середа, 21 квітня 2021 р.

"Наймасштабніше рукотворне лихо"


Інформування
Книжкова виставка

 до 35 роковин Чорнобильської катастрофи

Ліси хриплять застужено, як бронхи.
У Зоні тиша. Тиша гробова.
Лиш мілітарним привидом епохи
"Чорнобиль-2" над лісом проплива.
Не ясні зорі і не тихі води.
І ліс рудий. І стежки аніде.
А він стоїть. Він цар Антиприроди.
І на вітрах антенами гуде.
Ліна Костенко


Пропонуємо відеоролик "Прип'ять - місто якого немає", який відзняли наші бібліотекарі, перебуваючи на екскурсії у 2020 році. Дивитися  за цим посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=nicJrqgxYPo

Чорнобильська катастрофа є однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в нашій пам’яті.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації.

Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

Тим часом поки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками катастрофи, решта населення ще й не здогадувались, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік. Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося.

Офіційне повідомлення про трагедію СРСР змусила зробити міжнародна спільнота, оскільки вже наступного після катастрофи дня у різних державах світу почали фіксувати аномальне підвищення радіації. Першою на сполох тоді забила Швеція.

Чорнобильська зона включає північ Вишгородського району Київської області, де розташовані: безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт Поліське та смт. Вільча), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.

Сьогодні місто Прип'ять, яке було побудоване у 1970 році для людей, які працювали на Чорнобильській станції - стало містом-привидом, яке загрузло у полоні радіації, де зупинився час, і куди не дійшла декомунізація. Це місто, як німий докір людству, яке загралося з могучими силами природи та знехтувало всіма її правилами. 
Чорнобильска катастрофа - наймасштабніше рукотворне лихо, скоїне людиною.

Пропонуємо до вашої уваги книжки з фонду бібліотеки 
на тему Чорнобильської трагедії


Володимир Яворівський «Марія з полином наприкінці століття»
В романі трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого всього за двадцять километрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуваючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців. Видавництво: Фоліо, 2016 р.

Володимир Яворівський


Володимир Шовкошитний, Юрій Косін «Я бачив» 
Художньо-документальна повість "Я бачив" - це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль".
Володимир Шовкошитний


Алексієвич Світлана «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього»
Український читач має нагоду прочитати рідною мовою книгу «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» білоруської письменниці Світлани Алексієвич в перекладі Оксани Забужко. Художньо-документальний роман Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
Видавництво: «Комора», 2016 р.

Алексієвич Світлана


Маркіян Камиш «Оформляндія або Прогулянка в Зону» - це емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних туристів-«сталкерів».
В книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд зсередини на явище нелегального туризму в Чорнобильську Зону відчуження. Тут – смарагдові болота, міліцейські засідки, і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся. Тут спроба відповісти на питання, що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує заборонену землю.
Книга проілюстрована фотографіями, які зробив сам автор. Перекладена французькою мовою. Видавництво: «НОРА ДРУК», 2015 р.


Маркіян Камиш «Київ-86»
Після аварії на ЧАЕС у 1986 році тотальне відселення мешканців Києва – столиці України і міста-мільйонника, було цілком реальним сценарієм. Як в цьому випадку могли розвиватися події, автор уявив у романі «Київ-86». Через 30 років після аварії провідник-«сталкер» веде японських туристів до заповітної мети – покинутого Києва, який мріють побачити всі мандрівники на планеті, але наважуються лише одиниці.
Ця книга – гарячий поцілунок літа в місті, яке ми могли втратити.
Видавництво: «НОРА ДРУК», 2016 р.

 

Маркіян Камиш «Чормет»
«Чормет» – повість про людей, які живуть біля кордону Зони відчуження і збирають металобрухт. Про суворих і п’яних чоловіків з металевими зубами і монохромними тату на руках, які здають в брухт-прийомки авіабомби вермахту в мішках та поцуплені в сусідів металеві огорожі, аби обміняти їх на денатурат. Це історія про людей, які мріють здати на метал все навколо них, навіть ядро Землі.
Видавництво «НОРА ДРУК», 2017 р.


