неділя, 17 листопада 2024 р.

"1000 днів протистояння за життя"

Книжкова виставка

Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку з фонду нашої бібліотеки, яка розкриває героїчні 1000 днів протистояння України проти агресії росії. Ця війна змінила кожного з нас, змінила нашу країну, наше відношення до Світу, а Світу до нас. Відбулася переоцінка цінностей у кожного. Ми і наші діти переживаємо справжню війну: обстріли, бомбардування, втрату житла, втрату рідних і близьких, ми знаємо що таке сигнали тривоги, скільки часу треба, щоб добігти до сховища, наші діти звикли до уроків проведених в підвалах, ми знаємо що таке темрява в ХХІ ст. А наші воїни тримають передову, ціною власного життя.
Незважаючи на ці випробування, боротьба за життя, за існування України триває! Кожний з нас на своєму місці робить все можливе для перемоги! Воїн може виграти бій, а війну виграє тільки Нація! Саме про це наша книжкова виставка.
 Юлія Бережко-Камінська, Алла багірова «Україна: пекельний 22-й» 
Щоденник перших місяців війни — живий, різноплановий, щирий. Тут є місце для численних фактів, особистих свідчень, емоційних розповідей, зауважень, реплік, повідомлень, рефлексій, есе... Окрім того, кожен розділ збагачений спеціально підготовленими інтерв'ю з постраждалими від російсько-української війни, фотографіями з місць подій, а також доповнений історичними хроніками, котрі допомагають глибше зрозуміти значення нинішніх подій, побачити в цьому красномовні папралелі з минулого.

Солонько Олександр «У тінях війни»
У книзі зібрані есе та інтерв'ю бійців 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ, які стали на захист Києва та Держави 25 лютого 2022 року. Як зазначив Олександр Солонько: ми по-різному справляємося з тим,що навколо. Іноді – виплескуємо свої емоції, помисли та очікування назовні. Саме так з'явилася ця збірка.

Дудар Оксана «Щоденник вдови»
У книзі авторка описує рік повномасштабного вторгнення: від загибелі Віктора до 27 лютого — у цей день жінка відзначає день народження. Каже, коли чоловік вирушив на фронт, він замовив їй у подарунок книги – читати їх Оксана почала лише через рік, бо до того було важко концентруватися на читанні.

Христина Біляковська «Я тебе війна» 
Соціальний проєкт «Я тебе війна» заснували Христина Біляковська і Вікторія Середа 2022 року. Авторки з командою шукають, записують і розповідають історії про кохання під час війни, про досвід сотні абсолютно різних пар: військових, госпітальєрів/ок, волонтерів/ок, рятувальників/ць та інших.

Богдан Смоляк «Моя найбільша війна»
Книга містить документальні, есеїстичні й художні записи (подекуди поєднані темою чи асоціацією, але насамперед форматом дня), що передають цивільне авторове пережиття воєнного 2022 року.

Ілля Полудьонний, Марк Лівін «Як це, війна?»
Книжка фокусується на першому півріччі повномасштабного вторгнення. Авторам було важливо створити матеріал для переповідання досвіду травми, а також зафіксувати, назвати і пояснити, що відбувалось з людьми із психологічної та соціальної точки зору. Саме такий фокус книжки «Як це, війна?».

«24.02». Щоденник війни
Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.

Степан Віднянський, Андрій Мартинов «Війна Росії проти України»
Анотація: У науково-популярному виданні подано характеристику війни як соціально-історичного феномену і на багатому фактичному матеріалі проаналізовано динаміку змін політики європейських, північно та південноамериканських, азійських та африканських країн щодо війни Росії проти України 2014–2023 років.

Лариса Якубова «До свободи крізь вогонь: Україна проти рашизму»
Авторка досліджує глибинні причини та наслідки російської агресії проти України. Авторка розглядає історичні передумови формування сучасної російської ідеології, аналізує провал посттоталітарного транзиту в росії та відродження імперських амбіцій.

