«Україна незалежна: 35 років нашої історії»

Історичний екскурс та вікторина до Дня Незалежності України

День незалежності України – головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України.

Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити мирно та вільно, сповідуват

и свої традиції, звичаї, але історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди, тож боротьба за свободу і незалежність тривала протягом століть. Боротьба за свободу, ідентичність та територіальну цілісність України триває і досі. Сьогодні українські захисники у війні з РФ відстоюють незалежність ціною власного життя.

☝Пропонуємо вікторину, завдяки якій згадаємо факти проголошення незалежності нашої держави! Дайте відповідь на запитання, натиснувши, на вашу думку, правильний варіант! Бажаємо успіху!

Факти про День Незалежності:

☝Уперше День незалежності України відзначили 16 липня 1991 року – через рік після того як Верховна рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та постанову «Про День проголошення незалежності України».

☝Через місяць, 24 серпня 1991 року, Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила Акт проголошення незалежності України, який підтвердили на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Новою постановою від 20 лютого 1992 Верховна Рада України перенесла святкування Дня незалежності на 24 серпня.

☝На референдумі було одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України». У всіх 27 областях України виборці підтримали документ. Найменше за незалежність проголосували в Севастополі (57,07%) і Кримській автономії (54,19%), решта областей, включно зі східними, віддали понад 80% голосів на підтримку історичного Акту.

☝Акт проголошення незалежності було ухвалено через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які намагалися повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

☝Знакова сесія українського парламенту почалася о 10 год із хвилини мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинулили в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.

☝В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор, а також підняти його над куполом парламенту.

☝За незалежність України проголосували навіть комуністи. А представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.

☝Позачергове засідання Ради 24 серпня 1991 року завершив гімн Українських Січових стрільців, який опозиціонери виконали прямо біля трибуни. Підспівували навіть мітингувальники.

☝24 серпня 1994 року на Хрещатику в Києві пройшов перший військовий парад на честь Дня проголошення незалежності України.

☝Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

"ПРАПОР ВІЛЬНОЇ НАЦІЇ"

 

Історичний екскурс  до Дня Державного Прапора

День Державного Прапора встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2004 року, щоб вшанувати державну символіку нашої країни та багатовікову історію державотворення. У 2009 змінами до цього документа введено нову традицію: проведення щороку 23 серпня о 9-й годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора по всій Україні.

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність. Ми навчилися поважати себе й любити свою державу, ідентифікувати себе як справжніх українців, патріотів!

Синьо-жовті кольори увійшли в наше повсякденне життя, вони оточують нас. 

У відеоролику використані особисті фотографії працівників бібліотеки та з Інтернету.

.

Що означають синьо-жовті кольори на українському прапорі?

☝Кольори, які зображені на українській символіці, розшифрувати дуже просто, але їхнє позначення має глибокий зміст. Синій колір – символізує чисте (!) небо, а жовтий – пшеничні поля, що говорить про плідність та багатство української землі. 

Державний Прапор України описано Конституцією України як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (ст. 20) 

☝ Українців у давнину звали синьо-жовтими?

Є різні трактування кольорів нашого прапора: небо та пшеничні лани, вогонь та вода, духовне та земне, воля та щедрість. А покійний історик та культуролог Богдан Якимович  вважав, що навіть зневажливе слово «хохол» колись було цілком нейтральним, монгольського походження. І йдеться зовсім не про оселедець на головах козаків. У давнину українських воїнів звали буквально «синьо-жовті», що звучить як «хох» та «ул» («ол»).

☝ Відомий з 13-го сторіччя

Уперше синьо-жовтий колір на символіці міста згадується 1256 року. Князь Данило Галицький зробив подарунок… місту Львову у формі герба: блакитне тло із золотим левом на ньому. Надалі такі ж кольори були на символіці Галицько-Волинського князівства.

