понеділок, 3 березня 2025 р.

"ВІЙ"

Кіно v Reriha


2 березня користувачі бібліотеки з великим задоволенням подивились кінофільм «Вій» за однойменною повістю М.В.Гоголя з циклу повістей «Миргород», яка увійшла до золотого фонду світової літератури. Містична історія про нечисту силу не залишає байдужим жодного читача вже 190 років. Свою роботу над повістю автор почав ще в 1833 році, ретельно підбирав імена персонажам, міняв структуру сюжету. Вперше твір було опубліковано у 1835 році, після чого не раз було перероблено.
У різні роки сюжет «Вія» цікавив багатьох режисерів, тому цей твір був неодноразово екранізований у різних країнах. У 1967 році режисери Костянтин Єршов та Георгій Кропачов зняли фільм "Вій" за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. Для прокату в Україні було створено україномовний дубляж; станом на 2021 рік жодної копії україномовного дубляжу ще не знайдено. Саме цей фільм запам'ятався багатьом прихильникам творчості Гоголя. 
Персонажі повісті:
Хома Брут- філософ із київської бурси, жертва Вія.
Панночка - вона ж відьма, над якою Хома Брут повинен був три ночі читати молитву.
Вій - монстр, який вбив Брута, з'являється в кінці повісті.
Халява - студент київської бурси, богослов, разом з Тиберієм і Хомою пішов на вакації та потрапив до відьми.
Тиберій Горобець - ритор, разом з Хомою і Халявою потрапив до відьми.



Цікаві факти:
☝Фільм знімали у дерев'яній церкві Пресвятої Богородиці в селі Горохолин Ліс на Івано-Франківщині, а фінальні сцени – у Седнівській Георгіївській церкві на Чернігівщині. 
☝Сцени проводу семінаристів на канікули на початку фільму знімалися у Чернігові – на території Єлецького монастиря, а також біля Катерининської церкви. 
☝Під час зйомок було використано декілька центнерів свічок. 
☝Задіяли «бригаду» з дев’яти чорних котів, які грали нечисть та близько 50 ворон. Для них в сараї залишали їжу, потім ловили. Кадри, коли чорні птахи вилітають з вікон церкви, знімали відпускаючи ворон.









неділя, 2 березня 2025 р.

Всесвітній день письменника

КНИГА З АВТОГРАФОМ


☝Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer).Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом прозаїків, поетів, публіцистів, журналістів, істориків та блогерів.
☝Хоч професія письменника і з'явилася багато століть назад, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. Відтоді Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.
☝Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.
☝Наша бібліотека вдячна кожному автору за презентацію своєї книги для наших читачів! Вітаємо всіх письменників з професійним святом! Дякуємо за світло, добро та знання, які несуть ваші книги! З вами Світ стає кращим!
За 65 років існування бібліотеки у нас відбулося безліч презентацій книг сучасних авторів, чим ми неймовірно пишаємось.
☝Пропонуємо відеоролик, в якому ви побачите наших почесних гостей, насправді їх значно більше.

пʼятниця, 28 лютого 2025 р.

За покликом серця (волонтерська діяльність)

 


Працівники нашої бібліотеки разом з користувачами та їх друзями долучилися до благодійної спільноти Шити_жити ЦБС Соломянського району м. Києва. На постійній основі ми шиєму адаптивну білизну та в’яжемо шкарпетки для поранених воїнів, які перебувають на лікуванні в шпиталях. Процес давно налагоджено, наша колега Павленко Наталія Володимирівна розкроює білизну, а Жукова Ольга Борисівна (більше ста виробів) та Комнатна Галина Олександрівна (більше трьохсот виробів) дома її шиють. Голуб Олена Генадіївна зв’язала біля сотні шкарпеткок.





Хто не має можливості та часу допомагати шиттям, в’язанням, приносять матеріали чи кошти на них. І все це робиться за покликом серця! Після важких ночей з тривогами та обстрілам, настає день, і приходить надія на перемогу, на щасливе і спокійне життя в Україні. Настає день, і наші жінки сідають за роботу і…кроять, шиють, в’яжуть! Бо є потреба. Там, на передовій наші чоловіки, брати, сини, дочки тримають кордони України, ціною власного здоров’я та життя!
Хто бажає долучитися, у будь який спосіб, телефонуйте: 073-444-29-10,
вул. Єреванська, 12




четвер, 27 лютого 2025 р.