Василь Зима «Війна і ми»
Це документально-художня повість, яку автор писав протягом першого року повномасштабної війни. Це і щоденникові записи і дослідження того, що передувало війні. Суттєво автору допоміг Сергій Згурець в наданні матеріалів щодо оборони Києва.

Костянтин Григоренко «Ізюм. Хронологія окупації та звільнення»
У книжці зібрані розповіді очевидців, інтерв'ю з керівниками місцевих органів, газетні статті, дописи з соцмереж, оголошення — документальні свідчення щоденної боротьби за життя в окупованому місті.

Ольга Телипська «Один на один з ворогом: логіка виживання в окупації» Авторка розповідає історії українців, чиї життя зруйнувала війна. Війна розділила родини по всій країні. В окупацію потрапили тисячі населених пунктів. Про тих, хто залишився по інший бік фронту, рідні не знали нічого протягом місяців. У пастці окупації багато тижнів люди були під обстрілами, без тепла, електрики, водопостачання, майже без їжі. Їх залякували, грабували, принижували, їм казали, що України вже немає. Дехто змирився, хтось шукав можливості евакуюватися.
У цій книзі зібрані не героїчні історії. Це історії людей, які вірили в себе, в Україну, вижили й врятувалися.

Дар'я Бура «Місто-герой Харків. 28 історій незламності»
Бої за Харків та його околиці тривали від 24 лютого до 11 вересня 2022 року. Після артобстрілів росіяни, прорвавши кордон на пункті пропуску «Гоптівка», пішли у наступ на Харків. Вони були переконані, що у місті їх чекатимуть з любов’ю і радістю. Місто, куди жителі російського Бєлгорода їздили на вихідні за одягом, продуктами та розвагами, не могло не прийняти тих, з ким ще вчора по-братерськи жило і відпочивало. Так думали росіяни. Але окупанти недооцінили готовність армійців до оборони. І ще більше не оцінили цивільне населення, яке не терпітиме примусу до братерства за допомогою важкої зброї. Відстояти Харків і врятувати його від окупації та «руского міра» вдалося завдяки тому, що всі об’єдналися. Харківці билися за своє місто. У цій книжці зібрані історії 28 людей, які стояли за Харків та область. Звісно, 28 історій — це не весь Харків і це не єдині люди, що наближали перемогу. Їх значно більше. Саме тому Харків встояв і боротьба триває досі.

Тетяна Польченко «Потерті війною душі»
В цій книзі авторка розповідає про вплив війни на психологічний стан людей, а також дає відповіді на важливі питання: як вчасно зрозуміти, що ви не справляєтесь із травмою, та куди звертатись по допомогу.

В антології «Війна 2022», яку впорядкував Володимир Рафєєнко, зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників. 24 лютого відбувся черговий акт російської агресії - повномасштабне вторгнення, що змінило життя не тільки України, а й усього світу.




"Климентій Шептицький - Праведник народів світу"

Климентій Шептицький (17.11.1869 - 1.05.1951)

17 листопада минає 155-річчя від дня народження архимандрита Української греко-католицької церкви, польського аристократа, українського монаха, Праведника народів світу, блаженного Католицької церкви Климентія Шептицького.
Климентій Шептицький - рідний брата митрополита Андрея Шептицького.
Сім’я Шептицьких: графиня Софія Шептицька (уроджена Фредро), Леон біля матері, Станіслав, поруч сидить Роман (майбутній митрополит Андрей Шептицький), поза батьковими плечима – Казимир і Олександр, який сидить біля батька Яна-Кантія. Краків, 1887 року. Фото з колекції «Archiwum Szeptyckich» (Власність «Fundacji Rodu Szeptyckich»)

Казимир (світське ім’я) Шептицький був шостим сином у родині графині Софії та Яна Кантія Шептицьких.

Протягом десятиліть існував стереотип, що отець Климентій Шептицький був у тіні свого відомого брата, однак архіви показують, що так не було, ані за світського життя Казимира Шептицького, ані за чернечого – під іменем Климентій.

