День Перемоги. День пам'яті. Слава Героям!

Все далі й далі відходять від нас грізні роки Другої свтової війни, вже відзначаємо 69-ті роковини від Дня Перемоги, Дня Пам'яті та вшанування загиблих у світовій війні. Гірко усвідомлювати, та Україна в той буремний час не могла самостійно вирішувати долю рідного краю. Є різні трактування подій, що відбувалися на нашій землі, та відкриваються архіви, досліджується історична пам'ять, і зараз ми говоримо про те, що для українців Друга світова війна була боротьбою за свою землю, за право на вільне і гідне життя, незважаючи на те, в складі якої армії ми воювали.

8 травня, у День відзначення закінчення Другої світої війни, Україна вшанувала пам'ять ветеранів та всіх загиблих у світовій війні у складі різних формувань - Червоної армії, Української повстанської армії, армій країн-союзників антигітлерівської коаліції.

В цей день до нашої бібліотеки завітав сучасний український письменник Андрій Кокотюха, автор найкращого історико-патріотичного твору - роману "Червоний" за версією Міжнародного літературного конкусу "Коронація слова-2012. Шанованого письменника чекала вимоглива, активна аудиторія, яка хоче все знати, - учні 5 класу Технічного ліцею НТУ КПІ зі справжнім фанатом своєї справи (в самому позитивному значенні цього слова), вчителем історії Лілією Старіковою. На радість непосидючих ліцеїстів прикладом моделювання ситуації, в якій діти самі і брали участь, пан Андрій детально показав місце і роль України в цій страшній війні. На наочному прикладі діти побачили наскільки складним було становище українців, які боролися за свою землю, оскільки вони були затиснутими між сталінським та гітлерівським режимами.

Головним посилом зустрічі стали слова про те, що щоб не повторювались страшні сторінки минулого треба читати, вчитись, знати й розуміти, що історія твориться сьогодні, і від нас сьогоднішніх залежить яким буде наше завтра. А освічену, розумну, патріотичну націю практично не можливо перемогти. І як практичне втілення цих слів шановний Андрій Кокотюха подарував бібліотеці підбірку книг для дорослих і дітей, і власного авторства, і з особистої бібліотеки. І за це також ми щиро дякуємо шановному Золотому письменнику України!

Для тих, хто любить читати українською

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

1. Буквоїд http://bukvoid.com.ua/ , FB -https://www.facebook.com/Bukvoid

2. Літакцент http://litakcent.com/ , FB -https://www.facebook.com/pages/Літакцент/183131598414602

3. Друг читача http://vsiknygy.net.ua/ , FB -https://www.facebook.com/Drug.Chytacha

4. Сучасна українська книгосфера http://avtura.com.ua/

5. Український журнал іноземної літератури «ВСЕСВІТ»http://vsesvit-journal.com/

6. Літклуб «МАРУСЯ»https://www.facebook.com/litclub.marusia?fref=ts

7. Форум видавцівhttps://www.facebook.com/lviv.bookforum?fref=ts

8. Книгарня «Є» http://book-ye.com.ua/shop/ , FB -https://www.facebook.com/pages/Книгарня-Є/462285535149?fref=ts

Флешмоб "Читання - сила", або ПДР в дії...

Чи можливо у великому місті не знаючи точної адреси, знайти бібліотеку швидко та не блукаючи? Чи бачив хто з вас дорожній знак "бібліотека"? Ні, не бачили, тому що такого знаку в ПДР не існує, і це не справедливо! Виправити цю несправедливість взялися наші юні друзі з школи №166. Конкурс малюнку на асфальті та флешмоб скороговірок "Читання -сила" привернули увагу до бібліотеки, та проявили чудові здібності і знання школярів, котрі самі ходять, та закликають інших ходити до бібліотеки тільки по правилах дорожньогоруху. А натхненницею цього дійства була сама Казкарка Джинні, письменниця Evgenia Pirog.

Про безпеку дорожнього руху - повчально та цікаво!

"Додай читання" з Балакучим Шпаком допомагають вивчати "Правила дорожнього руху". Неймовірно? Втім, можливо! адже Правила дорожнього руху - це теж книга.

Відзначаючи Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху наша бібліотека, проект "Додай читання" та провідний інспектор ДАІ ГУ МВС України в м.Києві Оксана Іванова провели дуже серйозні навчання-читання з четвертокласниками школи №166.

Вікторину провела інспектор, а далі взявся до справи Балакучий Шпак. "Пташина пошта" говіркої пташки та Казкарка Джінні порадили читачам чудові книжки про Івана Силу, Федька, Антивірус, і поряд з тим Маленький Принц, подорожі Нільса, країна Мумі-тролів, Незнайко та багато інших. Читання - різнобарвна та емоційна справа, окрім того, в книжках ми знайшли купу корисних правил і знань. Листи-загадки від Балакучого Шпака спонукали з більшою цікавістю роздивитися бібліотнчні полички.