Маркіян Камиш – унікальний для сучасної української літератури письменник, адже у центрі його зацікавлень чорнобильська Зона відчуження. Він шість років досліджував Чорнобильську зону - сумарно провів за колючим дротом більше півроку, пішки пройшов Зоною понад 7000 кілометрів.


середа, 14 квітня 2021 р.

Людина. Дорога. Автомобіль

ВІКТОРИНА

ТА ЦІКАВІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

☝☝☝ З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах нашої країни, зростає кількість автомобілів, велосипедистів, з’являються нові види транспортних засобів: електросамокати, моноколеса та інше. Наші вулиці переповнені людьми, які йдуть на роботу, до магазинів, діти крокують до школи, молоді мами виходять на прогулянки з маленькими дітками. Велике значення має відповідальність всіх учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, пасажирів. І щоб не виникали аварії, не трапилось біди – маємо знати правила регулювання дорожнього руху. Пропонуємо вікторину, яка допоможе згадати ці прості правила, без яких у сучасному світі не обійтись! І знання яких можуть врятувати життя!


Цікаві факти з історії дорожнього руху!

- ☝☝☝Правила дорожнього руху запровадили ще в Стародавньому Римі. І це зробив Юлій Цезарь! Саме за його указом в 50-х роках до н. е. на деяких вулицях Рима було запроваджено односторонній рух – так боролися із заторами, які виникали вже тоді.



- ☝☝☝ Перші дорожні знаки офіційно затвердили 1909 року на Міжнародній конференції в Парижі. Їх було лише 4 – аналоги сучасних знаків “Нерівна дорога”, “Небезпечні повороти”, “Перехрещення рівнозначних доріг” і “Залізничний переїзд”. Тоді на конференції ухвалили встановлювати ці дорожні знаки за 250 метрів від небезпечної ділянки.


- ☝☝☝ Італійський художник та винахідник Леонардо да Вінчі є автором першого креслення автомобіля. “Автомобіль” Леонардо да Вінчі складно назвати автомобілем: у нього не було сидіння, він був дерев’яним, триколісним, а задні колеса оберталися незалежно один від одного. Цей апарат був фактично розроблений як машина для фестивалів: своєрідна рушійна платформа. У квітні 2004 року конструктори відтворили автомобіль Леонардо да Вінчі за кресленнями винахідника.


- ☝☝☝ Перший автомобіль з бензиновим двигуном внутрішнього згорання створив німецький інженер Карл Бенц 1885 року. Він встановив бензиновий двигун (який він теж винайшов) на триколісний візок. Бенц запатентував свій винахід як “екіпаж з газовим або гасовим двигуном”.

- ☝☝☝ Регулювати рух за допомогою світлофора розпочали ще 150 років тому. Перший світлофор встановили 1868 року в Лондоні – біля будівлі британського парламенту. Проте тоді він регулював не потік автомобілів, а рух гужових транспортних засобів, полегшував життя пішоходам, бо ж перейти вулицю був ще той квест. Світлофором керували вручну, пристрій мав два семафорні крила. Коли ці крила піднімали горизонтально, то це був сигнал “стоп”, коли ж розміщували під кутом 45 градусів – треба було “рухатись обережно”. А як же вночі? Рятував газовий ліхтар, що обертався. З його допомогою і подавали сигнали червоного і зеленого кольорів. Перший же електричний світлофор встановила Американська світлофорна компанія 1914 року в Клівленді (штат Огайо, США) на перехресті 105-ї вулиці і авеню Евкліда. Світлофор мав червоний і зелений сигнали, а коли перемикався, видавав звуковий сигнал. Системою керував поліцейський, який сидів у скляній будці на перехресті.



- ☝☝☝ Перші номерні знаки мали не автівки, а коні. Точніше – саме кінні екіпажі почали нумерувати першими. Лише з поширенням автомобілів номерні знаки отримав і автотранспорт.

-☝☝☝ У ХІХ столітті була зареєстрована перша жертва ДТП. У 1899 році у Нью-Йорку під колеса таксі потрапив пішохід Генрі Блісс. Він став першою жертвою автомобільного наїзду із летальним наслідком.

