пʼятницю, 26 вересня 2014 р.

Жанна Куява: "головне - бути справжнім"

Бути собою, бути справжнім, не зраджувати собі, йти за покликом свого серця - це, мабуть, одна з найбільших цінностей людського життя, це справжнє щастя, і одночасно, це й велике випробування, адже потрібна неабияка сміливість, внутрішня сила, здатність самому брати відповідальність, робити не завжди легкі кроки, інколи йти всупереч - але все воно того варте...
Коли людина носить якусь вибрану собі маску, хоче бути тим, ким насправді не є, боїться власного Я, то вона тільки собі шкодить, себе втрачає, а інших від себе відштовхує.
І, навпаки, щирість, вміння бути собою, - це так важливо. Це люди, які випромінюють світло, надихають, до них тягнешся, біля них хочеться бути, хочеться черпати знання, збагачуватись досвідом, знаходити якийсь власний відголосок у їхніх душах.
Коли доля дарує зустріч з людиною, котра ось така, яка вона є, вона вся є перед тобою, отоді здається, що знайшов справжній скарб, бо ще класик казав, що "найбільша розкіш в житті - це розкіш людського спілкування", а від себе додам "щирого спілкування".
Отаке щире людське спілкування та чудову нагоду, кому відкрити для себе нове, письменницьке ім'я, а кому - особисто познайомитись з улюбленим автором подарували ми своїм відвідувачам. На зустріч з нашими читачами, прихильниками сучасної української літератури завітала журналістка, літературний критик, письменниця Жанна Куява - щира, відверта, справжня...
Про цю світлу, сонячну молоду дівчину хочеться говорити багато... про її тонке сприйнятття навколишнього світу; про здатність добиратися до самих глибин світогляду особистості, і виколуповувати там щось таке, що неозброєним оком не видно, але що дуже чітко саме ту особистість характеризує; про вміння через слово правдиво передавати весь спектр людських емоцій, та різні, як привабливі так і не дуже, грані жіночого єства. Це все молода письменниця проявляє в своїй тонкій, щемливій, глибоко жіночній, але зовсім не сентиментальній прозі. Всі три романи Жанни є емоційними, але ця емоційність не на рівні "охів-ахів", а на рівні якісного тексту, в якому є максимальна реалізація автором свого світовідчуття та особливого вміння говорити про людські почуття, що, в свою чергу, є основою вже потроху впізнаваного почерку в сучасній українській літературі письменниці Жанни Куяви.
Головне чим керується чарівна Жанна як в житті, так і в творчості це - бути чесною з собою, пам'ятати про своє коріння, не зраджувати собі, а просто (парадокс, але інколи це так складно) йти своїм шляхом.
І на десерт. Великою приємністю для нас була присутність письменників-друзів нашої бібліотеки: Сергія Пономаренко та вже маститого Андрія Кокотюхи, котрі долучилися до дискусії "Письменство як професія і як поклик душі.
Але це вже зовсім інша історія, яка далі буде...















\






І найголовніше, тільки пізнавши себе, можна пізнати світ.

четвер, 18 вересня 2014 р.

Майбутнє починається сьогодні!

Перші дитячі враження про будь-що є дуже яскравими і запам'ятовуються надовго, інколи й на все життя... Ми, як бібліотека для дорослих зацікавлені в тому, щоб дитячі спогади про відвідини бібліотеки були приємними, щоб до нас хотілось повертатися знову і знову. Тому з радістю відкриваємо свої двері для найменшеньких, для діток, які часто-густо і читати не вміють, але вже знають, що таке книжка, а від сьогодні і "що таке бібліотека".
Сьогодні ми все робили для того, щоб відвідини бібліотеки для наших вірних друзів, діток з садочка №360 котрі прийшли до нас вперше, стало святом. І справді, тут на них чекала зустріч з казками, книжками, і, найголовніше, зі справжньою сучасною українською письменницею, автором дитячих творів Ларисою Ніцой.
Пані Лариса презентувала свої книги, захоплююче розповідала про описані в них дива, ми спілкувалися, грали, всі разом читали про незвичні пригоди Ярика-векалки, - на дитячому майданчику бібліотеки було весело й цікаво.
Діти, в свою чергу, також готувалися до відвідин: намалювали малюнки і дали нам завдання - передати їх солдатам, як вони сказали "тим, хто робить мир". Ми були вдячні й зворушені, - бо ж усе, що роблять діти, вони роблять щиро і від чистого серця, а отже, наше майбутнє - надійне!
І, насамкінець, друзів у нас тепер все більше,і ми не можемо відверто не радіти цьому.





















вівторок, 16 вересня 2014 р.

Особливі друзі бібліотеки

Не кожна бібліотека може похвалитися такими чудовими гостями...
Сьогодні, в рамках програми соціалізації молоді з функціональними можливостями до нас завітали учні Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями Солом'янського району м. Києва під чуйною опікою соціального вихователя Центру Олени Плисюк.
Була цікава екскурсія бібліотекою, - і нам радісно було на душі від того, що ці світлі, сонячні діти посміхаються, що їм приємно знаходотись в неповторній атмосфері книжки, картини, музики...
Ми розказали й показали що воно таке "бути читачем", ознайомили з нашим фондом та азами користування бібліотекою, і в результаті, як читальна зала, так і абонемент поповнились новими, дуже відповідальними, особливими читачами.
А ще, нам дуже хочеться для цих особливих чудових молодих людей, котрі вже з перших хвилин зустрічі просто зачарували наш колектив, і ми вже встигли їх полюбити, - нам справді хочеться вносити свою маленьку лепту у формування їхнього позитивного самопочуття, тому ми з нетерпінням вже чекаємо на ваші наступні відвідини, та радіємо знайомству з вами, нові наші, особливі друзі.