Саме як кольори прапора синій і жовтий вперше згадуються 1410 року під час битви проти Тевтонського ордена. Львівські хоругви були небесно-золотими. Надалі в козаків бойові знамена теж зазвичай були з блакитним тлом та золотою вишивкою

☝ Офіційно визнано у 1848 році

Головна Руська Рада у Львові оголосила прапором українців синьо-жовтий. Хоча Галичина та Буковина перебували в складі Австро-Угорської імперії, розпочалася так звана весна народів — більша свобода для національного самовизначення. Стяг навіть підняли над Львівською ратушею. Синьо-жовті прапори використовувались у наступні роки 19-го сторіччя на прийомах державних діячів, наприклад, імператора Франца Йосифа I.

☝ Символ незалежної держави

Уперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті стяги вивішували або брали на демонстрації в Києві, Одесі й Харкові. Улітку 1917 року керівник українського есмінця «Завидний» В. Прокопович підняв на кораблі синьо-жовтого прапора.

22 березня 1918 року Центральна Рада УНР законодавчо ухвалила синьо-жовтий прапор. У 1938–1939 роках такий самий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави.

☝ За прапор — до в’язниці

Прапор України за радянських часів приносив тим, хто його зберігав чи демонстрував, звинувачення в терактах та ув’язнення. Історія повторюється нині на тимчасово окупованих територіях, де навіть за давню фотокартку із цим державним символом ув’язнюють людей. 

☝21 січня 1990 року були вже інші часи. До Дня Соборності України на вулиці вийшли близько 3 млн людей з українськими прапорами, вперше за часів СРСР.

4 вересня 1991 року. Підняття національного прапора України над 

Верховною Радою

У день оголошення Незалежності України наш прапор уперше внесли до Верховної Ради депутати, але підняти його над куполом більшість присутніх не дозволила. І лише 4 вересня 1991 року це сталося після неодноразових мітингів українців, які вимагали надати стягу офіційного статусу. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради затвердила синьо-жовтий прапор України.

☝ Наш прапор майорить над Радою ЄС

Цьогоріч 23 серпня чимало країн, а також Рада Європейського Союзу також піднімуть наш прапор на знак солідарності.

☝Найбільший прапор за розмірами.

Головний прапор України, найбільший за розмірами, встановлено у 2020 році на печерських пагорбах Києва. Його полотнище — 16 на 24 метри, а висота стійки (флагштока) — 90 метрів. Попри вторгнення ворога у 2022 він незмінно майорів над столицею. Утім, щомісяця полотно змінюють, адже погодні умови можуть його пошкодити. Тож саме той прапор, що був на початку війни, вже зняли. Але на згадку про незламність не знищили, а передали до Національного музею історії України.

☝ Наш прапор надихає на рекорди та мурали

До Книги рекордів Гіннеса потрапило синьо-жовте полотно площею 2,4 тис. кв. м, яке виготовили в Бахмуті у 2012 році. У червні 2014 у Києві тисячі людей намалювали найбільший прапор: розфарбували бетонний уклін Оболонської набережної. У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на максимальній висоті 6872 метри в Андах. На Тернопільщині у 2021 році  створили найдовший прапор: 3 км довжиною та 1 м шириною.

☝ Синьо-жовті  кольори обрали ще шість країн

Синьо-жовтими (але, звісно, з іншими зображеннями та пропорціями) є прапори ще шести держав: Швеції 🇸🇪, Казахстану 🇰🇿, Барбадосу 🇧🇧, Косово 🇽🇰, Палау 🇵🇼, Боснії та Герцоговини 🇧🇦.

"У чарівному колі книжок Галини Малик"

Книжкова виставка 

Галина Малик — відома українська письменниця, авторка захопливих книг для дітей та підлітків. Її твори наповнені фантазією, гумором, пригодами й важливими життєвими уроками. Запрошуємо читачів завітати на книжкову виставку та познайомитися з її героями.

📚 «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» — дівчинка Аля потрапляє у дивний світ Недоладії, де все зроблено абияк. Їй доводиться виправляти безлад і вчитися відповідальності.

📚 «Злочинці з паралельного світу» — фантастична історія про незвичайні пригоди, загадки та протистояння добра і зла.

