Історичний портрет до 350-річчя від дня народження
Історію України слід знати кожному громадянину, знати видатних українців, які творили її, боролися за існування своєї держави та її незалежність.
Одним з таких борців за вільну від московського панування Україну був наступник Івана Мазепи і його сподвижник – військовий і політичний діяч, дипломат, упорядник першої в світі Конституції, гетьман у вигнанні Пилип Орлик (1672 -1742).
Пам’ятник Пилипу Орлику в м. Київ, 2011 р., автори:
Анатолій Кущ та Олег Стуканов
Взявшись продовжувати справу І.Мазепи, йому довелося взяти на себе і весь тягар проблем, пов’язаних з гетьманством. Високоосвічений, з тонким політичним розумом, знавець багатьох мов, наділений літературним хистом, гуманіст, схильний до романтичного й ідеального, Пилип Орлик вирізнявся високою шляхетністю, мав уразливу душу й чутливе серце. Діяльність гетьмана Пилипа Орлика стала однією з важливих сторінок державної та військової історії України.
Ще три століття тому Пилип Орлик застережував українців та міжнародну спільноту про підступність московського режиму. Колаборація з окупантами завжди завершується втратою всіх прав і свобод, а потурання агресору неминуче веде до розпалювання його апетитів та роздмухування ще масштабніших конфліктів.
☝…які б великі не були московські насильства, вони не дають ніякого законного права москалям щодо України. Навпаки, козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів котрого є: Народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.
☝Не треба лякатися, що в разі відновлення цього князівства (України — Авт.) через ослаблення московщини нарушиться європейська рівновага. … Інтереси … зобов’язують європейські держави воліти звернути Україну і тим самим обмежити державу (московську — Авт.), яка незабаром може змагати до повалення європейської свободи. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.
☝Ті, що дбають про інтерес цілої Європи і кожної її держави зокрема, легко зрозуміють небезпеку для свободи Європи від такої агресивної (московської — Авт.) держави. Вони можуть судити про це краще за мене не тільки з прикладів історії, але також завдяки глибокому досвідові й досконалій мудрості, котру мають про все, що відноситься до добра їх держав та інтересів Європи. Треба сподіватися, що вони переконаються, що все сказане тут основане на доказах і досвіді минулого і що забезпечення та тривалість миру залежить у деякій мірі від реституції України. Пилип Орлик. Вивід прав України. 1712 рік.
☝Москва, бачачи звідусюди війну важку й небезпечну, потурає, лестить вам, золоті гори обіцяє, жалуванням грошовим утішає і на всілякі вольності згоджується, але що трапиться з вами по закінченні і до якого нещастя та згуби ви тоді дійдете? Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року
☝Москва, узявши з вас присягу, як захоче, так з вами і з Вітчизною нашою вчинить, і тоді присяга ваша й душу вашу занапастить, і Вітчизну в безодню кине, вольностей позбавить. Пилип Орлик. Лист до Війська запорозького. 23 квітня 1734 року
Цікаві факти
☝На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.
☝Походить із чеського баронського роду Орликів, одна гілка якого ще за часів гуситських воєн XV ст. виїхала до Польського королівства та згодом осіла в Західній Білорусі.
☝Навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 р. на відмінно. Під час навчання проявив талант ораторства й поезії, цікавився філософією і літературою.
☝Окрім української мови, вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.
☝5 квітня 1710 року запорозькими козаками, яких іноді називають «першою українською політичною еміграцією», було обрано Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана та шведського короля.
☝Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693); «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі; на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».
☝Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії. Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), кримським ханом (1711, 1712), вів у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України.
☝Автор першої у світі конституції сучасного вигляду. Документ визначав права та обов'язки всіх членів Війська Запорізького й був затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Хоча вона й не набула чинності, оскільки була написана в умовах вигнання, але залишається пам'яткою української політико-філософської та правової думки.
☝Шість статей Конституції спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі
звільнення від повинностей.
☝Дружина Анна (народилась 29 липня 1683 року) майже на 15 років пережила Орлика. Подружжя мало вісім дітей: Анастасія (1699–1728), Григір (1702, Батурин – 1759, Михайло (1704–), Варвара (1707–), Яків (1711, Бендери – 1721), Марта (1713–), Марина (1715–) та Катерина (1718, померла рано).
Книжки з фонду нашої бібліотеки про Пилипа Орлика
Коляда І.А., Коляда С.Ю., Кірієнко О.Ю. "Пилип Орлик",
Харків: Фоліо, 2015, 121 с.
Таїрова-Яковлева Т. "Гетьмани України",
Київ: ТОВ "Видавництво" "Кліо", 2019, 422 с.
Київ: "Веселка", 1994, 77 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар