світлана
 
На відкриття виставки зібралися істинні любителі мистецтва: наші читачі, бібліотекарі, поети, художники, фотографи, гості з дружньої Індії, друзі та рідні художниці. Неймовірну атмосферу свята створили сонячні картини пані Ніни, поезія Аліни Третяк, музичний супровід піаністки Людмили Руднєвої, мелодії саксофону та кларнету музикантів подружжя Кабєєвих Людмили та Віктора.

Гості виставки: читачі бібліотеки, друзі та рідні художниці Ткачук Ніни
 
Ткачук Ніна з друзями та рідними

Поетеса Аліна Третяк продекламувала вірш, 
який написала спеціально для художниці Ніни Ткачук:
Наче тиха глибока ріка
Скромна жінка і неговірка,
Добре серце назустріч красі.
Очі квітнуть у теплій росі.
Чубчик пензля доріжку веде,
На полотнище фарбу кладе.
І хлюпоче ставок, зелен-гай,
У сорочках хати — дивний рай —
Ось де сіль, на столі й буханець
І калини червоний вінець.
Мальви, маки і цвіт польовий
Нам сміються із юності мрій.
Й спогад тихо бере за плече,
Розхвильовує, очі пече…
А ця жінка, чарівна й чудна,
Над мольбертом мудрує вона.
Чоловік , є онуки і дОчка,
А вона, як турботлива квочка,
Її думи — курчата пухнасті,
Що видзьобують діточкам щастя.
На плиті — живописні борщі,
Та наснаги струмують дощі.
У крамниці візьме полотно,
Заґрунтує краси знамено.
І підрамник сама підрихтує,
Вже у фарбах натхнення вирує…
Тче Життя нитки радості й мук
В долю щирої Ніни Ткачук.
Скромна жінка і неговірка,
Наче тиха глибока ріка…


Донька художниці Анна та гості 

Піаністка Людмила Руднєва

Музиканти Людмила та Віктор Кабєєви

Гості з Індії: Дубе Деванш, Шерма Сіта, та  онук художниці Юрій Ткачук

Гості з Індії - студенти Київського медичного інституту Дубе Деванш та Шерма Сіта

Авторка виставки "Світ і Цвіт Жінки" Ткачук Ніна Юхимівна

Піаністка Людмила Руднєва

Студентка Київського медичного інституту Шерма Сіта

Галерея бібліотеки «АРТ-Rerikh” запрошує на виставку Ніни Ткачук, яка демонструватиметься до 30 червня з 11-00 до 19-00, вихідні дні п’ятниця, субота. Тел. Viber (073)444-29-10 або міський (044) 242-44-04.

понеділок, 7 червня 2021 р.

"Безмежний. Неосяжний. Загадковий"

 Вікторина та цікаві факти до Всесвітнього дня океанів (8 червня)

«Досить недоречно називати цю планету — Земля,
коли очевидно, що вона — Океан»
Артур Кларк, англійський письменник, вчений та винахідник



Скільки є океанів на Землі? 5? Чи 4 океани? Або лише 1?
Які є океани на Землі?
Океани займають 3/4 поверхні Землі, містять 97% водних запасів, займають за об’ємом 99% всієї площі планети. Океани є найбільшим у світі джерелом білка, приблизно життя 3 млрд людей повністю залежать від океанів. Всесвітній день океанів – день, який дає привід нагадати про те, що Світовий океан є колискою життя на нашій планеті, 70% якої вкрито водою, ресурси океану – запорука розвитку і подальшого існування людської цивілізації, його простори – арена світової торгівлі. Роль Світового океану в регулюванні клімату є системоутворюючою, його води – один з основних поглиначів вуглекислого газу. Тема Дня в 2021 році – «Океан: життя і засоби для існування».

Відеоролик про красу і унікальність п'яти океанів планети Земля можна подивитися за цією ссилкою:

Світовий океан


Друга назва Землі, «блакитна планета», з’явилася не випадково. Коли перші космонавти побачили планету з космосу, вона постала перед ними саме в такому кольорі. Чому планета здалася блакитною, а не зеленою? Тому що 70% поверхні Землі – блакитні води Світового океану.

Понад 96% всієї води на Землі – солона вода.

Про океани є багато невідомого. Ось чому океанографія – наука, що розвивається.

Світовий океан – це водна оболонка Землі, що оточує материки й острови. Найбільші його частини називають океанами.

Океанів всього 5: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан, а з недавнього часу стали виділяти ще й Південний океан, який знаходиться біля узбережжя Антарктиди.

Середня глибина товщі води в Світовому океані – 3700 метрів. Найглибша точка знаходиться в Маріанському жолобі – 11 022 м.

Опишемо 5 океанів Землі від найбільшого до найменшого.

1. Тихий океан
Тихий океан – найбільший океан на Землі.

Він отримав свою назву “Тихий” через те, що в той час, коли мореплавці під керівництвом Ф. Магеллана його перетинали, був на диво тихим. З латині означає “мирний”.

Друга назва Тихого океану – Великий. Він дійсно великий – це 1/2 частина вод Світового океану (165 200 000 км²). Тихий океан займає 2/3 земної поверхні.

Він торкається західного узбережжя Америки, Східної Азії та Австралії.

Екватор ділить Тихий океан на дві окремі частини – Північний Тихий океан та Південний Тихий океан.