Чому аристократ став монахом?
Казимир Шептицький в ранній молодості

Це був успішний, відомий, самодостатній, високоосвічений і шанований чоловік. Рішення 43-річного Казимира Шептицького відректись від світського життя, служити людям через Бога і Божі заповіді шокувало багатьох.
 У лютому 1912 року часописи писали, що митрополит Андрей Шептицький через недугу може відмовитися від галицького митрополичого престолу. Казимиру Шептицькому пророкували кар’єру. Однак ці прогнози не справдилися, він став прикладом справжнього монаха, новомучеником Церкви ХХ століття. Польський аристократ змінив римо-католицький обряд і прийняв чернечі обіти у греко-католицькому монастирі, вступив до студитського монастиря. Жодна окупаційна влада, ані радянська, яка двічі була в Галичині, ані німецька, не зламали його дух і віру.
Брати Шептицькі. Митрополит УГКЦ Андрей (ліворуч) і архимандрит УГКЦ Климентій Шептицький

Отець Климентій Шептицький був незамінним помічником брата – митрополита Андрея Шептицького. У роки німецької окупації брати Шептицькі врятували понад 200 євреїв, ризикуючи власним життя. Однак важкі випробування для отця Климентія почались після смерті брата – 1 листопада 1944 року. Тоді вже у Львові кілька місяців вдруге «господарювала» радянська влада. На той час галичани вже добре знали, що таке нацистський і сталінський терори.
Фотографія архимандрита УГКЦ Климентія Шептицького з його досудової справи
До кінця 80-х років ХХ століття століття не було відомо про дату смерті і місце поховання архимандрита Климентія Шептицького. Лише у липні 1989 року комісія ЦК КПРС розглянула запит громадянина Польщі, племінника отця Климентія – Яна Казимира Шептицького – і констатувала, що блаженний помер 1 травня 1951 року у Владимирській тюрмі. Климентія Шептицького реабілітували посмертно. На сьогодні є лише символічна могила архимандрита, досі невідоме місце його поховання. Не знайдено архівних документів, які б підтверджували те, чи був отець Климентій Шептицький висвячений у єпископи.

За матеріалами:

"Андрей Шептицький - Провідник української нації"

 

Граф Андре́й Шепти́цький (29 липня 1865 — 1 листопада 1944) - предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський. Єпископ Станиславівський. Доктор права і богослов'я; меценат. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. За мудрі настанови й великі труди отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.

Що зробив Шептицький?

☝За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном.

☝Щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям («Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар»).

☝У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів, а приміщення придбав за 34 000 доларів (з допомогою євреїв, бо поляк-власник не бажав продавати будинок українцям).

☝Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів

☝Здійснив реформу богословської освіти, яка надала можливість готувати високоосвіченних священників.

☝Увів у церковне богослужіння живу українську мову.

☝Створив у Львові вісьмикласну класичну гімназію, підтримував українське приватне шкільництво

☝Важливе місце у діяльності митрополита займала справа поєднання християнських Церков, повернення слов’янського сходу до єдності з Апостольським престолом.

☝Андрей Шептицький надавав жертовну поміч євреям у найтрагічніший час Голокосту. Ризикуючи власним життям, митрополит урятував близько півтори сотні євреїв, здебільшого дітей. Його пастирське послання «Не убий!» (листопад 1942-го) засуджувало насильницьке позбавлення життя будь-кого і з будь-яких мотивів. У листі до Папи Пія ХІІ український митрополит гостро засудив нацистську ідеологію і виступив на захист єврейського населення.

На початку Першої світової війни митрополита було ув'язнено. Роки вигнання у Російській імперії він використав для поширення ідей греко-католицької церкви. У 1914 році вибухнула війна. Митрополита зарештували і заслали у Суздаль.

Митрополит Андрей Шептицький помер 1 листопада 1944 року й похований у крипті собору Святого Юра у Львові.


Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького – одна із найвизначніших в Україні та світі скарбниць національної культури та мистецтва. Понад 175-тисячне зібрання НМЛ віддзеркалює еволюцію художньої культури України впродовж дев’яти століть. Предметом особливої гордості є найбагатша у світі збірка українського сакрального мистецтва ХІІ – ХVІІІ ст. та найбільш вартісне у ній зібрання творів іконопису ХІV – ХVІІІ ст. (понад 4 000 од.)

