«КОСМІЧНИЙ IQ»

Вікторина та цікаві факти про космічні здобутки людства

12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Всесвітній день авіації та космонавтики. Свято присвячене першому польоту людини в космос.

Пропонуємо ВІКТОРИНУ, щоб перевірити свої знання в цій галузі.

Натисніть стрілочкою квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі. Нехай все буде КОСМІЧНО!

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.

Юрій Гагарін

Перший пілотований політ багаторазового транспортного космічного корабля Колумбія «STS-1» відбувся 12 квітня 1981 року. Командиром екіпажу був ветеран американської космонавтики Джон Янг, пілотом — Роберт Кріппо. Політ був (і залишається) унікальним: найперший, фактично, випробувальний запуск космічного корабля, проводився з екіпажем на борту.

Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20 століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Безумовно, найвідомішим українцем, хто має відношення до космосу, є батько всієї радянської космонавтики Сергій Корольов: він доклав руку до більшої частини ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Сергій Корольов

Ще одним українцем, який залишив значний внесок в космонавтиці, є Валентин Глушко: творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом був створений проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».

Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». 

Павло Попович

А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів. Леонід Каденюк був справжнім патріотом. Дякуючи йому, на космічну орбіту вперше був доставлений український прапор, а в космічному просторі звучали пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, Софії Ротару і Назарія Яремчука. Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" космонавт обрав Гімн України, а також взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар".

Леонід Каденюк

Робе́рта Лінн Бо́ндар - перша канадська жінка-астронавтка і перша лікарка-неврологиня, яка побувала в космосі ув 1992 році. Народилася в родині етнічних українців родом з м. Городенка, Івано-Франківщини. Володіє українською мовою.

Робе́рта Лінн Бо́ндар

Працю українських працівників ракетно-космічної галузі цінують у всьому світі. Відомий інженер і підприємець Ілон Маск, що інвестує мільйони доларів в розвиток космічної галузі заявив, що українська ракета «Зеніт» по праву вважається однією з кращих раніше створених моделей.

Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила в топ-п’ятірку країн за кількістю космічних запусків. Наразі пріоритетним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, участь у реалізації міжнародних проектів.

За джерелами сайтів:

http://bckolgium.com.ua/dates/3138-vsesvtny-den-avacyi-kosmonavtiki-den-pracvnikv-raketno-kosmchnoyi-galuz-ukrayini.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2440097-sogodni-vsesvitnij-den-kosmonavtiki.html

"ТАЄМНИЦІ ПИСАНКИ"

Вікторина до Свята Великодня

Великдень — одне з найважливіших християнських свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа після розп’яття. Це свято має глибоке духовне значення і поєднує релігійні традиції з народними звичаями.

Великдень – свято радості, віри й надії! Всі ми готуємось до нього з піднесеним настроєм: печемо паски, фарбуємо та розписуємо яйця - найголовніші атрибути цього свята. А що ви знаєте про обряди та традиції Великодня? Пропонуємо вікторину, яка допоможе вам перевірити свої знання! Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку, і рухайтесь далі за стрілочкою.

Цікаві факти про Великдень:

☝Свято не має фіксованої дати — його відзначають у першу неділю після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Тому дата щороку змінюється.

☝В Україні Великдень має особливо багаті звичаї:

В ніч із суботи на неділю проходить святкова служба.

Люди йдуть до церкви освячувати кошики з їжею.

Вітаються словами:

«Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»

☝Неодмінним атрибутом свята є Великодній кошик до якого кладуть:

паску (святковий хліб),

яйця (крашанки та писанки),

ковбасу, шинку, сир, масло, хрін і сіль.

Кожен продукт має символічне значення (життя, достаток, очищення тощо).

Крашанки — яйця, пофарбовані в один колір.

☝Писанки — розписані орнаментами яйця, які мають символічні знаки (сонце, життя, захист).

☝За народними звичаями діти та дорослі в цей день грають у "битки" яйцями, щоб дізнатися чия крашанка міцніша.

