"Григорій Гурійович Верьовка - український композитор, хоровий диригент, педагог"
(до 125 років з дня народження)
Григорій Гурійович Верьовка (1895—1964) – український композитор і хоровий диригент, педагог, дослідник українського музичного фольклору. Організатор і перший диригент Державного українського народного хору.
Він спирався у своїй творчості на традиції народного співу та на носіїв цієї традиції. Збагачував хоровий стиль засобами музично-інструментального й хореографічного мистецтв, застосував елементи театралізації, сценографії. Та найголовніше – Верьовка усвідомлював хор як художню цілісність.
Григорій Гурійович народився 25 грудня 1895 року на Чернігівщині. Родина була бідною, а дітей було 12. Батько був постійно перебивався заробітками, щоби підтримати сім’ю. Але навіть нужденне життя не позбавило Верьовку-старшого покинути мистецтво, він був добрим музикою, грав на скрипці та співав у церковному хорі. Саме від нього Грицько успадкував музикальний дар. Особливо малого хлопчика заворожувала українська народна пісня.
Здобувати освіту хлопця віддали до місцевої трирічки, але побачивши талант до музики батьки віддали його до Архієрейського хору в Чернігові. Невдовзі він став семінаристом духовного училища.
У 1918 році Григорій вступив до Київського музично-драматичного інституту імені Лисенка до класу композиції під керівництвом Болеслава Яворського. Потім навчався на відділенні диригування в Олександра Орлова.
У 1919 році композитор разом із Павлом Тичиною та В. Магорським організовує великий самодіяльний хор, перетворений пізніше у капелу-студію імені Миколи Леонтовича.
Перші композиторські кроки Григорій зробив ще в Чернігівській семінарії. Але тоді це були не авторські твори, а обробка українських народних пісень. Лише в Києві Григорій почав писати власні інструментальні композиції для скрипки та симфонічного оркестру.
Помічницею і духовною сестрою для Верьовки стала його дружина Елеонора Скрипчинська. Разом вони створили колектив, який невдовзі засяяв яскравою зіркою на небосхилі.
Верьовка як композитор працював на ниві хорової та масової пісні. Твори колективу набули популярності та стали справжніми народними хітами, зокрема композиції присвячені рідній землі: “Ой, як стало зелено”, “Ой чого ти земле, молодіти стала” тощо. Жартівливі пісні також були присутні в репертуарі ансамблю, найяскравіша з них – народна “І шумить, і гуде”.
Окрім хору, Грирогій Верьовка очолював спілку композиторів України.
Помер видатний композитор 21 жовтня 1964 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Хор імені Григорія Верьовки ось уже понад 50 років щедро дарує своє неповторне, цілюще мистецтво мільйонам і мільйонам шанувальників по всьому світу. Із 1964 року хор незмінно носить ім’я свого засновника — талановитого композитора, диригента, педагога Григорія Гурійовича Верьовки.
Немає коментарів:
Дописати коментар