понеділок, 30 серпня 2021 р.

"Хотинська битва 1621 року"

Історичний екскурс


“Ой Хотину город славній
На всій землі дуже славний”
(українська пісня з стародавніх рукописів)


Тактика ведення бою козацького війська в Хотинській битві:
https://www.youtube.com/watch?v=nG-YaUf_0p8

Найвідомішою і найбільш важливою історичною подією, яка відбулася під Хотином в XVII столітті, була Хотинська війна 1620-1621 року між турками і поляками, які володіли тоді величезною територією України і у якій вирішальну роль зіграли українські запорозькі козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним.

Гетьмам Петро Конашевич-Сагайдачний

Після поразки польських військ під Цецорою у 1620 році і татарського нападу на Поділля султан Осман II уклав план завоювання України, Польщі, а згодом і Центральної Європи. 150-тисячній (можливо 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарській армії протистояло лише 30-тисячне польське військо. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків по допомогу, обіцяючи різні права і привілеї. Козацька Рада 17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва ухвалила взяти участь у боротьбі проти Туреччини і вислала у Варшаву делегацію на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоб за свою участь у протитурецькій боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні.

Хотинська битва 1621 рок. Картина художника Юліуша Коссака, 1892 р.

Битва під Хотином у 1621 році була однією з найбільших битв у Європі XVII століття. В битві з одного і з другого боку було задіяно більш як 300 тисяч воїнів та велика кількість обслуги. Безперервно грізно гриміли постріли з 300 гармат. Брязкіт списів і шабель, бойові кличі і зойки людей – вся ця страшна пісня війни потрясала очевидців:
 
«Небо палало, повітря затьмарювалось димом, 
земля тремтіла, стогнали ліси, скелі розпадалися на куски».
 
Було завзяття і мужність, був і прихований відчай, але переважували сила духу і усвідомлення необхідності подвигу заради захисту рідної землі. Це робило козаків непереможними.

Сила козаків булла і в тому, що більшість з них добре знали повадки ворога і брали участь в переможних боях. А найголовнішим було те, що козаки захищали свою землю, їх роль у битві під стінами Хотинської фортеці була основна. Поляки вважали, що саме на їх споконвічні землі турки не підуть, тому були у них у війську слабкодухі, були й дезертири. А козаки так і залишались монолітом, були дуже згуртовані, не піддавались на пропозиції турків (кожному зрадникові турки давали 50 злотих).

У безкінечних атаках на козаків турки розбивались об їх згуртованість і майстерність бою під керівництвом талановитого полководця Петра Сагайдачного. Турецькі гармати стріляли безперестанку, але не влучно. За земляними валами козакам було безпечно. Петро Сагайдачний застосовував таку тактику: активна оборона вдень і нищівні атаки вночі. Дарма потім недруги сичали, що козаки ради наживи йшли в нічні атаки у табір турків. Так, після таких атак козаки повертались з багатою здобиччю, знищивши багато ворогів. Але захоплена їжа, одяг, гармати давали козакам сили для продовження боротьби, адже битва тривала 37 днів.

Художник Ю. Брандт "Повернення козаків з походу"

Козаки йшли на цю битву з благословення православного патріарха Феофана, який кликав їх покласти голови, захищаючи християн від бусурманів. В середовищі козаків, які огрубіли в походах і кривавих битвах, панувала глибока повага до Бога, як до вищої справедливості і добра. На битву козаки йшли, як на святкову службу Божу, ніколи не пиячили під час битви, а тільки вже після перемоги справляли тризну по померлих мучениках за народ і віру. Козаки під час бою зрадників, порушників дисципліни, пияків страчували. Святково вдягаючись на козацьку Раду, на бенкет, козаки в основній масі під час бойових дій підкреслювали свою бідність, показуючи, що на смертну криваву боротьбу з ворогами українського народу вони йдуть доведені до відчаю.