📚 «Вуйко Йой і Лишиня» — кумедна й повчальна історія про незвичайних героїв, дружбу та взаємодопомогу.

📚 «Подорож Алі до країни Сяк-Така» — нові пригоди Алі у фантастичному світі, де герої стикаються з наслідками байдужості та безвідповідальності.

📚 «Злочинці з паралельного світу — 2» — продовження фантастичних пригод із новими випробуваннями, загадками та несподіваними подіями.

📚 «Аж ось воно!» — весела фантастична історія про пошуки, пригоди та незвичайні ситуації.

📚 «Пантлик і Фузя» — добра й фантазійна історія про двох незвичайних персонажів, дружбу та вміння бачити світ по-новому.

📚 «Незвичайні пригоди Алі». 

Герої популярної трилогії «Незвичайні пригоди Алідопоможуть тобі зрозуміти, що все-все на світі залежить від кожного з нас. А найбільше від нас залежить наше майбутнє! І тому дуже важливо доводити усі справи до кінця і, подібно до дівчинки Алі, відважно боротися з брехливими обіцянками-цяцянками та іншими сяк-таками. Адже через невиконані обіцянки наше майбутнє може перетворитися на мильну бульбашку... Повість увійшла до шкільної програми.

📚 «Вуйко Йой і Страшна Велика Кука». 

Кожна дитина любить і має потребу вигадувати – чи якусь історію, чи уявного друга, котрого ніхто з дорослих не може побачити. Фантазія – це те, чого начебто не існує… однак воно все ж є. Вигадка – дуже вимоглива панянка, адже вона хоче не тільки початися, а ще й бути завершеною, цілісною.Персонажі нової книги Галини Малик про вже знайомого всім вуйка Йойя вигадали Куку, проте не повністю, не до кінця. Виникло ТЕ, чого ніхто не знає: яке ВОНО? де живе? що полюбляє? Навіть невідомо, чи ВОНО добре, чи зле. А крім «вигадників», зарадити ніхто не може. Яким буде уявний друг вашої дитини, залежить тільки від неї самої. Однак він напевне буде ідеальним, адже матиме все найкраще. Як Страшна Велика Кука, яка насправді виявилася зовсім не страшною і не такою вже й великою. До того ж, її дуже потребує гамірлива компанійка вуйка Йойя. А Кука й сама розуміє, як добре знайти себе і бути собою.

Книжки Галини Малик — це чарівний світ, у якому цікаві пригоди допомагають маленьким читачам замислитися над важливими речами: дружбою, відповідальністю, добротою та взаємодопомогою.

ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ:

Галина Малик — українська письменниця, перекладачка, редакторка, громадська діячка, укладачка антологій закарпатської літератури ХХ століття, у тому числі поезії та прози для дітей, авторка першого українського новітнього коміксу для дітей, українського «фентезі для найменших» та підліткового соціального фентезі.

Галина Миколаївна Малик народилась 12 серпня 1951 року в м. Бердянську на Запоріжжі.

☝Лауреат премії ім. О. Копиленка журналу "Барвінок" (1988) за повість-казку "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії".

☝Поетеса визнана також переможцем конкурсу 1987 року за твори для дітей, опубліковані на сторінці "Перченя" упродовж року.

☝Член Національної спілки письменників України з 1991 року.

☝Фантастична повість письменниці "Злочинці з паралельного світу" визнана кращим твором 1997 року після опублікування її журнальної версії у часописі "Барвінок" і нагороджена міжнародною премією Степана Феденка (США).

☝За підсумками обласного творчого конкурсу "Закарпатська книга від Кирила та Мефодія до наших днів" добре відома маленьким читачам Галина Малик відзначена як автор творів для дітей (2000 рік).

☝У 2003 році письменниця Галина Малик стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки. Вручення нагороди відбулося у Новограді-Волинському, на батьківщині поетеси.

