«Нарбут - майстер знаків державності»

Інформування до 140 років від дня народження 

Георгій Нарбут - художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків, банкнот і поштових марок УНР. Один із засновників і ректор Української академії мистецтв.

☝Народився 9 березня 1886 року на хуторі Нарбутівка в Чернігівській губернії, його родина походила зі збіднілої литовської шляхти.

☝Ще в дитинстві він відчував сильний потяг до художньої творчості.

☝У 1896–1906 роках Нарбут навчався у Глухівській чоловічій гімназії.

☝Після закінчення гімназії Нарбут перебрався до Санкт-Петербурга, де мешкав до 1917 року. Там він брав уроки у художників, зокрема навчався у студії Єлизавети Званцевої, учениці Іллі Рєпіна. 

☝1909 року перебував у Мюнхені, вдосконалюючи свою майстерність у школі угорського митця Шимона Голлоші, а після повернення став членом петербурзького художнього товариства «Світ мистецтва». У той період Нарбут розкрив себе як ілюстратор: він ілюстрував казки Ганса Крістіана Андерсена, байки Івана Крилова, а також народні казки та пісні.

☝Незважаючи на популярність, якої він набув у мистецьких колах Петербурга, Георгій Нарбут залишався вірним своїй українській ідентичності й українській мистецькій спадщині. Мандруючи Україною, він спілкувався з колекціонерами старожитностей, вивчав крій козацького одягу — навіть сам пошив собі козацький жупан.

☝Після Лютневої революції 1917 року Нарбут повернувся в Україну й оселився у Києві -  у Георгіївському провулку неподалік від Золотих воріт.

☝У листопаді 1917 року відбулося урочисте відкриття Української академії мистецтв — першого вищого навчального закладу УНР. Нарбут став професором академії, а коли в 1919 році з Києва, рятуючись від більшовиків, виїхали майже всі викладачі, перебрав на себе керівництво нею. Згодом більшовики відібрали приміщення академії, і Нарбут почав проводити уроки у себе вдома.

☝Влітку 1919 року влада в Києві знову змінилася — її захопили «білі», оголосивши про повернення Києва до складу Росії. «Тут уже Нарбут зовсім засмутився. Як українця, який працював при Скоропадському, його переслідували. Як бувшого при Директорії працівника — теж. Як виконувача замовлення радянської влади — також, ще більше», — розповідав Георгій Лукомський. Восени цього ж року художник захворів на тиф, і хвороба дала ускладнення на печінку: він майже не вставав з ліжка, але продовжував працювати, не випускаючи з рук олівця.

☝Останнім задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але втілити його у життя Нарбут вже не встиг: виконавши лише одну ілюстрацію, він помер у віці 34 років і був похований на Байковому кладовищі у Києві. Помер 23 травня 1920 року в Києві.

Прожив 34 роки Нарбут встиг зробити для України багато:

 

☝Створення державної символіки України (1917–1918)
Під час існування Українська Народна Республіка Нарбут розробив:
перші українські грошові знаки (банкноти)
поштові марки
державний герб і печатки
☝Саме він заклав візуальний стиль молодої української держави.
☝Автор української абетки («Українська абетка», 1917)
Він створив художню абетку в національному стилі, поєднавши традиції старовинних рукописів і модерну.
☝Книжкова графіка та ілюстрації
Оформлював книги, зокрема історичні та дитячі видання, використовуючи мотиви українського бароко та козацької доби.
☝Ректор Української академії мистецтв
Був одним із засновників і першим ректором Українська академія мистецтв (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

.

Використана інформація зі статті Ольги Герасименко.