Внаслідок битви османські втрати становили близько 80 тис. чоловік. 29 вересня між командуванням польсько-козацьких і османсько-татарських військ почалися переговори про укладення миру. Вони закінчилися підписанням угоди 8 жовтня 1621 року. За мирною угодою сторони домовлялися про відновлення дипломатичних зв'язків.
Хотинська війна показала малу придатність кінноти у позиційних війнах. Загинули майже всі коні. Гусарія Речі Посполитої не мала впливу на хід бойових дій під Хотином. Вирішальну роль у битві відіграли піхота та артилерія.

Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення.
Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, прославила запорожців і їхнього гетьмана Петра Сагайдачного, авторитет якого як полководця значно зріс. Хотинська битва справила сильне враження на всі народи і знайшла живий відголос у літературі. Пісні про героїв цієї битви співав український народ, польські поети складали поеми. Навіть на далеких берегах Адріатики про подвиг українських і польських воїнів писав хорватський поет Іван Гундулич, скрізь переписувалися щоденники учасників війни. Польський поет Вацлав Потоцький написав поему про Хотинську війну, а український письменник Осип Маковей – повість “Ярошенко”. Про ті події згадує Зінаїда Тулуб у своєму історичному романі “Людолови”. Іван Франко про значення Хотинської перемоги писав, що Туреччина, потерпівши поразку під Хотином в 1621 році, почала хилитися із зеніту своєї величі і слави.
В серії "Історія України в романах" видана книга Юрія Сороки "Хотин"

Зміст роману: Рік 1621 від Різдва Христового. Османська імперія вже пережила пік своєї могутності, однак усе ще агресивно позирає на захід, намагаючись поширити свій вплив на Річ Посполиту. Цього разу на шляху армії султана Османа ІІ опинилась Україна. У центрі подій роману Юрія Сороки «Хотин» троє запорізьких козаків: Микита Непийпиво, Максим Горбоніс і Андрій Кульбаба, які в складі об’єднаного козацькопольського війська протистоять експансії войовничого Сходу, а також чарівна пані Юстися. На сторінках роману читача очікує дим бойовищ, непохитна воля, міцна дружба і романтичне кохання.

Пам'ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному біля Хотинської фортеці

Минуле Хотину – це сторінки героїчної історії нашого народу, сторінки його боротьби проти поневолювачів за соціальне і національне визволення. Тож не дивно, що така «натура» вабить кінематографістів. Особливо полюбив Хотинську фортецю режисер Сергій Тарасов. Попри суттєві архітектурні відмінності, режисер відтворював тут «стару добру Англію» у стрічках «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Стріли Робін Гуда» та «Чорну стрілу». Тут знімалися картини «Гадюка», «На війні як на війні», «Захар Беркут», «Русалонька», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Хотин», «Ясса», «Богдан-Зіновій Хмельницький» тощо. Картин, що зображають битви під Хотином, існує безліч. Одна з них належить художникові О. Климку - «Бій запорозьких козаків з турками під Хотином у 1621 році».

За матеріалами джерел:

четвер, 26 серпня 2021 р.

"Нескорені війною"

Цей день в історії!
29 серпня - День вшанування памяті захисників України


У відеоролику представлені книги військової тематики з фонду бібліотеки та використана пісня «Іловайська самота» (слова Олени Іськової-Миклащук, музика та виконання Вячеслава Купрієнка).: 
https://www.youtube.com/watch?v=usW4QwHNclU

День пам'яті захисників України відзначають щороко 29 серпня. Він приурочений пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ «Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» від 23.08.2019 року No 621.

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Тож символікою цього дня є квітка соняшника. 29 серпня українці доповнюють свій одяг його квіткою, який є символом пам’яті захисників України. За офіційними даними, під час Іловайської операції (7-29 серпня 2014 року) і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 42 вважаються зниклими безвісти.

Від 2014 року уособленням захисників України стали Герої Небесної Сотні, вірні присязі військові з анексованого Кримського півострова, учасники Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних Сил на Сході України. Українські воїни та добровольці зруйнували міф про непереможність російської армії. Звитяга українського вояцтва під час російсько-української війни дала країні нових героїв — чоловіків та жінок української армії і силових структур, що воюють на Сході.

За матеріалами:
https://iraq.mfa.gov.ua/news/vidznachennya-dnya-pamyati-zahisnikiv-ukrayini