Вісім років тому ми реалізовували проєкт «Фактор війни. Мислення про майбутнє». За це період він масштабувався і став окремим напрямком роботи всієї бібліотечної системи Солом'янського району.
Війна триває донині і ми не перестаємо мислити про майбутнє.
То ж, публікуємо проєкт ще раз.
Кожне слово, кожен напрямок, кожна дія актуальні й донині.
«Фактор війни. Мислення про майбутнє»
МРІЯ. Наша мрія – сильна, незалежна, модна й модерна Україна, де живуть люди, які пишаються причетністю до свого народу
НА ЧАСІ. Сьогодні Українська держава здає тривалий екзамен на витримку. Перед українським народом стоять такі загрози та виклики, які часом важко усвідомити.
Ми розуміємо, що цей фронт надовго, здаватися не можна. Тому, як державний заклад культури, сприяємо перетворенню енергії, вивільненої Майданом, на реальні суспільні трансформації, підтримуємо публічну дискусію, яку веде держава в особі всіх своїх інститутів щодо адекватних відповідей на події, які відбуваються в нашій країні сьогодні.
КУДИ Й НАВІЩО. При грамотному, цілеспрямованому і систематичному використанню
бібліотечних технологій, бібліотеки як публічні громадські заклади мають велику спроможність сприяти вирішенню соціальних завдань, протистояти агресії засобами культурного продукування, відігравати одну з ключових ролей щодо формування ідентичності та соціального порозуміння, бути складовою зміцнення національної безпеки.
ОРІЄНТИРИ:
- компетентність – здатність впоратись із завданням;
- взаємодія - та допомога і порада, яка дозволяє бути самостійним, а не збільшує залежність;
- корпоративне волонтерство – злам трьох гравців: громада, державні заклади, волонтери;
- координація соціальних смислів - створення та коригування інформаційного контексту, який привертає увагу до актуальних питань.
МОДЕЛЬ. Власний бібліотечний проект «Фактор війни. Мислення про майбутнє»
ЗАВДАННЯ. Використання кейсу позитивних бібліотечних практик та ініціатив задля:
- посилення ролі культури в процесі суспільного примирення,
- уникнення соціальної самотності вразливих груп людей,
- формування у співгромадян солідарного бачення майбутнього та творення нового гуманістичного порядку суспільних відносин.
ДОРОЖНЯ КАРТА ПРОЕКТУ
І. «Українська література. Час війни» - презентація, популяризація, стимуляція читання жанру новітньої української фронтової, окопної літератури та військової репортажистики
ІІ. «Давати легше, ніж просити» - волонтерські активності
ІІІ. «Для тих, кому болить» - проявлення соціальної солідарності
ІV. «Бібліотека – координатор соціальних смислів» - трансформація бібліотечного простору задля систематичного і цілеспрямованого залучення користувачів до національно-патріотичного руху
V. «Думати глобально - діяти локально» - присутність бібліотеки в системі культурних комунікацій, які посилюють в суспільстві відчуття патріотизму.
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
І. «Українська література. Час війни» - популяризація жанру української фронтової, окопної літератури та військової репортажистики
1) «Читати, жити, перемагати» - презентації книжок, які художньо фіксують та осмислюють події від осені 2013 року й донині, тобто літературне проговорення, прописання й прочитання становлення новітньої Української держави.
Презентації книжок Руслана Горового «Казки на ніч» та «Ген воїна», Інни Ковальчук «Воскресле сонце», Лілії Завойської «Революція Гідності», Анастасії Дмитрук «Верните нам наше небо», Євгенії Кононенко «Російський сюжет», Сергія Батурина «Вакансія для диктатора», Лавка Лук’яненка «Від хохла до українця», Ірен Роздобудько «Ґудзик–2», Тетяни Яровициної «Тендітна сила», Сергія Лойка «Рейс» та «Аеропорт», Всеволода Стеблюка «Синдром АТО. Нотатки Айболіта», одного з авторів збірки «Слово про війну» Сергія Міщенка.