"ВЕЛИКОДНІЙ ЗАЙЧИК"

Майстер-клас

Ліцей №149 3б клас

Незабаром святкуватимемо Великдень, тож важливо до нього підготуватися як слід. Дорослі печуть пасочки, фарбують або розписують яйця – символ життя, готують смачні страви. А ми вирішили з дітками створити святковий атрибут – Великоднього Зайчика. Він може прикрасити святковий стіл, створивши чудову атмосферу. Зайчик має кишеньку, в яку можна заховати крашанку. Такий святковий сувенір, створений власними руками дитини – найкращий подарунок рідним. В Україні цей символ з’явився нещодавно, але став улюбленим атрибутом Великодніх свят, як дітей так і дорослих. Два дні поспіль 8 та 9 квітня ми проводили майстер-класи в приміщенні Ліцею №149 для учнів 3а та 3б класів в цілях безпеки. Діти залюбки творили Великодніх Зайчиків  разом з нами! Ми підготувалися до свята!

Ліцей №149 3б клас

Походження символу

☝Великодній зайчик (пасхальний кролик) бере початок із Німеччина. Там ще з XVI–XVII століть існувало повір’я, що заєць приносить дітям фарбовані яйця на Великдень. Цей образ пов’язаний із:
весною (зайці символізують родючість і нове життя),
дохристиянськими віруваннями про оновлення природи.
☝Пізніше традиція поширилася в США завдяки німецьким емігрантам у XVIII столітті. Там зайчик став дуже популярним і перетворився на комерційний символ (солодощі, декор, подарунки).
🐰 Як зайчик “прийшов” в Україну
В Україну ця традиція потрапила значно пізніше — переважно:
після здобуття незалежності (1990-ті роки), через вплив західної культури, фільмів, реклами та брендів, разом із популяризацією святкування Великодня у більш “європейському” стилі.
Особливо активно образ зайчика почав з’являтися у:
дитячих книжках і мультфільмах,
супермаркетах (шоколадні зайчики),
святковому декорі.
☝У традиційній українській культурі головні символи Великодня — це:
писанки та крашанки, паска, кошик для освячення в церкві.
☝Зайчик не є автентичним народним символом в Україні, але:
добре прижився як дитячий та декоративний елемент, став частиною сучасної міської культури святкування.

"ЖИВИ НАПОВНУ: ОБИРАЙ ЗДОРОВ'Я"

Вікторина та інформування до Всесвітнього дня здоров'я

7 квітня щороку відзначається Всесвітній день здоров'я (World Health Day)!Свято заснували у 1950 році на честь прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я у 1948 році.

☝Актуальність стану нашого з вами здоров'я обумовлена ​​зростанням і зміною характеру навантажень на людський організм, в зв'язку зі збільшенням ризиків техногенного та екологічного характеру. Для українців негативний вплив на здоровя додають військові дії, які відбуваються на території України. Повітряні тривоги, руйнування будинків від ракетних ударів та шахедів, загибель людей, неможливість планувати своє життя, роботу, відпочинок, навчання створюють негативні умови, коли втримати ментальне здоров'я дуже важко. У ситуації, що склалася турбота про своє здоров'я і самопочуття пов'язані з виживанням і чсто залежать тільки від нас.

☝Тож хочеться в День здоров'я нагадати всім основні складові здорового способу життя: гігієна; рух - це життя; відмова від шкідливих звичок; здоровий сон; правильне харчування; загартовування; профілактика захворювань. Дуже важливо знайти для себе цікаву справу, яка б приносила задоволення і відволікала від негативних думок.

☝Пропонуємо вікторину, яка нагадає вам прості істини, які допоможуть жити наповну та відчувати себе здоровими фізично і ментально!

ДЕНЬ ПОСМІШКИ

Вікторина та цікаві факти до Дня Сміху

День сміху або День дурня святкують в Україні та світі 1 квітня. Це свято не є офіційним державним вихідним, але популярне серед населення, оскільки цього дня заведено розігрувати друзів, колег та знайомих, жартувати та підіймати настрій.

Ми вже не один рік зустрічають День сміху в умовах війни, яку розв'язала росія. Приводу сміятися, жартувати немає. Але українці завжди малий добрий гумор, і вміли висміювати ворога. У цей день важливо знайти привід для усмішки та жартів на зло жорстокому ворогу, який не знає, що таке добро й позитив.