Води Тихого океану дивовижно чисті і прозорі, найчастіше – темно-синього кольору, але бувають і зеленими. Середня глибина вод – 3800м. Ступінь солоності води – середня. Більшість часу океан тихий і спокійний, над ним дме помірний вітер. Ураганів тут майже не буває. Над Тихим океаном завжди чисте зоряне небо.

2. Атлантичний океан

Атлантичний океан – другий за величиною після Тихого (106 400 000 км²) і найсолоніший океан у світі.

На карті він нагадує букву S, розташований між Америками, Європою та Африкою. Він включає Середземне, Карибське та Балтійське моря і Мексиканську затоку.

Слово “Атлантика” походить від назви грецького бога “Атлас”, який несе небо у вічність.

Походження його назви до цих пір викликає питання у вчених усього світу. За однією з версій, Атлантичним океан назвали на честь титана Атланта, представника грецької міфології. Прихильники другої гіпотези стверджують, що своєю назвою він зобов’язаний Атлаським горам, розташованим в Африці. Представники «наймолодшої» третьої версії вважають, що Атлантичний океан названий так на честь загадкового зниклого материка Атлантида.

Океанське дно складається з середньоатлантичного хребта. Це частина найдовшого гірського хребта у світі.

Вікінги, португальці та Христофор Колумб широко досліджували Атлантичний океан.

Ступінь солоності океанічних вод – найвища. Флора і фауна – багатюща, вчені до цих пір знаходять невідомі науці цікаві екземпляри. У холодній його частини мешкають такі цікаві представники фауни, як кити і ластоногі. У теплих водах можна виявити кашалотів і котиків.

Унікальність Атлантичного океану в тому, що саме він, точніше, його тепла течія Гольфстрім, яку жартома називають головною європейською «топкою», «відповідає» за клімат всієї Землі.

3. Індійський океан

Індійський океан – третій за величиною океан (73 556 000 км²), геологічно наймолодший з 5 океанів. Він містить 20% води на Землі.

Межує з Індією на півночі, Східною Африкою, Австралією та Південним океаном. Індійський океан оточує густонаселений регіон.

Починаючи з 800 року н.е., Індійський океан відігравав важливу роль у торгівлі. Протягом століть мореплавці плавали по головних океанських течіях для відвантажувальних маршрутів. Індійський океан все ще постачає світ такими спеціями, як чорний перець, мускатний горіх та імбир.

В Індійському океані можна знайти багато рідкісних екземплярів флори і фауни. У ньому, як вважають дослідники, мореплавання почалося близько 6 тисяч років тому. Першими мореплавцями були араби, вони ж склали перші карти. Його свого часу досліджували Васко да Гама, Джеймс Кук.

Підводний світ Індійського океану приваблює дайверів з усього світу.

Води Індійського океану чисті, прозорі і дивно красиві завдяки тому, що в нього впадає мало річок. Також вони можуть бути темно-блакитними і блакитними.

4. Південний океан

Південний океан – це найновіший і найменш досліджений океан.

До середини 20 століття води навколо Антарктиди, як правило, вважалися розширеннями прилеглих океанів. В 2000 році члени Міжнародної гідрографічної організації майже одноголосно погодилися ідентифікувати ці південні води як Південний океан.

Південний океан включає південні частини всіх океанів, які омивають береги Антарктиди, крім Північного Льодовитого.

Південний океан за розміром займає четверте місце серед океанів Землі з площею 20 327 000 км2.

Це одна з найбільш непередбачуваних частин Світового океану, що має екстремальне середовище. Для Південного океану характерна мінлива погода, сильні вітри, циклони.

Він дуже мало досліджений, оскільки знаходиться далеко від населених пунктів і має суворий клімат.

Поєднуючи води Південного Тихого, Атлантичного та Індійського океанів зі стійкою східною течією, холодний Південний океан має великий вплив на погоду на Землі.

Чому Південний океан виділили окремо? Океанографічні дослідження по вивченню течій в океанах показали, що близько Антарктиди є незвичайні явища, пов’язані з майбутнім глобальним потеплінням. Тому океан вирішили виділити як особливу екологічну систему та назвали п’ятим океаном.

Але в науковому світі ще триває дискусія про кількість океанів на нашій планеті. Незалежно від зазначених океанів на карті, на земній кулі є один Світовий океан. Всі океани Землі безпосередньо пов’язані один з одним і утворюють єдину систему.

5. Північний Льодовитий океан

Найменший (13 986 000 км²), найхолодніший, найменш солоний і найменш вивчений з усіх 5 океанів.

Деякі океанографи все ще називають його “Арктичним морем”.

Він розташовується в Арктиці на Північному полюсі, оточений Євразійським та Північноамериканським континентами і включає Гудзонову затоку та Північне та Баренцеве моря.

За своїми розмірами Північний Льодовитий океан приблизно рівний площі Росії.

Досліджувати океан почали тільки з XVI століття, коли мореплавці хотіли знайти найкоротший шлях в багаті східні країни. Середня глибина океанічних вод – 1225 метрів. Максимальна глибина – 5527 метрів.

Характерною особливістю Північного Льодовитого океану є те, що по його поверхні дрейфують крижини й айсберги – полярний лід. Але з роками внаслідок глобального потепління льодовики тануть, загрожуючи підвищенням рівня води.

Його води багаті на рибу, а надра – природними копалинами. Північний Льодовитий океан є найрізноманітнішим за видами риби. Тут водяться тюлені, кити, медузи, на берегах птиці влаштовують гучні «пташині базари».

Але через холод тут мало рослин. Це робить Північний Льодовитий океан однією з найбільш крихких екосистем на планеті.

Джерела: