Європейська конвенція з прав людини

Інформування до 75 років з часу підписання

Європейської конвенції з прав людини - однин із найважливіших інструментів захисту прав і свобод на європейському континенті. Це європейське свято демократії та правозахисту, яке дає змогу осмислити історію, цінності та сучасне значення цього фундаментального документа.

Історія створення: 

Ідея створення Конвенції виникла після Другої світової війни як відповідь на жахливі злочини, вчинені нацистським режимом. Засновники Ради Європи прагнули створити механізм, який би не лише проголошував права людини (як це зробила Загальна декларація прав людини ООН), а й забезпечував їхній захист на практиці.

☝1948 рік: Загальна декларація прав людини ООН закладає моральні та філософські основи.

☝1949 рік: Створення Ради Європи.

☝950 рік: 4 листопада в Римі підписано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, що стало знаковим моментом в історії європейського права.

Основні цінності Конвенції

Європейська конвенція з прав людини ґрунтується на ключових цінностях, що формують правову культуру Європи:

☝Принцип верховенства права: Усі дії державних органів повинні відповідати нормам закону, а права людини мають бути захищені законом.

☝Демократія: Конвенція захищає не лише індивідуальні права, але й право на вільні та чесні вибори, що є основою демократичних інститутів.

☝Повага до людської гідності: Фундаментальною ідеєю Конвенції є захист людської гідності, що виражається, зокрема, у забороні катувань та нелюдського поводження.

☝Сучасне значення: від Статуту до живого права

За 75 років свого існування Європейська конвенція з прав людини трансформувалася з юридичного документа в динамічну систему захисту прав.

Це стало можливим завдяки:

☝Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ): Цей інститут відіграє ключову роль у тлумаченні та застосуванні Конвенції. Його рішення, які є обов'язковими для держав-учасниць, постійно розширюють сферу дії прав людини, адаптуючи їх до нових викликів.

☝Практика ЄСПЛ: Рішення Суду стали живим джерелом права, що формує правозахисну практику в усіх країнах-членах Ради Європи, включаючи Україну.

☝Роль для України: З моменту вступу до Ради Європи, Україна ратифікувала Конвенцію, що надало українцям додатковий механізм захисту своїх прав на міжнародному рівні. В умовах війни, коли права людини зазнають грубих порушень, звернення до ЄСПЛ стало особливо актуальним.

☝У листопаді 1998 року Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини були об'єднані в новий постійно діючий орган  - Європейський суд. До його складу увійшов представник України, який бере участь у засіданнях вищої палати суду при розгляді справ за позовами українських громадян.

☝Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року. МЗС України затвердило офіційний переклад 27 січня 2006 року.

Виклики сьогодення

Попри всі досягнення, Конвенція та система її захисту стикаються з новими викликами:

☝Технологічний прогрес: Питання конфіденційності даних, захисту персональної інформації та свободи слова в інтернеті.

☝Глобальні конфлікти: Війни, зокрема агресія Росії проти України, створюють безпрецедентні виклики для захисту прав людини.

☝Кризи міграції: Питання прав мігрантів, біженців та шукачів притулку.

☝Протидія тероризму: Заходи боротьби з тероризмом, що можуть обмежувати права та свободи людини.

Підсумки та перспективи

Досягнення є значними: сотні тисяч громадян Європи отримали справедливість завдяки ЄСПЛ, а Конвенція стала орієнтиром для національного законодавства. Однак, перед Європою стоїть завдання зберегти та посилити ці інституції, адаптувавши їх до нових реалій, щоб принципи прав людини залишалися непохитними.