середа, 24 червня 2020 р.

"Маленьки принц"

  Казка на всі часи


29 червня 1900 року народився Антуан де Сент-Екзюпері - автор найпопулярнішої казки в світі "Маленький принц". Захоплива та лірична з цікавою фабулою для дітей і глибинним філософським змістом для дорослих, бо йдеться в ній про вічні категорії -  добро і милосердя, чистоту і безпосередність, зачарований погляд на світ і любов до ближнього. «Добре бачить лише серце. Найголовнішого не побачити очима», - стверджує письменник цю істину своїм останнім закінченим твором!

Про книжку: Найвідоміша книга письменника «Маленький принц» - була написана у 1942 р. в Нью-Йорку незадовго до його смерті, а опублікована у 1943 році англійською мовою, рідною мовою автора, "Маленький принц" був виданий тільки в 1946-му році. Книгу перекладено на 300 мов і діалеків, у тому числі на мову Брайля для сліпих. Продано більше 140 млн прим. Невід'ємною частиною казки є акварельні ілюстрації, що зробив сам Екзюпері. Без них казку не публікують, оскільки вони надзвичайно важливі для розповіді.
Відеоролик:https://www.youtube.com/watch…



Друга Маленького принца Лиса Екзюпері зобразив з незвичайно довгими вухами. Це дозволяє припустити, що прототипом героя стала пустельна лисиця фенек, приручена письменником під час служби в Марокко. Антуан де Сент-Екзюпері був одружений, але по ряду обставин більшу частину часу вони з дружиною жили окремо. Письменник завжди залишався вірним власній дружині, літальних апаратів і творчості. Їх він цінував більше за життя. Образ Троянди в книзі «Маленький принц» Екзюпері списав з дружини.

«Маленький принц» – книга, яку ми всі читаємо і… на жаль, не розуміємо у дитинстві. До неї обов’язково варто повернутися у дорослому житті! Маленький принц — це символ людини — мандрівника у Всесвіті, що шукає прихований сенс речей і власного життя. 

Цитати з казки "Маленький принц":

  • У кожної людини свої зірки.
  • Ми відповідаємо за тих, кого приручили...
  • Марнославні люди глухі до всього, окрім хвали.
  • Діти повинні бути дуже поблажливими до дорослих.
  • Сміх, як джерело в пустелі.
  • Всі дороги ведуть до людей.
  • Це дуже сумно - коли забувають друзів. Не кожен мав друга.
  • Немає у світі досконалості!
  • Пильне одне лиш серце. Найголовнішого очима не побачиш.
  • Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти - це твої дії, і немає іншого тебе.
  • Слова тільки заважають розуміти один одного.
  • Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.
  • Серед людей теж самотньо.
  • Навіщо брехати, коли тебе так легко викрити.
  • Якщо йти все прямо та прямо, далеко не втечеш.
  • Ось докази, що Маленький принц справді існував: він був дуже, дуже славним, він сміявся, і йому хотілося мати баранчика. А хто хоче баранчика, той, безумовно, існує.
  • Адже всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.
  • Хотів би я знати, навіщо зірки світяться. Напевно, для того, щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою.
  • Ніколи не треба слухати, що говорять квіти. Треба просто дивитися на них і дихати їхнім ароматом. Моя квітка напоїла пахощами всю мою планету, а я не вмів їй радіти.
  • Він не відповів на жодне моє запитання, але ж коли червонієш, це означає "так", чи не правда?
Про автора: 


