Коли просто говориш про страшні речі, від того стає ще страшніше...

"Один сказав: "Так темно навкруги!

Замовніть всі! Я знаю достеменно -

в тій темряві повсюди вороги

чатують нас!"

І закопав знамено.

Другий шепнув: "Будь проклята вона,

оця пітьма! - й од страху оступився. -

Тут, мабуть, прірва - не засягнеш дна!

Я далі не піду!"

І зупинився.

А третій мовчки запалив свічу..."

Володимир Шовкошитний

В бібліотеці відбулась зустріч молоді з письменником, громадським діячем Володимиром ШОВКОШИТНИМ.

Знаково, що відбулась зустріч на перетині важливих дат - Всесвітній день Землі (22 квітня) та сумні 30-ті роковини Чорнобильської трагедії...

І, хоча, пан Володимир особливого представлення не потребує, - це людина державницького мислення (народний депутат 1-го скликання), видавець (в-во "Український пріоритет"), письменник (секретар Спілки Письменників України) та слухати молодь хотіла найбільше про те, що болить, чОму вони, оці котрим по -надцять завдячують своїм житттям - про життя, про Землю, про ліквідацію наслідків на жахливої трагедії ЧАЕС (пан Володимир керівник групи ліквідаторів)

І цікаво, й трохи моторошно було слухати про безпрецедентну катастрофу, масштаби якої важко збагнути і досі, про те що точна кількість жертв і постраждалих внаслідок трагедії і досі невідома, про те, що навколо аварії та її наслідків і зараз вирує чимало таємниць…