"СЛОВОСПІВ"

Творча зустріч з Дмитром Лінартовичем

10 жовтня в нашій залі панувала неймовірна енергетика харизматичної людини – чоловіка-воїна, актора, музиканта, словоспіва, поета!

Заслужений артист України, член Національної спіли кінематографістів України, актор театру, кіно та дубляжу, воїн Збройних Сил України, учасник бойових дій Дмитро Лінартович завітав до нашої бібліотеки на зустріч з учнями старших класів Технічного ліцею КПІ. Свою першу поетичну збірку «Словоспів», яку презентував молоді, він буквально проспівав. Це фактично була поетична замальовка бойового минулого з реаліями війни, де також звучала поезія на філософські теми життя і смерті, зневіри і кохання та гумористична поезія.

Основні месенжі спілкування з молоддю:

☝Пантруйте сьогодні уважно, що відбувається в Україні, бо вам її вести далі;

☝Чим більше випробувань випад на долю людини, тим сильнішою вона стає;

☝Українська мова в Соледарі рятувала. Мова маркер на війні.

☝Головні якості воїна – стресостійкість, спостережливість, виносливість, почуття ліктя, братерство.

☝Моя поезія – це не тільки мої думки, а й думки полеглих побратимів.

Під кінець заходу Дмитро звернувся до молоді: 

«Бажаю хлопцям-козакам – мужності , а дівчатам – внутрішньої краси. Ви дуже цінна аудиторія, бо саме вам в майбутньому творити нашу Україну!»

Для бібліотеки Дмитро Лінартович подарував свою книгу з автографом на добру згадку про цю зустріч!

«Передчасно зів’ялий цвіт»

До Дня пам'яті Героїв бою під Крутами 

29 січня Україна вшановує пам'ять Героїв бою під Крутами!

Цього дня до бібліотеки ми запросили наукового співробітника відділу історії Української революції (1917-1921 рр.) Інституту історії України НАН України, кандидата історичних наук Віталія Скальського. Під час історичного уроку ми дізналися про реалії тих подій від людини, яка більше десяти років досліджує цю тему. Інформація, яку учні отримують з підручників історії занадто стисла, і не завжди дає уявлення про ті події. Для сучасної молоді історичний факт бою під Крутами має велике значення, адже це яскравий приклад, коли молоді українці поставили свободу і гідність вище власного життя в боротьбі за незалежність України.

Дякуємо Інституту історії України та його співробітникам за просвітницьку діяльність для користувачів нашої бібліотеки.

Гірка правда "Підлої війни"

     7 грудня в бібліотеці ім. М. Реріха відбулась презентація книжки «Підла війна» Павла Амітова – корінного донеччанина, який після початку війни змушений був покинути рідний край.

Книга автора "Підла війна" - це об'єктивний і суворий аналіз подій останніх 25 років нашої історії, та свідчення очевидця донецьких Євромайданів. Павло Амітов авжди мав свій погляд на політичні події як в СРСР, так і в незалежній Україні і в книзі він ділиться пережитим.

На зустріч з автором прийшли люди, які хотіли «почути Донбас» з перших вуст, яким не байдуже все, що відбувається в Україні, які хочуть самі зрозуміти ситуацію, в якій опинились українці в Донецьку і донеччани на вільній території України. Людям болить все, що відбувається і вони хочуть чути всі точки зору і разом осмислювати ситуацію, співставити свої погляди на владу і народ.

За словами Ігоря Лосєва «на відміну від багатьох вітчизняних продажних політологів, здатних сьогодні доводити те, що вчора спростовували, автор «Підлої війни» говорить правду, незважаючи на її гіркий смак, на деструкцію багатьох ілюзій. Тому читайте Павла Амітова, він написав чесну книжку!»

Павло Амітов був не тільки учасником донецьких Євромайданів йому вдалося побувати в Донецьку вже під час окупації. Він знає настрої людей, які жили в Донецьку і живуть там зараз, в окупації. Відбулась дуже серйозна і цікава розмова. А головне, що патріоти України разом. Схід і захід разом!

Андрій Зелінський Т. І. Зустріч з учнівською молоддю

Андрій Зелінський Т. І. - людина, яка знає багато. Людина, яку знають багато... Той, хто хоч раз бачив і слухав о. Андрія розуміє, що такі люди серед нас - це дар Божий.

не один боєць із зони АТО, почувши це імя, тепло посміхнеться і мовчки підніме очі до неба дякуючи за підставлене дружнє плече і потрібне слово капелана важкі хвилини;

не один студент УАЛ чи семінарії, коли є конча потреба поради, йде до нього, свого друга-наставника;

не один читач-слухач-просто людина, коли на душі важко шукає розради у його духовних благословіннях та письменницьких словах...

Сьогодні такими щасливчиками були ми - о.Андрій був у нас, зустрічався із нашими друзями, випускниками Технічного ліцею НТУУ КПІ та презентував дві книги - книгу память про загиблих кривавого 2014 року побратимів "Соняхи" і щойно видану книгу рефлексій "На ріках Вавилонських".

Говорили на теми, які турбують сучасну молодь - про духовність на час війни, про те, як в сучасному світі людям не втратити себе, свій маленький світ, свою людяність та найголовніше - як бути вільними!

"ГАЙДАМАКИ" - коли музика сильніше ніж зброя

Чи знаєте ви, що таке справжній козацький дух?