Сміх — це потужний інструмент емоційного розвантаження, що зближує людей, покращує здоров'я, знижуючи рівень стресу та зміцнюючи імунітет. Він є зовнішнім виявом радості, позитивних емоцій та здатності бачити світло в будь-якій ситуації. Сміх — найкращі ліки, що лікує душі та продовжує життя.

Смійтеся на здоровя!

Пропонуємо вікторину, завдяки якій ви дізнаєтесь цікаві речі про сміх та як святкують цей день в інших країнах!

Дайте відповідь на запитання, натиснувши квадратик з правильною відповіддю, на вашу думку і рухайтесь далі за стілочкою Бажаємо успіху!

Відомі та влучні цитати про сміх:

☝«Люблю людей, з якими завжди весело. Сміх — ліки від хвороб. Обожнюю сміятися. Думаю, в людині це найголовніше», — Одрі Хепберн.
☝«Найкрасивіші речі в житті — це далеко не речі... Це люди, місця, спогади... Це почуття, моменти, усмішки та сміх».
☝«Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя», — Віктор Гюго.
☝«Хвилина сміху прирівнюється до 25 хвилин занять аеробікою».
☝«Людина, яка вміє сміятися, має імунітет до життєвих негараздів».
☝«Сміх — це короткий шлях між двома людьми», — Фрідріх Ніцше.

Чому сміх важливий (науковий погляд)

☝Здоров'я: Сміх розширює судини, покращує кровообіг і знижує ризик серцево-судинних хвороб.
☝Імунітет: Щирий сміх стимулює вироблення антитіл, підвищуючи опірність до вірусів.
☝Антистрес: Він зменшує біль та захищає від руйнівної дії стресу.

І. ВІЛЬДЕ "МЕТЕЛИКИ НА ШПИЛЬКАХ"

Голосні читання та інформування 

до 90 років від часу виходу повісті у світ

У 1935 році у львівському часописі "Нова Хата" Ірина Вільде видала першу повість з трилогії «Метелики на шпильках» (окремим виданням у 1936 р.). За цей твір письменниці було присуджено премію Товариства письменників та журналістів імені Івана Франка за 1935 рік. Продовження повісті «Метелики на шпильках», було видане також у 1935 році, у тому ж львівському часописі «Стара хата» під назвою «Б'є восьма». У 1939 році вийшла друком повість «Повнолітні діти», яка склала разом із «Метелики на шпильках» і «Б'є восьма» цикл «Метелики на шпильках».

На заняттях клубу української мови "Мова і розмова", який існує в нашій бібліотеці  третій рік ми згадали цей твір-ювіляр та поділились враженнями від прочитаного.

Головні меседжі повісті:

«Метелики на шпильках» Ірини Вільде (частина трилогії) — це психологічна повість про дорослішання дівчини-гімназистки Даринки на Буковині під румунською окупацією. 

Твір висвітлює складну адаптацію до дорослого світу, тиск патріархальних норм, психологічні травми, пошук власної ідентичності, перше кохання та формування політичної свідомості.

Основні теми та сюжетні лінії:

Дорослішання («пришпилені метелики»): Головна героїня Дарка почувається, як метелик, пришпилений до колекції, через суворі обмеження, вимоги суспільства та патріархальне виховання, що змушує дівчат бути лише красивими «іграшками».

Соціальний тиск та особистий вибір: Дарка намагається звільнитися від примусових рамок, виборюючи право на власну думку та власне життя.

Складність життя у «чужій» державі: Події розгортаються на фоні національного гніту (окупація Буковини Румунією), тому дорослішання поєднується з необхідністю робити політичний вибір.

«СЕРГІЙ КІЛЕССО: СПАДЩИНА В КАМЕНІ ТА СЛОВІ»

Знайомство до 95 років з дня народження

Сергій Костьович Кілессо (28.03.1931–30.06.2012) - Заслужений архітектор України, який усе життя присвятив дослідженню вітчизняної архітектури та залишив слід не лише в науці, а й у пам’яті сучасників. Він зробив подвійний внесок в українську культуру. Пропонуємо познайомитися з його спадщиною «у камені та слові». Він брав участь у дослідженні та відновленні знакових пам'яток України, зокрема Києво-Печерської лаври та багатьох храмів. Його науковими роботами користуються сучасники і досі, вони стали основою для сучасного розуміння розвитку українського архітектурного стилю та збереження культурної ідентичності.