"ЛІВОЮ РУКОЮ - ВЕЛИКІ ШЕДЕВРИ"

Вікторина та цікаві факти до Міжнародного дня шульг

В Україні, як і в усьому світі, Міжнародний день шульг відзначають щороку 13 серпня. Це неофіційне свято створене для того, щоб підтримати людей, які пишуть і роблять більшість дій лівою рукою, а також нагадати про зручність побутових речей для них.

Шульга (або лівша) — це людина, яка переважно використовує ліву руку для активної діяльності, такої як письмо, їжа чи робота з інструментами. Така особливість є природною і пов'язана з домінуванням правої півкулі головного мозку. За статистикою, шульги становлять близько 10% населення планети

Історія та мета дня

☝Свято вперше провели 13 серпня 1976 року за задумом організації Lefthanders International.☝Головна мета — звернути увагу суспільства та виробників на те, що світ здебільшого створений для правшів.

☝У цей день говорять про труднощі, які відчувають ліворукі люди під час користування звичайними інструментами, ножицями чи гаджетами.

☝Ліворукість не робить людину гіршою або кращою. Це просто одна з природних варіацій, яка робить нас усіх різними.

☝Наука не має доказів того, що ліворукі люди від народження розумніші чи більш творчі за правшів. Проте особливості роботи їхнього мозку та зв'язок між півкулями можуть створювати умову для нестандартного мислення, що часто допомагає у творчих професіях.

☝До вашої уваги список відомих людей, які все робили «однією лівою»:

Марк Твен, Леонардо да Вінчі, Нікола Тесла, Альберт Ейнштейн, Фрідріх Ніцше, Мікеланджело, Бетховен, Сергій Рахманінов, Пол Маккартні і Рінго Старр, Мерилін Монро, Роберт Де Ніро.

Ліворукими були Юлій Цезар та Олександр Македонський, Наполеон і Карл Великий, Жанна Дарк.

Досить багато шульг і серед політиків: Наполеон, Вінстон Черчілль, Фідель Кастро, королева Британської Імперії Вікторія. Лівші також залишили помітний слід в американській політиці. Президенти США, які були ліворукими:

- Джеймс Ґарфілд (1881 - 1881)

- Гаррі Трумен (1945-1953)

- Джеральд Форд (1974-1977)

- Рональд Рейган (1981-1989)

- Джордж Буш-старший (1989-1993)

- Білл Клінтон (1993-2001)

- Барак Обама (2009-2017)

Серед світових знаменитостей чимало лівшів, які змінили хід історії та культури:

☝Альберт Ейнштейн – видатний фізик-теоретик, творець теорії відносності.

☝Леонардо да Вінчі – італійський художник, винахідник і вчений епохи Відродження.

☝Білл Гейтс – засновник корпорації Microsoft і один із найбагатших людей світу.

☝Пол Маккартні – легендарний музикант, співак і композитор гурту The Beatles.

☝Мікеланджело Буонарроті – італійський скульптор, художник та архітектор.

В Україні ліворукі діячі досягли успіху у своїх сферах, серед них: Степан Бандера, Андре Тан, Святослав Вакарчук, Марія Матіос, Міла Іванцова та інші.

"КАЗКОВІ СВІТИ"

Відкриття

художньої виставки декоративного розпису майстрині

Ольги Момот-Гарбарчук

(2.08 - 27.08)

   2 серпня в літературно-мистецькій вітальні нашої бібліотеки панувала атмосфера Казки - відкрилась художня виставка ілюстрацій до дитячої книги  майстрині декоративного розпису Ольги Момот-Гарбарчук.

  На виставці представлені більше п’ятдесяти яскравих фантазійно-фольклорних малюнків, виконаних кращими елементами різновидів народного розпису з використанням різних технік та додаванням авторських новацій. До кожного малюнка художниця написала дитячі вірші, тож згодом світ побачить унікальну дитячу книгу, в якій оживає яскравими фарбами казка.

Під час відкриття художниця презентувала свої картини, розповіла про творчі плани на майбутнє.