Антуан де Сент-Екзюпері - видатний французький письменник, класик світової літератури, автор найдобрішої і наймудрішої казки "Маленький принц".
Антуан де Сент-Екзюпері народився 29 червня 1900 року в місті Ліон, Франція. 
Втративши в чотирирічному віці батька, він ріс лише з матір’ю, яка всіляко підтримувала і розвивала синові захоплення. Антуан був непосидою і мрійником. Придумував ігри, складав казки, писав вірші, малював, грав на скрипці, постійно щось креслив і майстрував. Хлопчика багато хто вважав некрасивим – при високому зрості та атлетичному складенні, у нього були неправильні риси обличчя і кирпатий ніс, за який однолітки дражнили його "звіздарем". Але мати називала сина "король — сонце" за його рідкісну доброту, веселий незлобивий характер і любов до природи. 
Закінчивши школу, Антуан надумав стати морським офіцером, але, вступаючи до військово-морського училища, провалився на іспиті з літератури, бо замість твору про патріотизм солдата першої світової війни, написав: «Я не був на війні, і не хочу говорити з чуток». 
     Далі Екзюпері вступив до Академії мистецтв, вивчав архітектуру, проте, це не давало йому справжнього задоволення. Виходець з аристократичної сім’ї, він міг би посісти не останнє місце у «вищому» світі, але фальшиве й пустопорожнє життя того світу його не цікавило. Він покинув академію і став служить рядовим авіаційного полку, а у вільні години брав платні уроки в цивільних льотчиків, які вчили його літати на старенькому літаку. Авіація назавжди увійшла в життя Екзюпері. Він став військовим льотчиком, та коли зазнав першої тяжкої аварії, його комісували. Наступні чотири роки: працював клерком на черепичному заводі, а тоді торговим агентом автомобільної фірми. А далі — знову улюблена авіація: Екзюпері літав на гідроплані, випробував літаки, доставляв пошту в Північну Африку та згодом став начальником французького аеродрому, закинутого в африканських пісках, директором філіалу авіакомпанії в Південній Америці. Він літав над океаном, над горами й пустелями, прокладав нові траси, рятував друзів, які зазнавали аварій, багато разів сам зазнавав аварій, лише дивом уникаючи смерті.
      Ремесло льотчика дало йому особливе бачення світу. Він мовби дивився на землю з висоти польоту, гостріше відчуваючи невидимі зв’язки між людьми, і Сент-Екзюпері почав писати. Уже перший його роман «Пошта на Південь» (1929) отримав схвальні оцінки читачів та критики. Ще більший успіх мала повість «Нічний політ» (1931), а третя книга «Планета людей» (1939) принесла світову славу. З початком другої світової війни письменник пішов добровольцем до армії, але комісія визнала його непридатним до польотів, і тільки ціною неймовірних зусиль Сент-Екзюпері добився свого і знову став військовим льотчиком. Коли фашисти захопили його батьківщину, йому довелося емігрувати до США. Там він написав повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943). Ці книги стали дійовою зброєю французького Руху Опору. 
     В Америці Екзюпері написав і свій найзнаменитіший твір — казку «Маленький принц» (1943), яка стала останнім завершеним твором письменника. У нього було ще багато задумів, проте 44-річний майор Сент-Екзюпері отримав дозвіл ще на дев’ять бойових польотів. Влітку 31 липня 1944-го року з дев’ятого польоту він не повернувся, навічно залишившись у небі разом зі своїм Маленьким принцом… 
     Довгий час місце і обставини його загибелі не були відомі. В кінці 1998 року в морі поблизу Марселя один рибалка виявив браслет, що належав письменнику. А в 2003 році з дна моря було піднято уламки літака. Експертиза показала, що це був літак Екзюпері. Кількома роками пізніше один із колишніх льотчиків Люфтваффе заявив, що саме він, швидше за все, збив літак, яким керував знаменитий письменник. Німецький пілот не знав, що в кабіні перебував саме Антуан де Сент-Екзюпері. 
     За свій внесок у розвиток цивільної авіації Екзюпері був нагороджений французьким орденом Почесного легіону. Також Антуан де Сент-Екзюпері володар багатьох премій, в тому числі: Премії Феміна, Гран-прі Французької академії в номінації «Роман», Національної книжкової премії та інших.

Цікаві факти з життя письменника:

  • Антуан де Сент-Екзюпері походив із старовинного роду перигорских дворян.
  • Вперше в небі Екзюпері опинився в 12-річному віці і, зрозуміло, в якості пасажира, а не льотчика. Саме після цього польоту хлопчик загорівся бажанням стати пілотом.
  • Цікавий факт, що в дитинстві майбутній письменник намагався створити літальний апарат з старого велосипеда, дроту та різного мотлоху.
  • Перший твір Екзюпері написав в коледжі в 1914 році. Ним стала казка «Одіссея циліндра». Талант автора оцінили по достоїнству, присудивши 1 місце на літературному конкурсі. Перший твір в дорослому віці Антуана де Сент-Екзюпері називався «Льотчик».
  • Купивши власний літак, Екзюпері вирішив відправитися на ньому з Франції до В’єтнаму, і тим самим здійснити свою давню мрію. Під час польоту він зазнав аварії над пустелею, однак йому вдалося вижити. За щасливим збігом обставин вони його помітили місцеві бедуїни, які напоїли і нагодували француза. 
  • Ті, кому вдавалося спілкуватися з Екзюпері, помічали, що він зовсім не вмів брехати. Коли він намагався сказати неправду, його обличчя починало червоніти, а мова ставала переривчастою.
  • Цікавий факт, що Екзюпері був лівшею (шульгою)
  • Будучи дуже життєрадісним і доброзичливою людиною, Екзюпері нерідко впадав у глибокі депресії.
  • Цікаво, що за своє життя Екзюпері 15 разів зазнавав аварії, перебуваючи за штурвалом літака.
  • У письменника є патент за поліпшення кількох авіаційних приладів.
  • На фронт Екзюпері пішов добровольцем. За час війни він здійснив багато бойових і розвідувальних вильотів.


Немає коментарів:

Дописати коментар