Кілессо — це фахівець зі збереження спадщини, а не “звичайний” архітектор новобудов.

Він працював із такими об’єктами, які сьогодні входять до найцінніших пам’яток України.

Біографія:

☝Народився С. Кілессо у м. Києві в родині відомого лікаря Костянтина Григоровича Кілессо.

☝Після закінчення Київської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка навчався на архітектурному факультеті Художнього інституту в м. Києві в майстерні В. Г. Заболотного.

☝За дипломний проєкт «Критий стадіон на 10 000 місць» отримав «відмінно» і разом з колегами почав працювати над проєктом Палацу Спорту в «Київпроекті».

☝Після закінчення інституту одержав направлення на роботу в Києво-Печерський заповідник на посаду завідувача відділу охорони і реставрації пам'яток архітектури.

☝Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997-2007).

Основні архітектурні твори:

☝Реставрація Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври (1958-1962, у співавторстві з Є. Лопушинською); корпусів соборних старців і клірошан Києво-Печерської лаври (1958-1965);

☝Свято-Троїцької церкви Мотронинського Свято-Троїцького монастиря (1965-1969);

☝Іллінської церкви – усипальниці Б. Хмельницького в с. Суботові (1977, іконостас – 1995);

☝Консервація і відбудова бастіону В.Дорошенка Чигиринської фортеці (1995, співавтор В. Андрущенко);

Нові споруди: житлові будинки в Києві – вул. Велика Житомирська, 14 (1968); вул. Січових стрільців, 70 (1975) ; каплиця Святої покрови у Чигирині (1995); пам’ятник Лесі Українки в Луцьку (1997 у співавторстві з архітектором В. Жигуліним, скульптори М.Обезюк і А. Німенко);

Б. Хмельницькому в с. Суботові (1995, скульптор Є. Кунцевич)

☝Розробив проекти відродження комплексу Мотронинського Свято-Троїцького монастиря (у співавторстві 1996-1998); храмових комплексів для села Моринці (Чигиринського р-ну, Черкаської обл., 1997); Володимирського собору з огорожею та дзвіницею в м. Чигирині (1999).

☝Серед наукового доробку Сергія Костянтиновича – дослідження творчості архітекторів В. Городецького, В. Заболотного, Я. Сокола, О. Вербицького. Опублікував понад 300 наукових і науково-популярних робіт, розвідок, есе.

Помер 30 червня 2012 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

ЛЮКО ДАШВАР

Зустріч з письменницею

22 березня в нашій бібліотеці відбулася чудова літературна подія – на зустріч з читачами завітала «золотий письменник України», редакторка, сценаристка та журналістка Люко Дашвар (Ірина Чернова).

За 20 років літературної діяльності вона створила більше двадцяти сценаріїв до фільмів та написала майже 15 романів, які одразу ставали популярними серед читачів та отримали відзнаки і нагороди. Загальні рекордні наклади, що впевнено крокують до мільйона є тому підтвердження.

Неймовірне задоволення після прочитання книги поспілкуватися з автором, тож зустріч пройшла в теплій, невимушеній атмосфері, письменниця згадала попередні романи та презентувала свої новинки – роман «Спадок» та «Харизмат. Книга1», в яких підняла тему сучасної війни в Україні.

В своїх творах пані Ірина пише про життя без прикрас, про те як воно є насправді, інколи без цензури, без жалю до свого читача, але правдиво та по справжньому.

Багато запитань від читачів продемонстрували зацікавленість літературною діяльністю Люко Дашвар!

Пиріг від вдячних бібліотекарів

Біографія письменниці

☝Ірина Чернова – народилася 3 жовтня 1957 року в Херсоні. Письменниця виховувалась в звичайній родині в якій батько був родом з Миколаєва, а мама з Одеси.

☝Освіту Ірина здобула в Одеському інституті легкої промисловості за спеціальністю – інженер механік.

☝Після отримання першої вищої освіти, вступила в Академію державного управління при Президентові України на факультет державного управління.

☝Пропрацювавши невеликий період за інженерною освітою, Ірина зрозуміла, що обрала не той напрям і ризикнула розпочати нове життя.