- ☝☝☝ У 2010 році в Китаї утворився найдовший автомобільний “корок” за всю історію. Його довжина сягнула 260 кілометрів. Корок утворився 14 серпня і тривав аж 11 днів. Причина – дорожні роботи на частині траси, а також перевантаженість руху та декілька аварій.

- ☝☝☝ В Україні перший автомобіль з‘явився в Одесі. У 1891 році видавець і редактор “Одеського листка” Василь Навроцький привіз із Франції авто. Щодо марки транспорту історики сперечаються досі: за однією версією, це був автомобіль Daimler або Benz, за іншою – французький Panhard & Levassor.

- ☝☝☝ Першим у світі автобаном була траса “АФУС” між районами Берліна Шарлоттенбург і Ніколасзеє, яку було відкрито 24 вересня 1921 року. До слова, свого часу трасу використовували для перегонів Гран-прі та “Формули-1”.


вівторок, 13 квітня 2021 р.

Що цікавого почитати?

Книжкова рекомендація

Келлі Кевін 

"Невідворотне. 

12 технологій, що формують наше майбутнє".

ПРО КНИГУ:
Технологічна галузь не лише найдинамічніша в сучасному світі — вона здатна суттєво змінити наше життя в недалекому майбутньому. Які професії зникнуть, а які набиратимуть обертів? Які нові джерела прибутку з’являться в підприємців, а які бізнес-моделі перестануть працювати? Чого варто навчатися і в що інвестувати? Ви можете отримати максимум від цих змін, дізнавшись, якими будуть наслідки безперервного технологічного потоку через 30 років. Аналізуючи тренди, що проявляються вже сьогодні, Кевін Келлі окреслює напрямки, у яких неминуче рухатиметься світ. Він виокремлює 12 невідворотних технологій, які, тісно переплітаючись, визначатимуть глобальні тенденції розвитку.

ПРО АВТОРА:
Кевін Келлі — американський журналіст, футуролог, письменник. Допоміг запустити журнал Wired і був його головним редактором перші сім років. Співзасновник сайту Cool Tools та щорічного форуму Hackers’ Conference. Працював редактором журналу Whole Earth Review. Автор книжок про технологічні тренди та нову інформаційну економіку.



ЦИТАТИ ДО ТЕМИ КНИГИ:
ПРО КАТАЛІЗАТОР ЛЮДСТВА

Кожна масштабна зміна в нашому житті нині відбувається довкола певної технології. Технології — це каталізатор людства. Завдяки їм усе, що ми робимо, завжди перебуває в процесі становлення. Кожна річ стає чимось іще в міру переходу зі стану «може» до стану «є». Ці зміни, які ніколи не закінчуються, — це центральна вісь сучасного світу. Процеси — двигуни потоку — зараз важливіші, ніж продукти. Найбільшим винаходом людства за останні 200 років є не якийсь конкретний пристрій чи інструмент, а винахід самого наукового процесу.

ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЮ
Мало що змінює все так, як дешевий потужний і масовий штучний інтелект. Для початку, ніщо не дає такого ефекту, як незначне покращення інтелектуальних характеристик простої речі. Навіть якщо додати до існуючого процесу лише краплинку інтелекту, його ефективність вийде на новий рівень. Користь, отримана завдяки інтелектуалізації неактивних процесів, матиме в сотні разів відчутніший вплив на наше життя, ніж досягнення індустріалізації.

ПРО ФІЛЬТРУВАННЯ І ПЕРСОНАЛІЗАЦІЮ
Ми досі перебуваємо на початкових стадіях того, як і що фільтрувати. Ці потужні обчислювальні технології можуть бути — і будуть — застосовані до всього, що є в інтернеті. Навіть найбанальніші продукти та послуги можна персоналізувати, якщо захочемо (проте в багатьох випадках не захочемо). Через 30 років уся хмара буде проходити через процес фільтрування, завдяки якому значно підвищиться рівень персоналізації.

ПРО ПЕРЕМІШУВАННЯ
Сучасні технології — це поєднання більш ранніх та примітивних технологій, перемішаних та реорганізованих. Оскільки ми можемо поєднати сотні простих технологій із сотнями тисяч складніших, кількість нових технологій необмежена. Але всі вони — лише ремікси попередніх. Цей принцип економічного та технологічного росту стосується також цифрового зростання. Ми живемо в добу продуктивного перемішування.