"Вій" М.В.Гоголь

Книга-ювіляр



 "Вій - це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув"

( М. Гоголь)

Повість «Вій» Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Миргород» увійшла до золотого фонду світової літератури. Містична історія про нечисту силу не залишає байдужим жодного читача і досі. Свою роботу над повістю автор почав ще в 1833 році, ретельно підбирав імена персонажам, міняв структуру сюжету. Вперше твір було опубліковано у 1835 році, після чого не раз було перероблено.


Персонажі повісті:
Хома Брут- філософ із київської бурси, жертва Вія.
Панночка - вона ж відьма, над якою Хома Брут повинен був три ночі читати молитву.
Вій - монстр, який вбив Брута, з'являється в кінці повісті.
Халява - студент київської бурси, богослов, разом з Тиберієм і Хомою пішов на вакації та потрапив до відьми.
Тиберій Горобець - ритор, разом з Хомою і Халявою потрапив до відьми.

Сюжет: Хома Брут, учень київської бурси, вирушає на канікули разом зі своїми друзями Халявою та Тиберієм Горобцем. Але зустріч із відьмою перетворює відпочинок на боротьбу за власні життя і душу. Дивом здолавши нечисту силу, Хома повертається до Києва, і одразу дізнається, що померла молода панночка (відьма), яка заповідала, щоб саме Хома відспівував її. Чи зможе бурсак остаточно перемогти нечисту силу? З цього розпочинається моторошна історія. Три ночі Хома читав молитви. У першу ніч померла вилізла з домовини і стала шукати Хому. Догадливий бурсак окреслив навколо себе коло крейдою на підлозі - і нечиста сила не могла його перетнути. У другу ніч відьма закликала на допомогу силу-силенну всякої нечисті, яка шукала Хому, але не могла побачити його через магічне коло. Бурсак вийшов з церкви на ранок весь посивілий. На третю ніч в церкву набилася величезна кількість чудовиськ, які шукали бурсака. Для того, аби побачити його, привели Вія — найголовнішого серед гномів. Для того, щоб Вій міг глянути, нечисті довелося підіймати йому довжелезні повіки. Хома відчував, що не варто дивитися Вію в очі, однак не витримав і глянув. Негайно Вій вказав на нього пальцем і нечисть накинулася. Хома Брут загинув у ту ж мить. Тут пролунав другий спів півня, і нечисть, кинувшись геть з церкви, застрягла у вікнах і дверях. Інші два бурсаки, обговорюючи смерть Хоми, стверджують, що якби він не злякався і не подивився в очі Вію, то врятувався б.

Цікаві факти написання повісті:
☝За життя Гоголя повість «Вій» перевидавався двічі.
☝Готуючи в 1842 році повісті зі збірника «Миргород» до перевидання в другому томі своїх творів, М. Гоголь під впливом критики дещо переробив «Вія».
☝Автор не вважати надрукований твір завершеним, і часто змінював сюжет. Цього разу він змінив місце, де стара відьма перетворюється на молоду красуню, скоротив деталі епізоду в церкві, суттєво змінив описи передсмертних хвилин Хоми Брута та написав новий фінал.
☝Той факт, що такого персонажа, як Вій, немає в українському фольклорі, свідчить про наявність у повісті авторського вимислу. Дослідники вважають, що ім’я Вій утворене М. Гоголем за аналогією із зовнішністю: в нього повіки нависають над очима і закривають їх. У результаті, він не бачить світла й не боїться його, тому з легкістю перемагає Хому.
☝Свою повість письменник називав народним переказом (розповідь він чув і записав, не змінивши в ньому ні одного слова), в той час як жоден з літературознавців, істориків, фольклористів жодного разу ніде не змогли знайти жодних згадок (усних або письмових), хоча б віддалено нагадували сюжет «Вія».
☝У різні роки сюжет «Вія» цікавив багатьох режисерів, тому цей твір був неодноразово екранізований у різних країнах.
☝Пропонуємо до перегляду мультфільм "Вій"  за однойменною повістю М. Гоголя. Україна Кіностудія / кінокомпанія: Укранімафільм ...

 
☝У 1967 році режисери Костянтин Єршов та Георгій Кропачов зняли фільм "Вій" за мотивами однойменнох повісті Миколи Гоголя. Для прокату в Україні було створено україномовний дубляж; станом на 2021 рік жодної копії україномовного дубляжу ще не знайдено. Саме цей фільм запамятався багатьом прихильникам творчості Гоголя.




☝Так виглядала обкладинка книги "Вій" 1901 року


Малюнок з книги М.Гоголя "Вій" , художник Р.Штейн, 1901 р.