2) «Війна на три букви» - зустрічі з авторами та презентація творів, які виконують терапевтичну функцію для свого творця
Бійці АТО, ООС: прикордонник Володимир Патола (поет), офіцер ЗСУ Микола Поровський (письменник), доброволець Сергій Ухачевський (письменник), доброволець парамедик Сергій Міщенко (письменник), Олексій Бик (поет), начальник медичної служби Всеволод Стеблюк (письменник)
Переселенці: поетеса Марина Курапцева, бард Юрій Євсєєв, поет Ігор Рубцов
Волонтери: письменники В’ячеслав Купрієнко, Світлана Касьяненко, Руслан Горовий
3) «Розміновані слова» - презентація літературної творчості жителів Донбасу, Криму та внутрішньо переміщених осіб
Вечори пам’яті Сергія Терсімонова (Донецьк), Ірини Бохно (Севастополь), творчі вечори Оксани Стоміної (Маріуполь), Юрія Євсєєва (Сніжне), Марини Сухотєплової (Єнакієво), Ігоря Рубцова (Донецьк), Анни Гуцулки (Донецьк)
4) «Суворі лицарі української справи» - популяризація пригодницької літератури патріотичної тематики серед молодіжної аудиторії
Презентації: Микола Поровський «І бурею битва гриміла», Марія Морозенко «Іван Сірко. Великий характерник. Славетний кошовий», Антон Санченко «Левантійські канікули», Андрій Кокотюха «Червоний», Марина Гримич «Мак червоний в росі», Шерман Дрозд «Лють», Роман Коваль «Справа отамана Зеленого»
5) «Рядки, що бачили війну» - залучення до фонду та популяризація культових книг сучасної української літеартури військової тематики: «АД 242», Сергій Лойко «Аеропорт», Андрій Цаплієнко «Книга змін», Борис Гуменюк «Вірші з війни», Андрій Кокотюха «Вогняна зима», Василь Шкляр «Чорне сонце», Галина Вдовиченко «Маріупольський процес», Денис Казанський «Чорна лихоманка», Олексій Чюпа «Казки мого бомбосховища» та багато інших задля можливості художніми засобами донести до користувача правду про події Майдану та військові події на сході України
ІІ. «Давати легше ніж просити» - волонтерські активності
1) Мобілізація сил громади для співпраці з Волонтерським Центром для переселенців – постійна, цільова, предметна допомога переселенцям
2) Громадська ініціатива «Недільний обід у шпиталі» (започаткована на початку 2016 року) – щотижня громада в одній з бібліотек району готує домашні страви для поранених бійців, які перебувають на лікуванні у Центральному військовому госпіталі МО України
3) «Привітай воїна» - формування користувачами бібліотеки подарунків бійцям в зоні проведення ООС (АТО)
4) «Вижити й перемогти» - залучення волонтерського досвіду для ініціювання на місцях процесів трансформації суспільної свідомості. Вивчення досвіду створення стимулів і мотивацій людей доброї волі, які роблячи корисні справи, посилюють громадянське суспільство.
Волонтери і учасники АТО, ООС: Родіон Шовкошитний, Родіон Григорян, Галина Алмазова, Наталя Степук, Тарас Тополя, Олена Батинська, та інші.
ІІІ. «Для тих, кому болить» - проявлення соціальної солідарності та стимулювання громадянської активності
1) «З цих змучених, але світлих обличч слід писати сучасні ікони...» - залучення культурного капіталу бійців АТО, ООС до культурно-просвітницьких бібліотечних ініціатив
Бійці АТО: Олександр Ткачук, Мирон Марецький, Гліб Бажов, Володимир Регеша, Олександр Хаджинов, Леонід Остальцев
2) Підтримка сімей бійців ООС (АТО) та сімей-переселенців: посилення у людей відчуття належності до України, адаптація на новому місці проживання, дозвілля дітей, збір посильної допомоги
3) «Психологічна підготовка» - навчальні семінари-практикуми для надання психологічної допомоги (спільно з Волонтерським рухом «Повернись живим»)
4) «Вільні люди» - практикуми безпечного поводження зі зброєю для юнаків призовного віку (спільно з ГО «Український легіон» за участі військового експерта, полковника Святослава Стеценка)
5) «Війна ближче ніж здається» - створення альтернативного контенту задля протистояння агресії засобами культурного продукування (спільно з Історичним клубом «Холодний Яр»)
6) «Не просто прапор» - виготовлення і відправлення для ЗСУ в зону проведення АТО та ООС національних прапорів.
