Що цікавого почитати?

Валентина Мастєрова "Смарагд"

Роман Валентини Мастєрової - розповідь про те, як не загубити себе у вирі життя, не втратити людське обличчя, вміти у надзвичайно складних ситуаціях робити добро для інших, не таїти в собі зла і думок про помсту за образи і зневагу. Тут немає вигадливого, закрученого сюжету, літературних піруетів, авторка іде за логікою життя, за його плином. Це роман людської долі!

Головний герой - син парторга колгоспу і циганки, що ходила з табором, вигукне: «Я і сам не знаю, хто я, але не злодій – це точно!». Коли в Афганістані смерть зазирне в очі, жалкуватиме лише, що помре, так і не пізнавши справжнього кохання. А коли виживе і кохання постукає у змучене серце - злякавшись своєї немочі, відштовхне вимріяне почуття. Та чи вдасться побороти любов йому, тепер уже ченцю Варфоломію, що дав обітницю служити Господу і людям?

У нього було багато імен. Він був Даньом - маленьким циганським хлопчиком, якого виховувала бабуся Маріуца. Він був студентом Данком, званим так товаришами за легку пісенну вдачу. Був Данем, Данилом - молодим вояком з України, кинутим у пекло чужої війни. Був отцем Варфоломієм, церква якого стала серцем села. Але найближчим до душі було йому ім'я Смарагд - ім'я каменю, з якого, за легендами, зроблена чаша страждань Христа, ім'я кольору лісів і луків рідного Полісся, кольору життя і надії... 

Про авторку:

Валентина Миколаївна Мастєрова (1 березня 1957 року, село Сивки) — українська журналістка та письменниця, з 1993 року член Національної спілки письменників України. 

У 1974 році закінчила Михайло-Коцюбинську середню школу, рік працювала на Чернігівській кондитерській фабриці. Згодом закінчила радіомеханічне училище. Працювала на заводі автозапчастин, фабриці музичних інструментів. У 1987 році закінчила з відзнакою факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 

З 1987 до 1993 року завідувала відділом сільського господарства Менської районної газети. З 1996 року — кореспондент обласної молодіжної газети «Гарт». До 2013 року також займала посаду редактора газети «Наш край» Чернігівського району. У 1991 році стала переможцем міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», 1997 — всеукраїнського — «У свічаді слова». 

На початку 90-х видатний поет Валерій Ілля написав про неї: «В українську літературу прийшов Майстер. Попросимо Божу поміч до його тривання». З того часу з-під пера письменниці вийшли збірки оповідань «Так плакало дерево», «Крила», романи «Суча дочка», «Смарагд», повісті «Мавра», «Мати». Валентина Мастєрова стала лауреатом премій імені Василя Стуса, «Благовіст», обласної премії імені Михайла Коцюбинського.