☝Першим кроком стала посада журналіста у 1986 році.

☝У 1991 році Ірину призначають головним редактором Херсонської молодіжної газети.

☝У 2001 році обіймає посаду головної редакторки газети “Селянська зоря”.

☝Остаточно зрозумівши своє місце в житті, Ірина проходить навчання у школі практичної журналістики та закінчує курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна. Відомо, що письменниця також навчалася у школі практичної журналістики та на курсах з   нейролінгвістичного програмування.

☝Починаючи з 2006 року письменниця займається лише літературною та сценаристською діяльністю.

☝2007 році презентує свою першу книгу “Село не люди”, яка викликала справжній фурор і стала лауреатом премії “Коронація слова 2007".

☝Роман “Молоко з кров’ю” – дипломант “Коронації слова 2008”, переможець конкурсу “Книга року Бі-Бі-Сі – 2008”.

☝Роман “РАЙ.Центр” – дипломант конкурсу “Коронація слова 2009”.

☝У 2012 році Люко Дашвар отримує відзнаку “Золотий письменник України”. Така нагорода надається тим авторам, чиї твори були продані накладом більше 100 тисяч примірників. Наклади Люко Дашвар доходять до 900 тис. 

☝Псевдонім Люко Дашвар письменниця вигадала, зібравши склади і літери імен дорогих для неї людей.

Книги авторки:

"Село не люди" (2007)

"Молоко з кров'ю" або «Примха» (2008)
"Рай.Центр" (2009)
"Мати все" (2010)
Трилогія "Биті Є":
 "Биті є. Макар"(2011)
 "Биті є. Макс" (2012)
"Биті є. Гоцик" (2012)
"На запах м'яса" (2013)
"ПоКров" (2015)
"Ініціація" (2018)
"#галябезголови" (2020)
"Село не люди 2. Добити свідка" (2021)
«СпАДок» (2023)
"Харизмат. Книга 1" (2025)

"ТУБЕРКУЛЬОЗ: ЗНАЙ, ДІЙ, ЗАХИЩАЙСЯ"

 

Інформування до Всесвітнього дня боротьби із захворюванням на туберкульоз

     Туберкульоз займає особливе місце серед соціальних і медичних проблем людства.

Туберкульоз не ліквідований в жодній країні світу. Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя помітно зросла розповсюдженість туберкульозу у всьому світі.

 Всесві́тній день боротьби́ про́ти туберкульо́зу встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров'я, який відзначається щороку 24 березня в ознаменування того, що цього дня у 1882 році лікар Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу — туберкульозну бацилу. Це стало першим кроком на шляху діагностування і лікування небезпечного захворювання.У 1993 році Всесвітня організація охорони здоров’я визнала туберкульоз глобальною проблемою. В Україні з 1995 року офіційно зареєстрована епідемія туберкульозу.

        ☝ На туберкульоз хворіють із часів появи людства. Туберкульозні ураження хребта виявлені під час дослідження останків людини періоду неоліту (5 тисяч років до нашої ери). Їх також знаходили у Єгипетських муміях (2700 років до нашої ери).

    ☝У 1882 році німецький вчений Роберт Кох виявив збудник туберкульозу - туберкульозну бацилу, яку було названо паличкою Коха (сьогодні - мікобактерія туберкульозу).

        ☝ В 1895 році відомий німецький вчений Рентген відкрив промені, пізніше названі його іменем. І в тому ж році отримав першу рентгенограму, що дозволило лікарям в подальшому використовувати цей винахід для діагностики туберкульозу.

      Якщо Ви вважаєте, що на туберкульоз хворіють лише люди з груп ризику (алкоголіки, наркомани, безхатькі), а вам це не загрожує, зверніть увагу:

- в Україні на обліку в протитуберкульозних диспансерах перебуває кожен 50-й дорослий мешканець України;

- кожну годину троє наших громадян захворюють на туберкульоз;

- кожну годину одна людина помирає від цієї небезпечної хвороби.