До вашої уваги книга з фонду бібліотеки  Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми»»


Книга Мирослава Мариновича містить ґрунтовний аналіз проповідницької спадщини митро­полита Андрея Шептицького з точки зору її відповідності (чи невідповідності) методологічному принципу, що в нинішній час отримав назву «позитивної суми», або «win-win». Генезу цього способу думання митрополит виводив із богослов’я, а приклади його застосування самим митрополитом містяться в його посланнях, що торкаються сфери економічних стосунків, національних взаємин, державного будівництва, міжконфесійних та міжрелігійних відносин. Свою наукову розвідку Мирослав Маринович доповнив власним баченням того, яку роль принцип «позитивної суми» та формули митрополита Андрея можуть відіграти в найближчому майбутньому України та світу.

Економічні принципи Шептицького:

· Економічний розвиток знизу

· Освіта – ключ до економічного успіху

· Мета економічного розвитку – підтримувати розвиток сімї

· Справедливий прожитковий мінімум

· Чесна торгівля (чесне ціноутворення)

· Чесне ціноутворення (не експлуатувати інших)

· Ширше володіння майном

· Розвиток кооперації задля збалансування влади на ринку і досягнення цілей, перелічених вище.





понеділок, 11 листопада 2024 р.

"ДІВЧИНА З ГОРІШКОМ"

Майстер-клас

10 листопада в нашій  бібліотеці відбувся майстер-клас з виготовлення народної ляльки-мотанки. На захід завітали родинами – бабусі, мами, дітки, які з великим задоволенням занурилися в творчий процес.

Відео з майстер-класа: https://www.youtube.com/watch?v=AYsHsYPXUBU



☝Кожен народ пишається своєю культурою і традиціями, бо саме це ідентифікує його як націю та відрізняє від інших. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє – неповторне і незрівнянне. Так українці таким символом можуть вважати ляльку-мотанку тому, що для них це не тільки іграшка, а й символ жіночої мудрості та родинний оберіг. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти.
☝Традиційно українська лялька-мотанка створюється з хрестом на обличчі, що символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини). Така «Берегиня» допомагає гармонізувати наш простір та фактично є оберегом житла і родини. Хрест – це солярний знак сонця, яке вважалося центром Всесвіту і джерелом життя, тому хрест на обличчі символізує саму людину, її життя, гармонію духовного і фізичного. Або лялька може мати «пусте» обличчя. Наші предки вірили, що саме через обличчя до ляльки можна прив’язати душу людини або зурочити когось недобрим оком.
☝Сьогодні лялька-мотанка носить функцію декоративну, це скоріше занурення в прадавню українську культуру і традиції, а виготовлення такої іграшки має заспокійливий, терапевтичний ефект, як для дитина, так і для дорослої людини. На нашому майстер-класі ми всі в цьому пересвідчилися. Під час творчого процесу кожний загадував бажання, а воно у нас сьогодні одне на всіх!








В бібліотеці демонструється виставка ляльок-мотанок з приватних колекцій:

 Запрошуємо! Адреса Єреванська. 12, тел.073-444-29-10



вівторок, 5 листопада 2024 р.

«Лялька-мотанка – український оберіг»

Художня виставка

З 4 листопада по по 30 листопада в нашій бібліотеці діє художня виставка «Лялька-мотанка – український оберіг», на якій експонуються ляльки, створені обухівською майстринею Світланою Біркіною та ляльки з приватних колекцій. Для прадавніх українців лялька-мотанка була не просто іграшкою, вона була справжнім оберегом їх житла і родини.
Запрошуємо в світ українських традицій та культури!
Адреса: Єреванська, 12, тел. 073-444-29-10
Бібліотека працює щодня з 10-00 до 19-00,
неділя з 11-00 до 18-00
Вихідні дні - п'ятниця, субота