"Базавлуцька угода"

Історичний екскурс

Україна і Крим тісно пов’язані між собою історичним минулим. Мирні і союзні відносини між українськими козаками і кримськими татарами почали виникати ще на початку XVI століття.

3 січня 1625 року був укладений перший в історії військово-політичний союз союз між Запорозькою Січчю та Кримським ханством – Базавлуцька угода! Зі сторони запорожців документ підписав видатний полководець, засновник гетьманської династії Михайло Дорошенко (1570-1628).

Згідно з договором, обидві сторони зобов'язувалися, по-перше, не завдавати одна одній ніяких «кривд», «шкод» і «зла», а також застосовувати суворі покарання до порушників миру – підлеглих своїй владі людей. По-друге, у разі збройного нападу на одного з учасників договору інший повинен був надати йому військову допомогу всіма наявними силами.

За часів гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Військо Запорозьке набуло ознак справжньої держави: мало найкращу в Європі армію, взяло під опіку православну віру, відродивши Київську митрополію, закріпилося на українських землях і почало підписувати міжнародні угоди. Михайло Дорошенко, як побратим Сагайдачного, був його послідовником у державних справах. Хоча договір виявився неефективним в силу історичних реалій, Запорозько-кримський договір знаменував якісно новий момент у дипломатичній практиці запорожців.

Базавлу́цька Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1593–1638 роках. Січ розташовувалася на острові Базавлук, біля нинішнього села Грушівка, де до Дніпра впадали три річки — Базавлук, Підпільна і Скарбна. Територія острова знову відкрилася після затоплення у липні 2023 року. Найближче сучасне місто - Покров, 10 км. на північ.

За матеріалами:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87

https://biblio.lib.kherson.ua/bazavlutska-ugoda.htm

Павло Горобець - "майстер пейзажної мініатюри"

Художнє знайомство до 120 років з дня народження

"Осінь приходить"

Горобець Павло Матвійович - український живописець, пейзажист, педагог, член Національної спілки художників України (з 1945 року).

Народився 15 січня 1905 року у місті Полтава. Навчався у Полтавській художній студії в 1922-1926 роках, у Харківському художньому технікумі в 1928-1932 роках. Вчителями за фахом були М. Андрюшин, С. Федотов, Г. Цісс, М. Бурачек. Працював у галузі станкового живопису, графіки, художньої критики.

З 1964 до 1974-о обіймав посаду директора Полтавського художнього музею, де почав працювати ще з 1946 року. Брав участь в республіканських виставках з 1926 року. Персональні виставки: у Полтаві (1946-1947, 1956, 1958, 1963, 1965, 1967, 1973), у Харкові (1964).

Серед численних живописних робіт невеликі ліричні краєвиди Полтавщини, річки Ворскли. Пейзажам художника притаманний тонкий ліризм, задушевність, любов до природи рідної Полтавщини. Підсумком його творчості стала персональна виставка у Києві (1973) та посмертна у Полтаві (1975).

Твори зберігаються у музеях Полтави, Києва, Харкова, Львова, Миргорода, Миколаєва, Тбілісі.

Помер митець 25 жовтня 1974 року.

"Вечір в полі"

«Круті береги»

"Вечір на Ворсклі"

"Луга квітнуть"

"Бузок"

Глієр Рейнгольд Моріцович

Музичне знайомство до 150 років з дня народження

11 січня 1875 року у Києві народився видатний композитор ХХ століття Рейнгольд Моріцович Глієр.

Життєвий та творчий шлях:

☝Батьки композитора мали німецько-польське коріння та походили з невеличкого саксонського містечка Клінгенталь. Майбутній композитор народився на київській Бессарабці третьою дитиною в багатодітній родині.

☝Свого часу, дідусь композитора переїхав до Києва та купив будинок на вулиці Басейній, 6, відкривши там майстерню з виробництва духових музичних інструментів. Сімейну справу продовжив батько композитора, який хотів, щоб і юний Рейнгольд займався родинним ремеслом.

☝Хлопчика значно більше цікавила музика, яку відтворювали інструменти, ніж процес їх виробництва. Батьки не поділяли захоплення сина, тому під час навчання у Другій Київській гімназії, хлопчик потайки бере уроки гри на скрипці у одного старенького скрипаля-аматора, а згодом у студентів.