П’ять фактів, які варто знати про туберкульоз:

1. Туберкульоз – інфекційне захворювання, на яке хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності та соціального положення;

2. Збудник захворювання – мікобактерія туберкульозу (або паличка Коха) – надзвичайно стійкий і, потрапляючи в навколишнє середовище, залишається небезпечним до 12 місяців;

3. Зараження найчастіше відбувається під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму захворювання, при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокроти та слини, та при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби;

4. Зараження може відбуватися також, коли мікобактерії потрапляють в організм з пилом, через предмети вжитку, посуд та постіль, папери, недопалки хворого на туберкульоз у відкритій формі тощо;

5. Захворювання розвивається, коли у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, травм, а також недостатнього харчування, поганих житлових умов, виснаження праці тощо.

Якщо Ви маєте такі симптоми:

-стійкий кашель з виділенням мокроти;

-тривале підвищення температури тіла;

-швидка втомлюваність;

-втрата апетиту та надмірне безпричинне схуднення;

-надмірне потовиділення, особливо вночі;

-задишка, кровохаркання.

     Не вагайтесь, а зверніться за консультацією до дільничного терапевта або лікаря-фтизіатра (пульмонолога)!!!

Пам’ятайте! 

     ☝що своєчасно виявити захворювання на туберкульоз у дорослих можна виявити за допомогою аналізу мокроти на вміст палички Коха або флюорографічного обстеження, а у дітей – за допомогою туберкулінової діагностики (проби Манту).

     ☝Своєчасне кваліфіковане лікування дозволяє у 95% випадків повністю вилікувати туберкульоз, скоротити термін перебування у стаціонарі та значно зменшує ризик ускладнень та розвитку стійких до ліків форм туберкульозу. Лікування туберкульозу в Україні - безкоштовне!

Щоб уберегтись від туберкульозу:

-намагайтеся вести здоровий спосіб життя (регулярно відпочивайте, не паліть і не зловживайте алкоголем);

-докладіть зусиль, щоб харчування вашої родини було якомога більш повноцінним;

-проводьте систематичне прибирання житла, провітрюйте його, не допускайте накопичення пилу;

-регулярно, не рідше 1 разу на 2 роки, проходьте флюорографічне обстеження органів грудної клітини (для дорослих), яке проводиться безкоштовно;

-слідкуйте за своєчасним проведенням туберкулінодіагностики у дітей (1 раз на рік) та її результатами;

-стежте за обов’язковим щепленням вакциною БЦЖ дітей у віці 7-ми та 14-ти років (при відсутності протипоказань);

-намагайтеся не допускати контакту дітей з родичами, хворими на туберкульоз, не беріть із собою дітей, коли відвідуєте хворого на туберкульоз у лікарні;

-намагайтеся обмежувати контакти з хворими на туберкульоз, оберігайте немовлят та маленьких дітей від контактів з незнайомими людьми (відвідування ринків, магазинів тощо);

-утримуйтеся від купівлі продуктів на стихійних ринках;

-при контакті з хворими на туберкульоз пройдіть позачергове обстеження у лікарні.

за матеріялами:

https://smr.gov.ua/uk 

"Ісмаїл Гаспринський - видатний кримськотатарський просвітник"

 Сьогодні зростає інтерес до видатних співвітчизників, які зробили значний внесок у справу утвердження національної самосвідомості кримських татар. Однією з таких особистостей є  видатний просвітник Ісмаїл Гаспринський.

Ім'я Ісмаїла-бея Мустафи-оглу Гаспринського (8.03.1851–11.09.1914) стало для кримськотатарського народу символом відродження тюркізму, знаменом перемін, відмовлення від старих догм і стереотипів. І. Гаспринський був одним із найвідоміших педагогів-реформаторів кінця XIX – початку ХХ ст. Вплив його ідей позначився при підготовці і проведенні реформи національної школи, розробці проблем рідної школи, створенні перших національних підручників. Зачинатель справи просвіти кримськотатарського народу і її лідер, І. Гаспринський присвятив життя справі єднання традиційної духовності з передовими досягненнями європейської культури, чим здобув заслужений авторитет серед усіх ісламських народів Російської імперії та Близького й Середнього Сходу.

Цікаві факти з життя:

☝Батько Ісмаїла Гаспринського був прапорщиком. Він був родом з Гаспри. Тому взяв собі таке прізвище.

☝Перший мусульманський щотижневик у російській імперії “Терджиман” (“Перекладач”) 35 років був єдиною тюркомовною газетою.