7) «Не просто малюнок» - організація виготовлення і відправлення в зону проведення АТО та ООС для підрозділів ЗСУ малюнків та оберегів
VI. «Бібліотека – координатор соціальних смислів» - стимулювання освоєння національної культури, усвідомлення користувачами національної ідентичності, залучення їх до національно-патріотичного руху
1) Творення сучасної української героїки та новітньої міфології, підтримка патріотизму в молодіжному середовищі
Актор і боєць АТО Дмитро Лінартович, музиканти і громадські діячі Олександр Ярмола (гурт «Гайдамаки»), Сергій Василюк («Тінь Сонця»), Микола Бакуринський, поетеса Настя Дмитрук, кобзар Тарас Силенко
2) «Арт-спротив» - залучення культурного капіталу творчих осіб як м’якої сили задля конструктивної протидії ворожій пропаганді.
Видатні діячі культури - Народна артистка, Герой України Ніна Матвієнко, Народна артистка України Галина Яблонська, Народна артистка України Людмила Семененко, оперна співачка Світлана Євдокименко, Заслужена артистка України Олена Косінова, Заслужена артистка України та Польщі Ірена Захарко, бандуристка Ганна Старікова, музикант Роман Коляда, барди: Сергій Мороз, Ігор Якубовський, Олександр Мельник, Ігор Жук, поетеси Лілія Завойська, Тетяна Яровіцина, Анна Багряна, Ірина Мацко, поети, громадські діячі Олена Осмоловська, Тетяна Майданович, Михайло Орлюк, Костянтин Мордатенко.
3) «Історична грамотність» - праця над меседжами соціальної пам’яті, посилення у людей впевненості і гордості за власну країну.
Активізація дискусій про злочини тоталітарного режиму - дисиденти, громадські діячі: Василь Овсієнко, Левко Лук’яненко; письменники Роман Коваль, Тетяна Лемешко.
Викорінення спотворених уявлень про українське минуле:
- зустрічі з письменниками: Роман Коваль, Володимир Білінський, Володимир Шовкошитний, Андрій Кокотюха;
- презентації друкованих видань: громадські діячки Ганна Земко (журнал «Слово Жінки», Валентина Литвинова (бібліотека газети «День»)
4) «Музи не мовчать» - популяризація розвитку традиційних народних ремесл та художних промислів
Майстер-класи: малювання по склу, майстриня Світлана Рак, писанки, майстриня Любов Романів, художня графіка, художниця Надія Василенко-Коров’янська.
V. «Думати глобально - діяти локально» - присутність бібліотеки в системі культурних комунікацій, які посилюють відчуття патріотизму та приналежності людини до своєї держави
1). Посилення ролі культури задля суспільного примирення
2). Ініціація корпоративної відповідальності
Комунікаційні зв’язки з бібліотеками м. Дружківка (дитяча бібліотека) та м. Краматорськ (бібліотека імені Пушкіна) – сервісне обслуговування по збору і передачі книжок українською мовою для поповнення фондів даних бібліотек
3). Формування громадської думки про бібліотеку як про сучасний полікультурний об’єкт некомерційного характеру, що діє в умовах, які стрімко змінюються
4) Стимулювання посилення інтересу молоді до пізнання традиційної української культури, комунікація між творцями й споживачами сучасного культурного продукту
ПАРАДИГМА.
Фактор війни вніс кардинальні зміни у людські життя. Сьогодні мислення про майбутнє – це терапія травм минулого, це - послідовний захист національних інтересів, це - створення перспектив для всіх соціальних груп, це - побудова простору для творчості, це - сприяння розкриттю особистості, це - наші малі кроки до великої свободи…
Ідея і втілення @Іванна Щербина email: library1@ukr.net