☝У 1891 році Рейгольд Глієр вступив до Київського музичного училища, де його викладачем був відомий скрипаль О.Шевчик.

Музичне училище, з 1913 Київська консерваторія

 В цей період в Києві відбувся виступ знаменитого композитора Петра Чайковського, який диригував свій видатний твір «Увертюра 1812 рік». Молодий Глієр був настільки вражений, що прийняв рішення неодмінно стати музикантом.

☝Після закінчення училища юнак продовжив свою музичну освіту в Московській консерваторії.

☝Після закінчення з золотою медаллю консерваторії, молодий композитор у 1913 році повернувся до Києва для викладання композиції у новоствореній Київській консерваторії, а за рік став її директором.

☝За роки роботи у Києві Глієру вдалося створити не лише власну композиторську школу, з якої вийшли два найяскравіших представники української музики першої половини ХХ століття - Борис Лятошинський та Левко Ревуцький, але і значно активізувати мистецьке життя нашого міста.

☝Велику увагу композитор приділяв українській тематиці: написав симфонічну поему за мотивами поезії Тараса Шевченка, музику за його творами «Гайдамаки» та «Іван Гус», розпочав роботу над симфонічною картиною-балетом «Запорожці». В останні роки життя звертався до творчості Миколи Гоголя, працюючи над балетом «Тарас Бульба».

☝У творчій спадщині композитора понад 500 творів, зокрема 7 балетів, 5 опер, понад 20 симфонічних композицій, близько 150 романсів та вокальної лірики.

☝Його ім’я носить Київське музичне училище (зараз Муніципальна академія музики імені Р.М.Глієра), а також вулиця у Святошинському районі міста.

☝Із концертами Глієр виступав до кінця життя, останній пройшов в міському Будинку вчителя 30 травня 1956 року за 24 дні до смерті. Композитор вважав за краще їздити в найглухіші куточки країни, сприймаючи це як важливу просвітницьку місію.

☝23 червня серце митця зупинилося назавжди, похований на Новодівичому кладовищі у Москві.

☝Своїм життєвим кредо Рейнгольд Глієр вважав:

«Композитор зобов’язаний вчитися до кінця своїх днів, удосконалювати свою майстерність, розвивати та збагачувати своє світосприйняття, йти вперед та вперед…»

«МОВА І РОЗМОВА»

22 грудня, напередодні Різдва в бібліотеці ім. М. Реріха відбулося святкове засідання клубу української мови «Мова і розмова». Окрім голосних читань та звичних занять, присутні згадали історію Різдва та традиції його святкування в Україні. Після занять дорослі з великим задоволення занурились в створення святкових іграшок з фоамірану. Майстер-класу «ЧАРІВНА СТРІЧКА» створив святковий настрій передчуття Різдва, творчий процес мав терапевтичний ефект!

Запрошуємо всіх бажаючих до клубу української мови "Мова і розмова", заняття якого відбуваються щонеділі о 13-00 за адресою Єреванська, 12, тел.073-444-29-10. У нас панує атмосфера доброзичливості так поваги до всіх бажаючих удосконалити свою українську.

МАРІЯ МАТІОС

"Найбільш плідній письменниці України» Марії Матіос 65!

Сьогодні немає жодної бібліотеки в України, де не були б її твори. Поезія, проза, публіцистика не залишає байдужими читачів. Нові твори Марії Матіос чекають з нетерпінням, її книги з надзвичайною швидкістю захоплюють у свій полон нових читачів. Книжки Марії Матіос в нашій бібліотеці зачитані, і на полиці довго не затримуються.

Авторка вдало описує характери людей та їх вчинки, має свій стиль і вміє зачепити словом найтендітніші струни душі. Історії героїв її книг вражають, під час читання ми проживаємо їх долі, радіємо, сумуємо разом з ними! А все тому, що це наші люди. Колоритні описи Буковини, села і людей з використанням діалектів надають книгам особливості.

Матіос володарка премії імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005), також роман визнаний однією з книг, яка найбільше вплинула на українців.

