неділя, 18 лютого 2018 р.

Відкриття оновленої кімнати-музею вірменської культури «НАВАСАРД»


Вірменська світлиця «НАВАСАРД» запрошує!

Майже десять років в бібліотеці ім. М. Реріха існує кімната-музей вірменської культури. Всі ці роки наша книгозбірня вела активну роботу в популяризації  вірменської культури та літератури. Представники Київської вірменської громади постійні користувачі нашої бібліотеки. Для них  влаштовуються літературно-мистецькі заходи, презентації книг вірменських авторів, проходять  концерти та майстер-класи з нагоди їх національних свят.
         11 лютого 2018 року з ініціативи  Ради Київських вірменок, до Дня рідної мови, в нашій бібліотеці відбулося відкриття оновленої кімнати-музею вірменської культури. Почесними гостями були Голова Української Єпархії Вірменської Апостольської церкви єпископ Маркос Гованісяна та Віце-президент Ради національних меншин України Єрванд Даніелян. До уваги відвідувачів представлені: національна символіка, предмети побуту, елементи національного одягу, національні ляльки, картини та книги. 19 лютого у Вірменії відзначають День дарування книжок. Отже напередодні цього свята кожний прийшов на відкриття з подарунком – книгою вірменського автора, або книгою про вірменську культуру.
Якщо ви хочете відчути дух Вірменії, заходьте до нас у НАВАСАРД!

 Завідувач бібліотеки ім. М. Реріха - Світлана Чернова, Голова Української Єпархії Вірменської Апостольської церкви єпископ Маркос Гованісян, Голова Ради Київських вірменок - Саломе Енгібарян.




          

вівторок, 13 лютого 2018 р.

«Сім природних чудес України»


Урок географії в бібліотеці!
«Сім природних чудес України»
Сьогодні бібліотека надає своїм користувачам різноманітні послуги. Завдяки наявності  якісного книжкового фонду ми можемо влаштувати захід на будь-яку тематику, своєчасно відреагувати на будь-який запит.
Провести урок географії? Будь ласка!
13 лютого на прохання Київського вищого професійного училища швейного і перукарського мистецтва для учнів І курсу було організовано урок географії. Географія – одна з найдавніших наук. Майже 5000 років вона займається описом країн, морів і океанів. З фондів нашої книгозбірні, бібліотекаром читальної зали Павленко Наталією, була презентована книжкова виставка, яка розкрила загальний географічний огляд земної кулі та детально розкрила зміст фізичної та економічної географії України. Великий інтерес у молоді викликала інформація про найкрасивіші природні куточки нашої землі, а саме про акцію 2008 року за результатами якої було визначено «7 природних чудес України». До цього списку потрапили найунікальніші місця нашої чудової країни, які визначались за інтернет-голосуванням та голосуванням серед експертів. Серед них:
1. Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)
Цілинний степ «Асканія-Нова» – єдина в Європі ділянка степу, якої ніколи не торкався плуг, - має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність... На території заповідника культивують багато видів екзотичних для України  тварин - туркменських куланів, кафрських буйволів, бізонів, коней Пржевальського. 
2. Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)
 Річка Південний Буг та її долина вважається одним з найбільш унікальних природних місць України. Особливо захопливою є територія від північної околиці с. Кінецьпіль до м. Вознесенська. Річки Мертвовод та Арбузинка, які є притоками р. П. Буг створили тут неповторний каньйон від якого захоплює подих.
3. Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.)
Особливий витвір мистецтва створює друга найдовша в Україні річка - Дністер. Гори розташовані так близько до неї, що утворюють каньйон, руслом якого вона тече. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись в живописні водоспади. Окремі частини скал нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки, в навколишніх селах зустрічаються пам'ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець), зокрема печери, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб.
4. Мармурова печера (АР Крим)
Печера «Мармурова» заходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг у гірському Криму. Видимий із різних відстаней, мальовничий силует Чатир-Дагу є символом півострову.  Протяжність розвіданих ходів печери 2050 м, а її глибина - 60 м. Унікальність Мармурової печери принесла їй світову популярність. За оцінкою відомих спелеологів, вона належить до п'ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети. 
5. Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів Товтрам у світі фактично немає. Товтрові гори багаті на карстові форми та печери. Від виду на ландшафт Товтр перехоплює дух. Також тут можна чудово політати на паро плані.
6.  Світязь (Озеро, Волинь)
Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти...
7.  Синевир (Озеро, Закарпаття)
Ще одним природнім чудом України є найбільше озеро Українських Карпат - Синевир, яке утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря...Воно вважається однією з візитних карток Українських Карпат та захоплює своєю красою. 
         Учні мали чудову нагоду подивитися відео «7 природних чудес України», яке продемонструвало мальовничі та унікальні куточки нашої землі. Після перегляду аудиторія прийшла до висновку: "Нам не потрібно кудись їхати, на Україні свій земний рай!" 






 Книжкова виставка:
Г. Скарлато "Захоплююча географія", Київ, "Альтерпрес", 1998 р.
П. Шищенко "Геогравія", Київ, "Знання", 2002 р.
Україна. Путівник, Київ, "Смолоскип", 1993 р.
500 чарівних куточків України, які варто відвідати, Харків, "Книжковий клуб", 2007 р.
Україна неповторна, Балтія друк, 2015 р.


