«Красицький Фотій Степанович – український художник, графік»

Художнє знайомства до 150 років від дня народження  

"Я завжди малював як серце підкаже й гадки не мав,

що мої роботи на пленері, те, як я передавав світло в сцені

та які кольори використовував,

наближають мене до «перших в Україні імпресіоністів»»

Фотій Красицький

Фотій Степанович народився 24 серпня 1873 року в селі Зелена Діброва Черніговськорї області в сім’ї Степана Антоновича Красицького – онука Тараса Шевченка, по лінії його старшої сестри Катерини. З дитинства мріяв малювати, тому став першим професійним художником в сім’ї, після Тараса Григоровича.

Красицький Фотій Степанович – український художник, графік

Початкову освіту здобув у місцевій школі, а далі навчався в найкращих художніх академіях України, після закінчення навчання жив і працював у Києві.

У 1888-1892 роках навчався у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка. Він прийшов до засновника академії з торбою повною малюнків, і відзначивши неабиякий талант хлопця М. Мурашко поселив його у себе вдома, познайомив з відомими митцями і призначив стипендію.

Продовжив освіту Красицький в Одеському художньому училищі  (1892–1894 рр) у КиріакаКостанді, а з 1894 року по 1901 рік навчався у Вищій художній школі при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де його вчителем став Ілля Рєпін. По завершенню навчання отримав «диплом із правом на чин Х класу при вступі на державну службу з правом викладання малювання в навчальних закладах».

У 1901 році намалював свою найвідомішу картину «Гість із Запоріжжя». Це була конкурсна робота по закінченні Санкт-Петербурзької Академії мистецтв.

1905 року Наукове Товариство імені Тараса Шевченка придбало це полотно з виставки і незабаром воно зайняло своє місце в експозиції Львівського музею українського мистецтва.

У 1916 році ходити чутки, що Львівський музей було пограбовано, тому Фотій Степанович вирішив зробити авторську копію улюбленої картини. Сьогодні вона зберігається в Києві в Національному художньому музеї України.

«Гість із Запоріжжя» 

З 1903 року Фотій Степанович постійно працював у Києві. Багато часу приділяв малярству, створюючи портрети тих, з ким його зводила доля, зокрема М.Грушевського, І.Франка, Л.Українки, І.Карпенка-Карого, М.Старицького тощо.

Портрет Л.Українки

"Біля криниці"

"Подруги"

З 1904 року видавав свої твори на листівках у власному видавництві «Квітка», для якого створив фірмовий знак.

1905 року брав участь у львівській виставці су­часного українського живопису. Після виставки вирушив на Полтавщину, де у селі Козацькому і познайомиться з Ганною Крикотень, котра стала йому дружиною і справжньою музою, а ще народила йому п’ятеро дітей. Родина оселилася у Києві у будинку, котрий називають «Замком Річарда», а згодом переїхала в дім на Пріорці.

Ганна Красицька (Крикотень) - дружина маляра Фотія Красицького (1873-1944), а праворуч її подруга та хрещена першого сина на майданчику Замку Річарда на Андрієвському узвозі в Києві, 1906 р. (фото Ф. Красицького). Фото з сімейного альбому

У 1906 році художник друкував свої малюнки та політичні карикатури в сатиричному журналі "Шершень", обкладинку першого номера зобразив в плакатному стилі - символи волі, робітництва, України. Ілюстрації до журналу «Шершень» та інші роботи митця знаходяться в Музеї Однієї Вулиці у Києві.

Перше видання журналу «Шершень», 

автор обкладинки Фотій Красицький

Красицький – був не твільки талановитим художником, а й чудовим педагогом: з 1916 року викладав у художньому училищі, в 1920-1922 у архітектурному інституті, з 1922 по 1926 рік  - Миргородському художньо-керамічному технікумі; з 1927 по –1939 рік, з перервами, в Київському художньому інституті.
З 1927 став професором.
Фотій Степанович також є автором розробок з питань викладання образотворчого мистецтва, зокрема:
«Рисування та малювання» (1929);
«Основи образотворчої грамоти»;
«Короткий порадник для са­­мо­діяльних художніх гуртків».

«Рисування та малювання» Фотій Красицький

«Основи образотворчої грамоти» Фотій Красицький

У червні 1941 року була відкрита перша персональна виставка Ф.Красицького. Але з початком бомбардувань Києва художник з родиною замість експонування змушений глибоко закопати картини у саду на Пріорці, що призводить до погіршення стану здоров’я митця.

За життя митець створив десятки живописних полотен, на яких зображав діячів української культури, пейзажі улюблених місць, жанрові картини з української старовини та побуту селян і, звичайно ж, образи за творами Т.Шевченка. Нині його твори є окрасою колекцій багатьох музеїв України.

Помер Фотій Красицький в Києві 2 червня 1944 року.