четвер, 26 листопада 2020 р.

«Поезія візуальних образів»

 Презентація фотоальбому 

Пропонуємо до вашої уваги фотоальбом "Поезія візуальних образів", створений у співавторстві поетеси Надії Василенко-Коровянської та фотохудожника Мирона Марецького. Цей альбом – спроба поєднання візуальних образів і асоціативних поетичних. Усі світлини надруковані без обробки(!). 
     Всесвіт співає, нашіптує, створює неймовірні картини і образи... 
Хтось вміє його чути, помічати і бачити прекрасне, відтворювати його, зупиняючи час у світлинах, художніх роботах, музиці, поезії чи прозі, аби показати іншим, привернути їх увагу до прекрасних і неймовірних чудес Всесвіту, доступних кожному, але «спійманих» одиницями. І ці твори вчать не лише помічати і бачити прекрасне, але й проживати його, пропускаючи крізь себе, і дозволяють ставати багатшими духовно, кращими зсередини. 
Фотоальбом – зізнання авторів у коханні – нашим горам Карпатам, Матінці-Природі, Всесвіту.





Відеоролик до фотоальбому дивіться за посиланням:






































вівторок, 24 листопада 2020 р.

"Пам'ять про безвинно загиблих кличе живих"



День пам'яті. Книжкова виставка

День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам'яті українського народу.


     Згадувати жертв голодомору на офіційному рівні вперше запропонував своїм указом другий президент України Леонід Кучма в листопаді 1998 року. Називалася жалобна дата Днем пам’яті жертв Голодомору. У 2000 році назву було змінено на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Указом третього президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 він став називатися День пам'яті жертв голодоморів. 
На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Таким чином, цього року пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада.
      У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не лише не припинила примусове відбирання їжі. Навіть не приймала допомогу інших країн, а навпаки - кинула всі сили на те, щоби ізолювати голодні райони.



Книжкова виставка з фондів бібліотеки:


 Джеймс, Мейс 
Україна: матеріалізація привидів / Упоряд. Наталія Дзюбенко-Мейс. - К.: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2016. - 688 с.
Титанічна праця Джеймса Мейса — відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча - присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє, морально-етичне життя українського соціуму. У статтях, поданих у цьому виданні, проведено ґрунтовний аналіз причин невдач національно-визвольних змагань українців на початку XX століття, розкрито страхітливу механіку тоталітарної сталінської машини влади.
Автор, яскравий науковець західного стандарту, обстоює істину про штучність та антиукраїнську спрямованість одного з найбільших геноцидів в історії — Голодомору 1932-1933 років, документально підтверджує нерозривний взаємозв'язок між минулим, теперішнім і майбутнім України, який характеризується прагненням до державної незалежності, соціального прогресу. Він доносить до нас голос покоління наших співвітчизників, які розповідають, як нищилася українська нація-держава, розкриває характер, масштаби і причини здійснюваної Кремлем терористичної політики щодо України.

Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом: Монографія / За наук. Ред.. Володимира Василенка, Мирослави Антонович. - К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2013. - 360 с.
У монографії розглядаються складні правові аспекти Голодомору 1932-1933 років в Україні, а саме: методологія його правової оцінки, історико-порівняльний аспект Голодомору, питання правової кваліфікації Голодомору як геноциду, визначення суб’єктів злочину та потерпілих від нього, а також відповідальності за Голодомор 1932-1933 рр. Окремий розділ присвячений аналізу Голодомору в ширшому контексті радянського геноциду проти української нації.

Кульчицький С. В. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. - К.: Наш час, 2008. - 424 с.
На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори». Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці. Це дослідження призначене для української громадськості, яка зацікавлена у міжнародному визнанні Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», прийнятого Верховною Радою 28 листопада 2006 р.


Джеймс Мейс: «Ваші мертві вибрали мене…» / За загальною редакцією Л. Івшиної. - Видання переше. К.: ЗАТ «Українська прес-група»», 2008. - 672 с.
Це перше в Україні видання ключових праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це – аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецепція Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Лейтмотив книжки – конкретні питання політики, економіки, культури, своєрідна соціальна діагностика паталогій суспільства і держави, пошук оптимальних рішень універсального непроминального значення. Становлення громадянського суспільства, свобода слова, свобода особистості –– ці та багато інших актуальних питань розглядаються на основі гуманістичних світоглядних концепцій за допомогою широкого інтелектуального інструментарію, яким блискуче володів видатний американець з українським серцем.

Бондарчук, Андрій   Український Голодомор 1946-1947 років: непокараний злочин, забуте добро / Киїі: видавець ФОП Мельник М. Ю., 2017. - 608 с.
Книга є спробою подати голодомор 1946-1947 років при допомозі вчених, свідків, документів, як цілісну трагічну подію у її проявах, а три совєцькі голодомори - як складову політики, спланованої системою нищення України, упокорення духу українського народу Московією, царською, комуністичною, сучасною російською імперією і його незнищенність, високі моральні якості населення Західної України в нелегкі часи.



середа, 18 листопада 2020 р.

Вільні творити майбутнє

День Гідності і Свободи
(7 річниця подій на Майдані) 


День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.
Саме на Майдані народилася нова українська нація, високоідейна, готова відстоювати ідеали справедливості, правдивості та патріотизму. Сьогодні боротьба за Незалежність України, її суверенітет, кордони – продовжується. І від зовнішньої агресії нас захищають сучасні Герої – учасники військових дій, які щохвилини виборюють для нашої держави такий жаданий мир. Вони з честю захищають державний суверенітет та територіальну цілісність, відстоюючи національні інтереси та ціною власного життя продовжують боронити нашу землю на Сході країни.
21 листопада 2013 року в Україні розпочалися протестні акції у відповідь на рішення тодішньої влади про припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Такі дії уряду часів президентства Віктора Януковича викликали обурення українців.
У ніч з 29 на 30 листопада силовики силоміць розігнали активістів, які зібралися на Майдані Незалежності. Влада пояснювала це бажанням розчистити місце для новорічної ялинки. Застосування грубої сили до мітингувальників спричинило ще більшу хвилю протестів – з проєвропейських вони перетворилися на антиурядові й стали значно масштабнішими.
Тримісячне відстоювання українцями власної гідності й свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів. Небесна Сотня – саме так згодом назвали протестувальників, які не пошкодували своїх життів заради ліпшого майбутнього для України.
В ніч на 22 лютого 2014 року тодішній президент Янукович втік з України. А після повалення його режиму почалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася анексією Криму та окупацією окремих територій Донецької й Луганської областей.
День Гідності та Свободи – це не лише про один день, це про зміну свідомості українців, про їхні принципи та прагнення кращого майбутнього. Це є підтвердженням того, що попри різні особисті погляди, українці вміють об’єднуватися задля обстоювання основних цінностей.
Обравши свободу, Україна заплатила надто високу ціну. З вини російського агресора уже втрачено тисячі українців, які загинули, обороняючи мирне життя, незалежність і територіальну цілісність країни.
У День Гідності та Свободи українці вшановуватимуть пам’ять загиблих під час Революції Гідності, зокрема, приносячи квіти і лампадки до пам’ятних місць. З нагоди свята зазвичай проходять виставки та акції. Традиційно 21 листопада відбувається поминальний молебень і покладання квітів на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.