четвер, 16 жовтня 2014 р.

"Прабабусині віночки на щасливу долю"

14 жовтня Україна відзначає одне з найшанованіших нашим народом свят - Покрови Пресвятої Богородиці, або День Покрови. Окрім релігійної складової День Покрови має також інше, суто національне значення, - це День українського козацтва, День зародження УПА, а буквально декалька днів тому 14 жовтня стало Днем Захисника Вітчизни.
Сьогодні ми хочемо розказати саме про народознавчі традиції.
Цікаво, що шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.
Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто, тому що корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини.

Свято Покрови символізує засинання Природи, та вкривання (покривання) Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, кажуть «Прийшла Покрова – на дереві голо». В Україні ще здавна це свято відкривало і весільний сезон. Навіть сьогодні частенько можемо почути від дівчат "Покрово-Покрівонько, покрий мою голівоньку" або "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”.
І саме на цьому ми робимо акцент: завдяки нашим користувачам пані Тетяні та її внучці, маленькій Мирославі Горбенкам ми оформили етнографічну виставку "Прабабусині віночки на щасливу долю для дівчаток Роду", де показуємо як важливо знати свій Рід, дотримуватись традицій, живитись енергією предків та Матері Землі. Тут показовим є приклад родини Горбенків, коли в свій 90-літній ювілей прабабуся Ольга дарує маленькій 5-тирічній правнучці Миросі віночок як символ дівочого щастя та оберіг на щасливу жіночу долю. І цей віночок разом з іншими з Мирославиної "Колекції віночків та рушників прабабусі Каті з Чернігівщини", уже бабуся пані Тетяна люб'язно надала нам для виставки.





Немає коментарів:

Дописати коментар