неділя, 11 квітня 2021 р.

Космос - стихія, сила, життя, безкінечність...

ВІКТОРИНА

до Всесвітнього дня авіації і космонавтики та
 Дня працівників ракетно-космічної галузі України 



"Космос – це не нескінченна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією, і тією, про яку ми навіть не підозрюємо, але такою нам потрібною. Нові знання будуть породжувати нові питання.
 І так – до нескінченності" 
(Л.Каденюк, автор книги «Місія Космос»).

Пропопуємо космічну вікторину, завдяки якій ви згадаєте цікаві речі про космос та внесок України в історію космонавтики.

 


«Україна космічна: здобутки і прагнення»

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Всесвітній день авіації та космонавтики. Свято присвячене першому польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Юрій Гагарін

Перший пілотований політ багаторазового транспортного космічного корабля Колумбія «STS-1» відбувся 12 квітня 1981 року. Командиром екіпажу був ветеран американської космонавтики Джон Янг, пілотом — Роберт Кріппо. Політ був (і залишається) унікальним: найперший, фактично, випробувальний запуск космічного корабля, проводився з екіпажем на борту.

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Сергій Корольов

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».


Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». 
Павло Попович

А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів. Леонід Каденюк був справжнім патріотом. Дякуючи йому, на космічну орбіту вперше був доставлений український прапор, а в космічному просторі звучали пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, Софії Ротару і Назарія Яремчука. Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" космонавт обрав Гімн України, а також взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар".

Леонід Каденюк

Робе́рта Лінн Бо́ндар - перша канадська жінка-астронавтка і перша лікарка-неврологиня, яка побувала в космосі ув 1992 році. Народилася в родині етнічних українців родом з м. Городенка, Івано-Франківщини. Володіє українською мовою.
Робе́рта Лінн Бо́ндар

Працю українських працівників ракетно-космічної галузі цінують у всьому світі. Відомий інженер і підприємець Ілон Маск, що інвестує мільйони доларів в розвиток космічної галузі заявив, що українська ракета «Зеніт» по праву вважається однією з кращих раніше створених моделей.


Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила в топ-п’ятірку країн за кількістю космічних запусків. Наразі пріоритетним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, участь у реалізації міжнародних проектів.



За джерелами сайтів:





понеділок, 5 квітня 2021 р.

"Здоровʼя — перший обовʼязок у житті!"

Вікторина



Щороку 7 квітня у всьому світі відзначають Всесвітній день здоров’я. 6–13 квітня в Україні триватиме Тиждень громадського здоров’я! 
     Прпонуємо вікторину, завдяки якій ви згадаєте прості істини та речі, які допоможуть попередити можливі захворювання та зміцнять ваше здоров’я!

 



Історія: У 1948 році 7 квітня була заснована Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization, WHO). Щорічне проведення Дня здоров’я стало традицією з 1950 року. В цей день традиційно обговорюються найгостріші проблеми охорони здоров’я, що стоять сьогодні перед людством, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя і приділяти більше уваги профілактиці захворювань.

Громадське здоров'я — це наука та практика попередження захворювань, збільшення тривалості життя і зміцнення здоров'я шляхом організованих зусиль суспільства.

Здоров'я кожної людини - є її першим обовязком в житті, тому дбати про нього потрібно з дитинства і не забувати про прості правила дотримання особистої гігієни, ведення здорового способу життя та відповідального ставлення до щеплень.

Громадське здоров'я, через місцеві системи охорони здоров'я та недержавні організації відіграє важливу роль у зусиллях по профілактиці хвороб. Всесвітня організація охорони здоровʼя (ВООЗ) — міжнародне агентство, яке координує і працює з глобальними питаннями громадського здоров'я. В Україні є управління громадського здоров'я в Мінітерстві охорони здоровʼя.

У 2018 році в Україні запроваджено принцип збереження здоров'я населення, за якого всі ухваленні урядом рішення аналізуватимуться з точки зору впливу їх реалізації на громадське здоров'я.











неділя, 4 квітня 2021 р.

Що цікавого почитати?