Чудовим доповненням до презентації став виступ дитячого колективу Централізованої системи підліткових клубів «Щасливе дитинство» Святошинського району м. Києва.

Вокальний квартет  представників клубів «Бджілка» та «Юний технік» відкрили захід піснею «Всі ми діти твої Україно».

«Пісня вітру» Мавки з «Лісової пісні» Лесі Українки виконала Златослава Байбарза.

«Мрійниця» пісня композитора, Народної артистки України - Лесі Грової виконала Аріна Яновська.

«Лемківські попурі» - заспівав вокальний дует «Дві Анни» - Анна Ларіна та Анна Столбова.

Пані Ольга - член Національної спілки майстрів народного мистецтва, учениця всесвітньо відомої майстрині Людмили Вітковської.

Усі присутні на відкритті виставки були глибоко вражені не тільки фантастично красивими, глибокими картинами пані Ольги,  але і фактом її біографії, яка подолала смертельну хворобу і ПЕРЕМОГЛА! Творчість пані Ольги – справжній гімн Життю!

Виставка діє з 2.08 по 27.08 за адресою вул. Єреванська, 12, тел.073-444-29-10. Вхід вільний.

Біографія майстрині Ольги Момот-Гарбарчук:

☝Народилася 17 липня 1987 року.

☝17 років жила і навчалася в селищі Макарів, Київської області.

☝З 10 років відвідувала студію декоративного розпису "Барви Здвижа", де й познайомилася з казковим, яскравим світом квітів та птахів на картинах Людмили Вітковської.

☝Закінчивши Макарівську школу 2004 року, вступила до педагогічного університету ім. М. Драгоманова м. Київ (дизайн, вчитель трудового навчання, креслення).

☝Рік працювала вчителем малювання і креслення в м. Боярка Київської області.

☝Має люблячу родину – чоловіка, донечку 12 рочків, яка теж любить малювати і навчається вокалу.

☝Мала авторські виставки в рідному Макарові, м. Боярка, Києві, колективну виставку м. Вінниця.

☝В 2024 році Національне видавництво «Веселка» надрукували спільну з Людмилою Вітковською книжечку дитячих віршів «Квіткові друзі», в яких пані Ольга вперше виступила як поетеса. Книжечка відзначена Літературно-мистецькою премією імені Олени Пчілки за ілюстрації Людмили Вітковської.

Зустріч з Олександром Карпенко

Презентація творчості

26 липня в нашій бібліотеці відбулася зустріч з Олександром Карпенко – Заслуженим журналістом України, член Національної спілки письменників України, волонтером та громадським діячом.

Олександр є дослідником українства, тож вивчає історію та культуру архівними та музейними методами, шукаючи артефакти, вивчає першоджерела, а також заснував історико-культурний проєкт «Українці від океану до океану».

В своїй дослідницькій діяльності автор намагався знайти духовні сліди великих українців у місцях та в моменти їхніх найбільших страждань, випробувань, смерті, або навпаки, найвищих досягнень. Великі українці різних епох: Тарас Шевченко, Леся Українка, Василь Стус, герої Небесної Сотні, воїни-захисники в російсько-українській війні, волонтери – ці люди своїм подвигом довели феномен справжнього українства.

Подорожуючи світами автор назвав свій метод ефектом Єрусалиму. Таких Єрусалимів, на жаль, стало більшати, переважно вони виникають в Україні в місцях найзапекліших протистоянь Світла з Темрявою. Майдан, Іловайськ, Дебальцево Бахмут, Маріуполь, Ірпінь.

За результатами 20 річних досліджень вийшли книжки «Українці від моря до моря»(2010), «Щастя на краю світу»(2013), «2013-2015. На межі»(2016), «Колесо Часу»(2017), «Сенс»(2024), «Верба в пустелі»(2025), «Земля безсмертників»(2025).