Концерт пам'яті Анни Герман

Концерт пам'яті Анни Герман

     14 лютого 1936 року народилася відома польська співачка Анна Герман.
 Це була воістину унікальна виконавиця. ЇЇ проникливий голос та тонкий аристократизм зробили її однією з найкращих співачок ХХ ст.
Слова пісні «Надежда» люди знали на пам'ять, і завжди підспівували, коли слухали її у виконанні улюбленої артистки. А пісня «Один раз в год сады цветут» була неперевершеним шлягером того часу. Анна Герман об’їздила чи не весь світ. У Союзі її вважали своєю. Вона неодноразово гастролювала в Україні. У 1970-х роках давала концерти в Одесі, Донецьку, Києві. У Львові навіть виконала дві пісні українською мовою. Її голос зачаровував своєю щирістю.
     13 лютого в нашій бібліотеці відбувся концерт пам’яті Анни Герман, на який завітали наші читачі – прихильники її творчості. У виконанні Корольової Олени прозвучали пісні відомої співачки. В концерті прийняли участь музиканти Кабєєв Віктор (саксафон) та Віжляк Сергій (фортепіано). Аудиторія залюбки підспівувала улюблені хіти не одного покоління.



понеділок, 12 лютого 2018 р.

«Масляна, масляна, як на тебе добре жить!»


Концерт
«Масляна, масляна, як на тебе добре жить!»
за участі гурту «Різнобарвя»

     Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Для багатьох людей воно є найулюбленішим святом, адже  триває цілий тиждень, протягом якого проводяться народні гуляння, а звідусіль чутно аромат млинців та вареників. Це можливість вдосталь наїстися різних смаколиків, прийняти участь  у веселих забавах перед Великим постом, під час якого віруючі люди дотримуються обмежень в харчуванні. 
     12 лютого, саме в день коли цього року ми починаємо святкування Масляної, в нашій бібліотеці відбувся концерт за участі гурту «Різнобарвя». У виконанні  колективу прозвучали пісні веснянки та українські народні пісні різних регіонів нашої країни. Красива українська пісня перемежовувалась красивою поезією, яку декламувала  учасниця колективу Нелі Гричишкіна. Гарний настрій створили і гуморески Павла Глазового, які читала інша учасниця гурту Хільок Ганна. Старовинні колоритні  костюми артистів підкреслили унікальність та красу українського одягу. Стародавні сорочки вишиті майстринями Полтавщини, Черкащини, Сумщини, Житомирщини, Київщини, Чернігівщини вразили багатою палітрою національної вишивки.
Колектив «Різнобарв’я», художнім керівником якого є Шапошнікова Ніна, існує більше п’яти років. Багато його учасників є вихідцями із знаменитого українського колективу «Гомін», який існує з 1969 року.
Сьогодні відбулося справжнє свято української культури!
На завершення концерту від артистів пролунало «Слава Україні!», і глядачі відповіли в унісон «Героям Слава!»







четвер, 8 лютого 2018 р.

«Золото Тризуба на синьому тлі»


Історичний путівник «Золото Тризуба на синьому тлі»

Державна символіка України формувалася не одне сторіччя. В її основі лежать традиції, культура та історія нашої держави.  Тризуб символізує трійцю життєтворчих енергій, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду і Життя). Саме тому тризуб ми можемо зустріти на цеглі Десятинної церкви, що знаходиться у м. Києві, на плитах Успенської церкви у м. Володимирі-Волинському. Його зображення присутнє також на варязьких мечах, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції. Український народ сприймає тризуб і як оберіг. Знак тризуба зображався в орнаментах тканин, килимів і навіть на посуді.
У 2018 році відзначається 100-літній ювілей затвердження Тризуба державним гербом. Українська Народня Республіка, проголосивши свою незалежність та самостійність, мусила вибрати собі і державний герб. Про походження і значення українського герба Тризуба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною, але можна виділити кілька теорій які є найбільш обґрунтованими. 
8 лютого 2018 року до бібліотеки ім. М. Реріха завітали ліцеїсти Політехнічного НТУУ «КПІ» на зустріч з кандидатом історичних наук,  дослідником історії української революції 1917–1921 років, науковим співробітником Інституту історії України НАН України Віталієм Скальським. Під час зустрічі говорили про події столітньої давнини, які відбувалися в Україні, про історію затвердження саме Тризуба  Державним Гербом України. Після прийняття 22 січня 1918 року Четвертого Універсалу Центральної ради про проголошення України самостійною її голова М. Грушевський виступив з пропозицією взяти за герб УНР знак князівської влади часів Київської Русі – тризуб.  Проекти герба, підготовлені художником В. Кричевським, були затверджені в березні 1918 року.
Цікава лекція проходила у формі діалогу з аудиторією, під час якої молодь продемонструвала знання історії та небайдужість до своєї країни, бажання жити у вільній та незалежній Україні.  
Сьогодні дуже важливо донести молодому поколінню історичні факти творення  нашої держави тому, що хто знає свою історію, буде господарем на своїй землі. Молодий науковець Віталій Скальський зробив свою справу бездоганно.

 Скальський Віталій Валерійович - кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.




Книжкова виставка:
1.     В. І. Сергійчук «Доля української національної символіки», Київ, 1990 р.
2.     В. Косовський «Тризуб», Київ, 2008 р.
3.     О. М. Уривалкін «Історія України», Київ, КНТ, 2007 р.
4.     О. Пастернак «Пояснення Тризуба», Мукачево, «Некудаг», Репринтне видання 1934 р.
5.     В. Верстюк, Т. Осташко. «Діячі Української Центральної Ради», Київ, 1998 р.