 



понеділок, 24 лютого 2025 р.

24.02.2022р.

Історичні реалії


Ранок 24 лютого 2022 року став для більшості українців початком найбільших потрясінь у їхньому житті. Близько четвертої години за київським часом 24 лютого президент Російської Федерації В.Путін оголосив про "спеціальну воєнну операцію" з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму.
Рятуючись від російського вторгнення, мільйони людей кидали свої будинки, розлучалися з близькими і рідними. А хто залишався в Києві не знали, чи увірветься дика російська навала до міста. Випробування, які випали на долю українців, змінили їх назавжди, змінили відношення до історії, відношення до життя!

Пропонуємо книжки з нашого фонду, які висвітлюють цю тему:

Юлія Бережко-Камінська, Алла Багірова
«Україна: пекельний 22-й»
Книга – щоденник перших місяців війни – живий, різноплановий, щирий. Тут є місце для численних фактів, особистих свідчень, емоційних розповідей, зауважень, реплік, повідомлень, рефлексій, есе. Кожен розділ збагачений спеціальними підготовленими інтерв’ю постраждалих від російсько-української війни, фотографіями з місць подій.

Іваницька Яна "Війна очима киянки" 
Книга про життя воєнного Києва, про те, як змінювалося внутрішнє "я" киян під тиском обставин, які гартували дух. Про людей, події, думки, переживання, ідеї, культурне життя столиці під час війни і навіть гумор. Про ЖИТТЯ всупереч поставлених путіним задач його знищити!

Олехнович Анастасія "На межі можливостей. Як вартові неба наближали перемогу"
Герої книжки - сміливці, які на межі можливостей, ціною свого життя, рятують сотні й тисячі українців. Вони борються за вільне українське небо, за майбутнє своїх дітей. Про новітніх героїв розповідають їхні командири, друзі та рідні.

Мероник Андрій "24.02"
Це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи і сумніви. Книжка про наших із вами сучасників.

неділя, 23 лютого 2025 р.

"Життя квітує в ріднім слові"

Літературно-музична зустріч
23 лютого в нашій вітальні відбувся захід, присвячений Всесвітньому дню рідної мови. Гостями на ньому була письменниця, журналістка науковий співробітник КУ "Боярський краєзнавчий музей" Аліна Третяк та боярчанка гітаристка-вокалістка, педагог Світлана Гужва. Про єдність поетичного та музичного, співаного слова йшлося на зібрані. Зокрема, про багатство і синоніміку української мови, про перспективу її розвитку і про тих, хто популяризував і захищав її в роки репресії і захищає у воєнне сьогодення. Аліна Третяк читала свою поезію, розповіла про долю мовника, десидента- шістдесятника, поета, боярчанина Івана Коваленка, а Світлана Гужва виконала низку пісень на його слова.

Під кінець заходу пролунала пісня " Ожиємо, брати, ожиєм!", як ствердження про перемогу!





"Ожиємо, брати, ожиєм" (слова Івана Коваленка, музика Олега Селіванова), виконує гітаристка-вокалістка Світлана Гужва


"Скіфська цариця" вірш декламує автор Аліна Третяк

четвер, 20 лютого 2025 р.

Міжнародний день рідної мови

Зустріч з письменницею Вірою Свистун

Напередодні Міжнародного дня рідної (материнської) мови наша бібліотека організувала зустріч для учнів 3-х класів Ліцею №149 з українською поетесою Вірою Свистун.


Письменниця презентувала дітям свою поетичну збірку «Теревені» та віршовану казку «Жилибули». Фактично це був справжній урок української мови для маленьких дітей. Урок незвичайний, з іграми, читанням вголос, загадками, розмовами, подарунками.


Цікаво, що в своїх творах письменниця використала фразеологізми, які вдало підкреслили унікальність української літературної мови.

Фразеологізми з книжок письменниці Віри Свистун.

Позаочі дременути – втекти невідомо куди.

Намастити салом п’яти – приготуватися до втечі.

Хапати дрижаки – замерзнути, трястись від холоду.

Решетом носити воду – робити дурну роботу.

Писати по воді – робити щось сумнівне.

Мити кості – ширити чутки, пліткувати.

Змести наїдки – швидко з’їсти все, що на столі.

Зробити великі очі – виявити подив, здивуватися.

Збити оскому – втратити зацікавленість, охолонути до чогось.

Купатися в любові – бути щасливим і коханим.