"2013-2015. На межі" - книжка нарисів і репортажів, яка входить до публіцистичного циклу автора "Українці - від океану до океану". Але тепер погляд дослідника звернений на материкову Україну, яка намагається подолати тяжіння імперії та старе радянське мислення. Межа - це символ, який позначає наше унікальне розташування: ми перебуваємо між трьома цивілізаціями: Атлантичною, Євразійського і Мусульманською, які утворили нову унікальну геополітичну субстанцію - Україну. Межа - це також та невидима моральна лінія, яка переступає кожна особистість, вибираючи між добром і злом, правдою і неправдою, мужністю і малодушністю. Ми зробили крок у бік вільного світу, заявили про свою унікальність і неповторність. Для цього довелося активізувати всі свої творчі та інтелектуальні сили, організуватися, змінити власну свідомість, владу, покласти на олтар європейської ідеї тисячі життів найкращих своїх синів. Автор не лише викладає хроніку подій протягом революції і війни, а й намагається їх осягнути, шукаючи формули миру і розвитку України. Усі нариси пронизані мрією про ідеальне громадянське суспільство- мисляче, діяльне, всеохоплююче, самовідтворювальне. Ця книжка є історичним свідченням, яке може стати в пригоді дослідникам цього періоду в майбутньому.

Роман-фентезі "Земля безсмертників" охоплює найтрагічніші періоди української історії. Автор проводить думку про те, що запорукою незнищенності нашої нації є самопожертва лицарів, які володіють генетичною пам’яттю українських героїв усіх поколінь. Ця скарбничка духу, мужності, військової майстерності дає нам змогу вистояти і в новому протистоянні з імперією. Твір адресований майбутнім поколінням українських героїв, котрі мають продовжити місію своїх попередників. Він містить низку магічних елементів, а також казкових персонажів. Читач порине у світ захопливих пригод у різних часових реаліях, спробує разом з автором оцінити значимість тих подій для сучасності. У вимірі, в який нас запросив автор, діють не закони земного тяжіння, а закони кохання та людяності.

Аудиторії пан Олександр презентував свою книгу "Верба в пустелі", в якій зібрані розповіді про видатних українців, котрі в якийсь зі своїх періодів життя побували за межами України. Окрім цього їх єднає геніальність в різних сферах діяльності. Леся Українка і Тарас Шевченко – в царині поезії, Лео Мол – скульптури, Миклухо-Маклай – мандрів, Іван Козловський – оперного співу, Іван Валентин Задорожний – мистецтва, Паїсій Величковський – духовній, Михайло Вербицький – музичній.

Верба в пустелі це – символ розвитку, духовної боротьби, досягнення неможливого. Всі герої, долаючи пустельні умови, сягають найвищих висот у своїй справі.

В своїй книзі "Українці від моря до моря" автор наголошує, що українська єдність – величезна проблема для нашого народу. Це видання включає добірку нарисів, які розповідають про життя-буття українських громад і деяких видатних українців, яких доля закинула за межі Батьківщини. Автор пропонує на розгляд читача своє бачення історичної місії українства, його національної ідеї, з’ясовує причини нашої роз’єднаності.

Головний меседж зустрічі:

На формування національного характеру треба тисячу років, але в нас українців нема такого часу. Зараз іде процес переосмислення, усвідомлення хто ми, де наша земля, де мають жити наші діти, якою мовою вони будуть говорити. Україна стала на шлях великих випробувань, які має подолати заради життя! Українці від «океану до океану» мають об’єднатися заради збереження Нації!

«Бісерна сповідь. Відродження традицій»

Відкриття виставки

В липні в нашій літературно-мистецькій вітальні відкрилась художня виставка майстрині декоративно-прикладного мистецтва Лілії Ігнатенко.

На виставці представлені вироби з бісера: гердани, кольє, краватки, підвіски, браслети, котильйони, брошки, сережки, ланцюжки, брелоки, обруч для волосся, чокери, намиста, косинки, силянки!

Різноманіття бісерних прикрас продемонструвало багатогранність цього стародавнього унікального мистецтва, а вишукана ручна робота - майстерність та бездоганний смак авторки виставки.