Чи відчували неймовірну, потужну енергетику української пісні? Пісні, яка проймає наскрізь, і здається, ти сам стаєш нею, вона звучить в тобі, наповнює, і тоді в душі робиться щось незрозуміле, відчувається поклик чогось незнаного, неописуваного, але такого до болю рідного, і від того шалено б'ється серце, і всі маски скинуто, і ти усвідомлюєш, що отакий ти - ти справжній...

Так буває. Не часто, та буває. Серед нас є люди, котрі мають особливий дар - дар музикою, піснею, словом проникати в серця тисяч і мільонів інших людей, стимулювати їх до самоідентифікації, дарувати відчуття гордості за свою історію, народ і країну.

Такими є "Гайдамаки", і таким є лідер гурту Олександр Ярмола.

29 січня, в день, коли країна вшановувала пам'ять Героїв Крут, в бібліотеці ім. Реріха відбулася зустріч "Гайдамак" з учнівською молоддю. Країна змінюється, наша молодь потребує нових міфів, красивих легенд, потребує схожості на героїв і самих героїв. Роль людей культури, публічних, медійних осіб тут є величезною. Адже саме вони формують той пласт, ту культурну платформу, спираючись на яку, суспільство може побудувати дуже сильну державу.

"Гайдамаки", хоч якою була в державі культурна політика, а точніше, її повна відсутність, завжди відрізнялися стійкою громадянською позицією, маючи величезний авторитет у музичних спільнотах, говорили світу про Україну та її культуру .

Зараз, у важкі часи, "Гайдамаки" зі своїм народом, вони там, де гаряче, - з перших днів на Майдані, одні з перших на Сході, тур по Україні, - і всюди їх музика, їх пісня, всюди те, що дає сили й натхнення до боротьби, додає мужності й сміливості, вселяє надію й віру в перемогу...

На зустрічі лідер гурту Олександр Ярмола, гітарист Андрій Слєпцов та автор нової "гайдамацької" пісні "Укроп" Олександр Ткачук проводячи паралелі часу подій під Крутами і сьогоднішнього дня говорили, що наша історія дає підстави пишатися тим, що ми є нащадками героїв, та переконує, що ми не лише можемо щось змінювати, а ми ті, хто насправді змінює! і що дуже важливо нам зараз перепрограмовувати українське суспільство з комплексу меншовартості на впевненість, що ми сильні й самодостатні, і наша доля - у наших руках!

А на завершення були пісні, -

такі, від яких "мурашки по шкірі",

такі, у яких закодовано справжній козацький дух,

такі, що не дадуть нам змарнувати шанс, який дає нам сьогодні Історія!!!

Родіон Шовкошитний. На світлому боці сили.

Про ці події будуть писатися книжки й історичні дослідження...

Про це будуть вестися дискусії і ламатися списи у маститих науковців та експертів.

Будуть різні трактування й версії...

Будуть учасники та свідки подій, будуть ті, хто йшов ва-банк й ті, хто умили руки...

Багато чого буде. Пізніше. Тоді, коли вже на папері писатиметься історія, яка тепер пишеться кров'ю нашого народу на нашій рідній землі.

Через рік, два, п'ять і більше про теперішні події дітей вчитимуть по підручниках й посібниках. А поки?

Поки є унікальна нагода пізнавати історію із перших вуст. І наша бібліотека, як соціальний інститут, робить сьогодні все для того, щоби сучасники, особливо діти й молодь, були долучені до процесу історичної культурної просвіти як основи національного патріотичного руху.

18 грудня в нас відбулася зустріч учнів Технічного ліцею НТУУ "КПІ" з військовим журналістом, волонтером Родіоном Шовкошитним. Темою зустрічі були розмови про дух нашого часу, про історію, яка на нашому боці, про патріотів за лінією фронту і випробування об'єднанням. Родіон говорив про відчуття гордості за нашу країну; про те, що ми завжди вміли воювати й відстоювати свою землю; що сьогодні в наших жилах, в нашій крові проявляється давній героїчний дух мужності й волелюбства; що кожному з нас важливо знати історію свого роду, і бути гідними громадянами своєї держави.

Ліцеїсти задавали багато питань, висловлювали цікаві погляди, яким вони бачать майбутнє країни, роздумували та дискутували, про те, як звільнити нашу землю і закінчити війну.

Можемо з полегкістю сказати, що такі діти - то наше достойне, гідне майбутнє.

І, насамкінець, про тих, Хто творить історію.

Є неписаний закон війни, - вона оголює людську душу, показує саму її суть, і якою людина є всередині, те й проявляється в повній мірі назовні. На українців чужа пропаганда навісила ярлики жадібних, зазадрісних, недалеких людей, - та події останнього року доказали, що це абсолютно не так! Зрозуміло, зрадники і негідники, у нас, як і в будь-якому суспільстві є, але, - ота неоголошена війна виявила приспані досі благородство й лицарство українців! Скільки є історій про вірність й мужність, про відчуття ліктя, (особливо там, де бойові дії) й безмежну довіру один до одного, (коли на нагальні критичні потреби за короткі проміжки часу збираються просто фантастичні суми коштів).

Так от, Родіон Шовкошитний - це уособлення всього отого найкращого й найпотужнішого, що в нас, в українцях, за останній рік проявилося, - активіст Майдану, волонтер руху "Народний тил", солдат-доброволець в зоні АТО, в минулому спортивний, а тепер військовий журналіст, який завжди в найгарячіших місцях.

Родіон - це Людина, якій небайдужа доля рідної землі, це той, хто пише історію новітньої України, це Справжній Воїн Світла!

Бережіть себе, Родіоне!

,