середа, 23 лютого 2022 р.

"Тетяна Яблонська - співець людського життя"

Творче знайомство
до 105-річчя від дня народження видатної української художниці Яблонської Тетяни Нилівни



"У кожному її творі - свій багатий почуттями світ, 
яскраво виражений у новій для Яблонської і 
разом з тим притаманній лишень їй індивідуальній манері.
 І ми завжди пізнаємо руку й серце щирого митця, 
радіємо новій зустрічі з його насиченими думкою полотнами"

Іван Драч
Подивитися відеоролик з картинами художниці можна за посилання:

Творчість видатної української художниці Тетяни Яблонської визначає найвищі досягнення українського живопису та графіки і є яскравою сторінкою історії українського мистецтва першої половини ХХ ст. Її творчості властивий широкий жанровий діапазон: художниця писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Особливий нюанс в роботах – це кольори, які роблять її твори впізнаваними. Всі картини  Тетяни Яблонської насичені незвичайною теплотою. Так міг творити лише «майстер сонячної душі».

Тетяна Яблонська народилась 24 лютого 1917 року в російському місті Смоленську в родині вчителів.

У 1928 році родина переїхала в Україну, яку прийняла як  духовну батьківщину. У 1935-1941 роках Тетяна Яблонська навчалась в Київському художньому інституті у видатного живописця Федора Кричевського. Його теми материнства та праці вразила молоду Яблонську, вона стала продовжувачем його традицій. Художній інститут Яблонська закінчила за фахом «художник-живописець».

У 1938 році під час своєї першої подорожі до Москви художниця ознайомилась із роботами французьких імпресіоністів. Свіжість та невимушеність у зображенні природи та використання чистих світлих фарб на полотнах імпресіоністами, вплинули на її манеру в малюванні. Восени 1940 року в Київському художньому інституті відкрилася перша в історії інституту студентська виставка, на якій були представлені роботи Тетяни Яблонської.

Роки Другої світової війни Яблонська провела в тилу – на Поволжі. Працювала в колгоспі на різних польових роботах. Незвична до фізичної праці, вона повинна була доглядати за худобою і працювати на полі. «Я і косила, і скиртувала, і мішки тягала» – згадувала художниця. Малювала з фотографій портрети убитих чоловіків і синів односельчанок – на інші мальовничі вправи не залишалося ні часу, ні сил.

Після війни з 1947 і до 1973 року, Яблонська працювала викладачем художнього інституту. В незалежній Україні Тетяну Яблонську визнали прижиттєвим класиком. У 1998 році вона була відзначена найвищою нагородою України – премією ім. Тараса Шевченка за творчу діяльність. У 2001 році художниця одержала звання Героя України.

Найвідомішими її творами стали: «Ворог наближається», «Перед стартом», «Хліб», «У парку», «Над Дніпром», «Весна». Пейзажі «Бульвар Шевченка в Києві», «Зруйнований Хрещатик», «Руїни Пасажу», а також натюрморти «Зимове вікно» та «Кленове листя» були присвячені Києву, який став на той час уже рідним.

У фондах Національного музею історії України зберігається невелика кількість рисунків олівцем, деякі з них також присвячені Києву, зокрема, начерк «Сінний базар», «В парку Шевченка», які створила з натури в Києві у 1946 році, а до музею передала в 1961 році.

Офіційне визнання Яблонська отримала завдяки картині «Хліб», за яку вона була представлена в 1950 році до Державної премії СРСР, а в 1958 році отримала бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі. За картину «Льон» отримала Державну премію СРСР у 1977 році. У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську «Жінкою року 2000».

Свою останню живописну роботу художниця написала 16 червня 2005 року, а 17 червня 2005 року померла. Поховали Яблонську на Байковому кладовищі у Києві. У 2006 році її іменем було названо вулицю у Солом’янському районі м. Києва місцевості Караваєві дачі, Новокараваєві дачі. У лютому 2017 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом в 2 гривні, присвячену Тетяні Яблонській.


Картини художниці стали окрасою Музею Дракона в Тайвані, Київської картинної галереї, Полтавського, Запорізького, Харківського художніх музеїв, Львівської картинної галереї.

"Хліб", 1949 р.

                                                                     "Весілля", 1963 р.

"Весна", 1964 р.

"Льон", 1977 р.

«Вечір. Стара Флоренція», 1973 р.

"Ранок", 1954 р.

"Сінний базар", 1946 р.

"В парку Шевченка", 1946 р.



Немає коментарів:

Дописати коментар