Пані Ліля має неймовірний талант вишивати, шити, в'язати. Рукоділлям почала займатися з шести років. Але найбільше її захоплення – бісероплетіння та створення герданів, силянок, кольє та інших прикрас. «Творчість – це моє життя! Бісер – це щось неймовірне! М’який, прохолодний, гладенький, сяючий. Він мене врятував в перші дні цієї страшної війни. Не дав зійти з глузду, чекаючи звістки від сина, який п’ятий рік захищає Україну від окупанта в лавах ЗСУ. Плела днями і ночами з вірою у світле майбутнє»

Під час презентації лунали красиві українські пісні у виконанні «Дует:Адріана та Мідея Наруцькі».

Старший науковий співробітник КУ «Боярського краєзнавчого музею», журналістка, письменниця Аліна Третяк розповіла цікаві факти про створення бісероплетіння та історію гердан. 

Цікаві факти, які вона повідомила:

☝Ґердани занесені, як український скарб до нематеріальних цінностей ЮНЕСКО поряд з нашими піснями та борщем.

☝Ґердани були відомі у нас ще з 13 століття часів Київської Русі. 

☝Спочатку вони були чоловічим оберегом під час битв. 

☝В ґерданах використовувалося дзеркальце, яке відштовхувало злі сили. 

☝Ґердан був прообразом вишивки на чоловічих сорочках. 

☝Найбільш популярними вони стали на західних землях України. 

☝Використовувався в ґерданах в основному геометричний візерунок, пізніше - рослинний, сучасні ґердани навіть сюжетні. 

☝ З бісеру плели окрім класичних кутових ґердан і кругові, ще силянки, чокери, краватки, котильони, кольє, пояси.

Вірш "Намистечко" декламує авторка Аліна Третяк.

Пані Аліна також продекламувала свій власний вірш "Герданів бісерна краса", який присвятила майстрині:

Герданів бісерна краса

Їх освятили Небеса

І зір вкраїнських сяйвину -

Зернисту плетену красу

Ці бризки бісеринок

Прикраси українок

А котельйони, а кольє

Куди французькому паньє.

Краватки і підвіски

Як щастя повна низка

Очима позбираю

Оцю красу розмаю

Дивуюся не надивлюся

У затишок краси вберуся

Це чари світу і крилатість

Для серця сонячна завзятість

Красу таку лиш творять квіти

А як людині оце вміти?

Руками Ліля тче Весну!

Виставка діє до 30 липня за адресою Єреванська, 12, тел. 073-444-29-10

ПАЛІТРА ЕПОХИ РЕМБРАНДТА

Художній екскурс

до 420-річчя від дня народження Рембрандта ван Рейна

Рембрандт Гарменс ван Рейн (1606–1669) — однин з найвидатніших художників в історії світового мистецтва. Його ім'я давно стало символом творчої свободи та неперевершеної гри світла й тіні.

☝Рембрандт народився 15 липня 1606 року в нідерландському місті Лейдені, у родині заможного мірошника. З ранніх років він виявляв неабиякий хист до малювання. Навчався в Лейденському університеті, але незабаром зрозумів, що його справжнє покликання — мистецтво. Уже в молодому віці художник відкрив власну майстерню, а згодом переїхав до Амстердама, де швидко здобув визнання.

☝Епоха, у якій творив Рембрандт, увійшла в історію як «Золоте століття Нідерландів». Це був час стрімкого розвитку науки, мореплавства, торгівлі та культури. Саме тоді мистецтво стало ближчим до людини: художники дедалі частіше зверталися до повсякденного життя, людських почуттів і внутрішнього світу особистості.

☝Рембрандт став справжнім майстром психологічного портрета. Його герої не просто позують — вони думають, переживають, сподіваються, сумують. Художник дивовижно передавав характер людини, її емоції та духовний стан. Особливе місце у його творчості займають біблійні сюжети, історичні композиції та численні автопортрети. За життя він створив близько 80 автопортретів, які сьогодні називають своєрідним щоденником митця.