☝Просвітник цілих чотири роки домагався дозволу російської влади на видання цієї газети.

☝Ісмаїл Гаспринський був знайомий з Агата́нгелом Кримським.

☝Перша дружина Ісмаїла була донькою власника готелю та саду в місті Ялта – Моллі Асана. Він продав свій сад і будинок щоб його зять міг видавати свою газету.

☝Почав видавати перший кримськотатарський часопис для жіноцтва «Жіночий світ», головним редактором якого була його донька Шефіка.

☝В 1910 році французький журнал висунув його кандидатуру на отримання Нобелівської премії за його культурно-просвітницьку, соціальну та політичну діяльність.

☝Ввів в освіту знаменитий звуковий метод.

☝Книга автора “Ходжа-і-суб’ян” (“Учитель дітей”) багато разів перевидавалася та була найпопулярнішим виданням у тюркомовному світі.

Похований письменник в Бахчисараї.

За матеріалами: 

https://dovidka.biz.ua/ismail-hasprynskyy-biohrafiya-ta-tsikavi-fakty

«Казкові образи Костя Лавро»

Художнє знайомство до 65 років від дня народження ілюстратора

Костянтин Тихонович Лавро, відомий як Кость Лавро — 

український книжковий графік.

Книги проілюстровані Костем Лавро впізнавані та мають свій неповторний стиль. Ми всі з великим задоволенням купуємо та читаємо книги видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», які він оформлює та є головним художником цього видавництва. Його зайці, котики та інші тваринки, які ми бачимо в книжках стали справжнім брендом, їх полюбили діти  не тільки України, а й діти інших країн.

Художник співпрацює і з українським видавництвом «Розумна дитина» та працював з популярним французьким дитячим журналом «Pomme d'Api». Його роботи неодноразово включалися в каталоги виставок дитячої книги в Болоньї та Братиславі. Ілюстрації до книжки «Ніч перед Різдвом» принесли йому кілька найвищих книжкових нагород.

Про автора:

☝Здобув освіту в Республіканській художній середній школі, яку закінчив у 1979 році, і на факультеті художнього оформлення книги Української академії друкарства, де навчався до 1988 року.

☝Лавро є членом Спілки художників України.

☝Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузі візуального мистецтва (2010).

☝Заслужений художник України (2017).

☝Народився 11 березня 1961року в м. Новоукраїнка Кіровоградської області.

МАРТИНОВИЧ ПОРФИРІЙ ДЕНИСОВИЧ

Художнє знайомство

“Із самих малих літ рисував я, найбільше з ікон. Надивлюсь на них у церкві і малюю подобія їх. Дедалі виходило у мене все краще. Рисував я й те, що бачив навкруги себе”, - згадував Мартинович.”

Порфирій Денисович Мартинович - видатний український митець другої половини ХІХ століття, живописець, графік, фольклорист і етнограф.

☝Народився 7 (19) березня 1856 р. в селі Костянтинівка Полтавської губернії.

Його дитячі роки пройшли в Костянтинограді (тепер місто Красноград Харківської області). Батько – Денис Іванович, був людиною досить освіченою, великим шанувальником народного мистецтва, української старовини. У їхньому домі частими гостями були кобзарі, лірники, чумаки. Саме вони стають героями дитячих малюнків Порфирія.

☝У Харкові, де він навчається в гімназії, Мартинович знайомиться із зразками класичного мистецтва в Музеї красних мистецтв Імператорського Харківського університету.

☝В серпні 1873 року він успішно склав вступні іспити до Імператорської Академії мистецтв і став її учнем.

У кінці 1870-х років Мартинович знайомиться з І.М. Крамським, який сильно вплинув на формування його світогляду.

☝Будучі студентом був проти системи академічної освіти. Професорів академії дратувала його манера триматися, аж надто незалежна, і весь його зовнішній вигляд – українське вбрання, зачіска, голосна українська мова. 

Продовжуються постійні зачіпки: Мартиновича позбавляють срібної медалі, знижують оцінку за академічний ескіз який Мартинович представив на іспит в етюдному класі на початку 1877 року. В жовтні 1877 року Правління Академії виносить постанову виключити Мартиновича з-поміж учнів Академії мистецтв, «как не проявившего успехов в науках».