Валентина Мастєрова "Смарагд"



Роман Валентини Мастєрової - розповідь про те, як не загубити себе у вирі життя, не втратити людське обличчя, вміти у надзвичайно складних ситуаціях робити добро для інших, не таїти в собі зла і думок про помсту за образи і зневагу. Тут немає вигадливого, закрученого сюжету, літературних піруетів, авторка іде за логікою життя, за його плином. Це роман людської долі!

Головний герой - син парторга колгоспу і циганки, що ходила з табором, вигукне: «Я і сам не знаю, хто я, але не злодій – це точно!». Коли в Афганістані смерть зазирне в очі, жалкуватиме лише, що помре, так і не пізнавши справжнього кохання. А коли виживе і кохання постукає у змучене серце - злякавшись своєї немочі, відштовхне вимріяне почуття. Та чи вдасться побороти любов йому, тепер уже ченцю Варфоломію, що дав обітницю служити Господу і людям?

У нього було багато імен. Він був Даньом - маленьким циганським хлопчиком, якого виховувала бабуся Маріуца. Він був студентом Данком, званим так товаришами за легку пісенну вдачу. Був Данем, Данилом - молодим вояком з України, кинутим у пекло чужої війни. Був отцем Варфоломієм, церква якого стала серцем села. Але найближчим до душі було йому ім'я Смарагд - ім'я каменю, з якого, за легендами, зроблена чаша страждань Христа, ім'я кольору лісів і луків рідного Полісся, кольору життя і надії... 

Про авторку:

Валентина Миколаївна Мастєрова (1 березня 1957 року, село Сивки) — українська журналістка та письменниця, з 1993 року член Національної спілки письменників України. 

У 1974 році закінчила Михайло-Коцюбинську середню школу, рік працювала на Чернігівській кондитерській фабриці. Згодом закінчила радіомеханічне училище. Працювала на заводі автозапчастин, фабриці музичних інструментів. У 1987 році закінчила з відзнакою факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 

З 1987 до 1993 року завідувала відділом сільського господарства Менської районної газети. З 1996 року — кореспондент обласної молодіжної газети «Гарт». До 2013 року також займала посаду редактора газети «Наш край» Чернігівського району. У 1991 році стала переможцем міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», 1997 — всеукраїнського — «У свічаді слова». 

На початку 90-х видатний поет Валерій Ілля написав про неї: «В українську літературу прийшов Майстер. Попросимо Божу поміч до його тривання». З того часу з-під пера письменниці вийшли збірки оповідань «Так плакало дерево», «Крила», романи «Суча дочка», «Смарагд», повісті «Мавра», «Мати». Валентина Мастєрова стала лауреатом премій імені Василя Стуса, «Благовіст», обласної премії імені Михайла Коцюбинського.

Північноатлантичний Альянс — гарант захисту миру і стабільності

Інформування до Дня створення НАТО



НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН для забезпечення миру та стабільності після двох руйнівних світових війн.
     НАТО – це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз держав Півничної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Півніноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949. 
    У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв'язання суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні. Засадничим принципом Альянсу є спільність поглядів між північноамериканськими та європейськими членами НАТО, що поділяють однакові цінності та інтереси і віддані справі збереження демократичних принципів, що робить нероздільною безпеку Європи і Північної Америки. Альянс стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії: головним військово-політичним принципом організації є система колективної безпеки, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на напад ззовні.

Хто є членами НАТО? 


     На сьогодні членами НАТО є 30 країн: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Албанія, Хорватія, Чорногорія та Північна Македонія. Ще шість країн, серед яких Швеція, Фінляндія, Грузія, Австралія, Йорданія та Україна є партнерами НАТО у Програмі розширених можливостей.

     Генеральний секретар Єнс Столтенберг

     ☝Які цілі НАТО?

Нині, у XXI, столітті перед Альянсом постає цілий комплекс стратегічних цілей та завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема подолання наслідків поділу Європи за часів «холодної війни», зміцнення демократії в країнах Центральної та Східної Європи.
Мова йде про боротьбу зі зброєю масового знищення, тероризм та країни із нелегітимними режимами, в яких може виникнути спокуса застосувати таку зброю або передати її терористам. Щоб зберегти свій авторитет і довіру громадськості країн всього світу, не тільки Заходу, Альянс повинен протистояти цим загрозам і відповідати на нові виклики.