☝Однією з найвідоміших робіт художника є «Нічна варта» (1642). Насправді картина не зображує нічну сцену — свою сучасну назву вона отримала через потемнілий від часу шар лаку. Після реставрації стало зрозуміло, що дія відбувається вдень. Це полотно стало справжньою революцією в мистецтві групового портрета: замість статичних фігур художник показав живий рух, динаміку та драматизм.

"Нічна варта" (1642)

☝Не менш відомими є полотна «Повернення блудного сина», «Урок анатомії доктора Тульпа», «Даная», «Єврейська наречена», які й сьогодні захоплюють глибиною образів та майстерністю виконання.

"Повернення блудного сина" (близько 1668–1669)

"Урок анатомії доктора Тульпа" (1632)

"Даная" (1636—1647)

"Єврейська наречена" (близько 1665–1669)

"Автопортрет" (1659)

☝Рембрандт був блискучим майстром світлотіні (техніки кьяроскуро). Світло у його картинах не просто освітлює предмети — воно розповідає історію, підкреслює головне, створює атмосферу та допомагає розкрити душевний стан персонажів. Саме ця особливість зробила його творчість впізнаваною у всьому світі.

☝Попри величезний успіх, життя художника не було безхмарним. Він пережив смерть дружини Саскії, кількох дітей, фінансове банкрутство та втрату суспільного становища. Проте навіть у найважчі роки не припинив творити. Його пізні роботи відзначаються особливою мудрістю, людяністю та філософською глибиною.

"Автопортрет із Саскією на своїх колінах"(1636)

☝Сьогодні твори Рембрандта зберігаються у провідних музеях світу — в Амстердамі, Лондоні, Парижі, Нью-Йорку, Санкт-Петербурзі та інших містах. Вони продовжують надихати художників, дослідників і всіх поціновувачів прекрасного.

☝Минуло понад чотири століття від дня народження великого майстра, але його картини й досі говорять мовою, зрозумілою кожному. Вони нагадують, що справжнє мистецтво не має часу, адже воно звертається до найважливішого — людської душі.

☝Рембрандт ван Рейн помер 4 жовтня 1669 року в Амстердамі у віці 63 років. Останні роки життя художника були складними: після фінансових труднощів він жив досить скромно у будинку на вулиці Розенграхт.

☝Поховали Рембрандта 8 жовтня 1669 року в Амстердамі, у церкві Вестеркірхе (Westerkerk), яка знаходилася неподалік від його останнього помешкання. Його поховання було у звичайній орендованій церковній могилі, тому точне місце могили сьогодні невідоме. У церкві встановлена пам’ятна дошка на честь великого майстра.

☝Рембрандт пішов із життя восени, коли фарби природи починають тьмяніти, але світло його мистецтва не згасло. Воно й сьогодні нагадує нам, що справжня краса народжується не лише в яскравих фарбах, а й у глибині людської душі.

Пам'ятник Рембрандту в Амстердамі

Будинок-музей Рембрандта в Амстердамі

«Чи знаєте ви, що…»

☝художник створив понад 300 картин, близько 300 офортів і майже 2 000 рисунків;

☝за життя написав близько 80 автопортретів — більше, ніж будь-який інший художник свого часу;

☝був одним із найвидатніших майстрів офорту;

☝техніку роботи зі світлом, яку використовував Рембрандт, і сьогодні активно застосовують фотографи та кінематографісти;

☝Рембрандт майже ніколи не боявся показувати своїх героїв такими, якими вони були насправді — зі зморшками, слідами часу та справжніми емоціями;

☝художник зібрав одну з найбільших приватних колекцій гравюр, старовинної зброї, екзотичного одягу та предметів мистецтва. Ці речі часто ставали реквізитом для його картин;

☝на честь Рембрандта названо астероїд 4511 Rembrandt і кратер на Меркурії;

☝його ім'ям названо особливий прийом освітлення — «рембрандтівське світло», який широко використовують фотографи та режисери.

☝5 кольорів палітри Рембрандта - із золотим, охрою, умброю, червоним та глибоким чорним.