Нові романи письменниці:

Роман «Букова земля», який був виданий у 2019 році, став масштабним, епічним художнім твором, який базується на історичних джерелах. Книга досить складна для сприйняття, проте досить легко написана, тому читається на одному диханні.

Нова книга «Мами» (2023 р.) — це історії 5 матерів, які втратили своїх дітей. Це книжка-голосіння, яка показує сильні й страшні почуття осиротілих матерів. А ще це текст про війну, важливість називати речі своїми іменами й особливості світовідчуття людей з психологічними травмами.

Книги, які можна замовити в нашій бібліотеці за номером 073-444-29-10

Бібліографія:

Збірки віршів

"З трави і листя" (1982)

"Вогонь живиці" (1986)

"Сад нетерпіння" (1994)

 "Десять дек морозної води" (1995)

 "На Миколая" (1996)

 "Жіночий аркан" (2001)

"Жіночий аркан у саду нетерпіння" (2007)

Проза

"Нація" (2001)

"Життя коротке" (2001)

"Бульварний роман" (2003)

"Фуршет» від Марії Матіос" (2003)

"Солодка Даруся" (2004)

"Щоденник страченої" (2005)

"Містер і місіс Ю в країні укрів" (2006)

"Нація. Одкровення" (2006)

"Майже ніколи не навпаки" (2007)

"Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба" (2008)

"Кулінарні фіґлі" (2009)

"Чотири пори життя" (2009)

"Вирвані сторінки з автобіографії" (2010)

«Армагедон уже відбувся» (2011)

«Вибране» (2011)

"Черевички божої матері"(2013)

«Приватний щоденник. Майдан. Війна…» (2015)

"Букова земля"(2019)

"Мами́" (2023)

З біографією письменниці можна почитати за посиланням:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%BE%D1%81_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

"ЧАРІВНА СТРІЧКА"

Майстер-клас

Завжди радіємо, коли до нас приходять маленькі діти, адже ми бібліотека для дорослих. І тут ми намагаємось робити все, щоб вони до нас повернулись, з батьками, старшими братиками, сестричками, дідусями, бабусями… повернулись до книжки. Всі ми пам’ятаємо перші враження від відвідування бібліотеки, вони бувають різними. Маємо надію, що дітки старшої групи садочку №360 до нас прийдуть ще обов’язково!

Напередодні Різдвяних свят ми провели для них майстер-клас зі створення святкових аксесуарів з фоамірану. Чарівні стрічки в руках дітей перетворювалися на іграшки та сувеніри, якими можна прикрасити ялинку або подарувати рідним. Під час зустрічі діти виявили інтерес до книг, підходили до виставок, гортали сторінки, дивувались, що книг так багато і їх можна брати додому читати…безкоштовно! Особливо вразила інтерактивна книга «Нова Радість стала», відсканувавши QR коди, ми всі залюбки послухали українські колядки і щедрівки, приємно були чути, як діти підспівували! Ще одним відкриттям стала книга «Зіркові казки», надрукована шрифтом Брайля, діти пальчиками торкалися сторінок, щоб зрозуміти, як може читати слабозора людина.

АРТ-ПРАКТИКА СВЯТКОВА "ЯЛИНКА"

15 грудня в нашій бібліотеці відбулася унікальна арт-практика - створення святкової «Ялинки», яку провела художниця Ольга Галагуз. Кожний учасник творив свою ялинку, яку потім і прикрашав. Використовували різні матеріали: кольоровий папір, олівці, фломастери, тканину, стрічки, декоративні квіти та інше. Під час творчого процесу кожний загадував бажання, яке має неодмінно збутися у 2025 році. І тут головним було правильно прикрасити свою красуню. Нижній ярус ялинки – це наше коріння, батьківська підтримка, там мають бути іграшки, пов’язані з Родиною, середній ярус – це місце, де маємо розмістити свої бажання, задуми (написати на папері в конвертах), можна розмістити на гілках малюнки бажаного. А ось верхній ярус ялинки – це допомога вищих сил, там мають бути янголи, зірки. Створена і прикрашена таким чином ялинка зосередила учасників практики на позитивних емоціях, які асоціюються з Різдвом та святами.

Художниця Ольга Галагуз