☝Які цінності захищає Альянс?

На сьогодні НАТО продовжує залишатися практично єдиною дієвою та високоорганізованою інституцією колективної безпеки, діяльність якої ґрунтується на високих стандартах у сфері захисту прав людини, демократизації суспільства, рівня розвитку економіки й соціальних надбань та військових стандартів.

Правова основа існування та діяльність НАТО

☝ Північноатлантичний договір – головний документ Організації, який відповідає вимогам Статуту Організації Об’єднаних Націй та є легітимним міжнародним договором.

Країни-члени взяли на себе зобов’язання підтримувати та розвивати свою обороноздатність, індивідуально та спільно забезпечувати основу для колективного воєнного планування.

Договір про створення НАТО забезпечує рамки для консультацій між країнами членами, коли одна з них відчуває, що її безпека знаходиться під загрозою.

Договір проголошує, що кожна європейська держава, котра здатна втілювати у життя принципи цього Договору та сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні може бути запрошена до членства в Альянсі.

Належність до європейської цивілізації є прагненням багатьох країн, у тому числі і України. Євроатлантична інтеграція означає для України більше; ніж просто стати членом системи колективної безпеки – це включення в євроатлантичний простір безпеки з країнами; з якими ми поділяємо загальні цінності та принципи.
     ☝ Курс на вступ до НАТО закладений в Конституції України!

За джерелами сайтів:



Книги з фонду бібліотеки:



Україна між Сходом та Заходом. Апокаліпсис чи модель майбутнього?У пропонованій широкій увазі читачів збірці опубліковано есе переможців та частини учасників конкурсу "Україна між Сходом та Заходом: апокаліпсис чи модель майбутнього?", проведеного Центром східно-західних студій Регенсбурзького університету "Європеум" у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка в листопаді-грудні 2014 року. Автори есе висвітлили своє бачення того, як розвиватимуться події в Україні та якою можна уявити в різних суспільних сферах модель існування України між Росією та Європою з урахуванням інтересів і потреб усіх сторін.Видавництво "Самміт-Книга", 2015 р.


Євген Марчук "На шляху до НАТО"
В книзі зібрано статті, виступи у Верховній Раді, на міжнародних і національних форумах, в друкованих та електронних ЗМІ щодо відносин України і НАТО за період з 1999 по 2016-й роки відомого державного діяча Євгена Марчука.
Видавництво: «Київ — Париж — Дакар», 2016 р.



четвер, 1 квітня 2021 р.

"Веселі історії для дітей"

Книжкова виставка до Дня Сміху

Почуття гумору — не спадкова риса, а набута навичка. Зазвичай ми не звертаємо уваги на розвиток цього почуття у наших дітей, а дарма. Бо слід знати, що в різному віці діти по-своєму проявляють це почуття. Звертайте увагу дитини на смішне, коли дивитеся виставу в театрі, мультфільм, фільм або читаєте книжки. Пропонуйте дитині якісні твори, де панує здоровий глузд, добрий гумор. Читайте веселі книжки разом, смійтеся до сліз, обговорюйте смішні історії, в які потрапляють герої. Сміх дитини - то найбільше щастя для батьків!
Пропонуємо книжки з веселими історіями для ваших дітей і для вас, для родинного читання!


Всеволод Нестайко "Тереодори з Васюківки"
Культовий твір, який увійшов до переліку золотої класики української літератури. Свого часу повість «Тореадори з Васюківки» була включена до обов’язкової шкільної програми. Книга відзначена у «Почесному списку Андерсена» і перекладена двадцятьма мовами. Завдяки чудовому вмінню автора створювати гумористичні історії серія веселих оповідань часом доводить читачів до нестримного сміху. Книга Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» хоч і створювалася з розрахунком на дитячу та юнацьку аудиторію, але будь-яка доросла людина, ознайомившись зі змістом пригодницьких історій, прийде у захват і зарядиться.
Видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". 2006 р.