☝Це був тяжкий удар для Мартиновича, він втратив академічну стипендію. Щоб відновити свій статус учня Академії, відвідує її класи як вільний слухач, намагається самостійно вдосконалювати свою майстерність. Саме в ці роки він створює свої найзначніші портрети й тематичні твори.

☝В 1878-80 роках художник пише невелику картину «Казенки». Це була картина-протест проти вбогої обстановку та занедбаності в “Казенних учнівських квартирах Імператорської академії мистецтв”.

☝На VІІІ виставці Товариства передвижників у березні 1880 року в Петербурзі ця Картина привернула увагу глядача, її вітали прогресивні діячі культури та художники, Академія обурювалась. Відбувся конфлікт, після якого вже неможливо було не мріяти про повернення до Академії.

☝Обставини життя художника все гіршають, він терпить страшні нестатки, майже жебраку. У 1881 році Мартинович переносить тяжке нервове захворювання, від якого вже не зміг одужати. На 25-му році життя він назавжди залишає творчу діяльність. 

☝У 1883 році повертається до Костянтинограда, де живе до кінця свого довгого життя (помер він у 1933 році).

☝За сім років активної творчості він створив багато творчих робіт, але більшість  було втрачено ще в Петербурзі під час хвороби художника.

☝Основна колекція творів П.Д. Мартиновича належить Харківському художньому музею.

☝Найбільш цінна частина художньої спадщини Мартиновича – це графічні портрети, малюнки, начерки, створені між 1875 і 1880 роками, в яких митець виразив себе з особливою повнотою.

Одна з перших робіт Порфирія Мартиновича

Цікаві факти про художника:

☝Своєрідною візитівкою Мартиновича можна вважати його «Автопортрет» 1877 року, який є класичним прикладом художньої об’єктивності автора та його високого професіоналізму.

☝Усмішка Порфирія Денисовича на картині Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султану". Головних персонажів своєї знаменитої картини Рєпін писав з реальних людей. Переважна більшість з них українці з характерними типажами, серед них був і Мартинович. Рєпін писав цей образ не з самого Мартиновича, а з його пожиттєвої гіпсової маски, яка зацікавила художника своєю усмішкою. Неочікувано для себе Рєпін зрозумів, що цей образ ідеально підходить хитрому персонажу, що нагнувся до писаря, який підказує і підбирає слова без лестощів.

☝Порфирій Мартинович є ілюстратором "Енеїди" Котляревського, яка привабила його своїм життєстверджуючим духом, яскраво обрисованими образами дійових осіб, талановитою побудовою оповідання. Глибока народність «Енеїди» була рідною, близькою, зрозумілою йому. Але про роботу Порфира для "Енеїди" - ніхто не знав до 1903 року.

☝При зустрічі з Мартиновичем скидали шапки і вклонялися

Порфирій Мартинович був чесною, щирою і глибоко релігійною людиною. Він був одним із небагатьох українських інтелігентів, який не кричав про своє народне походження і за будь-яких обставин лишався разом з поспільством, з найвразливішими його шарами. Коли радянська влада вигнала Порфирія Мартиновича з родинного маєтку у центрі Костянтинограда і переселила у невелику хатинку на околиці, визначний митець гостинно відкривав двері кожному ″проходящему″, хто мав потребу спинитися на ночівлю.

☝Після смерті Порфирія Денисовича, у його костянтиноградській хаті на вул. М. Лермонтова 107, нині вулиця Дмитра Лінського, залишилися безцінні архіви, записи, малюнки, збереження яких було відтепер під величезною загрозою.

☝Могила Порфирія Денисовича Мартиновича

Порфир проста людина, душею був завжди з простим народом. Увесь свій гонорар, а він був дуже скромним, роздав людям, і сам вирішив розділити їхню долю. Зрештою 15 грудня 1933 року помер від голоду. Похований на місцевому кладовищі в Краснограді.

☝Почесна дошка на честь П. Д. Мартиновича встановлена на фасаді Харківського державного професійно-педагогічного коледжу ім. В. І. Вернадського колишньої Першої Харківської чоловічої гімназії.

☝Художня спадщина Порфирія нині зберігається в Національному художньому музеї в Києві, Харкові, Сумах, Дніпрі