неділю, 30 січня 2022 р.

"Вечори на хуторі біля Диканьки"

Книга-ювіляр

ВІКТОРИНА



Літературному шедевру Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» виповнюється 190 років! У восьми повістинах, що лягли в основу книжки, ми відкриваємо для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де літають відьми, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат. І де добро перемагає зло, а любов творить дива. Пропонуємо вікторину, завдяки якій згадаємо цей безсмертний твір!

понеділок, 17 січня 2022 р.

"Едуард Мане: від реалізму до імпресіонізму"

Художнє знайомство
до 190-річчя від дня народження видатного французького художника

 


Едуа́р Мане́ — французький художник-імпресіоніст. Був одним із перших художників XIX століття, що зобразив сучасне життя, й ключовою фігурою на шляху переходу від реалізму до імпресіонізму. Ранні роботи «Сніданок на траві» та «Олімпія» створені у 1863 році знаменують початок модерного мистецтва у Європі. Вже в перших своїх творах Мане виступив проти офіційного мистецтва, так званого академізму, протиставляючи йому зображення реальної дійсності, простих повсякденних явищ навколишнього життя, зокрема паризького повсякдення.

Мане здійснив свого роду переворот в осмисленні образотворчого мистецтва тих часів. Безперервним експериментом з кольором і формою  поклав початок розвитку багатьох нових напрямків у французькому живописі. Він поставив під сумнів непорушність стилів писання картин кінця 19-го - початку 20-го століть: класицизм, реалізм, імпресіонізм.

Едуард Мане писав портрети, пейзажі, дуже любив писати натюрморти, і в цьому жанрі він досяг незвичайної досконалості, був майстром літографії і офорта. Як це часто буває, епітети «геніальний художник», «великий Мане» та інші схвальні відгуки за свого життя він так і не почув. Все життя художник відчував себе самотнім через непорозуміння з батьком, нещасливе особисте життя, приниження і образи від критиків. Справжня слава прийшла до його творів через багато років по його смерті, і її початок поклала картина «Олімпія», яку критикували за життя художника.
Сьогодні картини Мане оцінюються в мільйони фунтів стерлінгів!

Чому ж одні вважали його вискочкою, який малює нісенітницю? А інші, навпаки, бачили в ньому великого реформатора? 
Чому ми досі пам'ятаємо Едуарда Мане?
На це запитання дають відповіді його безсмертні полотна, від споглядання яких ми отримуємо неймовірну естетичну насолоду!

Сніданок на траві. 1863 р

Олімпія. 1863 р

Балкон. 1868 р

Аржантьой. 1874 р

Бар у Фолі-Бержер. 1882 р

Мати в саду Бельв'ю 1880 р

Великий канал або блакитна Венеція. 1874 р

"У кафе". 1878 р

Дама в хутрі. 1880 р

Троянда і тюльпан. 1882 р

Бузок і троянди. 1883 р

середу, 12 січня 2022 р.

"Єдність народу - запорука успішної держави"

ВІКТОРИНА

💛💙Щорічно 22 січня українці відзначають День Соборності України!
Свято покликане нагадати про єдність і незалежність українського народу, бо саме в єдності наша сила! Цього дня відзначають проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 1919 року та згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року.
Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР!
Наймасштабнійший захід, приурочений Дню Соборності України відбувся 1990 року, коли українці вишикувалися "живим ланцюгом" від Івано-Франківська до Києва через Львів. За різними оцінками, участь у цій акції взяли до трьох мільйонів людей.

Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви згадаєте історичні події повязані з таким важливим для нашої держави днем.

.

вівторок, 11 січня 2022 р.

Кубізм Олександри Екстер

Художнє знайомство до 140-річчя від дня народження 

(1882 – 1949)



18 січня народилася Олександра Олександрівна Екстер – українська художниця, сценографка, педагогиня. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко». Витончена інтелектуалка, що володіла кількома мовами, подорожувала світом та спілкувалась у колі найвизначніших митців свого часу – Пікассо, Брак, Леже, Аполінер, Софіічі, Марінетті. Вона привезла кубофутуризм до України, навчила Пікасо користуватись яскравими барвами, реформувала світову сценографію і поєднала авангардне мистецтво з народними українськими вишивками.


"Флоренція", 1914

"Дьєп", 1912-1913. Музей Людвіга, Кельн.

"Вид на Париж", 1912

Цікаві факти з життя видатної художниці:

☝ Олександра Олександрівна Григорович народилася 18 (6) січня 1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині це територія Польщі). Її батько був білорусом, мати – грекиня. Згодом разом з дворічною донькою сім’я переїхала до Сміли. Потім батько отримав роботу в Києві, і на 35 років це місто стає рідним домом для художниці.

☝ Олександра закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О. Богомазов та О. Архипенко.Серед викладачів був Микола Пимоненко.

☝ Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката Естер. У Києві вона оселилася з чоловіком на вулиці Б. Хмельницького, 27. У мансарді знаходилася її студія, а в ній працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев.

☝ Рання творчість Екстер перебувала під впливом імпресіонізму. Через постійні переїзди мисткині роботи цього періоду майже не збереглися, адже Екстер не мала звички берегти старі твори, за виключенням театральних ескізів. На початку 1900-х художниця захоплювалася натюрмортами, в яких можна помітити вплив Ван Гога.

☝ Перші експерименти з кубізмом Екстер здійснила у 1910-1911 роках, коли ця авангардна течія закріпилася у своїх домінантних позиціях у світі мистецтва. На той час Пікассо вже представив «програмні» кубістичні твори – «Королеву Ізабо», «Портрет Воллара».

