четвер, 20 жовтня 2022 р.

"Пилип Орлик - український гетьман"

Історичний портрет до 350-річчя від дня народження


Історію України слід знати кожному громадянину, знати видатних українців, які творили її, боролися за існування своєї держави та її незалежність.
Одним з таких борців за вільну від московського панування Україну був наступник Івана Мазепи і його сподвижник – військовий і політичний діяч, дипломат, упорядник першої в світі Конституції, гетьман у вигнанні Пилип Орлик (1672 -1742).
Пам’ятник Пилипу Орлику в м. Київ, 2011 р., автори:
 Анатолій Кущ та Олег Стуканов

Взявшись продовжувати справу І.Мазепи, йому довелося взяти на себе і весь тягар проблем, пов’язаних з гетьманством. Високоосвічений, з тонким політичним розумом, знавець багатьох мов, наділений літературним хистом, гуманіст, схильний до романтичного й ідеального, Пилип Орлик вирізнявся високою шляхетністю, мав уразливу душу й чутливе серце. Діяльність гетьмана Пилипа Орлика стала однією з важливих сторінок державної та військової історії України.

Ще три століття тому Пилип Орлик застережував українців та міжнародну спільноту про підступність московського режиму. Колаборація з окупантами завжди завершується втратою всіх прав і свобод, а потурання агресору неминуче веде до розпалювання його апетитів та роздмухування ще масштабніших конфліктів.

☝…які б великі не були московські насильства, вони не дають ніякого законного права москалям щодо України. Навпаки, козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів котрого є: Народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.

☝Не треба лякатися, що в разі відновлення цього князівства (України — Авт.) через ослаблення московщини нарушиться європейська рівновага. … Інтереси … зобов’язують європейські держави воліти звернути Україну і тим самим обмежити державу (московську — Авт.), яка незабаром може змагати до повалення європейської свободи. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.

☝Ті, що дбають про інтерес цілої Європи і кожної її держави зокрема, легко зрозуміють небезпеку для свободи Європи від такої агресивної (московської — Авт.) держави. Вони можуть судити про це краще за мене не тільки з прикладів історії, але також завдяки глибокому досвідові й досконалій мудрості, котру мають про все, що відноситься до добра їх держав та інтересів Європи. Треба сподіватися, що вони переконаються, що все сказане тут основане на доказах і досвіді минулого і що забезпечення та тривалість миру залежить у деякій мірі від реституції України. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.

☝Москва, бачачи звідусюди війну важку й небезпечну, потурає, лестить вам, золоті гори обіцяє, жалуванням грошовим утішає і на всілякі вольності згоджується, але що трапиться з вами по закінченні і до якого нещастя та згуби ви тоді дійдете? Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року

☝Москва, узявши з вас присягу, як захоче, так з вами і з Вітчизною нашою вчинить, і тоді присяга ваша й душу вашу занапастить, і Вітчизну в безодню кине, вольностей позбавить. Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року

Цікаві факти 

☝На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.



☝Походить із чеського баронського роду Орликів, одна гілка якого ще за часів гуситських воєн XV ст. виїхала до Польського королівства та згодом осіла в Західній Білорусі.

☝Навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 р. на відмінно. Під час навчання проявив талант ораторства й поезії, цікавився філософією і літературою.

☝Окрім української мови, вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.

☝5 квітня 1710 року запорозькими козаками, яких іноді називають «першою українською політичною еміграцією», було обрано Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана та шведського короля.

☝Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693); «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі; на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».

☝Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії. Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), кримським ханом (1711, 1712), вів у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України.

☝Автор першої у світі конституції сучасного вигляду. Документ визначав права та обов'язки всіх членів Війська Запорізького й був затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Хоча вона й не набула чинності, оскільки була написана в умовах вигнання, але залишається пам'яткою української політико-філософської та правової думки.

☝Шість статей Конституції спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі
звільнення від повинностей.

☝Дружина Анна (народилась 29 липня 1683 року) майже на 15 років пережила Орлика. Подружжя мало вісім дітей: Анастасія (1699–1728), Григір (1702, Батурин – 1759, Михайло (1704–), Варвара (1707–), Яків (1711, Бендери – 1721), Марта (1713–), Марина (1715–) та Катерина (1718, померла рано).

Книжки з фонду нашої бібліотеки про Пилипа Орлика

Коляда І.А., Коляда С.Ю., Кірієнко О.Ю. "Пилип Орлик",
 Харків: Фоліо, 2015, 121 с.

Таїрова-Яковлева Т. "Гетьмани України", 
Київ: ТОВ "Видавництво" "Кліо", 2019, 422 с.

"Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік"
Київ: "Веселка", 1994, 77 с.

четвер, 13 жовтня 2022 р.

«Україна: євроінтеграція»

Європейській тиждень місцевої демократії


Європейська інтеграція – це зближення України з Європейським Союзом як на рівні законів, так і на рівні правил та звичаїв, що існують у суспільстві. 
Її метою є вступ України до ЄС.

☝Сьогодні Україна є надійним партнером Європейського Союзу і рухається до набуття членства в ЄС. Це не швидкий процес, але ми йдемо за графіком, виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС, приймаємо необхідні (євроінтеграційні) закони та проводимо реформи.

☝Згідно з євроінтеграційним курсом українська влада взяла на себе зобов’язання проводити реформи, що дозволять нам остаточно розпрощатися з залишками радянського минулого, з його бюрократією, зневагою до людини, економічною та технологічною відсталістю. І поступово перетворять Україну на розвинену країну з високим рівнем життя.