Віталій Кириченко "Багато веселих історій"
У книжці зібрано 69 оповідань, і майже кожне з них починається зі слів "Коли я був маленьким...", або "У дитинстві я...", або й "Неспокійно було зі мною моїм батькам!". Це й не дивно, адже збірка "Багато веселих історій" — реальна хроніка подій із життя лише одного-єдиного хлопчика, який ні на мить не давав занудьгувати цілій купі людей — ні мамі, ні татові, ні бабусі, ні дідусеві, ні сусідам, ні друзям, ні вихователькам дитсадка, ні випадковим перехожим... А потім хлопчик виріс, написав і намалював цю чудову веселу книжку і тепер не дає занудьгувати жодному з читачів.
Видавництво "Час майстрів", 2017 р.

Ґоссінні Рере "Малий Ніколя"
У 1950-х роках художник Жан-Жак Сампе створив серію гумористичних малюнків. А його друг, письменник Рене Ґоссінні, вирішив написати до них тексти. Ось так і з’явилися на світ веселі оповідання про малого Ніколя та його друзів. Відтоді ці книжки мандрують світом, знаходячи все нових і нових прихильників. Адже читати без сміху історії, які розповідає про себе Ніколя, просто неможливо! Читайте шедеври світової літератури рідною мовою!
Видавництво "Рідна мова", 2019 р.


"Жартують письменники"

Книжкова виставка до Дня Сміху



Нам українцям притаманне почуття гумору, ми сміємося над собою – це ознака душевного здоров’я, наші жарти не злостиві, іронічні. Пропонуємо книжкову виставку збірок, в яких викладено у жартівливій формі автобіографії 80 українських сучасних поетів, критиків, прозаїків, а також їх улюблені анекдоти та кулінарні рецепти.
Приєднуйтесь до шановного товариства, дорогі читачі! 


«Одкровення в кафе "Пегас"». Збірник.
Уявіть собі, що у віртуальному кафе, під великими парасолями, вбрані без офіціозу, тримаючи під пахвами лаврові вінки і німби, зібралися поети, критики, прозаїки з усіх українських теренів (дехто й з-за океану озвавсь), аби колег послухати й себе показати, а водночас розважитися анекдотами й поділитися кулінарними рецептами. Це збірник викладених у жартівливій формі автобіографій 80 українських сучасних поетів, критиків, прозаїків, а також їхніх улюблених анекдотів і кулінарних рецептів. 
Видавництво «Ярославів Вал», 2010 р. 


«Шість соток на Парнасі: анекдоти, рецепти, про себе. Антологія
Якщо ви любите анекдоти – це ваша книжка. Якщо ви шукаєте справді ексклюзивні кулінарні рецепти це ваша книжка. Якщо ви хочете взнати письменників з неофіційного боку це ваша книжка. Якщо ж ви позбавлені почуття гумору й не любите анекдотів це не ваша книжка. Якщо ви нездалий кулінар це не ваша книжка. Якщо ви не цікавитеся літературою й письменниками це не ваша книжка. Упорядник: Михайло Слабошпицький. 
Видавництво «Ярославів Вал», 2012 р. 


Збірник «Посмішка чорного кота»
Веселою несподіванкою для читачів художньої прози є збірник "Посмішка чорного кота”, в якій письменники розповідають про свої гобі, забобони, а також пропонують читачеві по три найдотепніших, на їхній смак, анекдоти. "Посмішка чорного кота" – це продовження веселої серії "Пегас". Письменники від Дімарова до Слапчука,від Шкляра до Коробчука-молодшого, від Ворониної до Пантюка "частують"читача фірмовими літературними жартами. Книжка стане в пригоді всім, хто не знає, як варити суп із сокири, яка рука чухається до прибутку, або хоче розповісти гостям найдовшу і найцікавішу історію. Модератор і упорядник: Михайло Слабошпицький. Художник-оформлювач — Сергій Тарасенко. 
Видавництво «Ярославів Вал», 2011 р.


Василь Простопчук «Непристольні гноми»
Творча стихія Василя Простопчука - гноми. Тобто короткі та дотепні вислови. Тут володарюють шляхетна іронія, парадокс, несподівана гра слів. Читати цю книжку рекомендується лише тим, у кого є почуття гумору. Позбавленим почуття гумору вона категорично забороняється. 
Видавництво «Ярославів Вал», 2014 р.