☝Олександра Екстер захоплювалася українським народним живописом, керамікою, вишивкою ще до того, як почала працювати пліч о пліч з народними майстрами у спеціально створених студіях.

☝ Олександра Екстер увійшла в історію мистецтва перш за все завдяки своїм реформаторським ідеям в сценографії. Вона запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні кострукції, займаючи таким чином весь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство – костюми, які були співзвучні з кольоровим рішенням тла. Лише три вистави у Камерному театрі принесли їй всесвітнє визнання як реформатора сценографії та театрального костюма — "Фаміра Кифаред"(1916 р.), "Саломея"(1917 р.), "Ромео і Джульєта"(1921 р.).

Дизайн костюму Фаміра Кифаред до драми «Фаміра Кифаред»

 О. Екстер. Театральні декорації.

☝У Києві Екстер працювала над декораціями для балетів Броніслави Ніжинської. Крім того, Екстер звертала увагу на освітлення як об’єкт драматичної дії і запрошувала електромонтера до співпостановки п’єс. Не виключено, що саме Київ став місцем народження світлових ефектів та перетворення освітлювача на режисера світла. Олександру Олександрівну називали «Пікассо сценографії».

☝ Київська «Школа Екстер» була не просто традиційною школою з системною освітою. Заклад був ще й місцем зустрічі творчих особистостей.

☝ Після захоплення більшовиками влади у Києві, Екстер переїхала до Одеси, де також продовжувала викладати.

☝ До Парижа Екстер поїхала по нові враження. Але в паризькій академії навчали того самого, що й у Києві: академічні програми повсюди однакові. Київський приятель Екстер познайомив її з прихильником нового мистецтва поетом Аполлінером, а той відвів до майстерні Пікассо. В цей час вона  викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі на запрошення Ф. Леже.

☝ Друзів Олександри Екстер, які бували у неї на гостинах, вражало поєднання українського побуту і європейськості. У її помешканні поруч із роботам Жоржа Брака, Пікассо, Леже були українські килими, рушники, глечики. Навіть кухня в неї завжди була українська. З Екстер всюди їздила хатня робітниця Настя, яка частувала гостей варениками в полив’яних мисках, борщем. Пікассо й Леже настільки смакували вареники, що вони навчилися їх ліпити.

☝ Художник Пабло Пікассо свою першу вишиванку придбав за рекомендацією саме Олександри Екстер, з якою підтримував дружні стосунки.

☝Олександра Олександрівна без діла не вміла сидіти: вона шила одяг, розписувала керамічний посуд, створювала маріонетки, робила авторські книжки Les Livres manuscripts.

☝Останні роки Екстер прожила самотньо у передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 17 березня 1949 року, там і похована.

У 2008 році в Національному художньому музеї України відбулась перша ретроспективна виставка Олександри Екстер в Україні. Експозиція з понад 50 робіт художниці була доповнена колекцією української дизайнерки Лілії Пустовіт за мотивами творчості Екстер.

У колекції Національного художнього музею України є два твори і кілька естампів.  Одна з картин «Міст. Севр». Збереглися лише ті, які вона дарувала друзям.
"Міст. Севр.", 1914

У 2021 році видавництво РОДОВІД за підтримки УКФ видало альбом "Авангард Олександри Екстер: київський період», в якому автор мистецтвознавець Георгій Коваленко описує шлях мисткині, яка вплинула на українське мистецтво та власне завдяки чому стала видатною для нашої країни.

Використані матеріали:

https://www.youtube.com/watch?v=FuTsWwFzifw - презентація книги

https://tydyvy.com/video/Dyk9Ez8 - Олександра Екстер. Біографія . Цікаві факти

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

https://aristocrats.fm/oleksandra-ekster-amazonka-ukrayinskogo-avangardu/

вівторок, 4 січня 2022 р.

Що цікавого почитати?

Книжкова виставка


Гей Браун «Жити із «зеленим серцем». Подбай про себе і планету»
Нам доводиться жити у світі, сповненому пасток вибору. І хоча ми успішно долаємо багато проблем, чимало загроз криється в повсякденних речах і звичках. Яку зубну пасту взяти з-поміж тисячі інших? Яке мило точно безпечне? Та чому шкідливих речовин у вашій спальній більше, ніж на вулиці? Якщо до таких щоденних виборів підходити усвідомлено, ми вплинемо не лише на своє здоров’я та оселю, а й на планету загалом — запевняє екологічна активістка Ґей Браун. Турбота про власне здоров'я робить світ екологічнішим..
Видавництво: «НАШ ФОРМАТ», 2020



Александра Горовіц «Собакознавство. Що собаки знають, бачать і відчувають нюхом» 
Усі, хто обожнює собак, мають змогу разом із американською вченою-когнітивістом Александрою Горовіц підняти завісу над їхнім загадковим світом - дізнатися, що і як бачать наші чотирилапі друзі, як вони чують і що відчувають, що знають і розуміють. Читачі ознайомляться з результатами новітніх досліджень у галузі фізіології та психології тварин, які пояснюють неймовірні можливості та здібності собак, зокрема здатність виявляти хвороби, навички зчитування думок і бажань своїх господарів, "багатофункціональність" собачого хвоста. І хоча "Собакознавство" не є довідником із виховання та дресирування, видання містить чимало корисної інформації і практичних порад, завдяки яким любителі собак зможуть краще розуміти поведінку та потреби своїх вихованців, швидше знаходити з ними контакт.
«Видавнича група КМ-БУКС», 2020



Майкл Остергольм, Марк Олшейкер
"Смертельний ворог. Людство проти мікробів-убивць"
Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.
Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.
У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших.
А в передмові зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина – масштабніші пандемії попереду.
Видавництво: Лабораторія, 2020