☝Євроінтеграція спрямована на дуже практичні речі, які ведуть до покращення життя українців, а саме:
- Безвізовий режим з Європейським Союзом;
- Сучасні Центри надання адміністративних послуг;
- Державні сервіси, які можна отримати без черг онлайн через додаток Дія;  -Дороги, які будуються у відповідності до стандартів ЄС – це перші результати євроінтеграції, здійснені за підтримки Євросоюзу. 
 
☝Євросоюз є головним торговельним партнером України.

☝Євроінтеграція – не тільки про торгівлю, але й про світогляд. Нетерпимість до корупції (не тільки не брати, але й не давати хабарів), рівність прав і можливостей жінок та чоловіків, повага один до одного, гідність, одні для всіх закони – це теж життя «за європейськими стандартами». Якісні дороги, безпечні продукти, відповідальна влада є похідними від цього.

6 базових цінностей Європейського Союзу: 
Повага до людської гідності,
Свобода,
Демократія,
Рівність,
Верховенство права,
Повага до прав людини  
☝Це світоглядні принципи, які є близькими та зрозумілими кожному українцю. Саме вони об’єднують нас з європейцями більше, ніж закони чи міждержавні угоди. На основі цих принципів проводяться реформи – не для Євросоюзу, як інституції, а для нас самих. Адже всі ми хочемо жити в комфортній та безпечній країні, вільно подорожувати та навчатися, знати, що в державі діють єдині для всіх закони.

☝Вступ України до ЄС підтримує переважна більшість українців, євроінтеграційний процес є відображенням волі українського народу.

четвер, 6 жовтня 2022 р.

«Криницина Маргарита Василівна – народна артистка України»

 Кіно-спогад до 90 років з дня народження кіноакторки


Вже не одне покоління українців з великим задоволенням передивляються знаменитий комедійний фільм «За двома́ зайця́ми» режисера-постановника Віктора Іванова (за мотивами однойменної комедійної  п'єси   Михайла Старицького). Унікальний акторський склад та талант режисера зробили цю картину знаковою для України.
☝Сьогодні хочемо згадати акторку Маргариту Кислицину, яка зіграла головну роль у цьому фільмі, знамениту Проню Прокопівну Сірко.


Подивитися кіно-картину "За двомв зайцями" можна за посиланням:

Біографія:
☝Маргарита Василівна Криницина народилася на Уралі 7 жовтня 1932 року.Її батько служив в міліції, мати працювала на заводі. У якийсь момент в родині почався розлад, і батьки вирішили розійтися. Діти залишилися жити з батьком в Молдавії.

☝Після закінчення школи, коли постало питання вибору професії, акторські дані Маргарити взяли верх і вона подала документи відразу в два столичних театральних ВНЗ. Не маючи спеціальної вокальної та хореографічної підготовки, вона підкорила приймальних комісій своїм артистизмом і безпосередністю. ВДІК і Вахтанговського училище були готові з радістю бачити її в числі студентів, але вона вибрала Інститут кінематографії. Через роки артистка з сумом згадувала про невикористаної можливості зробити театральну кар'єру.

☝Криницина ще в інституті вийшла заміж. Чоловік – Євген Федорович Онопрієнко (1925-1997), радянський і український кіносценарист, кінодраматург, заслужений діяч мистецтв УРСР, працював з Леонідом Биковим над картиною «В бій ідуть одні «старики». Одружилися, коли Криницина вчилася на четвертому курсі. У шлюбі народилася дочка – Алла Євгенівна Суріна (Криницина) (нар. 23 квітня 1956 Кишиневі), російський кінорежисер і сценарист.

☝Після смерті чоловіка у 1997 році близько семи років жила разом з сестрою Людмилою Василівною. За рік до смерті акторки вони посварилися і роз’їхалися. Жила Маргарита Василівна одна, з домробітницею в невеликій квартирі панельного будинку, на останньому сімнадцятому поверсі. Пішла з життя 10 жовтня 2005 року.

☝Серед найбільш пам’ятних робіт Маргарити Кринициної – фільми «Весілля в Малинівці» (Руда), «Сади Семіраміди» (Клавдія), «Інспектор карного розшуку» (Катерина Федорівна), «Бумбараш» (Серафима), «Будні карного розшуку» (Курбатова), «Дні Турбіних» (Ванда, дружина Лисовича), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (тітка Єфросинія), «Миргород та його мешканці» (Горпина), «Зелений фургон» (конвоїр), «До розслідування приступити» (Бєлова), «Імітатор» (голова художньої ради), «Повернення “Броненосця”» (чоловікоподібна).ців не беруть.

Однією з кращих театральних робіт актриси стала вистава “Жінка з квіткою і вікнами на північ” в Театрі-студії кіноактора в Києві. Роль Аеліти мала величезний успіх у глядачів, про неї багато писали критики.

☝Народна артистка України (з 1996 року). Лауреат Державної премії України імені А.П. Довженка (1999; за роль Проні Прокопівни у х/ф «За двома зайцями»). Лауреат Спеціального Призу кінофестивалю «Стожари» за внесок в українське кіно (1999). Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва, творчі здобутки й високий професіоналізм (2002).

☝28 березня 2017 року, на будинку по вул. Амвросія Бучми, 8, були відкриті меморіальні дошки народним артистам України Маргариті Кринициній і Бориславу Брондукову (Брондуков проживав в цьому будинку з 1970 по 1985 рік, а Криницина з 1970 по 2005 рік).

☝Не кожен актор може похвалитися спільним фото з пам’ятником своєму персонажу. 23 серпня 1999 року, біля Андріївської церкви був встановлений пам'ятник "За двома зайцями", під час відкриття якого була присутня Маргарита Василівна.