Сумка від БараБука допомогла донести книжкові цікавинки на зустріч з читачами, а місцева книжкова шпаківня поповнилася журналами від Burchuchelo Stezhka. Щира вдячність усім за книго-компанію!

Діти проявили гарні знання основ правил дорожнього руху, та кмітливість при розв'язанні творчих читацьких завдань, за що і були нагороджені книжками від "Додай читання" та отримали з рук інспектора пам'ятки про поводження на дорозі, і дуже смачні червоно-жовто-зелені цукерки-світлофорики.

Всесвітній День Книги із Балакучим Шпаком

23 квітня дуже важливий день для бібліотек всього світу, - вся читацька спільнота відзначає Всесвітній День Книги та авторського права. До гурту наших юних друзів на святкування завітала автор Всеукраїнської ініціативи "Додай читання", дитяча письменниця Євгенія Пірог. Та не сама, а зі своїм незмінним помічником у книжкових справах -  Балакучим Шпаком, 

який по всіх усюдах літає,

книжкові вісті збирає,

у Пташину Пошту складає, 

і час від часу (як от сьогодні) до нашої бібліотечної Книжкової Шпаківні, на радість дітей, повертає... 

І приносить з собою завдання, загадки, вікторини, і зівсно, подарунки всім, для кого читання - сила!!!

Ми там, де наші читачі!

Великодній тиждень - особливий час! Людина відкриває серце і душу назустріч добру, миру, духовним вічним цінностям. І бібліотека йде, в самому прямому значенні цього слова, назустріч своїм реальним та потенційним читачам - ми йдемо в люди. Темою нашого першого лібмобу стало символічне " Торжество Життя над Смертю". Перехожі із зацікавленням та схваленням сприйняли таку незвичну форму роботи бібліотеки, і в результаті наш дружній читацький колектив отримав своє поповнення.

Навіяно весною...

Несподівано рання весна застала нас зненацька. Звісно ми раді першим теплим сонячним дням, можливості трішки "роздягнутися", більш тривалим прогулянкам на свіжому повітрі.... А ще більше ми раді, що сонечко відтягує нас від екранів телевізорів та моніторів, до яких наша країна останні три місяці просто прикипіла. І хоча на душі ще тривожно, ще не зовсім спокійно, та все ж ми оживаємо, відходимо від того стресу, страху, болю. Ми намагаємось робити звичні для кожного речі: працюємо, вчимося, спілкуємось, але робимо ми це по-іншому, - тепер, трішки оговтавшись від пережитого, почутого, побаченого, і наглядно побачивши, що життя, ось воно, є, серце б’ється, а наступна мить, раз і все, немає, - тепер ми вже інші, ми цінуємо, смакуємо кожну оту наступну мить, бережемо рідних, близьких людей, насолоджуємось спілкуванням з друзями, отримуємо задоволення від робочих буднів та побутових клопотів, і головне, - ми радіємо кожному новому мирному дню...

І не просто радіємо. Кожен з нас тягнеться до світла, кожен, в міру своїх можливостей, хоче зробити ще більше добра... В цей наша бібліотека, яка вже давно вийшла за рамки суто читацького формату, притягує до себе людей, котрим хочеться поспілкуватись, поділитись наболілим, винести свої переживання та почути інші, такі ж співзвучні. І хоч ми самі також хвилюємось, вболіваємо за "мир у всьму мирі", та як кажуть всезнаючі психологи, коли підтримуєш ішну людину, тоді й самому стає легше.Тому у нас двері відкриті всім-всім. Прийшовши до нас, можна побачити як, приміром:

в читальному залі група дівчаток-скаутів, котрі майструють щось, вже готуючись до Великодніх

свят;




в мистецькій вітальні вокалісти, які скоригували свій репертуар, все ж співають;



під вечір збираються садівники-любителі, для котрих ще трішечки і буде як вони кажуть "вольному воля"- дача, сад, город;





після уроків приходять школярки, батьки яких почуваються спокійно, знаючи що діти у нас;





а йдучи додому після роботи наша читачка заходить, щоб "просто пограти", виливши через музику все, що в душі, і це теж своєрідна терапія...




...отаких моментів чимало. Ми розуміємо що життя триває, життя оновлюється, і треба далі жити, підпримуючи один одного, роблячи цей світ світлішим, добрішим, мудрішим... Тому і весна прийшла зненацька. Щоб порадувати нас...